Вирок

від 14.10.2010 по справі 1-182/10

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№ 1-182/10

ВИРОК

Іменем України

14.10.2010 року м. Києва

Печерський районний суд м. Києва в складі :

головуючого судді Підпалого В.В. при секретарях Блажівському С.П., Галуновій М.Ю., Зененко В.Р., Полтавець А.І., Табалі Я.В. за участю прокурорів Мірошніченко І.С., Вавренюка О.С., Станкова О.П., захисника адвоката ОСОБА_10,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду в м. Києві справу по обвинуваченню:

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, освіта незакінчена вища, не одружений, тимчасово не працює, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст. 15 ч. 2, 191 ч. 5 КК України,

ВСТАНОВИВ :

Так, ОСОБА_11, будучи призначеним протоколом № 5-пр загальних зборів учасників ТОВ «Таймер» від 05.04.2006 року на посаду директора ТОВ «Таймер» (код ЄДРПОУ 24580025), яке зареєстроване Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 03.12.1996 року, юридична адреса підприємства: м. Київ, бул. Лесі Українки, 5-а, і будучи службовою особою підприємства, на яку покладені організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обовязки, з корисливих спонукань, за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, скоїв замах на заволодіння чужим майном у особливо великих розмірах, шляхом обману та зловживання службовим становищем, при наступних обставинах.

Для реалізації спільного умислу ОСОБА_11 та невстановлена органами досудового слідства особа достовірно усвідомлюючи те, що відповідно до п. п. 7.7.2, 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відшкодуванню із державного бюджету підлягає тільки та частина ПДВ, яка фактично сплачена покупцем на адресу продавця грошовими коштами, вирішили створити документальну видимість того, що ТОВ «Таймер» начебто оплатило безготівковими коштами ТОВ «КФ «Торговий дім «Август» вартість товару, який ТОВ «КФ «Торговий дім «Август» нібито мало придбати у ПП «БКП «КУРС», з метою заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом обману.

З цією метою ОСОБА_11 працюючи на посаді директора ТОВ «Таймер», за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, з метою створення видимості здійснення господарської діяльності, яка мала стати підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість, 01.08.2006 року перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Мукачівська, 9, взяв участь у складанні договору № 108/с та додаткової угоди до нього з ТОВ «Комерційна фірма «Торговий дім «Август» (код ЄДРПОУ 34299772) на поставку бітумної черепиці «TEGOLA» з мідним покриттям «Еліт» в кількості 241527 кв.м., на загальну суму, згідно специфікації № 1 від 01.08.2006 року до договору № 108/с від 01.08.2006 року, 150000343,35 грн., в тому числі ПДВ 25 00459,77 грн., яку ТОВ «Комерційна фірма «Торговий дім «Август» нібито мало придбати у ПП «Багатопрофільне Комерційне підприємство «КУРС» (код ЄДРПОУ 34242450), яке в свою чергу уклало контракт № 1 від 18.08.2006 року з підприємством нерезидентом - компанією «TEGOLA CANADESE S.p.a.» на поставку на територію України бітумної черепиці «TEGOLA» з мідним покриттям «Еліт».

Проте, компанія «TEGOLA CANADESE S.p.a.» зазначену бітумну черепицю не поставила, і ПП «Багатопрофільне Комерційне підприємство «КУРС» нібито було запропоновано поставити міні-завод UYR-2100 по виробництву бітумної черепиці з мідним покриттям «Еліт», виробництва концерну CRUPP, про що був укладений контракт № 2 від 11.10.2006 року з зазначеним підприємством.

В подальшому, особи, які діяли від імені ПП «Багатопрофільне Комерційне підприємство «КУРС» з метою виконання своїх договірних зобов'язань, нібито домовились з ТОВ «Комерційна фірма «Торговий дім «Август» про поставку міні-заводу UYR-2100 (виробник Концерн CRUPP) по виробництву бітумної черепиці з мідним покриттям «Еліт» на адресу останнього, а ТОВ «Комерційна фірма «Торговий дім «Август», з метою виконання договору № 108/с від 01.08.2006 року укладеного з ТОВ «Таймер», нібито запропонувала зазначеному підприємству придбати міні-завод UYR-2100 (виробник Концерн CRUPP) по виробництву бітумної черепиці з мідним покриттям «Еліт» за ціну, яка була передбачена з ціни придбання бітумної черепиці, на що директор ТОВ «Таймер» ОСОБА_11 дав згоду.

Однак, міні-завод UYR-2100 (виробник Концерн CRUPP) по виробництву бітумної черепиці з мідним покриттям «Еліт» до теперішнього часу ТОВ «Таймер» не надійшов.

На виконання спільного умислу директор ТОВ «Таймер» ОСОБА_11 за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, взявши за підставу зазначенні вище операції, заявив до відшкодування податок на додану вартість за жовтень листопад 2006 року на загальну суму 24 992 707 грн. та подав до ДПІ у Печерському районі м. Києва, за адресою: м. Київ, вул. Лєскова, 2, заяви про повернення суми бюджетного відшкодування за жовтень та листопад 2006 року .

Відповідно до висновку додаткової судово-економічної експертизи № 1016\1017 від 24.03.2009 року, ТОВ «Таймер» необґрунтовано заявлено до відшкодування податок на додану вартість за жовтень 2006 року у розмірі 12 749 804 грн. та листопад 2006 року у розмірі 12 242 903 грн.

