Рішення

від 21.02.2011 по справі 6/97

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/97

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

21.02.2011                                                                                     Справа  № 6/97

За позовом Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м.Київ в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Чоп Закарпатської області”, м.Чоп

до відповідача 1 –Товариства з обмеженою відповідальністю „Сольва-Еко”, м.Свалява

до відповідача 2 –Товариства з обмеженою відповідальністю „Тис”, м.Свалява

про стягнення заборгованості за кредитним договором № 02-06/1110 від 20.10.2006р. в сумі 1674054,48 грн.  

СУДДЯ    Й.Й. КАДАР

За участю представників:

від позивача –Кузка С.О. (дов. ВМХ № 320815 від 16.06.2009р);,  

від відповідача 1 –Стецяк Т.І., представник за дорученням,

від відповідача  2 -  Стецяк Т.І., представник за довіреністю від 17.01.2011р.,

 СУТЬ СПОРУ: Публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м.Київ в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Чоп Закарпатської області”, м.Чоп заявлено позов до Відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю „Сольва-Еко”, м.Свалява   та до Відповідача 2 - Товариства  з обмеженою відповідальністю „Тис”, м.Свалява про стягнення з відповідача 2 заборгованості за кредитним договором №02-06/1110 від 20.10.2006р. в сумі 1674054,48 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки згідно іпотечного договору №09-06/1075 від 20.10.2006р., передати нерухоме майно, що є предметом іпотеки згідно іпотечного договору № 09-06/1075 від 20.10.2006р. в управління на період реалізації,  та стягнення з відповідачів 1 та 2 судових витрат, в тому числі: 16740,54грн. - витрат по сплаті державного мита та 236,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу,

Представником позивача на виконання вимог ухвали суду від 08.02.2011р. надав суду Установчі документи: Положення (Статут) філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Чоп Закарпатської області”; Накази, розпорядження (доручення) на посадових осіб філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Чоп Закарпатської області” –Котяш Г.М., Гнатків В.І., Хрипак П.П., Дацюк Д.І., на укладення угод та письмове заперечення на відзив відповідачів 1 та 2. Просить задоволити позовні вимоги в повному обсязі посилаючись на їх обґрунтованість матеріалами справи.

Представник відповідачів 1 та 2 заперечує стосовно заявлених позовних вимог з мотивів, викладених у запереченні від 08.02.2011р. долученого до матеріалів справи. Не визнає нараховані Позивачем штрафні санкції з мотивів, викладених у вищенаведеному запереченні. Просить в позові відмовити повністю, з огляду на положення ст.1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.95,207,209 Цивільного кодексу України. В підтвердження своїх доводів стверджує, що Чопська філія не може позиватися до суду, оскільки її права не порушено угодами, що укладені від імені юридичної особи. До того ж вказані угоди від імені юридичної особи повинні бути підписані особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю або законом та скріплені печаткою юридичної особи, а не уповноваженої особи, так як за довіреністю не Чопська філія була уповноважена укласти договір від імені центрального банку, а лише окремі її представники - фізичні особи.

Вивчивши матеріали справи, додатково подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

20.10.2006 року між "Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком" в особі філії  "Відділення Промінвестбанк в м. Чоп Закарпатської області", м. Чоп (позивачем), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ, в особі філії  "Відділення Публічного акціонерного товариства "Промінвестбанк в м. Чоп Закарпатської області", м. Чоп та Товариством з обмеженою відповідальністю „Тис”, м.Свалява (відповідачем 2) було укладено кредитний Договір № 02-06/1110 (Договір) (а.с. 15-20), згідно якого позивач відкрив Відповідачу 2 кредитну лінію з лімітом користування 1 000 000,00 гривень на строк до 19 жовтня 2009р. року з сплатою 17,00% річних. Додатковими угодами від 05.05.2008р. (а.с. 22) та 20.11.2008р. (а.с. 24) були внесені зміни до вищенаведеного кредитного договору та збільшено відсоткову ставку за користування кредитом до 20 % річних . Також сторонами були підписані Додаткові угоди від 17.04.2008р.(а.с. 23) та 03.09.2008р.(а.с. 23), якими билу внесені зміни до п.п. 2.1., 2.2. та 3.9. Кредитного Договору.

В якості забезпечення Відповідачем 2 своїх зобов'язань за вказаними кредитним Договором, між Позивачем та Товариства з обмеженою відповідальністю  „Сольва-Еко”, м.Свалява (Відповідачем 1) було укладено Договір іпотеки № 09-06/1075 від 20.10.2006р. (а.с. 25-28), з послідуючим укладенням договору про внесення змін № 09-08/753 від 18.04.2008р. відповідно до яких Відповідач 1 брав на себе зобов"язання відповідати перед Позивачем нерухомим майном (а саме: нежитловою будівлею деревообробного цеху "Н2", загальною площею 508,1 кв.м, що знаходиться за адресою м. Свалява, вул. Алексія 10; нежитловою будівлею лісопильного цеху "Н", загальною площею 1510,7 кв.м, що знаходиться за адресою м. Свалява, вул. Алексія 10;  нежитловою будівлею деревообробного цеху "Н1", загальною площею 877,00 кв.м, що знаходиться за адресою м. Свалява, вул. Алексія 10;  нежитловою будівлею, побутові приміщення "Н3", загальною площею 943,9 кв.м, що знаходиться за адресою м. Свалява, вул. Алексія 10) у випадку невиконання Відповідачем 2 зобов"язань за кредитним договором.

Позивачем свої зобов'язання були виконані в повному обсязі, що підтверджується долученими до матеріалів справиплатіжними дорученнями  (а.с. 33-34)

Відповідач 2,  взяті на себе обов'язки  по вищезазначеному Договору порушив, оскільки умови Договору відповідачем не виконуються, і станом на 22.12.2010 року за відповідачем рахується непогашена заборгованість в сумі 1 674 054,48 грн. (згідно поданого розрахунку (а.с. 29-32), в тому числі:

-  прострочена заборгованість по відсоткам за користуванням кредиту в сумі                   434 781,16 грн;

-  прострочена (не повернута) заборгованість за кредитом в розмірі 985 000,00 грн;

- сума несплаченої комісії за управління кредитної лінії в розмірі 1000,00 грн.

- пеня в розмірі 138 306,15 грн;

- штрафні санкції згідно п. 5.6. кредитного Договору в розмірі 114 967,17 грн.

Відповідно до п. 2.2. Кредитного договору дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту 19 жовтня 2009р. Як вбачається з матеріалів справи станом на 22.12.2010 відповідач 2 не повернув позивачу грошові кошти в розмірі              985 000,00 грн. Докази повернення відповідачем 2 позивачу суми кредиту в розмірі 985 000,00 грн. в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, оскільки наявними в матеріалах справи документами підтверджується, що відповідач 2 свого обов'язку щодо повернення кредиту в розмірі 985 000,00 грн. не виконав, чим порушив норми статей 527, 530 Цивільного Кодексу України у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за договором, яка підтверджена матеріалами справи, а документи про її погашення відповідач 2 не надав, то вимога позивача про стягнення з відповідача 2 заборгованості по кредиту в розмірі 985 000,00 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно Додаткової Угоди від 20.11.2008р., за користування кредитом позичальник сплачує Кредитору винагороду за його використання у розмірі 20 відсотків річних від фактичної заборгованості за рахунком.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.          

Докази сплати відповідачем 2 відсотків в розмірі 434 781,16 грн. в матеріалах справи відсутні.

Згідно із п. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а згідно із ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 6.6. Кредитного договору, договір діє до повного повернення позичальником отриманих сум кредитних коштів.

Оскільки наявними в матеріалах справи документами підтверджується, що відповідач 2 свого обов'язку щодо сплати відсотків за користування кредитом в повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за договором, доказів про її погашення відповідач не надав, то суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 2 заборгованості по відсотках в розмірі 434 781,16 грн. є обґрунтованою, та підлягає до задоволенню.

Відповідно до п. 3.3. Кредитного договору, за управлінням кредиту в формі кредитної лінії позичальник сплачує банку комісійну винагороду в розмірі 1 000,00 грн. щомісячно.

Додатковою угодою від 20.11.2008р. вилучений п. 3.3  Кредитного договору № 02-06/1110 від 20.10.2008р.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та не спростовано представником відповідача 2,  станом на 22.12.2010 відповідач 2 не повернув позивачу суму 1000,00 грн. заборгованості по сплаті комісійної винагороди за управління кредитної лінії нарахованої за період з 01.10.2008р по 31.10. 2008р.

