Ухвала

від 10.02.2011 по справі 2а-7364/10/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7364/10/2670 Головуючий у 1-й ін станції: Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач: Горяйн ов А.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"10" лютого 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київськог о апеляційного адміністрати вного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Безименної Н.В. та Мамчур а Я.С.,

при секретарі - Лосік Ю.В.,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні в м. Києві а пеляційну скаргу Державного департаменту з питань банкр утства на постанову окружног о адміністративного суду м. К иєва від 28 жовтня 2010 року у спра ві за адміністративним позов ом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державного деп артаменту з питань банкрутст ва про визнання протиправним та скасування наказу про ану лювання ліцензії, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2010 року ФОП О СОБА_2 звернулася до суду з п озовом, у якому просила визна ти протиправним та скасувати рішення (наказ) Державного де партаменту з питань банкрутс тва № 200 від 25 листопада 2009 року п ро анулювання ліцензії на пр аво провадження господарськ ої діяльності арбітражних ке руючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідат орів) ОСОБА_2

Постановою окружного адмі ністративного суду м. Києва в ід 28 жовтня 2010 року вказаний ад міністративний позов було за доволено.

Не погоджуючись із прийнят им судовим рішенням відповід ач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оска ржувану постанову та прийнят и нове рішення про відмову в з адоволенні позову. Свої вимо ги обґрунтовує тим, що судом п ершої інстанції було порушен о норми матеріального та про цесуального права, що призве ло до неправильного вирішенн я справи. Зокрема апелянт вка зує на те, що позивач відмовил а ліцензіату в проведенні пе ревірки.

Під час судового засідання представник позивача підтри мав свою апеляційну скаргу т а просив суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечу вав проти апеляційної скарги та просив суд відмовити в її з адоволенні посилаючись на те , що судом першої інстанції бу ло ухвалено законне і обґрун товане рішення, а підстави дл я його зміни чи скасування - відсутні.

Заслухавши суддю-доповід ача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріа ли справи, доводи апеляційно ї скарги, колегія суддів вваж ає необхідним апеляційну ска ргу Державного департаменту з питань банкрутства - зали шити без задоволення, а поста нову окружного адміністрати вного суду м. Києва від 28 жовтн я 2010 року - без змін виходячи і з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС Укр аїни судове рішення повинно бути законним і обґрунтовани м. Законним є рішення, ухвален е судом відповідно до норм ма теріального права при дотрим анні норм процесуального пра ва. Обґрунтованим є рішення, у хвалене судом на підставі по вно і всебічно з' ясованих о бставин у адміністративній с праві, підтверджених такими доказами, які були досліджен і в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залиш ає скаргу без задоволення, а п останову суду - без змін, якщ о визнає, що суд першої інстан ції правильно встановив обст авини справи та ухвалив судо ве рішення з додержанням нор м матеріального і процесуаль ного права.

Приймаючи рішення про задо волення позовних вимог ФОП ОСОБА_2 суд першої інстанці ї виходив з того, що позивач не була належним чином повідом лена про день та місце провед ення позапланової перевірки , у зв' язку з чим відсутні під стави для скасування її ліце нзії.

Колегія суддів погоджуєть ся із зазначеним висновком с уду першої інстанції, оскіль ки він знайшов своє підтверд ження під час апеляційного р озгляду справи.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_2 отримала ліцензію серії НОМЕР_1 на право про вадження господарської діял ьності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуюч их санацією, ліквідаторів) ві д 19 листопада 2007 року.

Наказом першого заступник а директора Державного депар таменту з питань банкрутства № 200 від 25 листопада 2009 року вказ ану ліцензію позивача було а нульовано.

Правовою підставою для ану лювання ліцензії позивача за значено абз. 11 ч. 1 ст. 21 Закону Ук раїни «Про ліцензування певн их видів господарської діяль ності», згідно якого підстав ою для анулювання ліцензії є акт про відмову ліцензіата в проведенні перевірки органо м ліцензування або спеціальн о уповноваженим органом з пи тань ліцензування.

З матеріалів справи вбачає ться, що комісією Хмельницьк ого обласного центру з питан ь банкрутства 11 листопада 2009 ро ку було складено акт про неяв ку ліцензіата для проведення перевірки № 19, а 19 жовтня 2009 року - акт про відмову ліцензіат а в проведенні перевірки орг аном ліцензування або спеціа льно уповноваженим органом з питань ліцензування № 20.

Згідно вказаних актів ФОП ОСОБА_2 була рекомендовани ми листами повідомлена про н еобхідність заявитися до Хме льницького обласного центру з питань банкрутства та нада ти до перевірки документи, пр оте у зазначені час та місце н е з' явилася.

Позивач стверджує, що повід омлень Хмельницького обласн ого центру з питань банкрутс тва - не отримувала.

Обґрунтовуючи свої запере чення проти позову Державний департамент з питань банкру тства надав суду копію повід омлення про проведення позап ланової перевірки № 451 від 28 вер есня 2009 року і № 498 від 19 жовтня 2009 р оку та фіскальні чеки УДППЗ « Укрпошта».

Із наданих відповідачем фі скальних чеків вбачається, щ о ФОП ОСОБА_2 були направл ені рекомендовані листи.

Разом з тим, надані відповід ачем документи не можуть бут и доказами вручення вказаних листів позивачу.

З огляду на відсутність док азів вручення ФОП ОСОБА_2 повідомлень про проведення п озапланової перевірки колег ія суддів вважає передчасним и та необґрунтованими виснов ки комісії Хмельницького обл асного центру з питань банкр утства, викладені в актах від 19 жовтня 2009 року та від 11 листоп ада 2009 року, про те, що позивач б ула повідомлена про місце і д ень проведення позапланової перевірки. Відповідно, перед часним є висновок відповідач а про те, що позивач відмовила спеціально уповноваженому о ргану з питань ліцензування в проведенні перевірки.

Нез' явлення позивача до Х мельницького обласного цент ру з питань банкрутства зумо влене об' єктивними причина ми, а саме - неврученням їй по відомлення про проведення пе ревірки.

Додатковим доказом того, що ФОП ОСОБА_2 не отримувала повідомлення про проведення перевірки, які згідно поясне нь відповідача, направлялися на адресу місця проживання т а на адресу підприємства, роз порядником майна якого була призначена позивач, є довідк а Міської клінічної лікарні № 10 м. Києва № 11/4 від 14 липня 2010 року .

Згідно вказаної довідки, ОСОБА_2 у період з 23 жовтня 2009 р оку по 09 листопада 2009 року знах одилася на лікуванні в гастр оентерологічному відділенн і.

Також колегією суддів вста новлено, що відповідачем бул и порушені строки винесення рішення про анулювання ліцен зії.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України «Про ліцензування п евних видів господарської ді яльності»орган ліцензуванн я приймає рішення про анулюв ання ліцензії протягом десят и робочих днів з дати встанов лення підстав для анулювання ліцензії, яке вручається (над силається) ліцензіату із заз наченням підстав анулювання не пізніше трьох робочих дні в з дати його прийняття.

Обставини, з якими відповід ач пов' язує виникнення підс тав для анулювання ліцензії позивача, а саме - складення акту про відмову ліцензіата в проведенні перевірки, були встановлені 11 листопада 2009 рок у, в той час як наказ про анулю вання ліцензії № 200 був прийня тий лише 25 листопада 2009 року.

З огляду на викладене колег ія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанц ії про те , що адміністративни й позов ФОП ОСОБА_2 є обґру нтованим та підлягає задовол енню.

Як на підставу для скасуван ня постанови суду від 28 жовтня 2010 року позивач посилається н а те, що справу було вирішено н еповноважним складом суду.

Такого висновку відповіда ч дійшов з огляду на те, що Дер жавний департамент з питань банкрутства є урядовим орган ом державного управління, як ий діє у складі Мінекономіки та йому підпорядковується у зв' язку з чим, на думку апеля нта, розгляд справи слід було здійснювати колегією суддів , а не одноособово.

У відповідності до ч. 1 ст. 24 КА С України адміністративні сп рави, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіял ьність Кабінету Міністрів Ук раїни, міністерства чи іншог о центрального органу викона вчої влади, Національного ба нку України, їхньої посадово ї чи службової особи, виборчо ї комісії (комісії з референд уму), члена цієї комісії розгл ядаються і вирішуються в окр ужному адміністративному су ді колегією у складі трьох су ддів.

Дослідивши Положення про Д ержавний департамент з питан ь банкрутства, затверджене п остановою КМ України № 533 від 19 квітня 2006 року колегія суддів дійшла висновку про те, що від повідач не належить до кола о сіб, визначених у ч. 1 ст. 24 КАС Ук раїни, справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності яких слід вирішувати колегі єю у складі трьох суддів.

Також відповідач в апеляці йній скарзі посилається на т е, що Експертно-апеляційна ра да визнала наказ № 200 від 25 лист опада 2009 року таким, що був прий нятий відповідно до вимог за конодавства у сфері ліцензув ання.

Положеннями ч.ч. 5, 8 ст. 21 Закон у України «Про ліцензування певних видів господарської д іяльності»позивачу надано п раво оскаржити наказ № 200 від 25 листопада 2009 року як до Експер тно-апеляційної ради, так в су довому порядку.

При цьому, рішення Експертн о-апеляційної ради не має пре юдиційного значення при вирі шенні в судовому порядку спр ави про оскарження наказу ві дповідача.

Крім того, позивач вважає не обґрунтованими посилання су ду першої інстанції на те, що п озивач не була належним чино м повідомлена про необхідніс ть з' явитися до Хмельницько го обласного центру з питань банкрутства.

Такий висновок апелянта ґр унтується на тому, що згідно п . 1.7 Порядку контролю за додерж анням ліцензійних умов прова дження господарської діяльн ості арбітражних керуючих (р озпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затв ердженого наказом Державног о комітету України з питань р егуляторної політики та підп риємництва і Міністерства ек ономіки та з питань європейс ької інтеграції України № 22/35 в ід 13 лютого 2002 року позапланова перевірка проводиться без п опередження.

Вказані доводи відповідач а колегія суддів вважає необ ґрунтованими, оскільки в дан ому випадку повідомлення про проведення перевірки зобов' язувала позивача з' явитися у визначене місце та у визнач ений час.

Таким чином, доводи апеляці йної скарги Державного депар таменту з питань банкрутства не спростовують висновки су ду першої інстанції, викладе ні в постанові від 28 жовтня 2009 р оку, та не можуть бути підстав ами для її скасування.

З огляду на викладене, ко легія суддів дійшла висновку , що судом першої інстанції бу ло вірно встановлено фактичн і обставини справи, надано на лежну оцінку дослідженим до казам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відп овідності з вимогами матеріа льного та процесуального пра ва. В зв' язку з цим колегія с уддів вважає необхідним апел яційну скаргу Державного деп артаменту з питань банкрутст ва - залишити без задоволен ня, а постанову окружного адм іністративного суду м. Києва від 28 жовтня 2010 року - без змін .

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205 , 206, 212, 254 КАС України, колегія суд дів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Дер жавного департаменту з питан ь банкрутства - залишити без задоволення, а постанову окр ужного адміністративного су ду м. Києва від 28 жовтня 2010 року - без змін.

Ухвала набирає законної си ли з моменту проголошення та може бути оскаржена протяго м двадцяти днів з дня її склад ання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги бе зпосередньо до Вищого адміні стративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Н.В. Безименна

Я.С. Мамчур

Ухвала складена в повно му обсязі 15 лютого 2011 року.