Рішення
від 12.06.2008 по справі 5020-5/162
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

 

Іменем

України

РІШЕННЯ

"12" червня 2008 р.

справа № 5020-5/162

 

За позовом: Приватного підприємства

„Сеал”  (Сімферопольський

район, с. Кольчугне, вул. Чехова, б. 8, кв. 16) 

до Суб'єкта підприємницької

діяльності ОСОБА_1  (АДРЕСА_1)

про стягнення заборгованості в

розмірі  13879,28 грн.

Суддя Євдокимов

І.В.

         

Представники сторін:

Позивач -Дімітренко О.О.,

довіреність № 01-04/08 від 10.04.2008.

Відповідач:

не з'явився.

 

Суть спору:

 

Позивач, ПП „Сеал”, звернувся до

суду з позовом до відповідача, суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, про

стягнення заборгованості за договором поставки № 07 від 24.01.2007 в

розмірі  13879,28 грн., з яких: 11917,76

грн. - основна заборгованість, 1961,53 грн. -пеня.

В процесі розгляду справи позивач

уточнив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми пені, та просить

стягнути з відповідача пеню в розмірі 975,16 грн. 

Позивач також звернувся до суду з

клопотанням про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту

на грошові кошти відповідача.

Підстав для забезпечення позову суд

не вбачає, так як  позивач недотримався

вимог ст.ст. 66,67 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач в судове засідання

неодноразово не з'являвся, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце

судового засідання повідомлявся належним чином у встановленому порядку.

Відповідно до ст. 75 Господарського

процесуального кодексу України суд вирішив можливим розглянути справу за

наявними в ній матеріалами у відсутності представників сторін.

Представнику позивача роз'яснені

його процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського

процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи,

дослідивши надані позивачем докази,  суд

 

ВСТАНОВИВ:

 

24.01.2007  між позивачем та відповідачем був укладений

договір поставки № 07.

Відповідно до умов договорів,

позивач зобов'язався поставляти будівельні матеріали, а відповідач приймати та

сплачувати вартість товарів, на умовах передбачених вказаними договорами.

На виконання умов договорів позивач

поставив відповідачу продукцію на загальну суму 11917,76 грн., що

підтверджується накладними, які долучені до матеріалів справи.

Зобов'язання з постачання товару

позивачем виконувались належним чином, та 

своєчасно, але оплата за отриманий товар відповідачем здійснювалась

несвоєчасно та не повному об'ємі, у зв'язку з чим його заборгованість перед

позивачем склала 11917,76 грн., крім того сторонами на цю суму підписаний акт

звірки взаєморозрахунків (а.с. 12).

Суд вважає позовні вимоги такими,

що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно положень  статті 193 Господарського кодексу України №

436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 

Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні

виконуватись належним чином  відповідно

до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства,

а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту

або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання

або одностороння зміна  його умов не

допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 173

Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що

виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у

сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один

суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну

дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого

суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію

тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у

тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її

обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175

Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються

цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських

відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана

сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або

утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від

зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які

виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом

України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530

Цивільного кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками

господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням

особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 265

Господарського кодексу України  за

договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати

(поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар

(товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити

за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 6 ст. 265

Господарського кодексу України 

реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам

здійснюється за правилами  договіру

купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом,

застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір

купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 530 Цивільного

кодексу України  зобов'язанням є  правовідношення,  в 

якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана  

вчинити   на   користь  

другої  сторони (кредитора) певну

дію (передати  майно,  виконати 

роботу,  надати послугу,  сплатити 

гроші  тощо) або утриматися від

певної дії,  а кредитор має право

вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з п. 6.3 договору  за прострочення платежу відповідач сплачує

позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України,

що діяла в період, за який сплачується пеня, від несплаченої суми за кожний

день прострочення.

Згідно зі ст. 629 Цивільного

кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 3 Закону України

“Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір

пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати

подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за

який сплачується пеня.

Згідно статті 230 Господарського

кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статті 546 Цивільного кодексу

України № 435-ІV від 16.01.2003 виконання зобов'язань може забезпечуватися

пенею.

Позивачем нарахована  пеня в сумі 975,16 грн., яка підлягає

стягненню.

Таким чином, з відповідача на

користь позивача підлягає стягненню заборгованість в розмірі 467,56 грн.: з

яких: 400,00 грн. - основний борг, 67,56 грн. -пеня.

При таких обставинах, суд вважає

позовні вимоги обґрунтованими та підлягаючими задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст.  ст. 44, 49 Господарського процесуального

кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 128,93 грн.  і інформаційне -технічне забезпечення

судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються  на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись

ст. ст. 22, 49, 75, 82 -85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу

України, суд, -

 

В И Р І Ш И В

:

 

1.          Позов задовольнити повністю.

 

2.          Стягнути з Суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1 

(АДРЕСА_1,  ідентифікаційний код

НОМЕР_1, відомостей про наявність поточних рахунків в установах банків

немає) на користь Приватного підприємства „Сеал”  (Сімферопольський район, с. Кольчугне, вул.

Чехова, б. 8, кв. 16,  код  ЄДРПОУ 32954294, п/р 26003054901602 у

Кримському РУ „Приватбанк”,   МФО 384436)

заборгованість в сумі  12892,92 грн.: з

яких: 11917,76 грн. - основний борг, 975,16 грн. -пеня,   витрати по сплаті державного мита в сумі

102,00 грн., а також  витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

 

Видати наказ після набрання

рішенням законної сили.

 

   

Суддя                                                                                                   

І.В.  Євдокимов

 

Рішення

оформлено

згідно

з вимогами

ст.

84 ГПК України

та

підписано

17.06.2008

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розсилка:

1.          ПП „Сеал”  (Сімферопольський район, с. Кольчугне, вул.

Чехова, б. 8, кв. 16) 

2.          СПД ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

3.          Справа

4.          наряд

 

СудГосподарський суд м. Севастополя
Дата ухвалення рішення12.06.2008
Оприлюднено12.09.2008
Номер документу2001952
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —5020-5/162

Ухвала від 17.05.2012

Господарське

Господарський суд м. Севастополя

Щербаков Сергій Олександрович

Постанова від 21.02.2011

Господарське

Севастопольський апеляційний господарський суд

Ткаченко Михайло Іванович

Ухвала від 26.01.2011

Господарське

Севастопольський апеляційний господарський суд

Ткаченко Михайло Іванович

Ухвала від 22.12.2010

Господарське

Севастопольський апеляційний господарський суд

Ткаченко Михайло Іванович

Рішення від 22.06.2009

Господарське

Господарський суд м. Севастополя

Євдокимов І.В.

Рішення від 12.06.2008

Господарське

Господарський суд м. Севастополя

Євдокимов І.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні