Рішення

від 07.02.2007 по справі 20/418

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/418

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

07.02.07 р.                                                                               Справа № 20/418                               

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.                                                                                                

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м.Горлівка, в особі Донецьких Західних електричних мереж, м.Ясинувата

до відповідача Державного виробничого підприємства по зовнішньому централізованому водопостачанню „Укрпромводчормет”, м.Донецьк

про стягнення 516131,69 грн.

За участю представників сторін:

від позивача Компанієць Т.Є. – за довіреністю

від відповідача Дояр О.В. – за довіреністю

СУТЬ СПОРУ:

           До господарського суду Донецької області звернулося Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго”, м.Горлівка, в особі Донецьких Західних електричних мереж, м.Ясинувата, із позовом до Державного виробничого підприємства по зовнішньому централізованому водопостачанню „Укрпромводчормет”, м.Донецьк, про стягнення 516131,69 грн. за договором про постачання електричної енергії № 32 від 01.10.2003р., з яких 481091,13 грн. – сума заборгованості за спожиту у вересні 2004р. активну електричну енергію, 80181,85 грн. – ПДВ на активну електричну енергію, 6254,18 грн. – сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 28786,38 грн. – 3% річних.

            В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії № 32 від 01.10.2003р. із протоколом розбіжностей, протоколом погодження розбіжностей та додатком; розрахунок суми боргу; розрахунок 3% річних; акти приймання – передачі; рахунки; грошову вимогу № 04-04/708 від 02.11.05р.

          Позивач надав суду заяву про збільшення позовних вимог № 04-04/05 від 10.01.07р., у якій уточнює позовні вимоги в частині періоду виникнення заборгованості та просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 572085,52 грн., яка утворилась у січні 2005р., з яких 476737,93 грн. – сума заборгованості за активну електричну енергію, 95347,59 грн. – ПДВ на активну електричну енергію. В частині стягнення 6254,18 грн. – суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 28786,38 грн. – 3% річних відмовляється від позовних вимог.

          Відповідач надав суду відзив на позовну заяву № 03-62 від 18.01.2007р., у якому позовні вимоги не визнає та пояснює, що на момент пред'явлення позовних вимог – 12.12.2006р. грошові зобов'язання по договору на постачання електричної енергії № 32 від 01.10.2003р. за спожиту у вересні 2004р. електроенергію повністю погашені. При цьому посилається на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 705 від 22.05.2006р., наслідком чого були укладені договори № 705Е/303 від 23.08.06р., № 705/304 від 23.08.06р., № 705Е/321 від 23.08.06р., № 705Е/385 від 05.10.06р., відповідно до яких ДВП „Укрпромводчормет” є учасником організації взаєморозрахунків по погашенню заборгованості минулих років. Копії платіжних доручень № 2473, 24.75, 2476, 2477 від 01.11.2006р. підтверджують факт проведення платежів через банк. ДВП „Укрпромводчормет” листами № 19-Е 3/1596 від 06.11.2006р. та № 19-Е 3/1733 від 04.12.2006р. повідомило про перерахування заборгованості ВАТ „Донецькобленерго”, в особі Донецьких Західних електричних мереж, у зв'язку з чим вважає, що на момент звернення позивача до суду заборгованість ДВП „Укрпромводчормет” відсутня.

          У зауваженнях на заяву про збільшення позовних вимог № 190 від 05.02.2007р. відповідач уточнені позовні вимоги не визнав та просить суд припинити провадження по справі, посилаючись на відсутність предмету спору.

           Дослідивши матеріали справи, та вислухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

           01.10.2003р. між Відкритим акціонерним товариством „Донецькобленерго”, м.Горлівка, в особі Донецьких Західних електричних мереж, м.Ясинувата (Постачальник електричної енергії), та Держаним виробничим підприємством по зовнішньому централізованому водопостачанню „Укрпромводчормет”, м.Донецьк (Споживач), був укладений договір про постачання електричної енергії № 32 (далі – договір).

Пунктом 1.1 договору передбачено, що Постачальник електричної енергії постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатків до договору, що є його невід'ємними частинами.

Пунктами 2.2.3, 2.2.4 договору передбачено, що Споживач зобов'язується оплачувати Постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно із умовами додатків № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію” та № 6 „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії, здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника електричної енергії та електроустановками Споживача згідно з додатком № 10 та № 10а „Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії.

Відповідно до додатку № 5 до договору „Порядок розрахунків за електроенергію”, Споживач зобов'язаний вносити плату за споживання активної електричної енергії виключно коштами на поточний рахунок Постачальника зі спеціальним режимом використання. Оплата отриманого Споживачем рахунку повинна виконуватись протягом не більше 5 календарних днів. Якщо на 5 день після отримання рахунку не надійде оплата, то на 7 день Постачальник має право припинити електропостачання.

          Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором, постачав електричну енергію відповідачеві, що підтверджується актами приймання – передачі, рахунками.

          Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

          Позивач звернувся до суду із позовом, у якому просить суд стягти з відповідача 516131,69 грн., з яких 481091,13 грн. – сума заборгованості за спожиту у вересні 2004р. активну електричну енергію, 80181,85 грн. – ПДВ на активну електричну енергію, 6254,18 грн. – сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 28786,38 грн. – 3% річних.

          Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 572085,52 грн. заборгованості, яка утворилась у січні 2005р., з яких 476737,93 грн. – сума заборгованості за активну електричну енергію, 95347,59 грн. – ПДВ на активну електричну енергію. В частині стягнення 6254,18 грн. – суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 28786,38 грн. – 3% річних відмовився від позовних вимог.

          Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

          Частиною 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що  господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

          У зв'язку з тим, що позивач у заяві про збільшення позовних вимог № 04-04/05 від 10.01.07р. повністю змінив період виникнення заборгованості, розмір позовних вимог тобто, водночас змінив предмет та підстави позову, суд вважає за необхідне залишити без уваги заяву позивача про збільшення позовних вимог, оскільки дана заява містить ознаки самостійного позову.

          Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

           Згідно із ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог та заперечень.

           Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші  учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних  вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву,  що  зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

                    Відповідно до платіжних доручень № 2473, 2475, 2476, 2477 від 01.11.2006р. та листів № 19-Е 31596 від 06.11.06р., № 19-Е 3/1733 від 04.12.06р. із додатками, які є наявними у матеріалах справи, вбачається, що відповідачем перераховані грошові кошти за електроспоживання, тому суд вважає за необхідне у задоволенні позову в частині стягнення 481091,13 грн. – суми заборгованості за активну електричну енергію, 80181,85 грн. – ПДВ на активну електричну енергію відмовити у зв'язку із погашенням цього боргу до подачі позову до суду.

           Решта позовних вимог частково підтверджуються  наявними у справі  копіями договору про постачання електричної енергії № 32 від 01.10.2003р. із протоколом розбіжностей, протоколом погодження розбіжностей та додатком; розрахунку суми боргу; розрахунку 3% річних; актів приймання – передачі; рахунків; грошової вимоги № 04-04/708 від 02.11.05р.; договорів № 705Е/303 від 23.08.2006р., № 705/304 від 23.08.2006р., № 705Е/321 від 23.08.2006р., № 705Е/385 від 05.10.2006р. про організацію взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.06р. № 705; платіжних доручень № 2473, 2475, 2476, 2477 від 01.11.2006р.; листа № 19-Е 3/1596 від 06.11.06р. із додатком; листа № 19-Е 3/1733 від 04.12.06р. із додатком; акту звірки взаємних розрахунків № 32 від 08.12.2006р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від  простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.   

Розрахунок суми 3% річних в сумі 28768,38 грн. позивачем здійснено помилково, сума 3% річних за 725 днів ( з 06.10.04р. по 01.10.06р. ) має складати 28667,76 грн.   

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 28667,76 грн. – 3% річних, 6254,18 грн. – суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів є обґрунтованими та підлягають задоволенню.        

Відповідач уточнені позовні вимоги не визнав, обставини, викладені позивачем щодо стягнення суми, на яку збільшився борг в наслідок інфляційних процесів та 3% річних не спростував, доказів погашення цих сум суду не надав.       

При звернені позивача до суду із заявою про збільшення позовних вимог позивач сплатив платіжним дорученням № 91 від 12.01.2007р. державне мито в розмірі 559,53 грн. У зв'язку з тим, що у  суд не приймає до уваги цю заяву, відповідно до ст. 47 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне повернути позивачеві державне мито, сплачене платіжним дорученням № 91 від 12.01.2007р.            

        Судові витрати покладаються на позивача та відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

        Керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, , ст. ст. 509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, суд

                                                 В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м.Горлівка, в особі Донецьких Західних електричних мереж, м.Ясинувата, до Державного виробничого підприємства по зовнішньому централізованому водопостачанню „Укрпромводчормет”, м.Донецьк, - задовольнити частково.

          Стягнути з Державного виробничого підприємства по зовнішньому централізованому водопостачанню „Укрпромводчормет” (83000, м.Донецьк, вул. Артема, 85), в особі Донецького районного управління (83048, м.Донецьк, пр. Освобожденія Донбасу, 8а, поточний рахунок 2600930153478 у Київському відділенню АК ПІБ м.Донецька, МФО 33449, ЗКПО 00191612) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, м.Горлівка, Донецька область, пр. Леніна, 11), в особі Донецьких Західних електричних мереж (86000, м.Ясинувата, Донецька область, Костянтинівська розвилка, 52, поточний рахунок 26008301520003 в АК ПІБ м.Ясинувата, МФО 334420, ЗКПО 00131179) 6254,18 грн. – суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 28667,76 грн. – 3% річних, 349,21 грн. – витрат по сплаті державного мита, 7,98 грн. – витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

          У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

          Видати довідку про повернення державного мита в розмірі 559,53 грн., сплаченого платіжним дорученням № 91 від 12.01.2007р.

Видати наказ у встановленому порядку.

           Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 07.02.2007р.

           Повний текст рішення підписано 09.02.07р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів або в касаційному порядку через місцевий чи апеляційний господарський суд протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                         Донець О.Є.                               

Надруковано 3 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3. у справу

          Вик. Марченко Ю.О.