Постанова

від 18.02.2011 по справі 16/198/10

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/198/10

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

15.02.2011 р.           справа №16/198/10

Донецький апеляційний господарський суд  у складі колегії суддів:

головуючого:Шевкової Т.А.

суддівБойченко К.І., Чернота Л.Ф.

за участю  представників сторін:                                                                             

від позивача:                      не з'явився

від відповідача:не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» м. Запоріжжя   

на рішення господарського суду

Запорізької області

від18.10.2010р.

у справі№ 16/198/10 (суддя Ніколаєнко Р.А.)

за позовомДочірнього підприємства «Крок-1»м. Дніпропетровськ  

до

Відкритого акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» м. Запоріжжя

про стягнення 110 705грн. 93коп.

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Крок-1»м. Дніпропетровськ звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» м. Запоріжжя 110 705грн. 93коп., з яких: 92632,36 грн. –сума неоплачених послуг за договором про надання послуг з фізичної охорони об'єкта № К-131/08 від 19.08.2008 року, 9696,56 грн. –пеня, 5818,15 грн. –інфляційні втрати, 2558,86 грн. –3% річних.

Господарський суд Запорізької області рішенням від 18.10.2010р. у справі № 16/198/10 позовні вимоги задовольнив у повному обсязі, визнавши їх обґрунтованими та доведеними матеріалами справи.  

Відкрите акціонерне товариство «Запорізький абразивний комбінат»м. Запоріжжя, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 18.10.2010р. у справі № 16/198/10 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заявник скарги вважає рішення господарського суду прийнятим з порушенням норм матеріального права, що виразилось у не дослідженні судом змісту п.п.8.2.2, 8.2.4 договору, згідно яких йому надано право  визначення фактів крадіжки, знищення або пошкодження майна.

Представники позивача  та відповідача у судове засідання не з'явились, про поважність причин неявки суд не повідомили. Враховуючи ті обставини, що в апеляційній скарзі заявник посилається лише на ті документи, які вже досліджувались судом, приймаючи до уваги те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представників сторін, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до статей 4-4,81-1Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду винесеним з дотриманням встановлених до нього вимог, враховуючи наступне.

Між ВАТ “Запорізький абразивний комбінат” (замовник) та ДП “Крок-1”  19.08.2008 року укладено договір про надання послуг з охорони об'єкту № К-131/08, згідно з яким позивач зобов'язався виконувати комплекс охоронних заходів, а відповідач - своєчасно сплачувати надані послуги позивачем.

Відповідно до п.6.1. договору вартість послуг встановлюється відповідно до протоколів узгодження договірної вартості послуг.

Згідно протоколу узгодження вартості послуг з фізичної охорони об'єкта до Договору від 19.08.2008  вартість охорони становить 82925,00 грн. за місяць охорони з урахуванням ПДВ.

Згідно протоколу узгодження вартості послуг з фізичної охорони об'єкта до Договору від 31.07.2009  вартість охорони становить 75555,00 грн. за місяць охорони з урахуванням ПДВ.

Згідно зі ст.4.1.8 Договору за спливом звітного періоду, до 5 числа місяця, наступного за звітним, замовник зобов'язаний підписати акт про надання послуг, оформлений з боку виконавця. В разі непідписання в цей строк акту замовник має обґрунтувати свою відмову протягом п'яти днів, в іншому випадку виконавець вважає послуги наданими в повному обсязі без будь-яких претензій з боку замовника.

Відповідно до п.6.4 договору оплата послуг виконавця по Договору здійснюється шляхом внесення первісного платежу у вигляді 100% передплати до початку надання послуг з охорони за перший повний/неповний місяць охорони та подальших платежів після підписання акту виконаних робіт та рахунку про оплату –не пізніше п'ятого числа місяця за місяць, у якому були надані послуги.

Пунктом 8.3.1 договору передбачена відповідальність замовника за несвоєчасну оплату вартості послуг у вигляді сплати на користь виконавця пені від неоплаченої суми за кожен день прострочення в розмірі 0,5%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який нараховується пеня. В цьому ж пункті зазначається, що замовник несе відповідальність, визначену ст.625 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи за вищевказаним договором позивачем відповідачеві надавались послуги по охороні об'єкта, про що свідчать підписані сторонами акти про надання послуг охорони у квітні 2009 року від 30.04.2009 на суму 82925,00 грн., у липні 2009 року від 31.07.2009 на суму 82925,00 грн., у жовтні 2009 року від 31.10.2009 на суму 75555,00 грн., у листопаді 2009 року від 30.11.2009 на суму 75555,00 грн., у грудні 2009 року від 31.12.2009 на суму 75555,00 грн. та у січні 2010 року від 31.01.2010 на суму 75555,00 грн.

При дослідженні даних актів встановлено, що акт за квітень 2009 року містить застереження відповідача про утримання 49849,80 грн., акт за жовтень 2009 року –застереження відповідача про підтвердження виконання послуг на суму 69555,00 грн., акт за листопад 2009 року –про прийняття послуг на суму 69555,00 грн., акт за грудень 2009 року –про підтвердження виконання послуг на суму 62551,80 грн., акт за січень 2010 року -  про підтвердження виконання послуг на суму 62489,64 грн.

