Постанова

від 10.02.2011 по справі 2а-19254/10/0570

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІ НІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2011 р. справа № 2а-19254/10/0570

Приміщення суду за адре сою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвард ійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 1 5.27

Донецький окружний адмін істративний суд в складі:

головуючого судді Бєломєс тнова О. Ю.

при секретарі Аврамч енко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі су дових засідань в м. Донецьку п о вул. 50-ї Гвардійської Дивізі ї, 17 адміністративну справу

за позовом Товариств а з обмеженою відповідальніс тю «Торгово-промислова

компанія «Стандарт»

до Державної по даткової інспекції у м. Крама торську

про визнання не дійсними податкових повідом лень-рішень від 22.07.2010р.

№ 0000742302/1/29336 та від 22.07.2010р. № 0000752302/1/29337

за участю представни ків позивача Погорєлова В.Г., Ша талової О.А.

представників відповідача Коростиль ова С.В., Помалюк І.В.

ВСТАНОВИВ:

До Донецького окружного ад міністративного суду з адмін істративним позовом звернул ося товариство з обмеженою в ідповідальністю «Торгово-пр омислова компанія «Стандарт » до відповідача Державної п одаткової інспекції у м. Крам аторську про визнання нечинн ими податкових повідомлень -рішень від 22.07.2010р. № 0000742302/1/29336 та від 22.07.2010р. № 0000752302/1/29337. Заявою від 12.08.2010р. в порядку ст.. 137 КАС України пози вач уточнив позовні вимоги т а вказані податкові повідомл ення-рішення просив визнати недійсними.

Позовні вимоги обґру нтовані неправомірністю вис новків проведеної відповіда чем перевірки про порушення з боку позивача п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оп одаткування прибутку підпри ємств”, що призвело до заниже ння податку на прибуток у сум і 90 750 грн. а також п. 5 ст. 120 Земель ного кодексу України, ст. 2, 5, 7, 12, 1 4, 15 Закону України „Про плату з а землю”, внаслідок чого зани жений податок на землю у сумі 34 757,95 грн. Позивач зазначає, що в ін проводить діяльність в сф ері торгівлі непродовольчою групою товарів, оборот яких з а перевіряємий період склав більше 8000 тон. Власних складсь ких приміщень позивач не має , тому укладав угоди з фізични ми особами-підприємцями, за я кими останні приймали товари позивача на зберігання та на давали послуги з навантаженн я та розвантаження автомобіл ів, у яких перевозився товар. В артість таких послуг була ви значена у твердій сумі та не з алежала від кількості товарі в. Факт отримання послуг був п ідтверджений актами, які бул и надані до перевірки. Однак в ідповідач не прийняв їх як до кази отримання послуг та заз начив про відсутність зв' яз ку між такими послугами та го сподарською діяльністю пози вача. Такого висновку відпов ідач дійшов через ненадання позивачем доказів того, які с аме товари передавалися на з берігання (розписок, актів пр иймання товарів на зберіганн я, повернення тощо). З посиланн ям на Закон України «Про опод аткування прибутку підприєм ств» позивач зазначає, що пер едача товарів на зберігання не впливає на доходи та витра ти позивача, тому наявність д окументів щодо руху товарів між поклажодавцем та зберіга чем не впливає на оподаткува ння операцій із одержання по слуг самого зберігання. Такі документи наявні у позивача та були надані під час переві рки.

