Рішення

від 17.02.2011 по справі 2/67-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/67-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.02.11           Справа № 2/67-10.

За позовом:           Публічного акціонерного товариства «Індустріально-експортний банк» в особі філії «Харківська дирекція», м.Харків

до відповідача:           Товариства з обмеженою відповідальністю «Лебединський нафтомаслозавод», м.Лебедин, Сумська область

про стягнення 256 831 грн. 42 коп.

СУДДЯ  СОП‘ЯНЕНКО О.Ю.  

при секретарі судового засідання Молодецькій В.О.

Представники:

Від позивача:           Гакаль Р.В., довіреність № 11/1612 від 04.06.2010 року

Від відповідача:       Неговєлов А.В., довіреність б/н від 06.03.2010 року  

          Суть спору: позивач, згідно вимог позовної заяви, просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 120/юр/08 від 21.08.2008 року у розмірі 256 831 грн. 42 коп., у тому числі: 122 840 грн. 00 коп. – поточна заборгованість за кредитом; 124 625 грн. 00 коп. – прострочена заборгованість за кредитом; 8 711 грн. 13 коп. – прострочені відсотки за користування кредитом; 655 грн. 06 грн. – пеня за несвоєчасне погашення кредиту, процентної та комісійної винагороди; розірвати кредитний договір № 120/юр/08 від 21.08.2008 року, укладений між ПАТ «Індустріально-експортний банк» в особі філії «Харківська дирекція» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лебединський нафтомаслозавод», а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи покласти на відповідача.

Позивач подав заяву б/н від 14.02.2011 року про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до вимог якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 120/юр/08 від 21.08.2008 року у розмірі 159 205 грн. 50 коп., з яких:  144 054 грн. 84 коп. – прострочена заборгованість за кредитом, 15 150 грн. 66 коп. – пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків, а також  судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог в розмірі 159 205 грн. 50 коп., згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог від 14.02.2011 року.

Відповідач проти позовних вимог не заперечував.    

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд  встановив:

          21.08.2008 року між АТ «Індустріально – експортний банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лебединський нафтомаслозавод» було укладено кредитний договір № 120/юр/08. Відповідно до п. 1.1 договору в редакції від 19.08.2009 року про внесення змін та доповнень № 4  до договору позивачем було надано відповідачеві відновлювальну кредитну лінію у розмірі 350 000 грн. 00 коп. зі сплатою 22 % річних за користування кредитними коштами.

          На виконання умов договору позивачем було надано відповідачу кредит у розмірі 337 812 грн. 43 коп., про що вказано в абз.2 п.2 договору від 19.08.2009р. про внесення змін та доповнень № 4 до договору, а також зазначено, що відповідач повертає кредит згідно встановленого графіку.

Відповідно до п.2.9 договору відповідач зобов'язався щомісячно, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця та разом з повним погашенням кредиту, погашати відсотки за користування кредитом.

Згідно п.4.1 договору, у випадку несвоєчасного погашення заборгованості за кредитом та/або відсотків за користування кредитом та/або плати за обслуговування кредитної лінії, відповідач сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на дату виникнення простроченої заборгованості, від суми відповідного непогашеного платежу за кожен день прострочення.

Пунктом 2.17 договору встановлено, що позивач має право достроково вимагати повернення суми заборгованості із даним кредитним договором (кредиту, відсотків за кредитом, плати за обслуговування кредитної лінії, пені та штрафів) у разі порушення відповідачем умов договору.

Відповідно до пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно  ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.  

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання.

Частиною  1  ст. 1049  Цивільного кодексу України  передбачено, що позичальник    зобов'язаний  повернути  позикодавцеві  позику  (грошові  кошти  у такій  самій  сумі  або речі,  визначені   родовими  ознаками,  у такій   самій  кількості,    такого  самого роду та такої   самої якості, що були передані    йому  позикодавцем) у строк   та в порядку,  що встановлені   договором.

Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконав,  в зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 159 205 грн. 50 коп., а саме: 144 054 грн. 84 коп. – прострочена заборгованість за кредитом, 15 150 грн. 66 коп. – пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків.  

          Згідно п.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Оскільки, пеня в сумі 15 150 грн. 66 коп. нарахована відповідно до умов договору, в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, позовні вимоги в зазначеній частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 549-552 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, заборгованість відповідача, на час розгляду справи складає 144 054 грн. 84 коп. – прострочена заборгованість за кредитом, 15 150 грн. 66 коп. – пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків.

Факт заборгованості відповідача в сумі  159 205 грн. 50 коп. підтверджено матеріалами справи. Відповідач позов визнає в повному обсязі.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача  відшкодовуються 1 592 грн. 06 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. – 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лебединський нафтомаслозавод» (42200, Сумська область, м.Лебедин, вул.19-го серпня, 8; код 22589938) на користь Публічного акціонерного товариства «Індустріально – експортний банк» в особі філії «Харківська дирекція» (61003, м.Харків, пл. Рози Люксембург, 2; код 26149490)  144 054 грн. 84 коп. – прострочена заборгованість за кредитом, 15 150 грн. 66 коп. – пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків, 1 592 грн. 06 коп. – витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                                 О.Ю. СОП‘ЯНЕНКО

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.   

Повний текст рішення підписано 18.02.2011 року.