Ухвала

від 19.02.2008 по справі 37/635

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

37/635

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 230-31-34

У Х В А Л А

№  37/635

19.02.08

За позовом

До

Третя особаПроВідкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз"Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"зобов'язання вчинити дії

                                                                                 Суддя  Кондратова І.Д.                                                                                                                                                  

В засіданні приймали участь приймали участь представники сторін:

Від позивача  Сіденко Л.В.- представник за довіреністю № 37/146 від 25.12.2007 року;

Від відповідача  Лебедюк О.Ю.- представник за довіреністю

Від третьої особи : Тютюнник В.Я.- представник за довіреністю № 14-28 від 10.01.2008 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про зобов'язання відповідача документально оформити факт поставки природного газу, отриманого позивачем шляхом підписання актів приймання передачі природного газу за договором № 06/06-89 від 31.01.2006 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.12.2007 р. порушено провадження у справі № 37/635, розгляд справи було призначено на 29.01.2008 року о 11-00, а також залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України".

Відповідач через канцелярію Господарського суду міста Києва заявив клопотання про залучення до участі у справі, в якості третьої особи яка не заявляє самостійні вимоги на предмет позову на стороні відповідача Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України". Обґрунтовуючи своє клопотання тим, що її участь у справі надасть змоги встановити фактичні обставини, які склались між сторонами з приводу постачання газу, оскільки  Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" є єдиним постачальником газу для відповідача.

В судовому засіданні 29.01.2008 року відповідач підтримав подане клопотання. Судом подане клопотання відхиляється, оскільки ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.12.2007 року судом було залучено до участі у справі, в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України".

Крім того, відповідач надав суду відзив на позовні вимоги, відповідно до якого просить суд припинити провадження у справі на підставі пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки чинним законодавством не передбачено підстав захисту прав та інтересів шляхом зобов'язання сторони за договором поставки оформлення товарно-супровідних документів, зокрема : актів прийому –передачі природного газу. Крім того відповідач у відзиві на позовні вимоги посилається на те, що договором не передбачений обов'язок постачальника оформлювати акти приймання-передачі, а також позивачем не доведений факт, що отриманий ним газ є власністю саме відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2008 року розгляд справи було відкладено на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В  :

Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України «Про судоустрій України» місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин,  а  також  інші  справи, віднесені законом до їх підсудності.

Згідно з частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно зі статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 цього Кодексу передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів. Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якими визначено, що держава забезпечує захист прав та законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів у спосіб та порядок, що визначається цим кодексом та іншими законами України. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві, крім: спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Таким чином, серед переліку наведених статей відсутній такий спосіб захисту права як зобов'язання  відповідача підписати акти приймання-передачі товару, відсутній і механізм виконання такого рішення суду.

Суд зазначає, що предметом позову є матеріально - правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення, ця вимога повинна опиратись на підставу позову. В підставу позову не можуть входити такі обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, підписання актів приймання-передачі товару. З ними закон не пов'язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків. Вони лише підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять у підставу позову.  Крім того юридичні факти можуть встановлюватись господарським судами лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне. Його встановлення є елементом оцінки та обґрунтованості вимог.

Пунктом 6 статті 6 Господарського кодексу України передбачено заборону незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини, а отже суд не може примусити суб'єкта господарювання підписати акт, оскільки це є втручання в його господарську діяльність, і, як наслідок, призводить до порушення його вільного волевиявлення (дана правова позиція також підтверджується постановою ВГСУ № 6/516 від 15.11.2007 року, постановою ВГСУ № 6/517 від 03.10.2007 року).

Отже, позовна вимога позивача про спонукання підписати акти прийому-передачі природного газу суперечить способам захисту цивільних прав та інтересів, оскільки така вимога не призводить до поновлення порушеного права і не може бути самостійним предметом позову, а тому не може розглядатись господарським судом.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи те, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, провадження у справі підлягає припиненню.

Крім того, згідно зі статтею 47 Господарського процесуального кодексу України державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством.

Відповідно до статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»сплачене державне мито підлягає поверненню повністю у випадку припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду, якщо справа не підлягає розглядові в суді чи в господарському суді, а також коли позов подано недієздатною особою.

З огляду на вищевикладене, сплачене держане мито в розмірі 85,00 грн.  підлягає поверненню позивачу з державного бюджету.

Відповідно до ч. 2 п. 13 Постанови КМУ № 1258 від 21.12.2005 року «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів»повернення коштів для оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів здійснюється у порядку, передбаченому для повернення державного мита (судового збору).

З огляду на вищевикладене, сплачені витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.  підлягають поверненню позивачу з державного бюджету.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 1 п. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1.          Припинити провадження у справі № 37/635.

2.          На підставі даної ухвали повернути Відкритому акціонерному товариству по газопостачанню і газифікації "Сумигаз" (40021, м. суми, пер. Огарьова, 21 код ЄДРПОУ 03352432) з державного бюджету України сплачене державне мито в розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) грн. 00 коп., яке перераховане платіжними дорученнями № 5513 від 31.10.2007 року, № 5911 від 10.12.2007 року,  та сплачені витрати на оплату послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп., перерахованих платіжним дорученням № 5516 від 31.10.2007 року (оригінали платіжних доручень залишаються в матеріалах справи).

3.          Дана ухвала набирає законної сили з моменту її винесення, а повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Суддя                                                                                           І. Д. Кондратова