Постанова

від 16.02.2011 по справі 61/48

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2011 № 61/48

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Іванен ко Ю.Г.

суддів: Лосєв А.М.

Разіна Т.І.

при секретарі: Сем енович А.В.

За участю представникі в:

від позивача - не з' яви лися;

від відповідача: Сороч ан В.В. - дов. №70 від 30.06.2010р.;

розглянувши у відкрито му судовому засіданні апеляц ійну скаргу Приватне акціоне рне товариство "Українська о хоронно-страхова компанія"

на рішення Господарськ ого суду м.Києва від

у справі № 61/48 (Івченко А.М. .....)

за позовом Підприємство зі 100 % ін оземним капіталом "ААЗ Трейд інг Ко"

до Приватне акціонерне товариство "Українська охор онно-страхова компанія"

про стягнення 10156,99 грн.

ВСТАНОВИВ:

Підприємство із 100% іноз емним капіталом “ААЗ Трейдін г Ко” звернулося до господар ського суду міста Києва із по зовом до Акціонерного товари ства “Українська охоронно - страхова компанія” про стягн ення 10 156 грн. 99 коп.

Рішенням Господарського с уду міста Києва від 17.12.2010 року позовні вимоги задоволено ча стково, присуджено до стягне ння з відповідача на користь позивача 5 533,20 грн. страхового в ідшкодування, 3 081,99 грн. індекс і нфляції, 470,25 грн. 3% річних, 91,24 грн. державного мита, 211,10 грн. витра т на інформаційно-технічне з абезпечення судового процес у.

Не погодившись з рішенням с уду, відповідач звернувся до Київського апеляційного гос подарського суду з апеляційн ою скаргою, в якій просив скас увати рішення Господарськог о суду міста Києва від 17.12.10р. у с праві №61/48 в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних та прийняти нове, яким в задов оленні позовних вимог в цій ч астині відмовити.

Свою апеляційну скаргу від повідач обґрунтовував тим, щ о судом першої інстанції при винесенні рішення не врахов ано, що основним нормативно-п равовим актом, що регулює спі рні відносини у сфері страху вання є Закон України «Про ст рахування», яким встановлен о межі відповідальності стра ховика за порушення своїх зо бов' язань, та не передбачен о стягнення інфляційних втра т та 3% річних.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 24.01.2011р. апеляційну скаргу від повідача було прийнято до пр овадження та призначено до р озгляду в судовому засіданні на 16.02.2011р.

Згідно з Розпорядженням За ступника Голови Київського а пеляційного господарського суду від 14.02.2011р. було змінено ск лад колегії суддів та переда но справу для здійснення апе ляційного провадження колег ії у складі головуючого судд і Іваненко Ю.Г.,суддів: Лосєв А .М., Разіна Т.І.

14.02.2011 року через Відділ докум ентального забезпечення Киї вського апеляційного господ арського суду від позивача н адійшов відзив на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні предс тавник відповідача надав су ду усні пояснення по суті спо ру, в яких просив суд задоволь нити апеляційну скаргу, з вик ладених в ній підстав, скасув ати рішення Господарського с уду міста Києва у справі №61/48 ві д 17.12.2010р. в частині стягнення з в ідповідача інфляційних втра т та 3% річних, та прийняти нове , яким в цій частині в позові в ідмовити.

Представник позивача в суд ове засідання апеляційної ін станції не з' явився, про ден ь, час та місце розгляду справ и повідомлялися належним чин ом, про поважність не з' явле ння в судове засідання, суд не повідомили, будь-яких клопот ань з цього приводу до суду не надходило.

Оскільки явка представник ів сторін у судові засідання не була визнана судом обов' язковою, а також зважаючи на д окази належного повідомленн я позивача про місце, дату та ч ас судового розгляду, апеляц ійний суд визнав за можливе р озпочати розгляд справи у ві дсутність представника пози вача.

Розглянувши доводи апеляц ійної скарги, перевіривши ма теріали справи, дослідивши д окази, проаналізувавши на пі дставі встановлених фактичн их обставин справи правильні сть застосування судом першо ї інстанції норм законодавст ва, колегія встановила насту пне.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу Укра їни апеляційний господарськ ий суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, кори стується правами наданими су ду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господар ського процесуального кодек су України у процесі перегля ду справи апеляційний Госпо дарський суд за наявними у сп раві і додатково поданими до казами повторно розглядає сп раву, також, апеляційний госп одарський суд не зв' язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґ рунтованість рішення господ арського суду у повному обся зі.

Так, 20.07.2005 між Закритим акціон ерним товариством “Українсь ка охоронно-страхова компані я” (Приватне акціонерне това риство “Українська охоронно -страхова компанія”) та “ААЗ Т рейдинг Ко” (торгова марка “А втолюкс”), нині Підприємство із 100% іноземним капіталом “АА З Трейдінг Ко”, було укладено договір страхування наземно го транспорту № И1-03.28826.

Розділом 1 Договору визначе но, що відповідно до цього Дог овору, укладеного на підстав і Закону України “Про страху вання” та правил ПАТ “УОСК” “ Добровільного страхування а втотранспортних засобів, при чепів до них та їх додатковог о обладнання” № И1-03 від 20.07.2000, стр аховик бере на себе зобов' я зання відшкодувати страхува льнику збитки, пов' язані з н астанням нижчезазначених ст рахових випадків (п. 1.1 Договор у).

Об'єктом страхування є майн ові інтереси страхувальника , що не суперечать чинному зак онодавству України і пов' яз ані з володінням та користув анням транспортними засобам и (п. 1.2 Договору). Перелік транс портних засобів, що приймают ься на страхування, страхові випадки, місце страхування т а інші умови страхування заз начені в додатку (-ах) до цього Договору (п. 1.3 Договору).

Відповідно до п. 4.1 Договору с траховик зобов' язаний: прот ягом трьох робочих днів, як ті льки стане відомо про настан ня страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всі х необхідних документів для своєчасної виплати страхово го відшкодування; при настан ні страхового випадку протяг ом 15 днів, після надання страх увальником усіх необхідних д окументів, здійснити виплату страхового відшкодування, а в разі прийняття рішення про відмову у виплаті страховог о відшкодування письмово пов ідомити про це страхувальник а з обґрунтуванням причин ві дмови.

Згідно із п. 5.1 Договору страх ове відшкодування виплачуєт ься на підставі таких докуме нтів: письмової заяви страху вальника про виплату страхов ого відшкодування за встанов леною формою; додатку до дого вору страхування, свідоцтва про реєстрацію транспортног о засобу, посвідчення водія, я кий керував транспортним зас обом на момент настання ДТП, п одорожнього листа, довідки о рганів внутрішніх справ або метеорологічної служби або і нших компетентних органів, я ка повинна містити дані про ф акт події, кошторису витрат д ля відновлення транспортног о засобу, складений та затвер джений страхувальником.

Додатком № 75 від 10.10.2007 до Догов ору, відповідачем було застр аховано майнові інтереси поз ивача, що не суперечать чинно му законодавству України і п ов' язані з володінням та ко ристуванням, зокрема, автомо білем Mitsubishi Canter FE 659F, реєстраційний номер НОМЕР_1, на випадок н астання страхових випадків, а саме: пошкодження, знищення або втрата транспортних зас обів внаслідок подій, що пере дбачені програмами страхува ння: “ДТП”; “ІВП” (Інша випадко ва подія); “ПДТО” (протиправні дії третіх осіб); викрадення (угон) - (крім автобусів).

Пунктом 1.2 Додатку встановл ено безумовну франшизу у роз мірі 0,5%.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 13.06.2007 р. близь ко 22 год. 30 хв. в АДРЕСА_1 відб улося ДТП за участю застрахо ваного автомобіля Mitsubishi Canter FE 659F, ре єстраційний номер НОМЕР_1 .

Листом № 4502 від 15.06.2007, до якого д одано передбачені п. 5.1 Догово ру документи, позивач повідо мив відповідача про настання страхового випадку - ДТП. Да ний лист отриманий відповіда чем 27.06.2007, про що свідчить відпо відний напис про отримання.

28.08.2007 позивачем з метою встан овлення характеру та розміру шкоди завданої власнику тра нспортного засобу внаслідок його пошкодження при ДТП, від повідачу було надано коштори с вартості робіт, запасних ча стин та матеріалів по автомо білю Mitsubishi Canter FE 659F, реєстраційний н омер НОМЕР_1 на суму 6 003 грн. 00 коп.

27.08.2007 листом № 4632 позивач зверн увся до відповідача з прохан ням відшкодувати збитки, зав дані внаслідок ДТП. Вказаний лист отриманий відповідачем 28.08.2007.

Спір у справі виник у зв' яз ку із не виконанням, на думку п озивача, відповідачем грошов ого зобов' язання по виплаті страхового відшкодування, у зв' язку з чим позивач вказу є на існування заборгованост і.

15.06.2007 позивач на виконання ви мог ч. 5 ст. 21 Закону України “Пр о страхування” та п. п. 4.4, 5.1 Дого вору повідомив відповідача п ро страховий випадок.

27.08.2007 позивач надав заяву № 4632 н а виплату страхового відшкод ування, яка отримана відпові дачем 28.08.2007, про що свідчить вхі дний номер відповідача.

Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 988 Цивільного кодексу України страховик зобов'яза ний у разі настання страхово го випадку здійснити страхов у виплату у строк, встановлен ий договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивіль ного кодексу України, якщо у з обов'язанні встановлений стр ок (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у це й строк (термін).

Пунктом 4.1 Договору визначе но, що страховик зобов' язан ий при настанні страхового в ипадку протягом 15 днів, після надання страхувальником усі х необхідних документів, зді йснити виплату страхового ві дшкодування, а в разі прийнят тя рішення про відмову у випл аті страхового відшкодуванн я письмово повідомити про це страхувальника з обґрунтува нням причин відмови.

Матеріали справи не містят ь листів з якими б відповідач звертався до позивача на під ставі п. 5.8 Договору.

Відповідачем не доведено, а матеріали справи не містять передбачених ст. 991 Цивільног о кодексу України, ст. 26 Закону України “Про страхування” т а п. 5.8 Договору, підстав для від мови у виплаті страхового ві дшкодування.

Відповідно до кошторису, ва ртість робіт, запасних части н та матеріалів по автомобіл ю Mitsubishi Canter FE 659F, реєстраційний номе р НОМЕР_1 становить 6 003 грн. 0 0 коп.

Відповідно до ст. 9 Закону Ук раїни “Про страхування”, фра ншиза - частина збитків, що не відшкодовується страховико м згідно з договором страхув ання.

Пунктом 1.2 Додатку № 75 від 10.10.2007 за ризиком “ДТП” встановлено безумовну франшизу в розмір і 0.5%.

Безумовна франшиза не вира ховується із суми страхового відшкодування за пошкоджени й транспортний засіб в разі, я кщо страховий випадок стався з вини встановленої третьої особи, і це підтверджується д окументом компетентних орга нів.

Позивачем не надано доказі в встановлення вини конкретн ої третьої особи у ДТП, а тому розмір страхового відшкодув ання зменшується на франшизу .

Таким чином, відповідач був зобов' язаний виплатити поз ивачу суму страхового відшко дування у розмірі 5 533 грн. 20 коп.

Місцевий господарський су д задовольнив позовні вимоги частково, зазначивши про їх ч асткову обґрунтованість та п ідтвердженість належними до казами. За результатами розг ляду справи суд першої інста нції дійшов висновку про те, щ о слід стягнути з відповідач а на користь позивача 5 533,20 грн. - страхового відшкодування , 3 081,99 грн. індекс інфляції, 470,25 гр н. 3% річних, 91,24 грн. - витрат по сп латі державного мита та 211,10 грн . витрат на інформаційно-техн ічне забезпечення судового п роцесу, в іншій частині в позо ві до відповідача відмовлено .

Апеляційний господарський суд погоджується з висновка ми місцевого господарського суду, вважає їх такими, що від повідають фактичним обстави нам справи, з наступних підст ав.

Даний договір є договором страхування, а відтак між сто ронами виникли правовідноси ни, які підпадають під правов е регулювання Глави 67 Цивільн ого кодексу України та Закон у України “Про страхування”.

Страхування - це вид цивільн о-правових відносин щодо зах исту майнових інтересів фізи чних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (с трахових випадків), визначен их договором страхування або чинним законодавством, за ра хунок грошових фондів, що фор муються шляхом сплати фізичн ими особами та юридичними ос обами страхових платежів (ст рахових внесків, страхових п ремій) та доходів від розміще ння коштів цих фондів.