Також позивач зазначає про неправомірність висновків в ідповідача про порушення п. 5 с т. 120 Земельного кодексу Украї ни, ст. 2, 5, 7, 12, 14, 15 Закону України „П ро плату за землю”, внаслідок чого занижений податок на зе млю у сумі 34 757,95 грн. Ним було при дбано нерухоме майно - 5-ти по верхова будівля, яка знаходи ться у стані реконструкції, з дійснюються тільки охорона т а освітлення цієї будівлі, то бто вона не використовується . Договір, за яким вказана буді вля була придбана не передба чав переходу права власності або користування на земельн у ділянку під нею. Позивач ств ерджує, що звертався до викон кому Краматорської міської р ади з приводу укладення дого вору оренди, однак він оформл ений не був. У будь-якому разі документи, на підставі яких з а законом виникає право кори стування земельною ділянкою у нього відсутні. Він не належ ить до осіб, які можуть мати у безоплатному користуванні з емельні ділянки. Тому донара хування йому відповідачем зе мельного податку позивач вва жає безпідставним. Крім того , вказує на те, що площа земель ної ділянки, з якої виходив ві дповідач при обрахуванні роз міру податку визначена непра вильно, оскільки будівля є 5-ти поверховою та її загальна пл оща не дорівнює площі земель ної ділянки, на якій вона знах одиться.

Представники позивача у су довому засіданні позовні вим оги підтримали, просили їх за довольнити з підстав, що наве дені вище.

Відповідач проти зад оволення позовних вимог запе речував з посиланням на те, що ненадання до перевірки перв инних документів - актів пр иймання - передачі, квитанці й, розписок, які б підтверджув али передачу товарів на збер ігання та повернення їх із зб ерігання не дозволяє визначи ти обсяг наданих послуг із зб ерігання, розвантаження та н авантаження, їх фактичну вар тість а також їх зв'язок з госп одарською діяльністю позива ча. За висновками відповідач а таке призвело до заниження позивачем податку на прибут ок у сумі 90 750 грн.

Що стосується заниження по датку на землю, відповідач за значає, що право користуванн я земельною ділянкою позивач здобув на підставі договору купівлі-продажу будівлі та с т. 120 Земельного кодексу Украї ни. Фактично він користувавс я цією земельною ділянкою, що підтверджується сплатою еле ктроенергії за її освітлення . Користування землею в Украї ні є платним, а тому позивач ма в подавати декларації з пода тку на землю та нараховувати його у залежності від кадаст рової оцінки незалежно від о формлення відповідних докум ентів на право користування.

Представники відповідача у судовому засіданні проти п озовних вимог заперечували, просили відмовити у їх задов оленні з підстав, що наведені вище.

Дослідивши матеріали спра ви, заслухавши пояснення пре дставників сторін суд встано вив наступне.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компані я «Стандарт» є суб' єктом пі дприємницької діяльності - юридичною особою, зареєстро ваний виконавчим комітетом К раматорської міської ради 27.11 .1995 року, код ЄДРПОУ 23984536.

Відповідачем, Держав ною податковою інспекцією у м. Краматорську була проведе на планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодав ства за період з 01.04.2007р. по 31.12.2009р., р езультати якої відображені у акті перевірки №918/23-2-23984536 від 05.05.2010 р. (надалі - Акт перевірк и).

Під час перевірки від повідачем були встановлені п орушення з боку позивача п.п. 5 .2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону Украї ни „Про оподаткування прибут ку підприємств”, що призвело до заниження податку на приб уток у сумі 90 750 грн. у т.ч. за пері од з 01.04.2007р. по 31.12.2007р. на суму 24750 грн. , за 2008 рік у сумі 33000 грн., за 2009 рік у сумі 33000 грн.

Крім того, відповідач ем встановлене порушення поз ивачем п. 5 ст. 120 Земельного код ексу України, ст. 2, 5, 7, 12, 14, 15 Закону України „Про плату за землю” , внаслідок чого занижений по даток на землю у сумі 34 757,95 грн. у т.ч. за період з 01.04.2007р. по 31.12.2007р. на суму 8798,42 грн., за 2008 рік у сумі 12062,33 г рн., за 2009 рік у сумі 13897,2грн.

На підставі акту пере вірки відповідно до п.п. „б” п. п. 4.2.2. ст..4, п.п. 17.1.3 п. 17 ст. 17 Закону Укр аїни „Про порядок погашення зобов' язань платників пода тків перед бюджетами та держ авними цільовими фондами” ві дповідачем були прийняті под аткові повідомлення-рішення від 19.05.2010р.: №0000742302/0/20447 про визначенн я позивачеві податкових зобо в' язань з податку на прибут ок у сумі 90750 грн. та застосуван ня штрафних (фінансових) санк цій у сумі 45375 грн. та №0000752302/0/20499 про визначення позивачеві подат кових зобов' язань з земель ного податку у сумі 34757,95 грн. та застосування штрафних (фінан сових) санкцій у сумі 17888,98 грн.

Дані податкові повід омлення-рішення були оскарже ні позивачем до ДПІ у м.Крамат орську, яка рішенням від 22.07.2010р. №29303/10/25-012-3 залишила їх без змін.

У зв' язку з цим відпо відно до ч.3 п. 5.3 Порядку направ лення органами державної под аткової служби України подат кових повідомлень платникам податків та рішень про засто сування штрафних (фінансових ) санкцій, який затверджений н аказом Державної податкової адміністрації України від 21 ч ервня 2001 р. N 253 (у редакції наказу Державної податкової адміні страції України від 27 травня 2 003 р. N 247) відповідачем були прийн яті податкові повідомлення-р ішення від 22.07.2010р.: №0000742302/1/29336 про виз начення позивачеві податков их зобов' язань з податку на прибуток у сумі 90750 грн. та заст осування штрафних (фінансови х) санкцій у сумі 45375 грн. та №0000752302 /1/29337 про визначення позивачеві податкових зобов' язань з з емельного податку у сумі 34757,95 г рн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 17888 ,98 грн.

Позивач оскаржує ост анні податкові повідомлення -рішення у повному обсязі.

Дослідивши зібрані у справі докази, суд дійшов вис новку, що позовні вимоги є обґ рунтованими та підлягають за доволенню з наступних підста в.

Нормами, порушення як их позивачем спричинило зани ження податкових зобов' яза нь, відповідач визначив п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п.5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно з ними до склад у валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплаче них (нарахованих) протягом зв ітного періоду у зв'язку з під готовкою, організацією, веде нням виробництва, продажем п родукції (робіт, послуг) і охор оною праці, у тому числі витра ти з придбання електричної е нергії (включаючи реактивну) , з урахуванням обмежень, уста новлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї ст атті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витр ати, не підтверджені відпові дними розрахунковими, платіж ними та іншими документами, о бов'язковість ведення і збер ігання яких передбачена прав илами ведення податкового об ліку.

Так, відповідачем у Акті перевірки відображен о (т.1 а.с.41), що між позивачем та ф ізичними особами - підприєм цями укладені договори відпо відального зберігання, за як ими останні приймають на збе рігання передані поклажодав цем речі, зобов' язуються по вернути їх у схоронності, а та кож надають послуги з навант аження та розвантаження авто транспорту, у якому вказані р ечі перевозяться.

Виконання вказаних д оговорів підтверджене актам и приймання-здачі за відпові дні місяці. Але до перевірки н е були надані первинні докум енти - акти приймання - пер едачі, квитанції, розписки, як і б підтверджували передачу товарів на зберігання та пов ернення їх із зберігання.

Зважаючи на це відпов ідач стверджує про неможливі сть визначення обсягу надани х послуг із зберігання, розва нтаження та навантаження, їх фактичну вартість а також їх зв'язок з господарською діял ьністю позивача. За висновка ми відповідача таке призвело до заниження позивачем пода тку на прибуток у сумі 90 750 грн. у т.ч. за період з 01.04.2007р. по 31.12.2007р. на суму 24750 грн., за 2008 рік у сумі 33000 гр н., за 2009 рік у сумі 33000 грн.

Судом встановлено, що між позивачем та фізичною ос обою - підприємцем ОСОБА_6 укладений договір від 29.12.2008р . (т.1 а.с. 126), за яким позивач перед ає, а підприємець приймає на з берігання майно, яке зобов' язується повернути у схоронн ості позивачеві або іншій ос обі за довіреністю від позив ача. Оплата вартості послуг с кладає 1000 грн. на місяць та здій снюється за актами зберігача . У додатку №1 до даного догово ру міститься розшифровка скл аду послуг зі зберігання, за я кою вартість безпосередньо з берігання складає 950 грн., та ва ртість розвантаження та нава нтаження під час приймання-в идачі товарів, складування т оварів складає 50 грн. Строк ді ї договору встановлений до п овного його виконання сторон ами.

Сторони вказаного до говору 02.01.2009р. уклали додаткову угоду, якою передбачили можл ивість одержання товарів на зберігання не від позивача, а від інших осіб (постачальник ів позивача). Також запровадж ене щомісячне звіряння кільк ості товарів переданих та пр ийнятих на зберігання.

Аналогічні за змісто м договори зберігання (різно ю є тільки вартість послуг) та додаткові угоди укладені по зивачем з фізичними особами - підприємцями ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_9 Дані обставини визнаються сторонами, а тому у відповідн ості до ч.3 ст. 72 КАС України мож уть не доказуватися.

На підтвердження вик онання даних договорів позив ачем з вказаними підприємцям и складалися акти приймання- передачі виконаних робіт, у я ких зазначався зміст послуг та період їх надання; щомісяч ні акти звірення руху товарі в між довірителем та зберіга чем; акти передачі товарів на зберігання та накладні на їх видачу.

З метою дослідження д аних документів ухвалою від 31.08.2010 року була призначена судо ва бухгалтерська експертиза . Перед експертом було постан овлене питання «Чи є докумен тально обґрунтованими висно вки акту перевірки ДПІ в м. Кра маторську від 05.05.2010р. за № 918/23-2-23984536 про порушення позивачем п.п. 5. 2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону Україн и “Про оподаткування прибут ку підприємств”в редакції ві д 25.12.2994 р. за № 334/94-ВР зі змінами та д оповненнями, в результаті чо го, відповідно до акту переві рки, в період з 01.04.2007р. по 31.12.2009р. зан ижено зобов' язання по сплат і податку на прибуток в сумі 90 750 грн.?».

Як вбачається з висно вку судового експерта №271/24 від 05.01.2011р. він виходив з того, що умо вами договорів не передбачен ий порядок розрахунку вартос ті послуг зберігання у залеж ності від обсягу прийнятих н а зберігання товарів. Наявні сть фіксованої вартості посл уг зі зберігання дозволяє ск ладання актів наданих послуг без зазначення кількості то варів, прийнятих на зберіган ня, часу їх зберігання тощо.

У той самий час дослід жені експертом прибуткові на кладні, акти приймання товар ів на зберігання, видаткові н акладні по відпуску товарів покупцям від зберігачів, реє стри актів приймання-передач і товарів на зберігання, реєс три видаткових накладних та квитанцій по відпуску товарі в зі зберігання відповідають вимогам ст. 9 Закону України « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україн і» та містять усі необхідні р еквізити. Експертом встановл ено, що вони разом з досліджен ими регістрами бухгалтерськ ого обліку підтверджують пер едання позивачем товарів на зберігання, їх рух, переміщен ня та відпуск зі зберігання. З аснована позивачем система д окументообігу підтверджує ф акт отримання позивачем посл уг по зберіганню ТМЦ та їх зв'я зок з господарською діяльніс тю підприємства.

До останнього виснов ку експерт прийшов з урахува нням відсутності у позивача власних чи орендованих склад ів та знаходження за даними р егістрів бухгалтерського об ліку у підприємства залишків ТМЦ на кінець місяця, рух това рів за дебетом та кредитом, що свідчить про те, що товар пози вачем купувався, зберігався та реалізовувався. Залучення сторонніх осіб для зберіган ня ТМЦ є необхідною складово ю, яка забезпечує роботу підп риємства.

З урахуванням наведе ного експерт дійшов висновку , про документальну необґрун тованість акту перевірки ДПІ в м. Краматорську від 05.05.2010р. за № 918/23-2-23984536, зокрема висновків про порушення позивачем п.п. 5.2.1 п. 5. 2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “ Про оподаткування прибутку п ідприємств” в редакції від 25.1 2.2994 р. за № 334/94-ВР зі змінами та доп овненнями, в результаті чого , відповідно до акту перевірк и, в період з 01.04.2007р. по 31.12.2009р. заниж ено зобов' язання по сплаті податку на прибуток в сумі 90750 г рн.

Суд погоджується з да ними висновками експерта, вв ажає його повним, обґрунтова ним та таким, що відповідає ін шим матеріалам справи.

Доводи відповідача щ одо недотримання позивачем п .п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Пр о оподаткування прибутку під приємств» судом до уваги не п риймаються, оскільки акти пр иймання виконаних робіт нале жать до первинних документів , відповідають вимогам ст. 9 За кону України «Про бухгалтерс ький облік та фінансову звіт ність в Україні». Були надані до перевірки, що підтверджує ться відповідачем у Акті перевірки. Відсутність у них переліку товарів, що передаю ться на зберігання, не вплива є на їх юридичне значення, оск ільки вартість послуг зі збе рігання не залежить від кіль кості таких товарів. За тих са мих підстав суд не приймає до уваги посилання відповідача на неможливість на підставі цих актів визначити фактичн у вартість отриманих послуг.

Зважаючи на наведене суд дійшов висновку про те, що висновки відповідача про за ниження позивачем податку на прибуток у сумі 90 750 грн. не відп овідають приписам законодав ства та спростовані зібраним и у справі доказами. Тому позо вні вимоги про визнання неді йсним податкового повідомле ння-рішення від 19.05.2010р. №0000742302/0/20447 пі длягають задоволенню.

Що стосується плати (п одатку) за землю відповідаче м у акті перевірки відображе но, що позивачем занижений по даток на землю у сумі 34 757,95 грн. у тому числі за 2007р. у сумі 8798,42 грн ., 2008 рік - 12062,33 грн., 2009 рік - 13897,20 грн .

У Акті перевірки в ідповідачем відображено (т.1 а .с. 79), що на підставі договору к упівлі-продажу будівлі від 23.1 1.2005р., листа управління Держком зему у м. Краматорську №04-0523 від 15.04.2009р. відповідачем встановле но використання позивачем зе мельної ділянки по вул. Орджо нікідзе, 10 у м. Краматорську.

З посиланням на ст.120 Зе мельного кодексу України від повідач зазначає, що у зв' яз ку з придбанням позивачем бу дівлі загальної площею 5092,1 грн . у ВАТ «Науково-дослідний і пр оектно-технологічний інстит ут машинобудування» у позива ча виникло право користуванн я земельною ділянкою, на який розташована ця будівля.

У Акті перевірки в ідповідачем зазначено відпо відно до статті 2 Закону Украї ни «Про плату за землю» викор истання землі в Україні є пла тним. Плата за землю справляє ться у вигляді земельного по датку або орендної плати, що в изначається залежно від грош ової оцінки земель. Об'єктом п лати за землю є земельна діля нка, а також земельна частка (п ай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числ і на умовах оренди (стаття 5 то го ж Закону).

Відповідно до статті 15 Закону України «Про плату з а землю» власники землі та зе млекористувачі сплачують зе мельний податок, а також орен дну плату за земельні ділянк и державної та комунальної в ласності з дня виникнення пр ава власності або права кори стування земельною ділянкою .

Як вбачається з додат ку №17 до Акту перевірки (т.1 а.с. 223), відповідачем виходячи з площі земельної ділянки 5092,1 к в.м. та грошової оцінки цієї зе мельної ділянки, що була пові домлена зазначеним вище лист ом управління Держкомзему у м. Краматорську, розраховани й податок на землю, який мав сп латити позивач у період з 01.04.2007р . по 31.12.2009р. у розмірі 34 757,95 грн.

Крім того, з розрахунк у штрафних санкцій, що підляг ають застосовуванню у зв' яз ку з донарахуванням податку на землю (т.1 а.с. 224) вбачається, щ о вони застосовані як за зани ження податкових зобов' яза нь, так і за неподання деклара цій відповідно до п.п. 17.1.1, 17.1.2 ст. 1 7 Закону України «Про порядок погашення зобов' язань плат ників податків перед бюджета ми та державними цільовими ф ондами». Розмір санкцій скла дає 17888,98 грн.

За спірним податкови м повідомленням-рішенням №00007 52302/1/29337 від 22.07.2010р. позивачеві визн ачені податкові зобов' язан ня з земельного податку у роз мірі 34757,95 грн. та застосовані шт рафні (фінансові) санкції у су мі 17888,98 грн.

Суд вважає, що позовні вимоги про визнання недійсн им даного податкового повідо млення-рішення підлягають за стосуванню з наступних підст ав.

Як вже зазначалося, ві дповідач пов' язує виникнен ня у позивача обов' язку зі с плати податку на землю з вико ристанням земельної ділянки площею 5092,1 кв.м. за адресою вул. Орджонікідзе, 10 у м. Краматорс ьку.

До висновку про виник нення у позивача права корис тування вказаною ділянкою ві дповідач дійшов на підставі ст. 120 Земельного кодексу Укра їни та договору купівлі-прод ажу від 23.11.2005р., за яким позивач п ридбав 986/1000 частин будівлі лаб ораторного корпусу загально ю площею 5092,1 кв.м.

Порядок та підстави н абуття і реалізації права вл асності на землю та права кор истування землею, в тому числ і у разі переходу права власн ості на будівлю і споруду, виз начаються Земельним кодексо м України.

Відповідно до частин и другої статті 116 Земельного кодексу України набуття прав а на землю громадянами та юри дичними особами здійснюєтьс я шляхом передачі земельних ділянок у власність або нада ння їх у користування.

Право власності на зе млю врегульоване главою 14 Зем ельного кодексу України.

Право користування з емлею згідно з главою 15 того с амого кодексу реалізується у формі права постійного кори стування земельною ділянкою (ст. 92 ЗК України) або права оре нди земельної ділянки (ст. 93 ЗК України).

Відповідно до статті 2 Закону «Про плату за землю» плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

Власники земельних д ілянок, земельних часток (паї в) та землекористувачі, крім о рендарів та інвесторів - учас ників угоди про розподіл про дукції, сплачують земельний податок. За земельні ділянки , надані в оренду, справляєтьс я орендна плата.

Тобто земельний пода ток сплачують або власники з емельних ділянок, або землек ористувачі (крім орендаторів ). Такими землекористувачами можуть бути лише особи, земел ьні ділянки у яких знаходять ся на праві постійного корис тування.

Відповідачем під час перевірки не було встановле но, що позивач набув право вла сності на земельну ділянку, з а яку йому донарахований под аток за землю. Це також слідує зі змісту договору, за яким по зивач придбав будівлю.

Проте, він також не наб ув право користування земель ною ділянкою.

Такого висновку суд д ійшов виходячи з того, що част иною першою статті 120 Земельно го кодексу України (у редакці ї, що діяла на момент укладенн я договору) передбачено, що пр и переході права власності н а будівлю і споруду право вла сності на земельну ділянку а бо її частину може переходит и на підставі цивільно-право вих угод, а право користуванн я - на підставі договору оренд и.

Крім того, згідно з ч. 2 с т. 92 ЗК України права постійно го користування земельною ді лянкою із земель державної т а комунальної власності набу вають: а) підприємства, устано ви та організації, що належат ь до державної та комунально ї власності; б) громадські орг анізації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), у станови та організації.

Відповідач не належи ть до таких осіб. За даними упр авління Держкомзему (лист ві д 15.04.2009р. №04-0523) у користуванні поз ивача на території м. Крамато рська земельні ділянки відсу тні.

Отже, у позивача відсу тнє право користування земел ьними ділянками, з якими зако нодавство пов' язує виникне ння податкових зобов' язань з податку на землю.

На користь такого вис новку також свідчить те, що зг ідно зі статтею 15 Закону Украї ни «Про плату за землю» власн ики землі та землекористувач і сплачують земельний подато к, а також орендну плату за зем ельні ділянки державної та к омунальної власності з дня в иникнення права власності аб о права користування земельн ою ділянкою.

В силу вимог статті 125 З емельного кодексу України (у редакції, що діяла на момент в иникнення спірних правовідн осин) право власності та прав о постійного користування на земельну ділянку виникає пі сля одержання її власником а бо користувачем документа, щ о посвідчує право власності чи право постійного користув ання земельною ділянкою, та й ого державної реєстрації.

Приступати до викори стання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання док умента, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Крім того, стаття 13 Зак ону України «Про плату за зем лю» встановлює, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного зе мельного кадастру.

Зважаючи на те, що відп овідачем не встановлено виді лення в натурі меж земельної ділянки, яку використовує по зивач, внесення відповідних відомостей до державного зем ельного кадастру, одержання документа, що підтверджує пр аво користування земельною д ілянкою, відсутній об' єкт о податкування податком на зем лю.

Суд не приймає до уваг и посилання відповідача на ч . 5 ст. 120 ЗК України, згідно з якою при переході права власност і на будівлю або споруду до гр омадян або юридичних осіб, як і не можуть мати у власності з емельні ділянки, до них перех одить право користування зем ельною ділянкою, на якій розт ашована будівля чи споруда.

Дана норма підлягає з астосуванню у випадках, коли у власності осіб не можуть бу ти певні земельні ділянки. У с пірних правовідносинах судо м не встановлено обставин, за яких земельна ділянка не мож е бути у власності позивача, т ому дана норма не підлягає за стосуванню.

Суд також звертає ува гу на те, що відповідачем при в изначенні площі земельної ді лянки під будівлею, які придб ав позивач за договором від 23. 11.2005р. не враховано, що 5092,1 кв.м. ста новить загальну площу будівл і, яка має підвал та чотири пов ерхи.

Як вбачається зі скла деної БТІ м. Краматорська 24.11.2005 р. розрахункової таблиці буд івлі лабораторного корпусу № 2 за адресою м. Краматорськ, ву л. Орджонікідзе, 10 (т.1 а.с. 218) площа основи цієї будівлі складає 1196,3 кв.м. Отже вихідні дані, за я кими відповідач обраховував податок на землю не відповід ають фактичним обставинам, щ о додатково свідчить про нео бґрунтованість спірного под аткового повідомлення-рішен ня.

За таких обставин поз овні вимоги про визнання нед ійсним податкового повідомл ення-рішення від 22.07.2010р. №0000752302/1/29337 п ідлягають задоволенню.

Судові витрати відпо відно до ст. 94 КАС України підл ягають стягненню з державног о бюджету України на користь позивача.

Керуючись, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56 -59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Ко дексу адміністративного суд очинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеже ною відповідальністю «Торго во-промислова компанія «Стан дарт» до Державної податково ї інспекції у м. Краматорську про визнання недійсними под аткових повідомлень-рішень в ід 22.07.2010р. № 0000742302/1/29336 та від 22.07.2010р. № 00007523 02/1/29337 задовольнити.

Визнати недійсним по даткове повідомлення - рішен ня Державної податкової інсп екції у м. Краматорську від 22.07. 2010р. № 0000742302/1/29336.

Визнати недійним под аткове повідомлення-рішення Державної податкової інспек ції у м. Краматорську від 22.07.2010р . від 0000752302/1/29337.

Стягнути з Державног о бюджету України на користь Товариства з обмеженою відп овідальністю «Торгово-проми слова компанія «Стандарт» (84313, Донецька область, м. Кр аматорськ, проспект Миру,8, ЄДР ПОУ 23984536) судові витрати з судов ого збору у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова може бути оскарж ена в апеляційному порядку д о Донецького апеляційного ад міністративного суду через Д онецький окружний адміністр ативний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її отриман ня апеляційної скарги.

Постанова набирає за конної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апе ляційної скарги постанова, я кщо її не скасовано, набирає з аконної сили після закінченн я апеляційного розгляду спра ви.

Вступна та резолютив на частина постанови проголо шена у судовому засіданні 10 л ютого 2011р. Постанова виготовл ена в повному обсязі 15 лютого 2011р.

Суддя Бєломєстнов О. Ю.