Отже, директор ТОВ «Таймер» ОСОБА_11 за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, скоїв замах на заволодіння чужим майном у особливо великих розмірах, шляхом обману та зловживання службовим становищем на загальну суму 24 992 707 грн., що більш ніж у 142 815 разів перевищує розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та є особливо великим розміром.

Підсудний ОСОБА_11 в інкримінованому йому злочині винним себе не визнав та відмовився давати показання на підставі ст. 63 Конституції України. Разом з тим, не заперечував, що подавав до податкової інспекції декларації та уточненні розрахунки на відшкодування податку на додану вартість.

Незважаючи на невизнання своєї вини підсудним, його вина в інкримінованому йому злочині доведена повністю в ході досудового і судового слідства та підтверджується наступними доказами:

- показаннями свідка ОСОБА_13, з яких убачається, що вона підтвердила свої показання під час досудового слідства про те, що в ТОВ «Таймер» не працювала, однак, на прохання свого знайомого засновника підприємства ОСОБА_14, допомагала у веденні бухгалтерського та податкового обліків. Це відбувалось приблизно з 2002 по 2003 рік. За цей час підприємство діяльності не вело, наскільки пригадує, вона подавала звіти про відсутність діяльності та засновники вирішили передати право власності на підприємство іншій особі, як все відбувалось вона не памятає. З новим власником ТОВ «Таймер» вона не спілкувалась, і якою діяльністю в подальшому займалось ТОВ «Таймер» їй невідомо;

- показаннями свідка ОСОБА_15, з яких убачається, що він підтвердив свої показання під час досудового слідства про те, що займає посаду директора ТОВ «Бюро адміністративно-секретарських послуг «Діловий Центр» з 2006 року. 27.03.2006 року ТОВ «Бюро адміністративно-секретарських послуг «Діловий Центр» було укладено угоду про співробітництво №2.27/03.06-ЮА по наданню адміністративних, секретарських послуг, послуг конференц-сервісу та наданню приміщень для розміщення виконавчих органів ТОВ «Таймер». Зазначений договір був укладений з директором ТОВ «Таймер» ОСОБА_11 Згідно зазначеного вище договору ТОВ «Бюро адміністративно-секретарських послуг «Діловий Центр» надавало послуги щодо надання приміщення за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки 5-а. Згідно умов договору приміщення для офісу за вказаною адресою могло бути надане ТОВ «Таймер» в тому разі, якщо у підприємства виникне у цьому потреба. Однак представники ТОВ «Таймер» так і не виявили бажання отримати приміщення під офіс, тому ТОВ “Бюро адміністративно-секретарських послуг «Діловий центр» здійснювало лише поштове обслуговування ТОВ «Таймер», а саме ТОВ «Бюро адміністративно-секретарських послуг «Діловий Центр» повинно було отримувати поштову кореспонденцію, листи та інші документи у відділені пошти, які в подальшому могли передаватись представнику ТОВ «Таймер», але хто від імені ТОВ «Таймер» отримував кореспонденцію не відомо, оскільки не збереглося відповідних записів. Крім того, приблизно влітку 2006 року директор ТОВ «Таймер» ОСОБА_11 звертався до ТОВ «Бюро адміністративно-секретарських послуг «Діловий Центр» з приводу того, що він загубив угоду про співпрацю між ТОВ «Таймер» та ТОВ «Бюро адміністративно-секретарських послуг «Діловий Центр» від 27.03.2006 року. Він надав ОСОБА_11 копію зазначеної вище угоди, яку завірив печаткою ТОВ «Бюро адміністративно-секретарських послуг «Діловий Центр». При укладанні договору з клієнтом підприємства, звичайно, в тексті самого договору зазначався працівник, як контактна особа, при роботі з певним клієнтом, однак на практиці з клієнтом міг спілкуватись інший працівник підприємства;

- показаннями свідка ОСОБА_16, з яких убачається, що він підтвердив свої показання під час досудового слідства про те, що в ТОВ «Бюро адміністративно-секретарських послуг «Діловий Центр» працює з 2006 року на посаді юриста. ТОВ «Бюро адміністративно-секретарських послуг «Діловий Центр» була укладена угода про співробітництво №27.02.07/001-ДЦ з ТОВ «Таймер», в якій він був вказаний як контактна особа по роботі з клієнтом, а саме він повинен був отримувати пошту та передавати її представникам ТОВ «Таймер». Він лише один раз спілкувався з представником ТОВ «Таймер», який приходив в офіс ТОВ «Бюро адміністративно-секретарських послуг «Діловий центр» та просив надати йому копію договору про співробітництво. Ще декілька разів він спілкувався з представником ТОВ «Таймер» по телефону, номер якого пригадати не може;

- показаннями свідка ОСОБА_17, з яких убачається, що він підтвердив свої показання під час досудового слідства про те, що на посаді директора ТОВ «Об'єднанні страхові послуги» працює з 2000 року та орендує приміщення за адресою: АДРЕСА_1, яке знаходиться у власності фізичної особи. З метою отримання додаткових коштів для оплати за приміщення він вирішив передати в суборенду одну кімнату площею 8 кв.м., про що він розмістив оголошення в газеті «Авізо». Через деякий час йому зателефонував чоловік, який назвався директором ТОВ «Таймер» ОСОБА_11 та виявив бажання зняти приміщення на договірних засадах. 01.09.2006 року він уклав договір суборенди між фізичною особою (ОСОБА_17) та юридичною особою (ТОВ «Таймер»). Згідно договору оплата за приміщення становила 1 520 грн. щомісяця, які він отримував від директора ТОВ «Таймер» приблизно до лютого 2007 року. Після того як останній перестав платити за суборенду, договір фактично став розірваним. Приблизно в середині лютого 2007 року директор ТОВ «Таймер» забрав свої речі та виїхав з орендованого приміщення, після чого він його ніколи не бачив. Приміщення використовувалося ТОВ «Таймер» як архівний склад, до приміщення було завезено біля тридцяти папок з документами та оргтехніку, якою ніхто не користувався. З вересня 2006 року по лютий 2007 року працівників ТОВ «Таймер» в приміщенні не знаходилися. ОСОБА_11, як директор ТОВ «Таймер», сплачував оренду приміщення готівкою, ніяких документів, які підтверджували оплату оренди приміщення у нього не залишилось. Наскільки він пригадує, приблизно в лютому 2007 року за вказаною адресою проводилась перевірка ТОВ «Таймер» працівниками податкової інспекції. Наскільки він пригадує перевіряючих було двоє, в приміщенні, яке орендувало ТОВ «Таймер» вони перебували біля трьох робочих днів. Від ТОВ «Таймер» у перевірці приймали участь директор підприємства ОСОБА_11 та ще один чоловік, якого він не знає. При підписанні договору ОСОБА_11 пред'явив реєстраційні документи ТОВ «Таймер», де зазначено що він займає посаду директора зазначеного підприємства, копію свого паспорта та статутні документи ТОВ «Таймер». Згідно договору оренди укладеного з фізичною особою, він мав право надавати в суборенду приміщення за адресою: АДРЕСА_1;

- показами свідка ОСОБА_18, з яких убачається, що він підтвердив свої показання під час досудового слідства про те, що приблизно у 1998 році став засновником ПП «Володар 2», яке займалось торгівлею зерном, і було зареєстроване в Жовтневому районі м. Києва. Коли приблизно в 2004 році він вирішив припинити займатись підприємницькою діяльністю, то вирішив передати ПП «Володар 2» іншій особі, і у нотаріуса підписав заяву про передачу своєї частки у статутному фонді підприємства іншій особі. Детально обставин за яких відбувався його вихід зі складу засновників ПП «Володар 2» він не памятає. З ОСОБА_19 він не знайомий, і на посаду директора ПП «Володар 2» його не призначав. З моменту передачі права власності на підприємство, ніякого відношення до господарської діяльності ПП «Володар 2» він не має;

- показаннями свідка ОСОБА_20, з яких убачається, що він підтвердив свої показання під час досудового слідства про те, що з 2001 року працює приватним підприємцем, надає послуги по юридичному обслуговування підприємств. Деякий час займався торгівлею різними непродовольчими товарами. Приблизно в 2006 році він став засновником ПП «БКП «Курс», так як планував займатись комерційною діяльністю, однак через деякий час передумав та передав підприємство ОСОБА_21, з яким зустрічався особисто і передав всі документи підприємства та його печатку, і в подальшому відношення до діяльності підприємства не мав. Крім того, він особисто знайомий з директором та засновником ТОВ «КФ «Август» ОСОБА_22 За яких обставин познайомились не пригадує. Будь-якою інформацією щодо ОСОБА_22 не володіє. Знає, що він проживав в м. Чернігів. Він надавав ОСОБА_22 певні консультації, однак, по яким питанням не зміг пригадати. Деякий час, ОСОБА_22 орендував приміщення для офісу по вул. Саксаганського, 29-а. Якою діяльністю займалось підприємство йому невідомо. Можливо він деякий час працював заступником директора підприємства, однак, які обовязки виконував перебуваючи на названій посаді не зміг пригадати. З ОСОБА_22 не зустрічався достатньо довго. Стосовно взаємовідносин вказаних підприємств із ТОВ «Таймер» він нічого не памятає. Приблизно в 2006 - 2007 році, в період часу, коли в його офісі перебував ОСОБА_22, прийшов ОСОБА_23, і він їх познайомив. Через деякий час він дізнався, що ОСОБА_23 та ОСОБА_22 певний час співпрацювали. Ще через деякий час, приблизно восени, ОСОБА_23 повідомив, що ТОВ «КФ «ТД «Август» винне йому гроші, за що саме він не пригадує. Оскільки він не займався врегулюванням господарських взаємовідносин, то порадив ОСОБА_23 звернутися до юристів, які спеціалізуються на таких питаннях та дав йому ряд контактних телефонів. Через деякий час він дізнався, що ТОВ «КФ «ТД «Август» визнано банкрутом Господарським судом м. Києва. Договір № 12-Ч від 02.08.2006 року, який укладений між ТОВ «Солмір» та ТОВ «Таймер», а також додатк № 1 до вказаного договору, він ніколи не бачив, ніколи не підписував та не мав відношення до їх складання. З червня 2005 року він ніякого відношення до діяльності ТОВ «Солмір» не має;

- показаннями свідка ОСОБА_24, з яких убачається, що він підтвердив свої показання під час досудового слідства про те, що він пригадує, за постановою Господарського суду м. Києва був призначений ліквідатором ТОВ «БКП «Курс». В ході здійснення процедури ліквідації підприємства ним були виконані всі передбачені в даному випадку дії, однак йому не вдалось встановити майно підприємства, за рахунок якого можливо було задовольнити вимоги кредитора. Під час виконання процедури ліквідації ПП «БКП «Курс» засновників та службових осіб зазначеного підприємства він не знайшов. З представниками кредитора також не спілкувався. Звіт ліквідатора був поданий до Господарського суду м. Києва 22.10.2007 року, до звіту він долучив всі передбачені чинним законодавством документи. З моменту винесення Господарським судом м. Києва ухвали про затвердження звіту, він припинив виконувати обовязки ліквідатора ПП «БКП «Курс». Під час здійснення процедури ліквідації ПП «БКП «Курс» первинних бухгалтерських документів підприємства у нього не було, оскільки неможливо було встановити їх місцезнаходження;

