10/180
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
"15" лютого 2011 р. справа № 10/180
За заявою відкритого акціонерного товариства “Кредобанк” в особі Тернопільської філії, м. Тернопіль
треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1) публічне акціонерне товариство “Дочірній банк Сбербанку Росії”, м. Київ
2) товариство з обмеженою відповідальністю “Ексім-Трейдінг”, м. Черкаси
3) приватне підприємство “Проммашкомплект”, м. Київ
про перегляд рішення за нововиявленими обставинами
Суддя Т.І. Ковальчук
Представники:
Позивача –не з'явився
Відповідача –Попович Д.М., ліквідатор
Третіх осіб –1-3) не з'явилися
СУТЬ СПОРУ:
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 23.11.2006 р. відмовлено у задоволенні позову ВАТ “Кредобанк” в особі Тернопільської філії до ДП “Захід-Капітал” ТОВ “Центр-Капітал” про спонукання до укладання договору іпотеки цілісного майнового комплексу цукрового заводу в с. Зарожани Хотинського району Чернівецької області.
Ухвалою від 19.06.2006 р. порушено провадження за заявою ВАТ “Кредобанк” в особі Тернопільської філії про перегляд зазначеного рішення за нововиявленими обставинами, ухвалою від 04.07.2007 р. до участі у справі залучено третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ЗАТ “Банк НРБ”.
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 02.08.2007 р. рішення від 23.11.2006 р. скасовано за нововиявленими обставинами, прийнято рішення вважати укладеним з 14 липня 2006 року Договір іпотеки цілісного майнового комплексу цукрового заводу (будівлі, споруди, комунікації та інженерні мережі, обладнання, автотранспортна техніка), розташованого в с. Зарожани Хотинського району Чернівецької області, між ВАТ “Кредобанк”, м. Львів, в особі Тернопільської філії, та ДП “Захід-Капітал” ТОВ “Центр-Капітал”, м. Хотин Чернівецької області, вул. Олімпійська, 26, на умовах, визначених ВАТ “Кредобанк” в проекті договору від 14.07.2006 року.
Постановою Вищого господарського суду України від 20.03.2008 р. рішення господарського суду Чернівецької області від 02.08.2007 р. скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Чернівецької області.
Ухвалою від 19.09.2008 р. справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 15.10.2008 р., ухвалою від 15.10.2008 р. строк вирішення спору продовжено поза межами одного місяця, розгляд справи відкладено на 19.11.2008 р., від Хотинського БТІ витребувано інформацію про реєстрацію права власності на цілісний майновий комплекс цукрового заводу в с. Зарожани.
Ухвалою від 22.12.2008 р. до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено ТОВ “Ексім-Трейдінг”.
У подальшому судові засідання не відбулися у зв'язку з оскарженням судових актів у справі № 10/180.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.10.2009 р. ухвалу господарського суду Чернівецької області від 04.08.2009 р. з урахуванням ухвали від 14.08.2010 р. залишено без змін, у задоволенні апеляційної скарги ДП “Захід-Капітал” відмовлено. Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.04.2010 р. повернуто без розгляду касаційну скаргу ДП “Захід-Капітал” на ухвалу господарського суду Чернівецької області від 04.08.2009 р. та на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.10.2009 р.
Ухвалою від 08.06.2010 р. третю особу закрите акціонерне товариство “Банк НРБ” замінено його правонаступником - публічним акціонерним товариством “Дочірній банк Сбербанку Росії”, розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 23.06.2010 р.
Судове засідання 23.06.2010 р. не відбулося у зв'язку з направленням матеріалів справи до Львівського апеляційного господарського суду за апеляційною скаргою ДП “Захід-Капітал” ТОВ “Центр-Капітал” на ухвалу господарського суду Чернівецької області від 02.06.2010 р. про відмову в прийнятті апеляційної скарги ДП “Захід-Капітал” на ухвалу господарського суду Чернівецької області від 12.05.2010 р.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.11.2010 р. апеляційна скарга ДП “Захід-Капітал” на ухвалу господарського суду Чернівецької області від 02.06.2010 р. залишена без задоволення, зазначена ухвала господарського суду Чернівецької області –без змін.
18.01.2011 року матеріали справи повернуто до місцевого господарського суду, в зв'язку з чим ухвалою від 21.01.2011 р. справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 15.02.2011 р., залучено до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватне підприємство “Проммашкомплект” (м. Київ), витребувано від Хотинського комунального бюро технічної інвентаризації інформаційну довідку про реєстрацію права власності цілісного майнового комплексу цукрового заводу в с. Зарожани Хотинського району Чернівецької області, на отримання якої уповноважено ліквідатора ДП Захід-Капітал” Поповича Д.М.
Заява ВАТ “Кредобанк” про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Чернівецької області від 23.11.2006 р. у справі № 10/180 обгрунтована тим, що під час прийняття цього рішення і відмови позивачеві в задоволенні позову господарський суд виходив виключно з тієї підстави, що відповідно до рішення господарського суду Чернівецької області від 09.02.2006 р. у справі № 3/202 від ДП “Захід-Капітал” ТОВ “Центр-Капітал” витребувано майно Зарожанського цукрового заводу та передано на користь ВАТ “Зарожанський цукровий завод”, однак 27.04.2007 р. Верховним Судом України за результатами розгляду касаційної скарги ДП “Захід-Капітал” винесено постанову, якою скасовано постанову Вищого господарського суду України від 01.08.2006 р. та рішення господарського суду Чернівецької області від 09.02.2006 р., а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.05.2006 р. у справі № 3/202, якою визнано право власності на цілісний майновий комплекс Зарожанського цукрового заводу за ДП “Захід-Капітал”, залишено в силі.
Отже, продовжує позивач у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, майно, майнові права на яке ДП Захід-Капітал” передало в заставу ВАТ “Кредобанк” згідно договору застави від 06.09.2002 р. в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 104 від 06.09.2002 р., за рішенням суду належить на праві власності ДП “Захід-Капітал”, що надає законодавчо визначені підстави для зобов'язання останнього укласти відповідний договір з ВАТ “Кредобанк” і є нововиявленою обставиною для скасування рішення господарського суду Чернівецької області від 23.11.2006 р. у справі № 10/180.
Відповідач надав заперечення на заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, в якому зазначає, що в договорі застави майнових прав від 06.09.2002 р. не визначено, які саме майнові права передавалися відповідачем в заставу позивачеві, тобто не визначено предмету договору. Зокрема, відповідач не передавав і не міг передати позивачеві в заставу майнові права, пов'язані з правом власності на придбане на прилюдних торгах майно, оскільки на день укладення договору застави сам не мав такого права, згідно Закону України “Про заставу” можуть бути передані в заставу лише ті майнові права, що пов'язані з правом вимоги до третіх осіб, але особа боржника по відношенню до заставодавця (відповідача) в договорі застави майнових прав не визначена, сам договір застави не містить опису предмета застави, тому в силу ст. 12 Закону України “Про заставу” договір застави майнових прав від 06.09.2002 р. є неукладеним, прилюдні торги, на яких відповідач придбав спірне майно, визнані недійсними рішенням господарського суду Чернівецької області від 7-14.11.2003 р. у справі № 9/552, що також свідчить про відсутність у відповідача майнових прав на майно, що було предметом прилюдних торгів, окрім того, позивач обрав невірний спосіб захисту, оскільки ст. 16 ЦК України не передбачено такого способу захисту порушеного права як визнання договору укладеним.
