Рішення

від 12.11.2007 по справі 22/384

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

22/384

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  22/384

12.11.07

За позовом     Товариство з обмеженою відповідальністю "Продмаркет"

до                     ТОВ "Юнайтед Дістріб'юшн Груп"

про                    стягнення 1772,03 грн.

Суддя    Шкурат А.М.

Представники  

від позивача           Ваколюк А. П. (довіреність № 077 від 12.07.2007р.)

від відповідача    не з'явився

У судовому засіданні 12 листопада 2007 року, згідно з вимогами статті

85 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України), за згодою представника позивача, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ  СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Продмаркет” звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Юнайтед Дістріб'юшн Груп” 1 772,03 грн., а саме 1 630,02 грн. основного боргу, 120,71 грн. пені та 21,30 грн. три проценти річних.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує укладеним з відповідачем договором поставки № 113, відповідно до умов якого Постачальник (Товариство з обмеженою відповідальністю “Продмаркет”) зобов'язується передавати у власність, а Покупець (Товариство з обмеженою відповідальністю „Юнайтед Дістріб'юшн Груп”) приймати та оплачувати вартість продукції на умовах викладених в Договорі.    

Ухвалою від 21.08.2007 року порушено провадження та призначено розгляд справи на 12.11.2007 року.

В судовому засіданні 12.11.2007 року представник Позивача підтримав позовні вимоги та просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник Відповідача в судове засідання 12.11.2007 року не з'явився, відзиву на позов не надав. Про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.   

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).       

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24 жовтня 2006 року між позивачем і відповідачем був укладений договір поставки № 113, відповідно до умов якого Постачальник (Товариство з обмеженою відповідальністю “Продмаркет”) зобов'язується передавати у власність, а Покупець (Товариство з обмеженою відповідальністю „Юнайтед Дістріб'юшн Груп”) приймати та оплачувати вартість продукції на умовах викладених в Договорі.    

Строк дії договору поставки № 113 –з моменту його підписання Сторонами і до 31.12.2006 року в частині передачі Товару Покупцю, а в частині здійснення розрахунків –до моменту повного виконання Покупцем своїх зобов'язань  (пункт 10.1 договору поставки № 113). Якщо за двадцять календарних днів до закінчення строку дії Договору будь-яка із Сторін письмово не попередить іншу Сторону про припинення дії Договору або між Сторонами не буде укладений новий Договір, даний Договір вважається автоматично пролонгованим на наступний календарний рік на тих же умовах.

На виконання умов договору відповідно до товарно-транспортних накладних № РН-П20049 від 21.12.2006р., № РН-П557 від 13.01.2007р. та № РН-П1574 від 02.02.2007р. позивач поставив відповідачеві Товар на загальну суму 1 635,36 грн.

Поставлений за товарно-транспортними накладними товар був прийнятий відповідачем, що підтверджується підписом та печаткою на накладних з боку відповідача.

Зауважень з приводу кількості та якості поставленого Товару від Відповідача не надходило.

Відповідно до п. 4.2. Договору оплата Товару здійснюється за згодою сторін, але  не пізніше 7 (семи) календарних днів з моменту передачі Товару.

Проте, відповідач за поставлений Товар не розрахувався.

Станом на день подачі позову сума основного боргу Відповідача перед Позивачем складає  1 630,02 грн.

Відповідач доказів оплати вартості прийнятого ним Товару не надав, твердження позивача про існуючу заборгованість за Товар не спростував.

Згідно зі статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмові від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У частині першій статті 193 Господарського кодексу України також наголошено, що суб'єкти господарювання  та  інші учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору.

Позивач свої зобов'язання виконав належним чином, тоді як відповідач від виконання свого обов'язку сплатити вартість поставленого Товару у встановлений договором строк ухилився, внаслідок чого порушив норми статей 526, 530 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 1 630,02 грн., у зв'язку з чим задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Згідно із частиною другою статті 217 Господарського кодексу України, штрафні санкції є видом господарських санкцій, які застосовуються у сфері господарювання.

Відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

З урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»пеня обчислюється, виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Відповідно до п. 6.1. при порушенні строку оплати Товару, встановленого п. 4.2. Договору (7 календарних днів), Покупець сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з Відповідача пені у сумі 120,71 грн підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 6.2. Договору при порушенні п. 4.2. Договору, Покупець зобов'язаний сплатити три процента річних від простроченої суми.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних  в сумі 21,30 грн., підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а також те, що відповідач в установленому порядку обставин, повідомлених позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то  за таких обставин, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за розрахунком позивача.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України Державне мито у сумі 102,00 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 625 ЦК України,  ст. 193 (ч. 1), 230 ГК України, ст.ст. 1, 33, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Юнайтед Дістріб'юшн Груп” (01042, м. Київ, вул. Патриса Лумумби, 15-А, код 34350772, р/р 2600750173 в АППБ «Аваль», МФО 300335) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Продмаркет” (03028, м. Київ, вул. Лисогірська, 12, код 24579453, р/р 26006095201 в АК «Промислово –фінансовий банк», МФО 320906) 1 630 (одна тисяча шістсот тридцять) грн. 02 коп. основного боргу, 120 (сто двадцять) грн. 71 коп. пені, 21 (двадцять одна) грн. 30 коп. 3 % річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

            Суддя                                                                            А.М.Шкурат

11 лютого 2008 року