- показаннями свідка ОСОБА_25, з яких убачається, що він підтвердив свої показання під час досудового слідства про те, що приблизно в січні 2005 року перебуваючи на вул. Хрещатик, йому потрібно було зателефонувати. Він підійшов до таксофону, витяг з кишені записну книжку та паспорт, і поклав на полицю таксофону. Після того, як зателефонував і повернувся додому, він помітив зникнення паспорту і записної книжки. Записну книжку витягував, щоб подивитись номер телефону, на який збирався зателефонувати, а паспорт вийняв з кишені тому, що той був разом із записною книжкою. Деякий час він був без паспорта, а потім, приблизно в березні 2005 року, написав заяву за місцем реєстрації, про втрату паспорта, і 27.04.2005 року отримав новий паспорт. Він ніколи не був засновником приватних підприємств, не збирався займатись підприємницькою діяльністю, не був керівником будь-якого приватного підприємства, не був засновником ПП «Мостар». В установчих документах ПП «Мостар» підписи від його імені виконані іншою особою, він подібні документи ніколи не підписував. З попереднім засновником ПП «Мостар» ОСОБА_26, він не знайомий, ніколи про нього не чув. Приблизно з середині 2006 року його почали викликати працівники податкової міліції. В ході допитів він дізнався, що на його імя зареєстровано декілька приватних підприємств, до діяльності яких він відношення не має;

- показаннями свідка ОСОБА_27, з яких убачається, що вона підтвердила свої показання під час досудового слідства про те, що приблизно у червні 2005 року її знайома, яка проживає в с.м.т. Гостомель, запропонувала заробити 100 грн. Оскільки їй були потрібні гроші, то вона погодилась. Знайома пояснила, що потрібно буде стати засновником приватного підприємства. Разом зі знайомою вона поїхала до м. Києва, де у приватного нотаріуса підписала документи, які їй надали для підпису. Приблизно через два роки до неї додому приїхали працівники податкової міліції та почали цікавитись діяльністю ТОВ «Ліста Т». Лише тоді вона зрозуміла, що стала засновником ТОВ «Ліста Т». До діяльності ТОВ «Ліста Т» ніякого відношення не мала, рахунків для підприємства не відкривала, ніяких документів, що стосувались господарської діяльності підприємства не підписувала, ніколи не виконувала обовязки директора ТОВ «Ліста Т», договір № 13-Ч від 10.08.2006 року між ТОВ «Ліста Т» та ТОВ «Таймер» та додатку до нього ніколи не підписувала;

- показаннями свідка ОСОБА_9, з яких убачається, що він підтвердив свої показання під час досудового слідства про те, що засновником ТОВ «Солемір» став за грошову винагороду, яку запропонував випадковий знайомий й до діяльності ТОВ «Солмір» ніякого відношення не має та ніяких документів, що стосувались діяльності підприємства не підписував;

- показами свідка ОСОБА_8, з яких убачається, що вона підтвердила свої показання під час досудового слідства про те, що в період з 13.04.2007 по 17.04.2007 року у приміщенні ДПІ у Печерському районі м. Києва проходила перевірка ТОВ «Таймер» за результатами якої встановлено, що у підприємства відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень та листопад 2006 року;

- показами свідка ОСОБА_12, з яких убачається, що він підтвердив свої показання під час досудового слідства про те, що приблизно у 2003 2004 роках у нього виникла потреба придбати уже зареєстроване підприємство, йому так було зручніше, і він придбав ПП «Українська будівельна компанія». Приблизно в той час, від ОСОБА_28 він дізнався, що знайомий її батька бажає продати своє приватне підприємство. Він попросив показати документи даного підприємства. Оглянувши документи підприємства, він побачив, що підприємство проводило певну господарську діяльність, а йому потрібне було підприємство, яке не вело господарської діяльності, тому він відмовився від пропозиції ОСОБА_28 і придбав ПП «Українська будівельна компанія». Як називалось підприємство, яке пропонувала ОСОБА_28 не пригадує. Ніяких документів даного підприємства у нього не залишилось, він все повернув ОСОБА_28 З ОСОБА_1 він не знайомий. ОСОБА_2 являється братом його дружини ОСОБА_3, і загинув приблизно 10.05.2008 року від удару електричним струмом. ОСОБА_2 працював директором підприємства, яке носило назву «Олаф текс», яке надавало поліграфічні послуги. Про «Київське СП авіаційного приладобудування» чує вперше;

- показаннями свідка ОСОБА_4, з яких убачається, що вона підтвердила свої показання під час досудового слідства про те, що приблизно з 1988 року до листопада 1999 року проживала в цивільному шлюбі з ОСОБА_1 в його квартирі, за адресою: АДРЕСА_3. ОСОБА_1 працював оператором в інституті високомолекулярних сполук, що знаходиться на Харківському шосе в м. Києві. Потім деякий час працював оператором на підприємстві «Укрпластик». Увесь час, що вони проживали разом, ОСОБА_1 зловживав алкогольними напоями, через що втратив роботу, і з 2004 року не мав постійного місця роботи та жив за рахунок випадкових заробітків. Від шлюбу з ОСОБА_1 у неї двоє дітей. Після того, як вони припинили жити разом, вона продовжувала спілкуватись з його матірю, а також періодично спілкувалась з ОСОБА_1 Останні роки життя ОСОБА_1 настільки сильно зловживав алкогольними напоями, що фактично припинив доглядати за собою, став деградувати як особистість, і їй нічого невідомо про те, щоб ОСОБА_1 міг стали директором або засновником будь-якого приватного підприємства. Про «Київське СП авіаційного приладобудування» їй нічого невідомо. З огляду на особистість ОСОБА_1 та його постійне пияцтво вона може сказати, що він не міг би займатись підприємницькою діяльністю, навіть якби мав таке бажання. ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, причиною смерті стала серцева недостатність;

- показаннями свідка ОСОБА_28, під час досудового слідства, які були оголошенні в судовому засіданні на підставі ст. 306 КПК України, і з яких убачається, що приблизно весною 2004 року, вона почула від брата свого чоловіка ОСОБА_12, що він бажає придбати приватне підприємство. В цей же час від свого батька ОСОБА_5, вона довідалась, що знайомий батька бажає передати своє підприємство іншій особі, оскільки не має можливості налагодити його діяльність, і розповіла про це ОСОБА_12, який зацікавився зазначеним підприємством, в результаті чого вона передала йому документи підприємства. Назви підприємства не пригадує. Про ОСОБА_1, вона чула, що він громадянський чоловік її куми ОСОБА_4 і помер ІНФОРМАЦІЯ_2 через зловживання алкогольними напоями. Вона ніколи не просила ОСОБА_1 підписувати акт приймання-передачі документів «Київського СП авіаційного приладобудування», на чиє прохання ОСОБА_1 міг підписати цей документ їй невідомо. Останнім часом ОСОБА_1 зловживав алкогольними напоями, не мав постійного місця роботи, і навряд чи мав намір стати власником або директором приватного підприємства. Після передачі документів підприємства ОСОБА_12, вона ніякого відношення ні до документів, ні до самого підприємства не мала. Чи був знайомий ОСОБА_12 із ОСОБА_1 їй невідомо. ОСОБА_2 являється братом ОСОБА_3 громадянської дружини ОСОБА_12 ОСОБА_2 загинув приблизно влітку 2008 року, іншою інформацією про нього вона не володіє. Чим займався ОСОБА_2 їй невідомо. Про «Київське СП авіаційного приладобудування» раніше вона нічого не чула, можливо це було саме те підприємство, чиї документи вона отримала від знайомого батька та передала ОСОБА_12 (т. 10 а. с. 159);

- даними, які містяться у висновку судово-почеркознавчої експертизи № 11363 від 23.12.2008 року, з якого убачається, що підписи від імені ОСОБА_11 у заяві на видачу паспорта (форма № 1), копії паспорта ОСОБА_11 та копії статуту ТОВ «Таймер» виконані однією особою (т. 9 а. с. а. с. 66-69);

- даними, які містяться у висновку судово-почеркознавчої експертизи № 11364 від 23.12.2008 року, з якого убачається, що підписи від імені ОСОБА_6 у копіях простих векселів №№ 319092886 3190928890 виконані ОСОБА_6 (т. 9 а. с. а. с. 73-74);

- даними, які містяться у висновку судово-почеркознавчої експертизи № 11362 від 23.12.2008 року, з яких убачається, що підписи від імені ОСОБА_25 у статуті ПП «Мостар», довіреності від 07.02.2005 року, рішенні від 07.02.2005 року виконані ймовірно не ОСОБА_25, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_25 (т. 9 а. с. а. с. 78-79);

- даними, які містяться у висновку судово-почеркознавчої експертизи № 12624 від 16.03.2009 року, з якого убачається, що підписи від імені ОСОБА_21 у заяві від 25.12.2006 року, копії рішення № 4 засновника ПП «БКП «Курс» від 13.06.2006 року, довіреності від 13.07.2006 року, статуті ПП «БКП «Курс», формі № 1 на імя ОСОБА_21 виконані однією особою (т. 9 а. с. а. с. 83-84);

- даними, які містяться у висновку судово-почеркознавчої експертизи № 621\2152 від 18.03.2009 року, з якого убачається, що підписи від імені ОСОБА_11 в копіях документів, які стали підставою для отримання кредиту в АКБ «Інвестбанк» виконані самим ОСОБА_11 (т. 9 а. с. а. с. 91-93);

- даними, які містяться у висновку судово-почеркознавчої експертизи № 623 від 18.03.2009 року, з якого убачається, що підписи від імені ОСОБА_11 в податковій декларації з податку на додану вартість ТОВ «Таймер» за жовтень 2006 року, розрахунку суми бюджетного відшкодування за жовтень 2006 року, заяві про повернення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2006 року та інших звітних документах ТОВ «Таймер», які підписані від імені ОСОБА_11, як директора підприємства, виконані ОСОБА_11 (т. 9 а. с. а. с. 99-101);

- даними, які містяться у висновку судово-почеркознавчої експертизи № 2160 від 19.03.2009 року, з якого убачається, що рукописні записи «Копія вірна» в копіях платіжних доручень №№: 4 від 13.09.2006 року, 6 від 14.09.2006 року, 8 від 18.09.2006 року, 10 від 19.09.2006 року, 12 від 20.09.2006 року, 14 від 21.09.2006 року, 16 від 25.09.2006 року, 18 від 26.09.2006 року, 20 від 27.09.2006 року, 23-25 від 03.10.2006 року, 28 від 04.10.2006 року, 30 від 05.10.2006 року, 32 від 06.10.2006 року, 34-36 від 09.10.2006 року, виконані ОСОБА_11 (т. 9 а. с. а. с. 112-113);

- даними, які містяться у висновку судово-почеркознавчої експертизи № 624\2153 від 19.03.2009 року, з якого убачається, що підписи від імені ОСОБА_11 біля записів «Копія вірна», а також підписи зображення яких містяться в копіях платіжних доручень №№: 4 від 13.09.2006 року, 6 від 14.09.2006 року, 8 від 18.09.2006 року, 10 від 19.09.2006 року, 12 від 20.09.2006 року, 14 від 21.09.2006 року, 16 від 25.09.2006 року, 18 від 26.09.2006 року, 20 від 27.09.2006 року, 23-25 від 03.10.2006 року, 28 від 04.10.2006 року, 30 від 05.10.2006 року, 32 від 06.10.2006 року, 34-36 від 09.10.2006 року, виконані ОСОБА_11 (т. 9 а. с. а. с. 118-120);

- даними, які містяться у висновку додаткової судово-економічної експертизи № 1016\1017 від 26.03.2009 року, з якого убачається, що ТОВ «Таймер» необґрунтовано заявлено бюджетне відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2006 року у розмірі 12 749 804 грн. та листопад 2006 року у розмірі 12 242 903 грн., (т. 9 а. с. 144-149);

- речовими доказами документами юридичних справ та податковими деклараціями ТОВ «Таймер», ТОВ «Комерційна фірма «Торговий дім «Август», ПП «Багатопрофільне комерційне підприємство «Курс»; документами юридичної справи та податковою декларацією з податку на прибуток за 2005 рік ВК ПП «Володар 2», які вилучені в ДПІ у Соломянському районі м. Києва; документами юридичної справи ПП «Мостар»; копією інвентаризаційної картки платника податку на додану вартість та декларація з податку на прибуток за 1-й квартал 2005 року «Київського СП авіаційного приладобудування», які вилучені в ДПІ у Святошинському районі м. Києва; копією протоколу № 1 зборів засновників «Київського СП авіаційного приладобудування», яка вилучена у Святошинській районній у м. Києві державній адміністрації; копією протоколу № 1 від 17 серпня 2004 року установчих зборів ТОВ «Солмір», вилучені в ДПІ у Голосіївському районі м. Києва; документами юридичної справи ТОВ «Солмір», вилучені у Голосіївській районній у м. Києві державній адміністрації; податковою декларацією з податку на додану вартість ТОВ «Таймер» за листопад 2006 року, розрахунком коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Таймер» за листопад 2006 року, розрахунком суми бюджетного відшкодування ТОВ «Таймер» за листопад 2006 року, заявою про повернення суми бюджетного відшкодування за листопад 2006 року, вилучені в ДПІ у Печерському районі м. Києва відповідно до протоколу виїмки та огляду від 26.01.2009 року; документами, що стосуються обставин перевірки законності заявленого ТОВ «Таймер» бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень листопад 2006 року, вилучені в ДПІ у Печерському районі м. Києва, відповідно до протоколу виїмки та огляду від 12.12.2008 року; копіями документів податкової звітності ТОВ “Таймер”, вилучені в ДПІ у Печерському районі м. Києва відповідно до протоколу виїмки та огляду від 29.05.2008 року; документами, що стосуються обставин купівлі-продажу векселів, які вилучені у директора ТВО «Трансфербутік» ОСОБА_7, відповідно до протоколу виїмки та огляду від 10.06.2008 року; копіями документів кредитної справи ТОВ «Таймер» та виписки з банківських рахунків ТОВ «Таймер», ТОВ «Комерційна фірма «Торговий дім «Август», ПП «Багатопрофільне комерційне підприємство «Курс», які вилучені в АКБ «Інвестбанк», відповідно до протоколу виїмки від 08.01.2009 року; копіями статуту та протоколу № 2 від 13.06.2005 року зборів учасників ТОВ «Ліста Т», вилучені в Оболенській районній у м. Києві державній адміністрації відповідно до протоколу виїмки та огляду від 15.01.2009 року (т. 3 а. с. а. с. 1-205; т. 4 а. с. а. с. 1-93; т. 5 а. с. а. с. 1-240; т. 6 а. с. а. с. 1-49, 50-68, 69- 75, 76-84, 85-98, 99-109, 110-121, 122-125, 126-139, 140-151, 152-164, 165-177, 178-182, 183-186, 187-191, 192-194; т. 7 а. с. а. с. 8-15, 16-208; т. 8 а. с. а. с.1-18, 21-38, 97-174, 193-205; т. 11 а. с. а. с. 1-2);

Зазначенні докази по справі узгоджуються із даними, які містяться у висновку акту № 209\23-8\24580025 від 17.04.2007 року «Про результати невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Таймер» з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень, листопад 2006 року», відповідно до якого у ТОВ «Таймер» відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень та листопад 2006 року та аналітичній довідці, яка складена спеціалістами ДПІ у Печерському районі м. Києва, відповідно до якої встановлено, що шляхом багаторазового перерахування по колу коштів між ТОВ «Таймер», ТОВ КФ «ТД «Август», ПП «БКП «Курс» сформовано видимість оплати ТОВ «Таймер» з 13.09. по 10.10.2006 року суми коштів у розмірі 150 000 343, 35 грн., в тому числі ПДВ 25 000 057, 28 грн., що було віднесено службовими особами ТОВ «Таймер» до складу податкового кредиту товариства, в тому числі за період: вересень 2006 року 76 500 000 грн., в тому числі ПДВ 12 750 000, 03 грн.; жовтень 2006 року 73 500 343, 35 грн., в тому числі ПДВ 12 250 057, 25 грн., і які узгоджуються з іншими доказами, дослідженими судом по справі, та даними, які містяться у листі вих. № 31\18-20-6597 від 28.11.2008 року регіональної інформаційної митниці відповідно до якого в базі даних електронних копій ВМД не виявлено ввезення на територію України міні-заводу UYR 2100 по виробництву бітумної черепиці з мідним покриттям «Еліт» у період з 01.01.2006 року до 25.11.2008 року, а ТОВ «Таймер», ТОВ «КФ «ТД «Август», ПП БКП «Курс» не були акредитованими на митниці у 2006 2008 роках та у листі вих. № 20\08297 від 16.12.2008 року Державної митної служби України відповідно до якого в базі даних ЄАІС ДМСУ за період з 01.01.2006 року до 25.11.2008 року не виявлено інформації про акредитацію ТОВ «Таймер», ТОВ «КФ «ТД «Август», ПП БКП «Курс» та ввезення на митну територію України міні-заводу моделі UYR 2100 (виробник концерн «CRUPP»), і які узгоджуються з іншими доказами, дослідженими судом по справі та даними, які містяться в показаннях осіб, які були опитаній по справі, і яких показання були дослідженні судом (т. 1 а. с. а. с. 66-91, т. 9 а. с. а. с. 134-136, т. 10 а. с. а. с. 214, 216).

Дії ОСОБА_11 органами досудового слідства були кваліфіковані за ст.ст. 15 ч. 2, 191 ч. 5 КК України, як замах за попередньою змовою групою осіб на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем, не доведений до кінця, з причин, які не залежали від його волі.

Проте, суд приходить до висновку, що кваліфікація органами досудового слідства дій ОСОБА_11 за ст.ст. 15 ч. 2, 191 ч. 5 КК України, є помилковою, оскільки обєктивною стороною злочину заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, передбачено те, що особа в силу свого службового становища повинна мати право доступу до майна.

Зокрема, органами досудового слідства ОСОБА_11 було інкриміноване зловживання службовим становищем як спосіб заволодіння чужим майном.

Крім того, як органами досудового слідства так і судом встановлено, що підсудний ОСОБА_11 зловживаючи своїм службовим становищем, як директор ТОВ «Таймер», вчинив дії з метою неправомірного отримання ТОВ «Таймер» коштів з державного бюджету України, у вигляді відшкодування податку на додану вартість, і повідомив органам податкової служби неправдиві відомості з метою заволодіння чужим майном, коштами державного бюджету України.

Тобто, ОСОБА_11 діяв шляхом обману намагаючись неправомірно заволодіти коштами державного бюджету України.

Крім того, грошові кошти державного бюджету України, які намагалися отримати неправомірним шляхом, не надійшли на розрахунковий рахунок ТОВ «Таймер», і підсудний не мав права оперативного управління цими коштами, як того вимагає обєктивна сторона злочину передбаченого ст. 191 КК України.

Разом з тим, обєктивною стороною злочину передбаченого ст. 190 КК України передбачено заволодіння чужим майном шляхом обману, тобто повідомлення неправдивих відомостей.

Тому, суд, не виходячи за межі пред'явленого ОСОБА_11 обвинувачення, враховуючи, що по таким його діям було проведено досудове слідство, і це було способом заволодіння чужим майном, оскільки ОСОБА_11 повідомляючи неправдиві відомості, діяв умисно, з корисливих мотивів, будучи службовою особою використовуючи службове становище в супереч інтересам служби, заподіяв істотну шкоду державним інтересам, кваліфікує такі дії підсудного, за ст. 364 ч. 1 КК України, як зловживання службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило істотну шкоду державним інтересам, за наступних підстав.

Так, відповідно до вимог ст. 64 ч. 1 КПК України при розгляді кримінальної справи у суді підлягають доказуванню подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини злочину).

Судом встановлено, що ОСОБА_11 здійснюючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обовязки, визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», як службова особа, а саме, директор ТОВ «Таймер», діючи з корисливих мотивів використав своє службове становище всупереч інтересам служби, і навмисно вчинив дії, які порушують службові обов'язки та суперечать інтересам служби, що спричинило істотну шкоду державним інтересам.

Так, по справі встановлено, що ОСОБА_11, будучи службовою особою, займаючи посаду директора приватного підприємства ТОВ «Таймер», повязану з використанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських обовязків, визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», використовував службове становище через дії з використанням свого службового становища, всупереч інтересам служби, і вчинював такі дії, які порушують службові обовязки і суперечать інтересам служби, інтересам підприємства, і намагався заволодіти державними коштами. Тому, такі дії підсудного ОСОБА_11 вчинені на шкоду інтересам інших організацій й за рахунок загальнодержавних інтересів, суд оцінює як зловживання службовим становищем.

