Рішення

від 22.02.2011 по справі 34/3

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

34/3

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

22.02.11 р.                                                                                    Справа № 34/3                               

Суддя господарського суду Донецької області  Кододова О.В.

при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Вассма”, м. Київ

до відповідача – Селянського (фермерського) господарства „ЮГ”, м. Волноваха

про стягнення  39665,77грн.                    

за участю представників сторін:

від позивача – не з'явився

від відповідача – Тетерюк Н.П. (за довіреністю)

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Вассма”, м. Київ до Селянського (фермерського) господарства „ЮГ”, м. Волноваха про стягнення основного боргу в сумі 20361,60грн., штрафу в сумі 1425,31грн., пені в сумі 11047,42грн., 3% річних в сумі 1578,15грн. та інфляційних витрат в сумі 5253,29грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору купівлі-продажу №12/178-ОІА від 05.06.2008р. відповідач взяв на себе зобов'язання щодо оплати отриманого товару, однак у встановлений строк їх не виконав у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі  20361,60грн. Крім того позивач просить стягнути штраф в сумі 1425,31грн., пеню в сумі 11047,42грн., 3% річних в сумі 1578,15грн. та інфляційні витрати в сумі 5253,29грн.

Позивач у судове засідання 03.02.2011р. та 22.02.2011р. не з'явився. Ухвалу суду про порушення справи позивач отримав 24.01.2011р. про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення вхід. №02-602252 (а.с. 23), ухвалу про відкладення розгляду справи – 07.02.2011р. про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення вхід. №02-60/2447 (а.с. 36), однак своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, свого представника у судове засідання не направив.  

Відповідач супровідним листом від 08.02.2011р. (вхід. №02-41/4985) надав відзив на позовну заяву з додатковими документами, у якому проти позову заперечує у повному обсязі та зазначає, що сума за поставлений товар у розмірі 20361,60грн. була сплачена ним у повному обсязі та в підтвердження надав платіжне доручення №21 від 18.01.2011р. на суму 20361,60грн. Крім того відповідачем було надано клопотання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені) на 99%, у зв'язку із важким фінансовим становищем на підприємстві.

За клопотанням відповідача справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд встановив :

Між товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Вассма” (Продавець) та Селянським (фермерським) господарством „ЮГ” (Покупець) 05 червня 2008р. було укладено договір купівлі-продажу №12-178-ОІА.

Відповідно до п. 1.2. предметом договору є товар, який належить Продавцю на момент укладання договору або буде набутий Продавцем у майбутньому.

Згідно із п. 2.1. договору асортимент товару, його кількість, ціна визначаються у додатках та накладних документах відпуску товару, що є невід'ємною частиною цього договору.

Всі рахунки та накладні документи, що виписані в період дії даного договору є його невід'ємною частиною  (п. 2.2. договору).

Розділом 3 договору встановлено, що товар може передаватися покупцю партіями. Продавець повідомляє Покупця про дату поставки товару та/або його частини (партії) не пізніше ніж за 1 день до передачі, вказуючи найменування товару, його кількість.

Пунктом 4.6. договору встановлено, що право власності на товар, а також ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до Покупця після передачі товару та підписання видаткових документів (накладних), що свідчить про прийом Покупцем товару.

Відповідно до п. 5.1. договору Покупець здійснює оплату вартості партії товару за ціною, вказаною в додатках та рахунках-фактурах, які невід'ємною частиною цього договору.

За приписами п. 5.3 договору оплата товару проводиться наступним чином: Покупець попередньо оплачує 100% від вартості товару в строк до 12 червня 2008р.

Пунктом 6.1. договору встановлено, що Покупець зобов'язаний провести оплату за товар в строк та на умовах, вказаних в п. 5 цього договору.

Згідно із п. 8.2. договору за прострочення виконання зобов'язання Покупець сплачує на користь Продавця пеню у розмірі 0,08% від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

За несплату або несвоєчасну оплату товару Покупець сплачує штраф в розмірі 7% від вартості товару та інші штрафні санкції у відповідності до чинного законодавства України. (8.4. договору).

Відповідно до п. 11.1 договір діє з моменту його підписання обома сторонами до повного виконання сторонами обов'язків по договору.

Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств.

Між тими ж сторонами до укладеного договору було підписано Додаток №1, в якому сторони встановили, що продавець продає, а Покупець купує гербіцид – Космік в.р. у кількості 240л. за ціною 84,84грн, всього на загальну суму 20361,60грн.

05 червня 2008р.  позивачем було поставлено товар, який зазначений в Додатку №1, що підтверджується видатковою накладною №62/0000415 від 05.06.2008р. на суму 20361,60грн. Видаткова накладна підписана представником відповідача та скріплена печаткою підприємства.

За розрахунком позивача, у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору за останнім  утворилася заборгованість, яка на момент звернення до суду із позовом (19.01.2011р.) складає 20361,60грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11  Цивільного  кодексу  України підставами  виникнення  цивільних  прав  та обов'язків  є зокрема  договори  та  інші  правочини.

Стаття  509  Цивільного  кодексу  України  визначає,  що  зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)  зобов'язана  вчинити  на  користь  другої  сторони (кредитора)  певну    дію  (передати  майно, виконати    роботу,  надати  послугу,  сплатити  гроші  тощо)  або  утриматись  від  певної  дії,  а  кредитор  має  право  вимагати  від боржника  виконання  його  обов'язку.       

Статтею  173 Господарського  кодексу  України  визначено,  що господарським  визначається  зобов'язання,  що  виникає  між  суб'єктом  господарювання  та  іншим  учасником   відносин  у  сфері  господарювання з  підстав,  передбачених  господарським  кодексом,  в  силу  якого  один  суб'єкт (зобов'язана  сторона, у тому  числі  боржник)  зобов'язаний  вчинити  певну  дію  господарського  чи  управлінсько-господарського  характеру  на  користь   іншого  суб'єкта   (виконати  роботи, передати  майно, сплатити  гроші,  надати  інформацію тощо),  або  утриматись  від  певних  дій, а інший  суб'єкт  (управлена  сторона, у тому  числі  кредитор)  має  право  вимагати  від  зобов'язаної   сторони  виконання  її  обов'язку .

Як визначено  положеннями ст. 526 Цивільного  кодексу  України  та ст. 193  Господарського  кодексу  України  суб'єкти  господарювання  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання  належним  чином  відповідно до  умов  укладеного  договору.

У  частині  сьомій  статті 193 Господарського  кодексу  України  визначено,  що  одностороння  відмова  від виконання  зобов'язань,  крім  випадків,  передбачених  законом  не  допускається.

Аналогічні положення містить ст.525  Цивільного  кодексу  України.

Стаття  629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи обидві сторони виконали свої зобов'язання у повному обсязі. Позивач здійснив поставку товару на адресу відповідача, що підтверджується видатковою накладною №62/0000415 від 05.06.2008р. на суму 20361,60грн., а відповідач здійснив стовідсоткову оплату в сумі 20361,60грн., що підтверджується платіжним дорученням №21 від 18.01.2011р. на суму 20361,60грн.

Сума в розмірі 20361,60грн. була сплачена відповідачем до подачі позовної заяви до суду (19.01.2011р.), що підтверджується платіжними дорученнями №21 від 18.01.2011р. на суму 20361,60грн., призначення платежу у якій зазначено: плата за гербіцид Космик-240л. згідно договору №12-178-ОІА від 05.06.2008р., у т.ч. ПДВ – 3393,60грн., яке не було враховано позивачем у розрахунку суми позову, у зв'язку із чим суд дійшов висновку відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Селянського (фермерського) господарства „ЮГ” суми боргу в розмірі 20361,60грн.

З огляду на вищевикладене вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу в сумі 20361,60грн. є та такими, що не підлягають задоволенню, у зв'язку із його повною оплатою.  

Вимоги позивача про стягнення з відповідача  3% річних в сумі 1578,15грн. та інфляційних витрат в сумі 5253,29грн. суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки в договорі сторонами було передбачено, що Покупець попередньо оплачує 100% від вартості товару в строк до 12 червня 2008року, а фактично оплата товару була здійснена ним 18.01.2011р., що підтверджується платіжним дорученням №21 від 18.01.2011р., вимоги позивача щодо застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобов'язання у вигляді стягнення нарахованого індексу інфляції на суму боргу в розмірі 5253,29грн., 3% річних за прострочення виконання грошових зобов'язань в сумі 1578,15грн. є арифметично вірними та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача штраф в сумі 1425,31грн. та пеню в сумі 11047,42грн.

Відповідачем було заявлено клопотання від 22.02.2010р. (вхід. №02-41/7032) про зменшення неустойки (штрафу, пені) на 99%, у зв'язку із важким фінансовим становищем на підприємстві.

Суд вважає за необхідне задовольнити клопотання відповідача та зменшити розмір неустойки заявлену позивачем до стягнення на 99%, що складає 124,72грн., виходячи з наступного.

Пунктом п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Частина 1 статті 233 Господарського кодексу встановлює, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора.

Господарський суд користуючись правом, передбаченим ч.1 ст. 233 Господарського кодексу України та п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне зменшити розмір штрафу у розмірі 1425,31 на 99%, що складає до 14,25грн. та пеню у розмірі 11047,42грн. на 99% що складає 110,47грн., оскільки відповідач суму боргу повністю сплатив та заявив клопотання про зменшення неустойки, у зв'язку із важким фінансовим становищем на підприємстві. Відтак суд дійшов до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення пені та штрафу підлягають задоволенню частково, пеня в сумі 110,47грн., штраф в сумі 14,25грн.

Клопотання відповідача від 22.02.2011р. (вхід. №02-41/7032) про витребування оригіналів договору купівлі-продажу №12-178/ОІА від 05.06.2008р., додатку № 1 до договору, видаткову накладну №62/0000415 від 05.06.2008р. судом відхиляється, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду. Оригінали документів подаються господарському суду у разі коли: обставини справи згідно з законодавством України підлягають підтвердженню тільки такими документами або на вимогу господарського суду.

Зокрема, в оригіналах подаються документи, з яких не допускається знімання копій: паспорт, документи, що його замінюють, військовий квиток, депутатське посвідчення, службове посвідчення тощо.

Витребувані відповідачем документи додані позивачем до матеріалів справи в належним чином засвідчених копіях, вимоги щодо витребування їх оригіналів у суду відсутні, відтак клопотання задоволенню не підлягає.  

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Крім того позивачем при поданні позову було сплачено державне мито платіжним дорученням №10252 від 21.12.2010р. на суму 900,00грн., однак сума позову складає 39665,77грн. (1% = 396,66грн.) відтак позивачу підлягає поверненню надмірно сплачене державне мито в сумі 503,34грн.

На підставі  Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

                                                              ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Вассма”,             м. Київ до Селянського (фермерського) господарства „ЮГ”, м. Волноваха про стягнення основного боргу в сумі 20361,60грн., штрафу в сумі 1425,31грн., пені в сумі 11047,42грн., 3% річних в сумі 1578,15грн. та інфляційних витрат в сумі 5253,29грн., задовольнити частково.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства „ЮГ” (85700, Донецька область, м. Волноваха, вул. 100 років Червоного Хреста, 114, п/р 26007303550283 в філії Відділення ПІБ м. Волноваха, МФО 334646, код ЄДРПОУ 23130509) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Васса” (030134, м. Київ, вул. Симиренка, 12-Б, кв. 67, п/р 26002010031008 в ВАТ „Укрексімбанк” в м. Києві, МФО 322313, код ЄДРПОУ 33937992) штраф в сумі 14,25грн., пеню в сумі 110,47грн., 3% річних в сумі 1578,15грн. та інфляційних витрат в сумі 5253,29грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства „ЮГ” (85700, Донецька область, м. Волноваха, вул. 100 років Червоного Хреста, 114, п/р 26007303550283 в філії Відділення ПІБ м. Волноваха, МФО 334646, код ЄДРПОУ 23130509) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Васса” (030134, м. Київ, вул. Симиренка, 12-Б, кв. 67, п/р 26002010031008 в ВАТ „Укрексімбанк” в м. Києві, МФО 322313, код ЄДРПОУ 33937992) державне  мито  в  розмірі 69,56грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 41,40грн.

Видати Товариству з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Вассма” довідку на повернення надмірно сплаченого державного мита в розмірі 503,34грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області  в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                               Кододова О.В.