Позивачем відповідачеві пред'явлені рахунки: рахунок № К-131/08 від 01.04.2009 року на суму 82925,00 грн. містить відмітку відповідача про утримання з цієї суми 49849,80 грн. за розкрадання. За платіжним дорученням № 2067 від 20.05.2009 рахунок оплачений в сумі 33075,20 грн.;

- з рахунку № К-131/08 від 01.07.2009 на суму 82925,00 грн. відповідачем утримано суму 4714,00 грн. За платіжним дорученням № 2183 від 11.08.2009 сплачено суму 78211,00 грн.;

- з рахунку № К-131/08 від 01.10.2009 на суму 75555,00 грн. зазначено про утримання 5000,00 грн. За платіжним дорученням № 3683 від 04.11.2009 сплачено 69555,00 грн.  

- з рахунку № К-131/8 від 01.11.2009 на суму 75555,00 грн. утримано суму 5000,00 грн. За платіжним дорученням № 315 від 02.12.2009 сплачено 69555,00 грн.

- з рахунку № 131/08 від 01.12.2009 на суму 75555,00 грн. утримано суму 13003,20 грн. За платіжним дорученням № 3033 від 13.01.2010 сплачено 62551,80 грн.

З рахунку № 131/08 від 01.01.2010 на суму 75555,00 грн. утримано суму 13065,36 грн. За платіжним дорученням № 460 від 04.02.2010 сплачено 62489,64 грн.

Відповідачем вартість послуг з охорони об'єкта оплачена частково, сума 92632,36 грн. не оплачена.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У пункті 8.3.2 договору сторони визначили, що у випадку неякісного виконання виконавцем зобов'язань по договору замовник вправі пред'явити претензію не пізніше трьох календарних днів з моменту виявлення порушень.

Проаналізувавши вищенаведене колегія суддів вважає, що матеріалами справи підтверджений факт надання позивачем відповідачеві послуг в квітні, липні, жовтні, листопаді, грудні 2009 року, січні 2010, вартість яких за договором складає 468070,00 грн., проте відповідач прийняті на себе за договором зобов'язання належним чином не виконав, документів,  підтверджуючих оплату наданих послуг у сумі 92632,36 грн.  суду не надав.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних із простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Відповідно статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки відповідачем не виконані належним чином прийняті на себе зобов'язання стосовно оплати отриманого товару, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок господарського суду про доведеність позовних вимог в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат і погоджується із розрахунком пені у сумі 9696,56 грн., інфляційних втрат у сумі 5818,15 грн., 3% річних у сумі 2558,86 грн.

Відповідач невиконання зобов'язань по оплаті послуг охорони обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем послуг, виявленням недостач товару, спричинення механічних пошкоджень в'їзного шлагбауму через відсутність контролю охоронного  підрозділу, порушенням правил пожежної безпеки, понесенням збитків від крадіжки бокситів у сумі 13003грн.20коп., недостачею мідних проводів на суму 13065грн.36коп.

Крадіжки, розкрадення є злочинами, що тягнуть кримінальну відповідальність і вина в тому певної особи може бути встановлена виключно за  вироком суду, лише факт порушення слідчими органами кримінальної справи, на що посилається відповідач як на підтвердження вини відповідача по одній з позицій, не є підтвердженням вини особи, щодо якої порушено справу, у скоєні злочину.

Наявні в матеріалах справи листи СУ ГУМВС України в Запорізькій області від 19.08.2010 № 6/5486, від 21.08.2010 № 6/вх2713, адресовані відповідачу на його відповідне звернення, підтверджують, що кримінальну справу № 19420904  порушено по  факту крадіжки бокситів, але не відносно конкретних осіб, що мають відношення до діяльності ДП “Крок-1”.

Посилання заявника скарги на п.8.2.4 договору, яким  передбачено, що факти крадіжки, грабежу, розбою, а також факти знищення чи пошкодження майна сторонніми особами з вини робітників виконавця встановлюються робітниками замовника, органами дізнання, слідчими органами та судом,  визнаються колегією суддів безпідставними, оскільки обставини та факти, порядок доведення та встановлення яких визначено законом, не можуть доводитися та встановлюватися іншим способом.   

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Запорізької області від 18.10.2010р. у справі № 16/198/10 є таким, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги за наведеними в ній мотивами не вбачається.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита при зверненні з апеляційною скаргою покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 18.10.2010р. у справі № 16/198/10 залишити без змін.

Головуючий                                                                   Т.А. Шевкова

Судді          К.І. Бойченко  

          Л.Ф. Чернота

Надруковано 5 прим:

                                                                                                    1, 2  – сторонам           

                                                                                                    3 –до справи                                                                                                                        4 –гос. суду Запорізької області                                                                                                              5 – ДАГС