Відповідно до ст. 979 Цивільно го кодексу України за догово ром страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у р азі настання певної події (ст рахового випадку) виплатити другій стороні (страхувальни кові) або іншій особі, визначе ній у договорі, грошову суму (с трахову виплату), а страхувал ьник зобов'язується сплачува ти страхові платежі та викон увати інші умови договору.

Відповідно до ст. 8 Закону Ук раїни “Про страхування”, стр аховий випадок - подія, передб ачена договором страхування або законодавством, яка відб улася і з настанням якої вини кає обов'язок страховика зді йснити виплату страхової сум и (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахован ій або іншій третій особі.

Відповідно до ст. 990 Цивільно го кодексу України страховик здійснює страхову виплату в ідповідно до умов договору н а підставі заяви страхувальн ика (його правонаступника) аб о іншої особи, визначеної дог овором, і страхового акта (ава рійного сертифіката). Страхо вий акт (аварійний сертифіка т) складається страховиком а бо уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється ст раховиком.

Статтею 25 Закону України “П ро страхування” передбачено , що здійснення страхових вип лат і виплата страхового від шкодування проводиться стра ховиком згідно з договором с трахування на підставі заяви страхувальника (його правон аступника або третіх осіб, ви значених умовами страхуванн я) і страхового акта (аварійно го сертифіката), який складає ться страховиком або уповнов аженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визнача ється страховиком.

Згідно із статтями 525, 526 Циві льного кодексу України зобов ' язання має виконуватись на лежним чином, відповідно до у мов договору та вимог цього К одексу, інших актів цивільно го законодавства, а за відсут ності таких умов та вимог - в ідповідно до звичаїв діловог о обороту та інших вимог, що зв ичайно ставляться. Односторо ння відмова від виконання зо бов' язання або односторонн я зміна його умов не допускає ться, якщо інше не встановлен о договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, щ о боржник не звільняється ві д відповідальності за неможл ивість виконання ним грошово го зобов'язання.

Колегія суддів апеляційн ого господарського суду пог оджується з висновками суду першої інстанції, що у відпов ідача є грошове зобов' язанн я по сплаті на користь позива ча 5 533 грн. 20 коп. на підставі Дог овору. Відповідачем вказана заборгованість визнана, дока зів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільно го кодексу України порушення м зобов'язання є його невикон ання або виконання з порушен ням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне вико нання).

Відповідачем обставин, з як ими чинне законодавство пов' язує можливість звільнення й ого від відповідальності за порушення зобов'язання, не на ведено.

За таких обставин, позовні в имоги про стягнення страхово го відшкодування у розмірі 5 5 33 грн. 20 коп. є правомірними та о бґрунтованими, а тому підляг ають задоволенню.

Крім того, апеляційний госп одарський суд приходить до в исновку, що в частині стягнен ня 469 грн. 80 коп. місцевим господ арським судом правомірно від мовлено, оскільки розмір стр ахового відшкодування зменш ується на суму франшизи.

Крім того, позивачем заявле но вимогу про стягнення з від повідача пені у розмірі 300 грн . 15 коп. за прострочення викона ння грошового зобов' язання у період з 13.09.2007 по 12.07.2010.

Як вірно встановлено госпо дарським судом міста Києва, в ідповідач у встановлений Дог овором строк свого обов' язк у по перерахуванню коштів не виконав, допустивши простро чення виконання грошового зо бов' язання (в т.ч. у період, як ий вказано позивачем), тому ді ї відповідача є порушенням д оговірних зобов' язань (ст. 610 Цивільного кодексу України) , і він вважається таким, що пр острочив (ст. 612 Цивільного код ексу України), відповідно є пі дстави для застосування вста новленої законом відповідал ьності.

Стаття 611 Цивільного кодекс у України передбачає, що у раз і порушення зобов' язання на стають правові наслідки, яки ми зокрема є сплата неустойк и.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою , різновидом якої є пеня.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивіль ного кодексу України виконан ня зобов'язання (основного зо бов'язання) забезпечується, я кщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 6.2 Договору страхов ик несе відповідальність за невчасну виплату страхового відшкодування у розмірі под війної облікової ставки Наці онального банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення. Загальна сума штрафних санкцій не мож е перевищувати 5% від суми забо ргованості.

Згідно із ст.ст. 256, 257 Цивільно го кодексу України позовна д авність - це строк, у межах яко го особа може звернутися до с уду з вимогою про захист свог о цивільного права або інтер есу. Загальна позовна давніс ть встановлюється триваліст ю у три роки.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивіль ного кодексу України позовна давність застосовується суд ом лише за заявою сторони у сп орі, зробленою до винесення н им рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем в судов ому засіданні першої інстанц ії 03.12.2010 було подано заяву № б/н п ро застосування строків позо вної давності до вимог позив ача щодо стягнення з відпові дача пені.

Згідно із ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позов ної давності, про застосуван ня якої заявлено стороною у с порі, є підставою для відмови у позові.

Колегія суддів апеляційно го господарського суду вважа є за необхідне звернути уваг у на те, що позовна заява № 6607 ві д 22.07.2010 подана до суду 16.11.2010, а відп овідачем заявлено про застос ування строку позовної давно сті щодо стягнення пені, а том у суд першої інстанції право мірно дійшов до висновку, що п ідстави для стягнення пені, н арахованої у період з 13.09.2007 по 12.0 7.2010 відсутні.

Також, позивачем заявлено в имогу про стягнення індексу інфляції у розмірі 3 343 грн. 67 коп . та 3% річних у розмірі 510 грн. 17 ко п. за прострочення виконання грошового зобов' язання.

Апеляційний господарський суд не приймає посилання від повідача в своїй апеляційній скарзі на те, що основним норм ативно-правовим актом, що рег улює спірні відносини у сфер і страхування є Закон Україн и «Про страхування», яким вст ановлено межі відповідально сті страховика за порушення своїх зобов' язань, та не пер едбачено стягнення інфляцій них втрат та 3% річних, а тому в з адоволенні позовної вимоги п ро стягнення інфляційних втр ат та 3% річних слід відмовити, з наступних підстав.

Згідно із частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив вик онання грошового зобов' яза ння, на вимогу кредитора зобо в' язаний сплатити суму борг у з урахуванням встановленог о індексу інфляції за весь ча с прострочення, а також три пр оценти річних від прострочен ої суми, якщо інший розмір про центів не встановлений догов ором або законом.

Положення частини 2 статті 6 25 Цивільного кодексу України застосовуються за невиконан ня грошових зобов' язань та знаходиться в 51 Главі Цивільн ого кодексу України, яка має н азву “Правові наслідки поруш ення зобов' язання. Відповід альність за порушення зобов' язання”, а дана глава містить ся у розділі І “Загальні поло ження про зобов' язання” кни ги п' ятої Цивільного кодекс у України.

Наведене свідчить, що полож ення такої статті стосуються як договірних, так і не догові рних зобов' язань, тобто до п орушення грошових зобов' яз ань, незалежно від визначени х ст. 11 Цивільного кодексу Укр аїни підстав їх виникнення.

Грошове зобов' язання - ц е зобов' язання боржника зап латити кредитору певну грошо ву суму відповідно до цивіль но-правового договору та на і нших підставах, передбачених цивільним законодавством Ук раїни.

Апеляційним господарським судом встановлено, що згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу У країни та п. 22.1 ст. 22 Закону Укра їни “Про обов'язкове страхув ання цивільно-правової відпо відальності власників назем них транспортних засобів” у відповідача виникло зобов' язання сплатити на користь п озивача суму страхового відш кодування.

Тобто, має місце правовідно шення в якому відповідач (бор жник) зобов'язаний вчинити на користь позивача (кредитора ) певну дію (сплатити гроші), а к редитор має право вимагати в ід боржника виконання його о бов'язку.

Зобов'язання по сплаті суми страхового відшкодування, я ке за змістом правовідношенн я є грошовим, відповідач у вст ановлений строк не виконав, а тому нарахування позивачем інфляційних збитків та 3% річн их за прострочення грошового зобов' язання по сплаті сум и страхового відшкодування є правомірним.

Відсутність у Законі Украї ни “Про страхування” відпові дальності у вигляді сплати і нфляційних втрат та 3% річних п ри умові несвоєчасної виплат и страхового відшкодування н е заперечує наявності правов ого регулювання цих питань н ормами інших законодавчих ак тів України (ч. 2 ст. 625 Цивільног о кодексу України).