Судом встановлено, що внаслідок допущеного підсудним ОСОБА_11 зловживання службовим становищем була заподіяна істотна шкода державним інтересам, оскільки ОСОБА_11 фактично обманював органи державної влади, підриваючи авторитет та престиж органів державної влади, внаслідок чого держава була змушена розпочати його кримінальне переслідування. При цьому можливість заподіяння шкоди державному бюджету у разі відшкодування податку на додану вартість причино пов'язана із зловживанням службовим становищем ОСОБА_11

В діях ОСОБА_11, вчинених з використанням свого службового становища, всупереч інтересам служби, наявні корисливі мотиви спрямованні на прагнення до незаконної матеріальної вигоди отримання з державного бюджету протиправним шляхом грошових коштів і майна або отримання права на нього, з наслідками, які могли заподіяти шкоду державному бюджету держави.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії підсудного ОСОБА_11, слід кваліфікувати за:

- ст.ст. 15 ч. 2, 190 ч. 4 КК України, як замах на заволодіння чужим майном шляхом обману, в особливо великих розмірах, вчинений за попередньою змовою групою осіб;

- ст. 364 ч. 1 КК України, як зловживання службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило істотну шкоду державним інтересам.

Версію захисту та підсудного ОСОБА_11 про те, що у ОСОБА_11 був відсутній умисел на вчинення заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем суд розцінює, як таку, що має за мету допомогти підсудному ОСОБА_11 уникнути кримінальної відповідальності.

Так, зокрема, з показань свідка ОСОБА_8 убачається, що відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» підприємство не мало права на відшкодування податку на додану вартість з умов якщо підприємство повинно сплатити суму оподаткованих операцій більше від заявлених за минулий рік. Однак, умова виконана не була, оскільки підприємство за минулий рік зовсім немало обсягу операцій та віднесло суму до податкового кредиту відповідно до накладної, й тому відповідно п.п. 7.7, 7.11 Закону України «Про податок на додану вартість» підприємство не мало права відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок. При перерахуванні передплати, підприємство мало право відносити суму контрагента на майбутнє відшкодування. Підприємство не повинно враховувати ланцюг постачання контрагентів, але на той час товар отриманий не був.

Так, обставин, які пом'якшують покарання підсудному, відповідно до вимог ст. 66 ч. 1 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжує покарання підсудному ОСОБА_11, відповідно до вимог ст.67 КК України, судом не встановлено.

При обранні міри покарання підсудному суд враховує наступні обставини справи:

- ступінь тяжкості вчинених підсудним злочинів передбачених: ст.ст. 15 ч. 2, 190 ч. 4 КК України, який віднесений кримінальним законом до категорії особливо тяжких злочинів та ступінь здійснення підсудним злочинного наміру й причини, внаслідок яких, злочин не було доведено до кінця; ст. 364 ч. 1 КК України, який віднесений кримінальним законом до категорії злочинів невеликої тяжкості;

- особу ОСОБА_11, який має постійне місце проживання, не одружений, за місцем проживання характеризується позитивно, працює, має на утриманні малолітню дитину доньку ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

На підставі викладеного суд, враховуючи всі обставини справи, у тому числі особу підсудного ОСОБА_11, вважає, що підсудному необхідно призначити покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, з метою її перевиховання та виправлення, попередження вчинення підсудним нових злочинів та вимог постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 р. про те, що судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом менш суворого покарання особам, які вперше вчинили злочини і вважає за можливе призначити покарання ОСОБА_11, з урахуванням вимог ст. 68 КК України, за ст.ст. 15 ч. 2, 190 ч. 4 КК України ближче до нижчої межі встановленої санкцією статті Особливої частини Кримінального Кодексу з конфіскацією майна.

Разом з тим, за ст. 364 ч. 1 КК України суд враховує, що відповідно до ст. 49 КК України термін притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_11 сплив, а тому ОСОБА_11, який не визнав свою вину у замаху на заволодінні майном з використанням службового становища, слід звільнити від покарання на підставі ст. 74 п. 5 КК України.

Крім того, суд не дійшов висновку про можливість перевиховання та виправлення ОСОБА_11 без ізоляції від суспільства, враховуючи у тому числі й суму грошових коштів, якими намагався заволодіти підсудний, а тому необхідно призначити підсудному покарання без застосуванням правил ст. 75 КК України.

Відповідно до вимог ст. 93 КПК України необхідно стягнути з підсудного ОСОБА_11 судові витрати по справі вартість проведених у справі судово-почеркознавчих та судово-економічних експертиз, на загальну суму 22009 грн. 80 коп.

Постанову ст. слідчого ОВС СВ ПМ ДПІ України в Печерському районі м. Києва від 11.01.2010 року, якою накладено арешт на майно ОСОБА_11 залишити без змін для забезпечення конфіскації майна підсудного.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 321,323, 324 КПК України,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_11 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 15 ч. 2- 190 ч. 4, 364 ч. 1 КК України та призначити йому покарання:

- за ст.ст. 15 ч. 2, 190 ч. 4 КК України у вигляді 5 (пяти) років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, що належить йому на праві приватної власності.

За ст. 364 ч. 1 КК України звільнити від покарання на підставі ст. 74 п. 5 КК України.

На підставі ст. 72 КК України зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_11 термін його затримання, а саме з 10.04.2009 року по 17.04.2009 року.

Стягнути з засудженого ОСОБА_11 судові витрати по справі, а саме вартість проведених судово-почеркознавчих та судово-економічних експертиз у розмірі 22009 грн. 80 коп. на користь державного бюджету України

Речові докази по справі, що приєднані до матеріалів справи, зберігати при справі.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_11 до набрання вироком законної сили залишити без змін підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя В.В. Підпалий