Докази повернення відповідачем 2 позивачу суми 1 000,00 грн. заборгованості по сплаті комісійної винагороди за управління кредитної лінії відсутні в матеріалах справи.

Відповідно до п. 6.6. Кредитного договору, договір діє до повного повернення позичальником отриманих сум кредитних коштів.

Таким чином, оскільки наявними в матеріалах справи документами підтверджується, що відповідач 2 свого обов'язку щодо повернення 1 000,00 грн. заборгованості по сплаті комісії не виконав, чим порушив норми статей 527, 530 Цивільного Кодексу України у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за договором, яка підтверджена матеріалами справи, а документи про її погашення відповідач 2 не надав, то вимога позивача про стягнення з відповідача 2 заборгованості по сплаті комісії в розмірі 1 000,00 грн.  за період з 01.10.2008р по 31.10. 2008р. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 5.3. Кредитного договору (із змінами та доповненнями) за несвоєчасну сплату сум кредиту та процентів за користування кредитом Позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення  за кожний день прострочення платежу. Таким чином позивачем доведено наявність у відповідача 2 заборгованості по пені в розмірі 138 306,15 грн., а саме пені за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 100 685,86 грн. за період з  01.10.2009р. по 31.03.2010р. та пені за несвоєчасну сплату відсотків за користуванням кредиту за період з  01.11.2008р. по 22.12.2010р., що складає 37 620,26 грн. (відповідно до наданого розрахунку)

Докази повернення відповідачем 2 позивачу нарахованої пені в розмірі 138 306,15 грн. в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи вище наведене, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 2 суми 1 559 087,31 грн., в тому числі суми 434 781,16 грн. нарахованих та не спплачених відсотків, суми 985 000,00 грн простроченої (не повернутої) заборгованості за кредитом, суми несплаченої комісії за управління кредитної лінії в розмірі 1000,00 грн. та пені в розмірі 138 306,15 грн. є належним чином обгрунтовані та підтвердженні матеріалами справи.

Відповідно до п. 5.1. Іпотечного Договору № 09-06/1075 від 20.10.2006р. Іпотекодержатель вправі звернути стягнення на предмет застави та реалізувати його в разі, якщо у момент настання строку виконання Боржником (відповідачем 2) зобов"язань за кредитним договором вони не будуть виконані в повному обсязі, зокрема: при повному аба частковому не повернені у встановлені строки суми кредиту, відсотків та не устойки.

Це право банку також походить із змісту ч. 1,3 ст.33 Закону України "Про іпотеку", згідно до якої у разі невиконання або не належного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, на підставі рішення суду.

Відповідно до ст.ст. 38, 39  Закону України "Про іпотеку" предмет застави, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення, може бути реалізований іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві, зокрема, шляхом застосування процедури продажу предмету застави, встановленої ст. 38 Закону України "Про іпотеку".

Зважаючи на вище приведене, приймаючи до уваги, що відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів та договору, суд вважає, що позовні вимоги, про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 02-06/1110 від 20.10.2006р. (із змінами та доповненнями) у загальній сумі 1 559 087,31 грн. ( в тому числі суми 434 781,16 грн. нарахованих та не сплачених відсотків, суми 985 000,00 грн простроченої (не повернутої) заборгованості за кредитом, суми несплаченої комісії за управління кредитної лінії в розмірі 1000,00 грн. та пені в розмірі 138 306,15 грн)  за рахунок  предмету застави згідно укладеного Договору Іпотеки № 09-06/1075 від 20.10.2006р., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (належного на праві власності відповідачу 1), та  передачу у відповідності до ст.ст. 34. 39 Закону України "Про іпотеку", нерухомого майна, що є предметом іпотеки згідно договору № 09-06/1075 від 20.10.2006р. ПАТ "Промінвест банк"  в управління на період до їх реалізації підлягають задоволенню, як такі, що належним чином обґрунтовані та доведені відповідно з вимогами ст.ст. 32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на вищеприведене, заперечення представника відповідачів 1, 2 щодо недійсності укладених сторонами вищеприведених угод повністю спростовані долученими представником позивача до матеріалів справи документами,  а саме Положеннями про філію затвердженими в установленому порядку юридичною особою та дорученнями на представництво, виданими останньою, в тому числі  на укладення  вищеприведених  угод та представництво інтересів юридичної особи у суді. Відповідно до вказаних документів представник позивача наділений достатнім об"ємом відповідних повноважень визначених законодавством та діє у спосіб і в межах наділених юридичною особою  повноважень в інтересах останньої.

Разом з тим, заявлені представником позивача відповідно до п.п. 5.6. кредитного  договору вимоги про стягнення 114 967,17 грн. штрафу за за несвоєчасну сплату наданих кредитних коштів та відсотків за ними до задоволення не підлягають, з огляду на таке.  

Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України - штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

При цьому відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Тобто пеня та штраф є різновидами неустойки, як юридичної відповідальності, чим спростовуються твердження скаржника про те, що неустойка, штраф та пеня є окремими видами штрафних санкцій.

Відповідно до пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. передбачено, що розмір пені за прострочку платежу обмежений подвійною обліковою ставкою Національного банку України. Статтею 1 цього Закону, який є спеціальною нормою в цих правовідносинах, передбачено для платників грошових коштів за прострочку платежу єдиний вид відповідальності - пеню. Згідно з вищевикладеним, застосування відповідальності за прострочку виконання грошового зобов'язання у вигляді пені та штрафу одночасно суперечить статті 231 Господарського кодексу України та вказаному Закону.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача 1 пропорційно розміру задоволених вимог, і становлять 15 590,87  грн. у відшкодування витрат по оплаті державного мита та 219,79 грн. витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

На підставі ст.ст.4, 22, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства  з обмеженою відповідальністю „Тис” (м.  м.Свалява, вул. Головна, 78, п/р 26006301152395 в ПАТ Промінвестбанк м. Чоп, МФО 312527, Код ЄДРПОУ 32653578) на користь Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м.Київ в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Чоп Закарпатської області”  (м. Чоп, вул. Головна, 1, код 22115382, МФО 312527, р/р 2909191301 в ПАТ Промінвестбанк м. Чоп) суму 1 559 087,31 грн. (один міліон п"ятсот п"ятдесят дев"ять тисяч вісімдесят сім гривень, 31 коп.), в тому числі суму 985 000,00 грн. (дев"ятсот вісімдесят п"ять тисяч грн., 00 коп.) прострочена заборгованість по кредиту, суму 434 781,16 грн. (чотиристо тридцять чотири тисячі сімсот вісімдесят одна грн., 16 коп) прострочена заборгованість по відсоткам за користування кредитом, суми 1000,00 грн. (одна тисяча грн.,00 коп) несплаченої комісії за управління кредитної лінії, суми 138 306,15 грн. (сто тридцять вісім тисяч тристо шість грн., 15 коп.) пені,  суму 15 590,87  грн. (п"ятнадцять тисяч тисяч п"ятсот дев”яносто гривень, 87 коп.) у відшкодування витрат по оплаті державного мита та 219,79 грн. (двісті дев"ятнадцять грн., 79) за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу., звернувши стягнення на належне Товариству з обмеженою відповідальністю „Сольва-Еко”  (Закарпатська обл., м. Свалява, вул. Алексія, 10, п/р 26007301150879 в ПАТ Промінвестбанк м. Чоп, МФО 312527, Код ЄДРПОУ 32520430) майно –згідно з Договором іпотеки №09-06/1075 від 20.10.2006р. (із змінами та доповненнями), а саме: нежитлова будівля деревообробного цеху "Н2", загальною площею 508,1 кв.м, що знаходиться за адресою м. Свалява, вул. Алексія 10; нежитлова будівля лісопильного цеху "Н", загальною площею 1510,7 кв.м, що знаходиться за адресою м. Свалява, вул. Алексія 10;  нежитлова будівляю деревообробного цеху "Н1", загальною площею 877,00 кв.м, що знаходиться за адресою м. Свалява, вул. Алексія 10;  нежитлова будівля   побутове приміщення "Н3", загальною площею 943,9 кв.м, що знаходиться за адресою м. Свалява, вул. Алексія 10., шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку"

Передати нерухоме майно, що є предметом іпотеки згідно договору № 09-06/1075 від 20.10.2006р. Публічному акціонерному товариству „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м.Київ в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Чоп Закарпатської області”, м.Чоп  в управління на період до їх реалізації.  

3. У задоволенні решти суми позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ на вимогу позивача.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов'язковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому ГПК України.

Суддя                                                             Й.Й. Кадар