Ухвала

від 18.02.2011 по справі 38/3-63

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                            У  Х  В  А  Л  А  

         18.02.11 р.                                                                                              № 38/3-63                                                                                                                                                                 

Суддя господарського суду Донецької області  Лейба М.О.

розглянув матеріали справи за  позовом: Приватного підприємця ОСОБА_1 м.Миколаїв

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “УТН-Восток” м.Донецьк

про зобов’язання відшкодувати збитки за не виконання зобов’язання за договором  №БД/ПО/40015897 частини передачі 140 літрів дизельного пального; стягнення штрафу у розмірі 55грн.65грн.

          До господарського суду Донецької області з господарського суду Миколаївської області за підсудністю надійшли позовні матеріали                               №02-38/1352 від 15.02.2011р. Приватного підприємця ОСОБА_1 м.Миколаїв до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “УТН-Восток” м.Донецьк про зобов’язання відшкодувати збитки за не виконання зобов’язання за договором  №БД/ПО/40015897 частини передачі 140 літрів дизельного пального; стягнення штрафу у розмірі 55грн.65грн.

          У резолютивній частині  позовної заяви  позивач просить суд зобов’язати відшкодувати збитки за не виконання зобов’язання за договором  №БД/ПО/40015897 частини передачі 140 літрів дизельного пального та  стягнути штраф у розмірі 55грн.65грн.

         За вимогами п.3 ст.57 Господарського процесуального кодексу України позивачем до позовної заяви повинно бути додано документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку та розмірах.

Згідно із ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” (із змінами та доповненнями) із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлено ставку державного мита у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (підпункт “а” пункту 2 статті 3 Декрету).

Поряд з цим, згідно із Декретом Кабінету Міністрів України  “Про державне мито” та “Інструкції про порядок обчислення та сплати державного мита”, передбачено правило, відповідно до якого, до позовної заяви повинний бути доданий оригінал платіжного доручення про перерахування державного мита з відміткою установи банку про зарахування державного мита до державного бюджету України. Цей напис скріпляться першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи.

Як встановлено судом, позивачем згідно з платіжним дорученням №15 від 28 січня 2011р., сплачено державне мито в сумі 80грн.00коп. Проте, позивачем заявлені вимоги на суму 55грн.65коп.

Таким чином, державне мито відповідно до заявлених вимог повинно бути сплачено у розмірі  102грн.00коп.

Отже, позивачем державне мито сплачене у меншому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством України.

За таких обставин, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду.

        Після усунення обставин, що зумовили повернення  позовної заяви, позивач  має право повторно звернутися з позовом до господарського суду в загальному порядку.

         Враховуючи вищевикладене та  керуючись п. 4 ст.63 ГПК України, суд

У Х В А Л И В :

                   Повернути позовну заяву Приватного підприємця ОСОБА_1 м.Миколаїв до Товариства з обмеженою відповідальністю “УТН-Восток” м.Донецьк про зобов’язання відшкодувати збитки за не виконання зобов’язання за договором  №БД/ПО/40015897 частини передачі 140 літрів дизельного пального; стягнення штрафу у розмірі 55грн.65грн. і додані до неї документи без розгляду.

        Додаток: позовна заява №б/н від 07.02.2011р. з додатком всього на 15 аркушах, в тому числі оригінали платіжних доручень №15 від 28.01.2011р., №16 від 28.01.2011р.

                  Суддя                                                                                         Лейба М.О.