Постанова

від 21.02.2011 по справі 5020-5/162

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5020-5/162

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

 15 лютого 2011 року   Справа № 5020-5/162

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Ткаченка М.І.,

суддів                                                                      Градової О.Г.,

                                                                                          Проценко О.І.,

за участю представників сторін:

          позивача: не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Апогей";

          відповідача: не з'явився, акціонерний комерційний банк "Форум" в особі Севастопольської філії;

                    третьої особи: не з'явився, закрите акціонерне товариство "Альмінський камінь";

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Апогей" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Євдокімов І.В.) від 29 листопада 2010 року у справі № 5020-5/162

за позовом           товариства з обмеженою відповідальністю "Апогей"

(вулиця Льотчиків, 3 "в", місто Севастополь, 99000)

до Акціонерного комерційного банку "Форум"

(бульвар Верховної Ради, 7, місто Київ, 02100)

в особі Севастопольської філії

(вулиця Вороніна, 10, місто Севастополь, 99011)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача закритого акціонерного товариства "Альмінський камінь"  

(вулиця 8-го березня, 1 "а", місто Дніпропетровськ, 49000)

про внесення змін до кредитного договору № 0006/07/21-KLI від 8 лютого 2007 року

                                                            ВСТАНОВИВ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю „Апогей” (далі ТОВ „Апогей”) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Акціонерного комерційного банку „Форум” в особі Севастопольської Філії (далі  ), третя особа –Закрите акціонерне товариство „Альмінський камень” (далі ЗАТ „Альмінський камень”) про внесення змін до кредитного договору № 0006/07/21-KLI від 8 лютого 2007 року щодо зменшення відсотку кредитної ставки пропорційно збільшення курсу долара США.

Заявою від 27 жовтня 2010 року ТОВ „Апогей” доповнило позовні вимоги та просило суд внести зміни до кредитного договору № 0006/07/21-KLI від 8 лютого 2007 року, укладеного між ТОВ „Апогей” та АКБ „Форум” в особі Севастопольської Філії, а саме:

–          пункт 1.4 викласти у наступні редакції: „за користування кредитними коштами з 31 серпня 2008 року встановлюється плата (відсотки) в розмірі 11% річних за користування кредитними коштами в доларах США”;

–          добавити пункт 5.1 наступного змісту: „відсоткова ставка по кредитному договору є гнучкою та змінюється в порядку передбаченому пунктами 5.1 та 5.1.1 кредитного договору”;

–          добавити пункт 5.1.1 наступного змісту: „зміна відсоткової ставки за користування кредитними коштами по ініціативі позичальника здійснюється лише у разі росту курсу долара США відносно національної  валюти гривні, шляхом направлення позичальником банку листа з урахуванням зменшення відсоткової ставки пропорційно росту курсу долара США відносно української гривні, в якому відмічається новий розмір відсоткової ставки та дата з якої змінюється відсоткова ставки. Рішення про зміну відсоткової ставки приймається Банком на протязі 20 днів”.    

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 29 листопада 2010 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю „Апогей” звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду міста Севастополя від 29 листопада 2010 року скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права та неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Так, за твердженням заявника апеляційної скарги, поза увагою місцевого господарського суду залишилось те, що після укладення кредитного договору в результаті підвищення курсу долара США відносно української національної валюти та різкого росту рівня інфляції суттєво змінилося матеріальне становище ТОВ „Апогей”, що є підставою для внесення змін договору на підставі частини 1 статті 652 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Апеляційна скарга прийнята до провадження Севастопольського апеляційного господарського суду колегією суддів Севастопольського апеляційного господарського суду у складі: головуючий –суддя ткаченко М.І.., судді антонова І.В., Градова О.Г.

У зв'язку з відпусткою судді Антонової І.В. на підставі розпорядження керівництва Севастопольського апеляційного господарського суду здійснено заміну судді Антонової І.В. на суддю Проценко О.І.

У судове засідання, призначене на 15 лютого 2011 року, сторони у справі не з'явилися, про час та місце розгляду справи сповіщалися належним чином, причин своєї неявки суду не повідомили.

Оскільки явка в судове засідання представників - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Тому, з урахуванням наявних у справі доказів, судова колегія визнала можливим розглянути справу у відсутність осіб, що не з'явилися.

Переглянувши рішення суду першої інстанції в порядку статей 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.  

8 лютого 2007 року між АКБ „Форум” (Банк) та ТОВ „Апогей” (позичальник) укладено кредитний договір 0006/07/21-KLI (а.с. 14-18).

Відповідно до пункту 1.1 договору Банк надає позичальнику кредитні кошти у формі кредитної лінії для поповнення обігових коштів з максимальним лімітом заборгованості у сумі 2500000,00 доларів США.

Згідно з пунктом 1.2 договору кредитні кошти надаються строком до 07 лютого 2008 року.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що за користування кредитними коштами встановлюється  плата в розмірі 15%.

Відповідно до пункту 5.1 договору зміна процентної ставки за користування кредитними коштами за ініціативою Банку здійснюється шляхом направлення Позичальнику повідомлення, де зазначається новий розмір процентної ставки та дата з якої вона вводиться. Позичальник протягом 30 днів з моменту відправлення Банком такого повідомлення повідомляє про свою згоду із запропонованими змінами процентної ставки. У випадку незгоди із запропонованою процентною ставкою, позичальник повідомляє про це Банк та повертає кредитні кошти не пізніше ніж до настання дати з якої вона вводиться та сплачує нараховані проценти. У випадку неотримання Банком відповіді протягом 30 днів з моменту відправлення повідомлення про зміну процентної ставки, вона вважається зміненою і погодженою з дати, зазначеної в повідомленні нараховується за вказаним розміром.

На протязі 2008 –2009 років між сторонами кредитного договору № 0006/07/21-KLI від 8 лютого 2007 року укладені додаткові угоди №№ 1,2,3,4, які стосуються строків дії договору та умов щодо його виконання (а.с. 19-26).

Посилаючись на те, що з моменту укладення кредитного договору суттєво змінились обставини при яких його було укладено, а саме –відбулася девальвація валюти, впали обсяги виробництва та продажу товарів, відбулося скорочення робочих місць на підприємстві, ТОВ „Апогей” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом про внесення змін до умов договору на підставі статті 652 Цивільного кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю „Апогей” з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодекс України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено вище, пунктом 2 кредитного договору № 0006/07/21-KLI від 08 лютого 2007 року сторони визначили порядок сплати суми кредиту та порядок сплати відсотків за користуванням ним.

Крім того, пунктом 5.1 вказаного договору сторони також передбачили, що зміна процентної ставки за користування кредитними коштами за ініціативою Банку здійснюється шляхом направлення Позичальнику повідомлення, де зазначається новий розмір процентної ставки та дата з якої вона вводиться. Позичальник протягом 30 днів з моменту відправлення Банком такого повідомлення повідомляє про свою згоду із запропонованими змінами процентної ставки. У випадку незгоди із запропонованою процентною ставкою, позичальник повідомляє про це Банк та повертає кредитні кошти не пізніше ніж до настання дати з якої вона вводиться та сплачує нараховані проценти. У випадку неотримання Банком відповіді протягом 30 днів з моменту відправлення повідомлення про зміну процентної ставки, вона вважається зміненою і погодженою з дати, зазначеної в повідомленні нараховується за вказаним розміром.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин 1, 2 статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. 2. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Згідно з частиною 4 статті 652 Цивільного кодексу України зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

З налізу наведених правових норм та обставин справи вбачається, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що позивач не надав потрібного обґрунтування своїх вимог щодо зменшення процентної ставки за договором кредиту.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що у відповідності до статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Колегія суддів вважає неспроможними доводи заявника апеляційної скарги про те, що необхідність внесення змін до кредитного договору обумовлена погіршенням його майнового стану у зв'язку з всесвітньою фінансовою кризою, оскільки відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, та, крім того, всесвітня фінансова криза також торкнулась і інтересів відповідача.

Таким чином, оскільки рішення суду прийнято при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, та при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

                    Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105   Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

                    1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Апогей” залишити без задоволення.

                    2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 29 листопада 2010 року у справі № 5020-5/162 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                  М.І. Ткаченко

Судді                                                                                О.Г. Градова

                                                                                О.І. Проценко