Позивач надав пояснення на заперечення відповідача, в яких зазначив, що перелік майна є невід'ємною частиною договору застави майнових прав, отже предмет договору є визначеним, відповідача було обрано переможцем прилюдних торгів і з моменту затвердження протоколу про проведення цих торгів у останнього виникли майнові права на відповідне майно, на момент укладення договору застави майнових прав було неможливо визначити конкретну особу, яка є боржником по відношенню до заставодавця (відповідача) стосовно переданих у заставу майнових прав, останній є добросовісним набувачем майна, придбаного на прилюдних торгах 30.08.2002 р., а свідоцтво про право власності відповідача та Акт проведення прилюдних торгів від 20.09.2002 р. не визнані недійсними, тому мають юридичну силу, окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України “Про заставу” договір майнових прав повинен автоматично перетворитися на договір застави майна з моменту реєстрації права власності відповідача на майно, майнові права на яке передані в заставу.
Треті особи письмових відзивів на заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не подали.
У судове засідання 15.02.2011 р. представники позивача і третіх осіб не з'явилися, про причини неявки представників суд не повідомили, окрім третьої особи ПП “Проммашкомплект”, від якого надійшла телеграма про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебування його представника у відрядженні.
Однак, враховуючи, що всіх учасників судового процесу належним чином повідомлено про дату, час і місце розгляду справи, третя особа ПП “Проммашкомплект” не було позбавлене можливості уповноважити іншу особу представляти свої інтереси в даному спорі, судовий розгляд справи ускладнений постійними оскарженнями ухвал суду про відкладення розгляду справи, необхідних для вирішення спору доказів зібрано достатньо, відтак, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи і розглядає її по суті в судовому засіданні 15.02.2011 р.
Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача в судових засіданнях 04.07.2007 р. та 02.08.2007 р. підтримав вимоги, викладені в заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами і просив їх задовольнити та скасувати рішення господарського суду Чернівецької області 23.11.2006 р.
Представник відповідача в судовому засіданні 15.02.2011 р. пояснив, що вважає вимоги позивача правомірними і такими, що підлягають задоволенню, оскільки відповідача в судовому порядку визнано власником спірного цілісного майнового комплексу.
Приймаючи до уваги пояснення представника позивача в попередніх судових засіданнях, пояснення представника відповідача в судовому засіданні 15.02.2011 р., розглянувши заяву ВАТ “Кредобанк” про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, що заява позивача задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Чернівецької області від 23.11.2006 р. у справі № 10/180 слід залишити без змін.
Так, у цьому рішенні встановлено, що 06.09.2002 р. акціонерне товариство “Кредит Банк (Україна)” в особі Тернопільського філіалу (правонаступником якого є позивач, т.с. 1, а.с. 50) та відповідач уклали кредитний договір, за яким відповідачу надано кредит в сумі 6500000 грн. (т.с. 1, а.с. 93-98) . У якості забезпечення виконання зобов'язань за цим договором 06.09.2002 р. сторони уклали договір застави належних відповідачеві майнових прав на майно, яке було ним придбане на прилюдних торгах 30.08.2002 р. та зазначено в протоколі про проведення торгів та переліку (додаток № 1 до договору застави) і оцінено на суму 6877813 грн., а саме: цілісний майновий комплекс цукрового заводу –будівлі, споруди, комунікації та інженерні мережі, обладнання, автотракторна техніка ЗАТ “Зарожанський цукровий завод” за адресою Чернівецька область, Хотинський район, с. Зарожани (т.с. 1, а.с. 9-22).
Згідно з пунктом 2.4 договору застави майнових прав від 06.09.2002 р. заставодавець (відповідач) зобов'язався після оформлення права власності на майно, майнові права на яке заставляються за цим договором, але не пізніше 15 днів з дня їх оформлення, переоформити цей договір застави майнових прав на договір застави майна, з обов'язковим його нотаріальним посвідченням.
11.04.2005 р. Хотинським комунальним районним бюро технічної інвентаризації повідомлено позивачу, що майно Зарожанського цукрового заводу зареєстровано в РБТІ за ДП “Захід-Капітал” (т.с. 1, а.с. 23).
03.07.2006 р. позивач надіслав відповідачу пропозицію укласти договір іпотеки майна Зарожанського цукрового заводу і проект договору іпотеки від 14.07.2006 р. (т.с. 1, а.с. 24-45).
Проект зазначеного договору іпотеки відповідачем підписано не було.
Відмовляючи рішенням від 23.11.2006 р. у позові ВАТ “Кредобанк” до ДП “Захід-Капітал” про спонукання до укладання договору іпотеки цілісного майнового комплексу цукрового заводу в с. Зарожани Хотинського району Чернівецької області, господарський суд Чернівецької області виходив з того, що цей цілісний майновий комплекс, майнові права на який відповідач передав позивачеві в заставу по договору 06.09.2002 р., вибув з власності ДП “Захід-Капітал” відповідно до рішення господарського суду Чернівецької області від 09.02.2006 р. по справі № 3/202, залишеного в силі постановою Вищого господарського суду України від 01.08.2006 р.
Позивач посилається на те, що вказані судові акти скасовано постановою Верховного Суду України від 24.04.2007 р., відповідача визнано добросовісним набувачем цілісного майнового комплексу цукрового заводу в с. Зарожани Хотинського району Чернівецької області, і цей факт є підставою для спонукання останнього укласти договір іпотеки зазначеного майна у забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 104 від 06.09.2002 р. (т.с. 2, а.с. 5-14).
Однак, окрім посилання на судові акти господарських судів у справі 3/202, які в подальшому були скасовані Верховним Судом України, у рішенні від 23.11.2006 р. господарський суд Чернівецької області також встановив і взяв до уваги той факт, що 06.09.2006 р. право власності на цілісний майновий комплекс цукрового заводу в с. Зарожани Хотинського району було зареєстровано не за ДП “Захід-Капітал”, а за ВАТ “Зарожанський цукровий завод” (т.с. 1, а.с. 110), і це унеможливлювало задоволення позову, оскільки на день вирішення справи господарським судом відповідач юридично не був власником спірного цілісного майнового комплексу в розумінні ст. 331 ЦК України, ч. 3 якої передбачено, що якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до п. 2.4 договору застави майнових прав від 06.09.2002 р. цей договір підлягає переоформленню на договір застави майна після оформлення права власності на майно, майнові права на яке заставляються за цим договором, тому, враховуючи, що на день вирішення господарським судом справи № 10/180 (23.11.2006 р.) право власності відповідача на майно оформлене не було, з огляду на положення ч. 1 статті 576 ЦК України, ст. 5 Закону України “Про іпотеку” ДП “Захід-Капітал” не мав права передавати спірне майно в іпотеку, що й взяв до уваги суд І інстанції, відмовляючи в задоволенні позову.
Визнання права власності на цілісний майновий комплекс Зарожанського цукрового заводу за ДП “Захід-Капітал” згідно з постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.05.2006 р. та постановою Верховного Суду України від 24.04.2007 р. у справі № 3/202 не тягне за собою автоматичної державної реєстрації права власності відповідача на це майно, оскільки така реєстрація повинна відбутися в установленому законом порядку.
Однак, починаючи з 06.09.2006 р. і до теперішнього часу право власності на цілісний майновий комплекс цукрового заводу в с. Зарожани Хотинського району за ДП “Захід-Капітал” так і не зареєстровано, а складові цього майна перебувають у власності третіх осіб (інформаційна довідка Хотинського КРБТІ № 489 від 14.02.2011 р., т.с. 4, а.с. 100-116).
Відтак, обставина, на яку посилається позивач як на нововиявлену і таку, що є підставою для скасування рішення господарського суду Чернівецької області від 23.11.2006 р. у справі № 10/180, не впливає на юридичну оцінку фактів, установлених в цьому рішенні, і не тягне його скасування.
