cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
УХВАЛА
17 травня 2012 року справа № 5020-5/162
за скаргою фірми "Восток і К"
(вул. Л. Чайкіної, 1, оф. 418, м. Сімферополь, 95050)
на дії Залізничного Відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції в АР Крим
(вул. Київська, 81, м. Сімферополь, 95034)
у справі за позовом приватного підприємства "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Автоснаб"
(Фіолентовське шосе, 9а, м. Севастополь, 99053)
(Фіолентовське шосе, 9-В/2, м. Севастополь, 99053)
до фірми "Восток і К"
про усунення перешкод в користуванні нежитловими приміщеннями та стягнення заборгованості в розмірі 327 193,74 грн.,
та за зустрічним позовом про визнання договору оренди недійсним,
суддя Щербаков С.О.
за участю:
представника позивача -не `зявився;
представника відповідача - Герасимовська Н.М., довіреність б/н від 05.07.2011,
представник Залізничного ВДВС Сімферопольського МУЮ в АР Крим -не `зявився,
ВСТАНОВИВ:
26.03.2009 приватне підприємство "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Автоснаб" звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовною заявою до фірми "Восток і К" про усунення перешкод в користуванні нежитловими приміщеннями та стягнення заборгованості в розмірі 327 193,74 грн.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 22.06.2009 первісний позов задоволено повністю, стягнуто з фірми "Восток і К" на користь приватного підприємства "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Автоснаб"327 193,74 грн., з яких: 105 774,00 грн. -основна заборгованість, 221 419,74 грн. -неустойка, а також державне мито у розмірі 3357,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. У задоволені зустрічного позову було відмовлено повністю.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.10.2009 рішення господарського суду міста Севастополя від 22.06.2009 скасовано частково. У частині задоволення первісного позову прийнято нове рішення, яким стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 225000,00 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 2250,00 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 81,14 грн., в іншій частині позову відмовлено. У частині відмови у задоволені зустрічного позову рішення суду залишено без змін.
На виконання постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.11.2009 господарським судом міста Севастополя 12.11.2009 був виданий наказ про примусове виконання рішення.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.01.2010 касаційна скарга фірми "Восток і К" була повернута скаржнику без розгляду.
20.03.2012 на адресу господарського суду міста Севастополя надійшла скарга фірми "Восток і К" на дії державного виконавця Залізничного ВДВС Сімферопольського МУЮ в АР Крим, в якій скаржник просить визнати дії державного виконавця по відкриттю виконавчого провадження, про накладення арешту на грошові кошти фірми "Восток і К" протиправними, скасувати постанову державного виконавця Залізничного ВДВС Сімферопольського МУЮ в АР Крим про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду міста Севастополя №5020-5/162 від 24.03.2010 №10051/12, скасувати постанови про накладення арештів на грошові кошти боржника фірми "Восток і К" від 01.06.2011, 26.08.2011, 27.02.2012, зобов'язати державного виконавця Залізничного ВДВС Сімферопольського МУЮ в АР Крим винести постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.10 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження".
Розпорядженням в.о. керівника апарату господарського суду міста Севастополя від 20.03.2012 № 35 у зв'язку із закінченням повноважень судді Євдокімова І.В., дана скарга призначена до повторного автоматичного розподілу та перерозподілена судді Щербакову С.О.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 23.03.2012 дана скарга була прийнята суддею Щербаковим С.О. до розгляду та призначена на 11.04.2012.
Розгляд справи 11.04.2012 був відкладений на 04.05.2012, у зв'язку із неявкою сторін у судове засідання та виконання ними не в повному обсязі вимог ухвали суду від 23.03.2012.
У судовому засіданні 04.05.2012 розгляд скарги відкладався на 16.05.2012 у зв'язку із неповним виконанням Залізничним ВДВС Сімферопольського МУЮ в АР Крим вимог ухвал суду від 23.03.2012 та від 11.04.2012.
В судове засідання 16.05.2012 з'явився представник фірми "Восток і К", яка підтримала вимоги скарги у повному обсязі. Представник Залізничного ВДВС Сімферопольського МУЮ в АР Крим у судове засідання не з'явився, раніше у судовому засіданні 04.05.2012 заперечував проти задоволення скарги.
Представник приватного підприємства "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Автоснаб" у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив.
Частина 2 статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
Оскільки явка учаснків розгляду справи обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньою мірою характеризують спірні правовідносини, суд вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності представника органу Державної виконавчої служби та представника позивача (стягувача).
Розглянувши у судовому засіданні скаргу фірми "Восток і К" на дії державного виконавця Залізничного ВДВС Сімферопольського МУЮ в АР Крим, суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
З даною конституційною нормою узгоджується стаття 11 Закону України "Про судоустрій України" від 07.02.2002 № 3018-ІІІ (з наступними змінами і доповненнями), згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.
Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, які набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", в якому детально визначена виконавча процедура, коло осіб, які мають право проводити виконання рішень, їх повноваження, строки та способи виконання.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження -це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та у межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
12.11.2009 господарським судом м.Севастополя в рамках даної справи було видано наказ про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по орендній платі в сумі 225000,00 грн.
З належним чином завіреної копії виконавчого провадження №2507 по справі №5020-5/162 вбачається, що позивач 19.03.2010 звернувся до Залізничного ВДВС Сімферопольського МУЮ в АР Крим із заявою про прийняття до примусового виконання наказу господарського суду міста Севастополя від 12.11.2009 у справі №5020-5/162. У зазначеній заяві позивач просив дії з стягнення проводити по вул. Обській, 5 у м.Сімферополі, а також за всіма іншими адресами, де може знаходитись майно відповідача.
Постановою від 24.03.2010 заступником начальника Залізничного ВДВС Сімферопольського МУЮ в АР Крим на підставі зазначеної заяви було відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу №5020-5/162.
Скаржник посилається на той факт, що державним виконавцем при відкритті виконавчого провадження та при здійсненні виконавчих дій були істотно порушені вимоги ст.ст.20, 25, 26, 49 Закону України «Про виконавче провадження», а саме на те що виконавче провадження було відкрите із порушенням територіальної належності, оскільки фірма «Восток і К»знаходиться у Київському районі міста Сімферополя, а виконавчі дії проводяться Залізничним ВДВС Сімферопольського МУЮ в АР Крим. Також скаржник зазначає, що оскільки виконавче провадження відкрито не уповноваженим на це відділом ДВС то і всі його подальші дії підлягають скасуванню, а виконавче провадження підлягає закінченню на підставі п.10 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України «Про виконавче провадження»в редакції від 16.02.2010, яка діяла на момент відкриття виконавчого провадження у цій справі, виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або
майна.
Згідно довідки Головного управління статистики в АРК серії АА №376832 фірма «Восток і К»дійсно знаходиться по вул. Лізи Чайкіної, 1 Київського району міста Сімферополя . При цьому в копії матеріалів виконавчого провадження №2507 по справі №5020-5/162 відсутні відомості щодо знаходження майна фірми «Восток і К»у Залізничному районі міста Сімферополя.
Однак, згідно із ч.1 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження»в редакції від 16.02.2010 державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України «Про виконавче провадження»в редакції від 16.02.2010 право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, які можуть вчиняти виконавчі дії по виконанню рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу .
Як вже встановлено судом, стягувач у своїй заяві визначив місцем виконання -вул. Обська, 5 у м.Сімферополі.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що державним виконавцем Залізничного ВДВС Сімферопольського МУЮ в АР Крим виконавче провадження №2507 з примусового виконання наказу №5020-5/162 було відкрито правомірно.
У той же час, частиною 4 ст.20 Закону України «Про виконавче провадження»в редакції від 16.02.2010 передбачено, що якщо у процесі виконавчого провадження змінилися місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника, місце його роботи або з'ясувалося, що майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє, державний виконавець негайно складає про це акт і не пізніше наступного дня надсилає виконавчий документ разом з копією цього акта до органу державної виконавчої служби за новим місцем проживання, перебування чи місцезнаходженням боржника, місцем його роботи чи місцем знаходження майна боржника , про що одночасно повідомляє стягувача та орган, який видав виконавчий документ. Дана норма кореспондується також із п.5 ст.20 Закону України «Про виконавче провадження»в редакції від 06.05.2012.
Оскільки у копії матеріалів виконавчого провадження №2507 відсутні відомості щодо знаходження майна фірми «Восток і К»у Залізничному районі міста Сімферополя суд робить висновок, що державним виконавцем не дотримано вимог п.5 ст.20 Закону України «Про виконавче провадження».
Проте вимог щодо визнання протиправною бездіяльності державного виконавця Залізничного ВДВС Сімферопольського МУЮ в АР Крим щодо передачі виконавчого документу за належним місцем виконання скаржником заявлено не було.
Крім цього, враховуючи те що вимога про скасування постанов про накладення арештів на грошові кошти боржника фірми "Восток і К" від 01.06.2011, 26.08.2011, 27.02.2012 пов'язується скаржником лише із незаконністю відкриття виконавчого провадження, а також те що судом встановлено правомірність відкриття виконавчого провадження №2507, вимоги скарги щодо скасування вищезазначених постанов задоволенню не підлягають.
Також не підлягає задоволенню вимога скарги щодо зобов'язання державного виконавця Залізничного ВДВС Сімферопольського МУЮ в АР Крим винести постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.10 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження" оскільки скаржником не заявлено вимоги щодо направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.
Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок, що скарга є безпідставною і задоволенню не підлягає.
Суд вийшов до нарадчої кімнати 16.05.2012 та оголосив ухвалу 17.05.2012.
Керуючись статтями 86, 121 2 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У Х В А Л И В :
Скаргу фірми "Восток і К" на дії Залізничного Відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції в АР Крим по виконанню наказу господарського суду міста Севастополя від 12.11.2009 у справі №5020-5/162 залишити без задоволення.
Суддя С.О. Щербаков
Суд | Господарський суд м. Севастополя |
Дата ухвалення рішення | 17.05.2012 |
Оприлюднено | 01.10.2012 |
Номер документу | 26181831 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд м. Севастополя
Щербаков Сергій Олександрович
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Ткаченко Михайло Іванович
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Ткаченко Михайло Іванович
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Ткаченко Михайло Іванович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні