Постанова

від 19.09.2006 по справі 38/349

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/349

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                             ПОСТАНОВА

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

19.09.06 р.                                                                             Справа № 38/349

Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.

при секретарі судового засіданні Тулаіновій І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву Селидівського міського центру зайнятості м.Селидове Донецької області

до  відповідача: Курахівської селищної ради смт.Курахівка Донецька область

про  стягнення  4 462грн.73коп.

за участю

представників сторін:

від позивача: Головченко Г.О.  директор

від відповідача: Переведенцева Л.І.  секретар виконкому за дов. № б/н від 18.09.2006р.

             Суть справи:

Позивач, Селидівський міський центр зайнятості м.Селидове Донецької області звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до  Курахівської селищної ради смт.Курахівка Донецька область про стягнення штрафу у розмірі   4 462грн.73коп. за порушення п. 5 ст. 20 Закону України “Про зайнятість населення” (далі - Закон).

У зв'язку з набуттям чинності з 01.11.2005р. Закону України “Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України” № 2953-1У від 06.10.2005р., яким пункти 6 та 7 розділу У11 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України були викладені в новій редакції, згідно якої до початку діяльності окружного адміністративного суду позовні заяви у господарських справах, що віднесені цим Кодексом до адміністративної юрисдикції, заяви (подання) про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими та винятковими обставинами у таких справах, розглядаються господарським судом в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України, 23.08.2006р. судом було відкрито провадження в адміністративній справі                 № 38/349, оскільки у спірних правовідносинах виконавча дирекція Фонду соціального страхування, його робочі органи, виступають як суб'єкти владних повноважень у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та відповідають вимогам, передбаченим ст. 3 КАС України.

          У попередньому судовому засіданні 19.09.2006р. позивач підтримав адміністративний позов.

          Відповідач у попереднє судове засідання з'явився та надав суду відзив на позов, в якому позовні вимоги визнає у повному обсязі, але сплатити штраф не має можливості у зв'язку з відсутністю фінансування.

Судом складений протокол попереднього судового засідання згідно вимог ст. 45 КАС України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, господарський суд , -

                                                          ВСТАНОВИВ:

Курахівська селищна рада смт.Курахівка Донецька область (далі – відповідач) 26.07.1994р. зареєстрована у Селидівському міському центрі зайнятості – робочому органі виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі- позивач) як платник страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття  за номером 53500414.

Інспекцією по контролю за додержанням законодавства про зайнятість Донецького обласного центру зайнятості 26.04.2006р.  була проведена  перевірка додержання законодавства про зайнятість населення за період з 01.01.2004р. по 26.04.2006р., внаслідок якої встановлений факт  несвоєчасного надання відповідачем інформації про наступне вивільнення працівника згідно п.1 ст. 40 КЗпП України у зв”язку із скороченням чисельності штату, а саме  28.02.2006р. відповідно до розпорядження № 1-к  відповідачем звільнено оператора комп'ютерного набору Сороку Наталію Миколаївну.

Відповідно до п. 5 ст. 20 Закону України “Про зайнятість населення” при вивільненні працівників у звязку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією підприємств,  установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, повинні повідомити про це не пізніше як за два місяці у письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення -  списки фактично вивільнених працівників.  

Інформація про наступне вивільнення  надійшла до позивача лише 28.02.2006р., тобто з порушенням вимог п. 5 ст. 20 Закону.  

За вказане порушення на підставі Закону з відповідача належить стягнення штрафу у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника.

На підставі перевірки складено акт № 63 від 26.04.2006р., яким встановлено вказане вище порушення та відповідачу запропоновано сплатити у десятиденний строк штраф у розмірі річної заробітної  плати за вказаного вивільненого працівника.

Відповідно до довідки від 27.04.2006р. № 02-19/64 Сороці Н.М нарахована заробітна плата, яка складала 4 462грн.73коп.  Акт відповідачем не підписаний.          

У зв”язку з тим, що відповідач відповідно акту перевірки не перерахував до Фонду в 10- денний строк вищевказаної суми, позивачем була направлена у встановленому порядку на адресу відповідача претензія № 04-1002 від 05.07.2006р. на суму 4 462грн.73коп., яку відповідач залишив без реагування.

На теперішній час штраф у сумі 4 462грн.73коп відповідачем не сплачений, тому  позивач і просить суд його стягнути.          

Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на  акт перевірки № 63 від 26.04.2006р., претензію від 05.07.2006р. № 04-1002,  довідку  від 27.04.2006р. № 02-19/64, лист від 06.05.2006р№ 06-18/184, правоустановчі документи.

Відповідач посилається на відзив на позов від 19.09.2006р., розпорядження від 28.02.2006р. № 1-к, правоустановчі документи.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об”єктивному дослідженні відповідно ч. 1 ст. 86 КАС України.  

Відповідно до ч.2 ст. 124 Конституції України  юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Згідно зі ст. 2 Закону України “Про судоустрій” суд здійснює правосуддя відповідно до принципу верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів юридичних осіб. Частиною 3 ст. 3 зазначеного Закону встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України і законами. Відповідно до частини 1 ст. 6 цього самого Закону всім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав і законних інтересів незалежним і неупередженим судом. Відповідно до частини 3 ст. 6 цього Закону ніхто не може бути позбавлений права на   розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Відповідно до ст. 14 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, провадять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.  Отже, у відповідних правовідносинах виконавчі дирекції Фондів соціального страхування, їх робочі органи виступають як суб'єкти владних повноважень у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Закону України “Про зайнятість населення” та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України  ( ч. 1 ст. 3 Закону України  “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 02.03.2000р. № 1533-Ш).

Позивач обґрунтовує свої вимоги нормами Закону України “Про зайнятість населення” від 01.03.1991р. (далі – Закон України № 803), тому судом при розгляді справи застосовані норми відповідного Закону, оскільки суд не має права самостійно змінювати підставу або предмет позову.

Відповідно до п. 1 ст.18 Закону України № 803 для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування .  

У складі державної служби зайнятості створюється інспекція, що здійснює контроль за виконанням законодавства про зайнятість підприємствами, установами й організаціями, незалежно від форм власності і господарювання, фермерами та іншими роботодавцями (п.4 ст. 18 Закону України         № 803).

Відповідно до п.п.5,6 ст.20 Закону при вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці у письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення - списки фактично вивільнених працівників.

У разі неподання або порушення строків подання цих даних стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника. Ці кошти зараховуються до державного фонду сприяння зайнятості і використовуються для фінансування заходів по працевлаштуванню та соціального захисту вивільнюваних працівників.

Згідно абз.2 п.3 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття є правонаступником державного фонду сприяння зайнятості населення, що ліквідується.

Порядок стягнення та розміри штрафів за невиконання вимог цієї статті з підприємств, установ і організацій встановлюються законодавством України.

Матеріалами справи підтверджений той факт, що відповідачем порушені строки надання інформації про наступне вивільнення працівника. Цей  факт підтверджує відповідач  у своєму відзиві на позов.

З огляду на вищенаведені норми законодавства, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими, доказаними та такими, що підлягають задоволенню.

Визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи  або інтереси.

Відповідно до ч. 4 ст. 121 КАС України якщо під час попереднього судового засідання відповідач визнав позов, суд може прийняти постанову про задоволення адміністративного позову.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно вимог ч. 4  ст. 94 КАС України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.17, 48, 69, 71, 87, 89,  94, 110-112, 114, ч. 4 ст. 121, 160, 162, 163, пунктів 2-1, 6,7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України “Про зайнятість населення”,  господарський суд,

                                               П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Селидівського  міського центру зайнятості м. Селидове  Донецької області до Курахівської селищної ради смт.Курахівка Донецька область про стягнення штрафу у розмірі   4 462грн.73коп. за порушення п. 5 ст. 20 Закону України “Про зайнятість населення”, задовольнити повністю.

Стягнути з Курахівської селищної ради (85490, Донецька область, смт. Курахівка, вул.. Комсомольська, 47,  р/р 35417006002738, ВДК м. Селидове Донецької області, МФО 834016, ЄДРПОУ 04341399) на користь Селидівського  міського центру зайнятості м. Селидове  Донецької області (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. К. Маркса, 41-а,  р/р 37170305900070, банк УДК Донецької області, одержувач Селидівський міський центр зайнятості, код платежу  50040500,   МФО 834016, ЄДРПОУ 22039540) штраф у сумі  4 462грн.73коп.

Текст постанови оголошений у судовому засіданні 19.09.2006р.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                              Радіонова О.О.           

Надруковано 3 примірника:

1 – до справи

2 – сторонам у справі