Окрім того, на виконання вказівок Вищого господарського суду України, викладених у постанові від 20.03.2008 р., суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та п. 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України положення цих Кодексів застосовуються до цивільних та господарських відносин, які виникли після набрання ними чинності, а щодо відносин, які виникли до набрання чинності ЦК і ГК, то їх положення застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ними чинності.
Пунктом 1 ст. 187 Господарського кодексу України встановлено, що спори, які виникають при укладенні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі, якщо це передбачено угодою сторін, або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.
Згідно п. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, а волевиявлення учасника правочину згідно ч. 3 ст. 203 ЦК України має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 ст. 203 ЦК).
Укладення договору повинно відбуватися в порядку, визначеному ст. ст. 638-640, 181 ГК України.
Згідно з п. 3 ст. 181 ГК сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо, у двадцятиденний строк після одержання договору.
Посилання відповідача на те, що він не одержав проекту договору іпотеки, дійсності не відповідає.
Проект договору іпотеки було надіслано позивачем відповідачеві листом за № 953 від 03.07.2006 р. і це підтверджується відповідними повідомленнями про вручення (т.с. 1, а.с. 24-45, 47-48). Окрім того, у відповідь на цього листа директором ДП “Захід-Капітал” надано листа від 14.07.2006 р., у якому останній повідомляє Тернопільську філію ВАТ “Кредобанк”, що не зможе підписати договір іпотеки, оскільки не має на те відповідних повноважень (т.с. 1, а.с. 54).
Разом з тим, чинним законодавством не передбачено випадків обов'язкового укладення договорів іпотеки.
Відповідно до ст. 3 Закону України “Про іпотеку” іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.
Договором застави майнових прав від 06.09.2002 р. не передбачено, що спір між сторонами щодо укладення договору іпотеки майна, яке було придбане відповідачем на прилюдних торгах 30.08.2002 р., може бути предметом розгляду суду.
Відповідно до ст. 182 Господарського кодексу України за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором. Попередній договір повинен містити умови, що дозволяють визначити предмет, а також інші істотні умови основного договору. У разі якщо сторона, яка уклала попередній договір, одержавши проект договору від іншої сторони, ухиляється від укладення основного договору, друга сторона має право вимагати укладення такого договору в судовому порядку.
Незважаючи на те, що на момент укладення сторонами договору застави майнових прав від 06.09.2002 р. зазначена норма не існувала, вона, на думку суду, з набранням чинності ГК України може застосовуватися до прав і обов'язків сторін, які випливають з п. 2.4 зазначеного договору щодо переоформлення його на договір застави майна після оформлення права власності заставодавця на майно.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 ГК зобов'язання укласти основний договір, передбачене попереднім договором, припиняється, якщо до закінчення строку, в який сторони мають укласти основний договір, одна із сторін не надішле проект такого договору другій стороні.
Як видно з матеріалів справи, відповідач не звертався до позивача з пропозицією укласти договір застави майна після реєстрації 09.06.2006 р. права власності на придбане на прилюдних торгах 30.08.2002 р. майно, а позивач надіслав відповідачеві таку пропозицію 03.07.2006 р., тобто після спливу п'ятнадцятиденного строку, встановленого п. 2.4 договору застави майнових прав.
Отже, підстав для задоволення позову немає в тому числі й з урахуванням наведених обставин.
За викладеного аргументи, на які посилається відповідач у запереченнях на заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, не мають вирішального значення для відмови у задоволенні позову.
У зв'язку з відмовою в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами судові витрати належить залишити за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 12, 112-114 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХ В А Л И В :
1. У задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами і скасування рішення господарського суду Чернівецької області від 13.11.2006 р. у справі № 10/180 відмовити.
Ухвалу підписано 15.02.2011 р.
СуддяТ.І. Ковальчук
Суд | Господарський суд Чернівецької області |
Дата ухвалення рішення | 15.02.2011 |
Оприлюднено | 21.02.2011 |
Номер документу | 13834719 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Чернівецької області
Ковальчук Тетяна Іванівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні