Рішення

від 19.02.2008 по справі 20/418

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/418

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2008 р.   Справа № 20/418   

за позовом:  СТзОВ "Корнич",  вул.Спортивна,1, с.Королівка, Коломийський район, Івано-Франківська область,78214

до відповідача:   Коломийська виправна колонія № 41 управління держдепартаменту Україниз питань виконання покарань в Івано-Франківській області,  с.Товмачик, Коломийського р-ну78220

про стягнення коштів у сумі 7453,88грн.

Представники:

Від позивача:  Антонюк В.М.- заступник директора, (довіреність №5 від 28.01.08 )

Від позивача:  Курочка С.М.- юрист, (довіреність №5  від 28.01.08 )

Від відповідача: представники не з"явились.

СУТЬ СПОРУ: подано позов про стягнення 7453грн.88коп. заборгованості.

            Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

            Представник відповідача в судове засідання не з"явився, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи  ухвалами суду від 28.12.07, 29.01.08 (повідомлення про вручення 05.01.08, 07.02.08). Однак, 13.02.08 відповідач подав суду відзив на позов, в якому позовні вимоги визнає в повній сумі та просить суд розглянути справу без його участі. Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядається за навними в ній матеріалами.

            Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача, суд встановив, що відповідач по справі по довіреностях ЯКШ №523020 від 23.08.05, ЯНЖ 312557 від 13.12.06, ЯЛЛ №410614 від 04.09.05, ЯЛЛ №410631 від 04.10.05 отримав від позивача по накладних №1212 від 27.08.05, №1201 від 25.08.05, №3123 від 13.12.06, №1641 від 04.10.05, №1620 від 24.09.05, №1450 від 10.09.05 м"ясопродукти на загальну суму 11228грн. Відповідач за вказані м"ясопродукти розрахувався частково і станом на  23.10.07 його заборгованість перед СТзОВ "Корнич" становить 7453грн. 88коп., що підтверджується актом звірки розрахунків від 23.10.07.

              Позивач-СТзОВ "Корнич" направило відповідачу-Коломийській виправній колонії №41 управління держдепартаменту України з питань покарань в Івано-Франківській області претензію №177 від 26.10.07, в якій просив погасити існуючу заборгованість до 20.11.07. Однак претензія залишилась без відповіді, а вказані в ній вимоги без задоволення. У зв"язку з цим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за поставлені м"ясопродукти в сумі 7453грн. 88коп.

            Як випливає з матеріалів справи, позивач на доказ заборгованості відповідача подав суду акт звірки розрахунків від 23.10.07, який засвідчен ий підписами та печатками сторін, копії вищевказаних довіреностей та накладних, які є достатніми доказами вини відповідача.

             Стаття 509 ЦК України вказує на те, що зобов"язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Таким чином, суд проходить до висновку, що відповідач ухиляється від добровільного виконання своїх зобов”язань. Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних

умовах звичайно ставляться та вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов”язання.

               Згідно ст.ст.526, 530 ЦК України зобов”язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений законом чи договором строк, проте відповідач  свої зобов”язання не виконав,  а тому вимоги позивача підлягають задоволенню.

       З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та правомірними. Отже, позов слід задоволити.

             Враховуючи приписи ст.49 ГПК України, суд вважає, що судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, п.4 Перехідних положень ЦК України, ст.ст. 267, 759, 785, 1212 ЦК України, ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

      Стягнути з Коломийської виправній колонії №41 управління держдепартаменту України з питань покарань в Івано-Франківській області, с.Товмачик, Коломийського р-ну (код ЄДРПОУ 08563613, р/р 35213004000172, УДК м.Івано-Франківськ, МФО 836014) на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Корнич", вул.Спортивна,1, с.Королівка, Коломийського р-ну (код ЄДРПОУ 30548339, р/р 26009000007487, ВАТ "Електрон Банк", МФО 325211) 7453 грн. 88коп. заборгованості, 102грн. державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.      

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення виготовлене в повному обсязі та підписане 20.02.08

Виготовлено в АС "Діловодство суду"