Рішення

від 18.02.2011 по справі 43/198

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

43/198

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

18.02.11 р.                                                                                    Справа № 43/198                               

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання О.О. Перекрестній

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Металургмонтаж 218”,                   м. Маріуполь

до відповідача: Закритого акціонерного товариства “АзовЕлектроСталь”, м. Маріуполь

про стягнення заборгованості сумі 133272грн.

В судовому засіданні брали участь:

від позивача: Суслік С.В. - керівник

від відповідача: представник не з`явився

Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду оголошувалась перерва з 17.02.2011р. по 18.02.2011р.

Суд перебував у нарадчій кімнаті 18.02.2011р. з 10:30 год. до 10:40 год.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Металургмонтаж 218”, м. Маріуполь, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Закритого акціонерного товариства “АзовЕлектроСталь”, м. Маріуполь про стягнення заборгованості сумі 133272грн., інфляційних втрат у сумі 12131,60грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за договором підряду №541АЕСр від 01.06.2008р., в частині оплати виконаних робіт.

Ухвалою суду від 23.07.2009р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №43/198.

В заяві від 22.07.2009р. позивач просив суд об'єднати 4 позовні заяві заявлені до ЗАТ “АзовЕлектроСталь” про стягнення заборгованості за договорами підряду.

Відповідно до ч.2 ст.58 Господарського процесуального кодексу України суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.

Тобто, за змістом наведеної норми процесуального права, таке об'єднання можливо за наявності наступних умов: справи знаходяться в провадженні одного судді, позовні вимоги є однорідними, позови пред'явлені тим самим позивачем до того самого відповідача.

Однорідними вимогами слід вважати такі, що одночасно: являють собою однаковий спосіб захисту права (наприклад, про визнання недійсним правочину, про виконання обов'язку в натурі тощо); мають ті самі (з одного договору) чи однорідні (з різних, але аналогічних договорів) підстави виникнення.

Як встановлено судом, заборгованість заявлена позивачем за договорами підряду №541АЭСр від 01.06.2008р., №535АЭСр від 01.08.2008р, №345АЭСр від 14.03.2008р., №346АЭСр від 29.02.2008р., які були укладені та виконувались сторонами в різний час.

При вирішенні питання про правомірність стягнення з відповідача заборгованості необхідним є встановлення підстав та порядку оплати виконаних робіт, а також встановлення моментів з яких виникли обов'язок оплати та заборгованість.

Таким чином, враховуючи неоднорідність підстав виникнення сум заборгованості, подані позови не підлягають об'єднанню в одне провадження в порядку ст.58 ГПК України.

Ухвалою заступника голови господарського суду Донецької області від 19.08.2009р. продовжено строк розгляду справи №43/198 на 1 місяць.

Відповідач заявив клопотання №523/2512 від 29.09.2009р. про зупинення провадження у справі №43/198 до розгляду справи №15/288пд за позовом ЗАТ “АзовЕлектроСталь” до ТОВ “Металургмонтаж 218” про визнання недійсним договору №541АЭСр від 01.06.2008р. В підтвердження означеного представниками надано ухвалу від 28.09.2009р. про порушення провадження у справі №15/288пд.

Ухвалою суду від 29.09.2009р. зупинено провадження у справі №43/198 до вирішення пов'язаної з нею справи №15/288пд.

28 грудня 2010р. через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання №59 від 22.12.2010р., в якому він повідомляє про закінчення провадження у справі №15/288пд, у зв'язку з чим просить суд поновити провадження у справі №43/198. До вказаного клопотання позивачем додані копії рішення господарського суду Донецької області від 19.08.2010р. у справі №15/288пд, постанови Донецького апеляційного господарського суду від 09.11.2010р. у справі №15/288пд.

Рішенням господарського суду Донецької області від 19.08.2010р. у справі №15/288пд, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09.11.2010р., у задоволенні позовних вимог ЗАТ “АзовЕлектроСталь” до ТОВ “Металургмонтаж 218” про визнання недійсним договору №541АЭСр від 01.06.2008р. було відмовлено.

Ухвалою суду від 10.01.2011р. поновлено провадження у справі №43/198.

26 січня 2011р. відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив, посилаючись на те, що у нього відсутній обов'язок проводити розрахунок з позивачем внаслідок неотримання рахунку, передбаченого пунктом 3.1. договору №541АЭСр від 01.06.2008р.

Ухвалою суду від 26.01.2011р. продовжено строк розгляду справи №43/198 на 15 днів.

15 лютого 2011р. позивач надав позовну заяву (уточнення) №5 від 07.02.2011р., в якій просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість у сумі 133272грн., судові витрати у сумі 4267,50грн.

Відповідно до ч.2 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи, що звернувшись до суду з вказаною заявою, позивач фактично зменшив розмір позивних вимог, тобто не вимагає стягнення інфляційних втрат у сумі 12131,60грн., заява позивача приймається судом і справа розглядається з урахуванням остаточно зменшеного розміру позовних вимог.

Представник позивача  в судовому засіданні від 18.02.2011р. підтримав позовні вимоги про стягнення заборгованості.

Представник відповідача в судове засідання від 18.02.2011р. не з'явився. Про час та місце розгляду справи відповідач був належним чином повідомлений, про що свідчить напис зроблений його представником на 3 стороні обкладинки справи №43/198.

У судовому засіданні були досліджені наступні докази: договір підряду №541АЭСр від 01.06.2008р., додаткова угода №1 від 01.08.2008р. до договору, довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрат за вересень 2008р. у сумі 71280грн., у сумі 61992грн., акти прийомки виконаних підрядних робіт №МГ-08-09 за вересень 2008р. у сумі 71280грн., №МГ-08-18 за вересень 2008р. у сумі 61992грн., акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2008р., претензія №3 від 23.04.2009р., супровідний лист №26 від 27.08.2009р., рахунки-фактури №СФ-0000013 від 15.10.2008р. у сумі 71280грн., №СФ-0000014 від 15.10.2008р. у сумі 61992грн., повідомлення про вручення поштового відправлення №№ 3753901, 3938162.

В ході судового розгляду справи представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 ГПК Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який  долучено до матеріалів справи.  

У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

За приписом ст.35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням господарського суду при розгляді однієї справи, не підлягають доказуванню при вирішенні інших спорів, в яких приймають участь ті ж сторони. Таким чином, всі факти, встановлені зазначеним судовим рішенням є встановленими та обов'язковими для суду при вирішенні спору за цим позовом.

Рішенням господарського суду Донецької області від 19.08.2010р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09.11.2010р., у справі №15/288пд за позовом ЗАТ “АзовЕлектроСталь” до ТОВ “Металургмонтаж 218” про визнання недійсним договору №541АЭСр від 01.06.2008р., відмовлено у задоволенні позовних вимог та встановлено, що оспорюваний договір укладений відповідно до вимог чинного законодавства повноважними особами та спрямований на настання правових наслідків, тому підстав для визнання такого договору недійсним у суду немає.

Причиною спору у справі №43/198 є питання про правомірність стягнення з відповідача заборгованості у сумі 133272грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2008р. між ТОВ “Металургмонтаж 218” (підрядник) та ЗАТ “АзовЕлектроСталь” (замовник) був укладений договір №541АЕСр, за умовами якого підрядник зобов`язався виконати роботи з ремонту та модернізації металоконструкцій мосту крану №473 в цеху №187 ЗАТ “АзовЕлектроСталь” на підставі локального кошторису №МГ-08-09 (додаток №2) з розрахунком договірної ціни (додаток №1), а замовник зобов`язався прийняти та оплатити виконані роботи (пункт 1.1. договору).

Об'єм робіт визначається локальним кошторисом №МГ-08-09 (додаток №2), складеного та підставі переліку робіт №301/5-440/1 від 30.05.2008р. (додаток №4), які є невід'ємними частинами договору (пункт 1.2. договору).

Згідно пункту 2.1. договору вартість робіт складає 189728грн., у т.ч. ПДВ – 31621грн., у тому числі вартість матеріальних ресурсів замовника – 118448грн.. у т.ч. ПДВ – 19741,35грн., а також вартість експлуатації машин та механізмів підрядника – 3439,20грн., у т.ч. ПДВ – 573,20грн.

Сума до оплати підряднику – 71280грн., у т.ч. ПДВ – 11880грн. (пункт 2.3. договору).

Оплата здійснюється перерахуванням грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника наступним чином: 100% вартості по факту виконаних робіт протягом 10 банківських днів з моменту виставлення рахунку на підставі акту виконаних робіт, підписаного уповноваженими представниками обох сторін (пункт 3.1. договору).

У розділі 5 договору визначено права та обов`язки замовника, зокрема замовник зобов`язався прийняти та оплатити роботу виконану підрядником у строки та об`ємі, передбачених даним договором (підпункт 5.1.1. договору).

Згідно пункту 6.1. договору по закінченню виконання ремонтних робіт сторони не пізніше 5 денного строку оформлюють акти прийомки виконаних робіт.

Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2008р. (пункт 10.1. договору).

01 серпня 2008р. між сторонами була підписана додаткова угода №1 до договору №541АЕСр від 01.06.2008р., згідно якої підрядник зобов'язався додатково виконати роботи з виготовлення та монтажу майданчиків обслуговування, сходів, огородження установки фундаментів двигунів та гальм мосту крану №473 цеху №187, на підставі дефектного акту №301/5-836/1 від 01.08.2008р. (додаток №4) та локального кошторису №МГ-08-18 (додаток №2) з розрахунком договірної ціни (додаток №1), а замовник прийняти та оплатити виконані роботи (пункт додаткової угоди).

Вартість робіт визначається на підставі договірної ціни (додаток №1) та локального кошторису №МГ-08-18 (додаток №2), які є невід'ємними частинами додаткової угоди, та складає 123646грн., у т.ч. ПДВ – 20607,70грн., у т.ч. вартість експлуатації машин та механізмів підрядника – 1126,80грн., у т.ч. ПДВ – 187,80грн., а також вартість матеріалів замовника – 61654грн., у т.ч. ПДВ – 10276грн. (пункт 5 додаткової угоди).

Сума до сплати підряднику складає 61992грн., у т.ч. ПДВ – 10332грн. (пункт 6 додатку).

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 Цивільного кодексу України.

Приписами ст.837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплати виконану роботу.

Відповідно до ч.4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

Зі змісту ч.1 ст.854 ЦК України вбачається, що обов'язок замовника здійснити остаточний розрахунок за виконані підрядні роботи покладений у залежність від належності виконання робіт підрядником.

На виконання умов договору та додаткової угоди позивачем було виконано роботи з ремонту, модернізації, виготовлення та монтажу частин крану №473 в цеху №187 ЗАТ “АзовЕлектроСталь”, загальною вартістю у сумі 133272грн., що підтверджується довідками про вартість виконаних підрядних робіт та витрат (типової форми №КБ-3) за вересень 2008р. у сумі 71280грн., у сумі 61992грн. та актами прийомки виконаних підрядних робіт (типової форми №КБ-2в) №МГ-08-09 за вересень 2008р. у сумі 71280грн., №МГ-08-18 за вересень 2008р. у сумі 61992грн.

Вказані довідки та акти підписані уповноваженими представниками сторін та посвідчені печатками юридичних особі без зауважень, що є доказом належного виконання позивачем умов договору та додаткової угоди.

Як наслідок, суд вважає, що досліджувані акти №КБ-2в є первинними документами, юридичним підтвердженням (юридичним фактом) виконання та прийняття виконаних робіт і підставою для оплати.

У пункті 3.1. договору визначено, що обов'язок відповідача оплатити виконані роботи виникає після отримання рахунку позивача.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення №3938162 позивачем було виставлено рахунки-фактури №СФ-0000013 від 15.10.2008р. у сумі 71280грн., №СФ-0000014 від 15.10.2008р. у сумі 61992грн., а відповідачем отримано такі рахунки 31.08.2009р.

За нормами статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За приписами пункту 3.1. договору розрахунок за виконані роботи відповідач повинен був здійснити протягом 10 банківських днів з моменту отримання рахунку позивача, тобто до 14.09.2009р.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525,526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Проте, свої зобов'язання відповідач, всупереч умовам договору, вимогам вищевикладених статей ЦК та ГК України, належним чином не виконав.

Внаслідок чого, на теперішній час, за відповідачем рахується заборгованість у сумі 133272грн. Належних доказів погашення боргу відповідачем суду не надано. Враховуючи наведене, суд вважає доведеною заборгованість у вказані сумі.

За таких обставин, враховуючи, що позов позивачем обґрунтований, відповідає законодавству, фактичним обставинам справи, підтверджений відповідними доказами, вимоги позивача про стягнення заборгованості сумі 133272грн. є такими, що підлягають задоволенню повністю.

Що стосується вимог позивача про стягнення послуг адвоката, суд виходить з наступного. Відповідно до ст.44 ГПК України витрати на оплату послуг адвоката віднесені до складу судових витрат. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом за наявності документального підтвердження витрат, як-то угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг (роз'яснення ВГСУ від 04.03.1998р. №02-5/78 із змінами та доповненнями від 10.02.2004р.).

Позивачем було надано: договір на надання адвокатських послуг від 06.05.2009р., ордер №17 від 06.05.2009р., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльності №1782 від 12.11.2004р., квитанцію прибуткового касового ордеру №38 від 17.05.2009р., довіреність №1-Д від 15.02.2011р. на ім'я Дегтярьова О.А. Таким чином, суд вважає доведеним наявність судових витрат позивача з оплати адвоката у сумі 2500грн.

Згідно ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача з урахування зменшеного позивачем розміру позовних вимог. Разом з тим, враховуючи приписи ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” та пункту 17 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, надмірно сплачені судові витрати не повертаються позивачу, оскільки наразі пропущено строки звернення із заявою про їх повернення до УДК.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.525, 526, 530, 837, 854, 882 Цивільного кодексу України, ст.ст.173-174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 4, 22, 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Металургмонтаж 218”,                   м. Маріуполь до Закритого акціонерного товариства “АзовЕлектроСталь”, м. Маріуполь про стягнення заборгованості сумі 133272грн. – задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства “АзовЕлектроСталь” (87535, Донецька обл., м. Маріуполь, пл. Машинобудівників, 1; ідентифікаційний код 25605170; р/р 26003900175599 у Маріупольській філії ПАТ ПУМБ, МФО 335742) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Металургмонтаж 218” (87514, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Гранитна, 160-8; ідентифікаційний код 35705309; р/р 26007900178343 у Маріупольській філії ПАТ ПУМБ, МФО 335742) суму заборгованості у розмірі 37666,33грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 1332,72грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 108,56грн., витрати по оплаті послуг адвоката у сумі 2500грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 18.02.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя                                                               Зубченко І.В.                               

Повний текст рішення за правилами

ст.84 ГПК України підписано 22.02.2011р.