Так, позивачем заявлено вим огу про стягнення 3% річних у п еріод з 13.09.2007 по 31.05.2010 та індексу ін фляції за прострочення по оп латі 6 003 грн. 00 коп. нарахованих у період 13.09.2007 по 12.07.2010.

Разом з тим, колегія суддів апеляційного господарськог о суду погоджується з виснов ками суду першої інстанції щ одо того, що слід здійснити пе рерахунок 3% річних та індексу інфляції, оскільки заборгов аність відповідача становит ь 5 533 грн. 20 коп.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 268 Цивільного кодексу України позовна дав ність не поширюється на вимо гу страхувальника (застрахов аної особи) до страховика про здійснення страхової виплат и (страхового відшкодування) .

Крім того, заяву про застосу вання строку позовної давнос ті за вимогами про стягнення страхового відшкодування, і ндексу інфляції та 3% річних ві дповідачем не заявлено.

Таким чином, апеляційний го сподарський суд погоджуєтьс я з перерахунком суду першої інстанції, відповідно до яко го розмір інфляційних втрат, що підлягає стягненню з відп овідача становить 3081 грн. 99 коп ., розмір 3% річних становить 470 г рн. 25 коп. В іншій частині - 261 гр н. 68 коп. - інфляційні та 39 грн. 75 ко п. - річні нараховані безпідст авно, а тому в задоволенні поз ову в цій частині необхідно в ідмовити.

Згідно зі статтею 33 ГПК Укра їни обов'язок доказування ти х обставин, на які посилаєтьс я сторона як на підставу свої х вимог і заперечень, поклада ється на цю сторону.

У відповідності до ст. ст. 32-34 Г осподарського процесуально го кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні д ані, на підставі яких господа рський суд у визначеному зак оном порядку встановлює наяв ність чи відсутність обстави н, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають зна чення для правильного виріше ння господарського спору. Ко жна сторона повинна довести ті обставини, на які вона поси лається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставин и справи, які відповідно до за конодавства повинні бути під тверджені певними засобами д оказування, не можуть підтве рджуватись іншими засобами д оказування.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захи ст свого цивільного права у р азі його порушення, невизнан ня або оспорювання. Кожна осо ба має право на захист свого і нтересу, який не суперечить з агальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа м ає право звернутися до суду з а захистом свого особистого немайнового або майнового пр ава та інтересу.

Твердження відповіда ча в апеляційній скарзі про п орушення місцевим господарс ьким судом норм матеріальног о і процесуального права не м оже бути прийнято судом до ув аги, оскільки відповідачем н е підтверджено жодної норми (статті), яка була порушена Гос подарським судом міста Києва під час розгляду даної справ и.

Окрім того, апеляційн ий суд вважає за необхідне зв ернути увагу на те, що згідно з ч.2 ст. 104 Господарського процес уального кодексу України пор ушення або неправильне засто сування норм процесуального права може бути підставою дл я скасування або зміни рішен ня лише за умови, якщо це поруш ення призвело до прийняття н еправильного рішення.

Натомість за результатами перегляду справи апеляційни й суд дійшов висновку про те, щ о Рішення суду першої інстан ції прийнято з дотриманням н орм матеріального і процесуа льного права, а також з повним і всебічним з' ясуванням об ставин, які мають значення дл я справи, тоді як доводи апеля ційної скарги не знайшли сво го підтвердження під час роз гляду даної справи, у зв' язк у з чим підстави для задоволе ння апеляційної скарги відпо відача, з викладених у ній під став, відсутні.

Зважаючи на відмову в задов оленні апеляційної скарги, в ідповідно до ст. 49 Господарськ ого процесуального кодексу У країни, судові витрати за зве рнення з апеляційною скаргою покладаються на відповідача (апелянта).

Враховуючи вищевикла дене, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-10 5 Господарського процесуальн ого кодексу України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу П риватного акціонерного това риства «Українська охоронн о-страхова компанія» залиши ти без задоволення, Рішення Г осподарського суду міста Киє ва від 17.12.2010р. у справі №61/48 - без змін.

2. Матеріали справи №61/48 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає за конної сили з дня її прийнятт я та може бути оскаржена до с уду касаційної інстанції у в становленому законом порядк у та строки.

Головуючий суддя Іваненко Ю.Г.

Судді Лосєв А.М.

Разі на Т.І.

22.02.11 (відправлено)