Рішення

від 09.02.2011 по справі 5/90

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/90

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

      ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "09" лютого 2011 р.Справа № 5/90

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Змеула О.А. розглянув у судовому засіданні матеріали справи

за позовом: дочірнього підприємства "Керамзит" колективного підприємства "Кіровоградагробудіндустрія"

до: Кіровоградської міської ради

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградський керамзитовий завод"

до: виконавчого комітету Кіровоградської міської ради

про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності № 648 від 20.10.2004 року та № 891 від 29.12.2004 року,

в засіданні взяли участь представники:

від позивача - Заболотний Г.В., арбітражний керуючий, ліквідатор позивача;

від відповідача ІІ - Головатюк С.А., довіреність від 09.02.2011 № 09/02/11.

Позивач - дочірнє підприємство "Керамзит" колективного підприємства "Кіровоградагробудіндустрія" (далі - ДП "Керамзит") у жовтні 2010 року звернувся до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимоги до Кіровоградської міської ради та товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградський керамзитовий завод" (далі - ТОВ "Кіровоградський керамзитовий завод") наступного змісту:

визнати незаконним та скасувати свідоцтво на право власності № 648 від 20.10.2004 року, видане Кіровоградською міською радою ТОВ "Кіровоградський керамзитовий завод", яким засвідчено право власності на 3/25 частин комплексу будівель по вул. Мурманській, 31 в м. Кіровограді;

визнати незаконним та скасувати свідоцтво на право власності № 891 від 29.12.2004 року, видане Кіровоградською міською радою ТОВ "Кіровоградський керамзитовий завод", яким засвідчено право власності на об'єкти нерухомості по вул. Мурманській, 31-б в м.Кіровограді.

ТОВ "Кіровоградський керамзитовий завод" 17.01.2011 року подав господарському суду відзив на позовну заяву у якому зазначено про відхилення позовних вимог.

Кіровоградська міська рада та виконавчий комітет Кіровоградської міської ради належним чином повідомлені про час та місце розгляду спору, що засвідчено повідомленням про вручення їм поштового відправлення (а.с. 107-108), але відзиву на позовну заяву не надали.  

Заслухавши пояснення представників сторін, які брали участь в судовому засіданні, розглянувши матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд встановив наступне.

Рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 14.10.2004 року №1554 "Про оформлення права власності на 3/25 ч. комплексу будівель по вул. Мурманській, 31" оформлено право власності на 3/25 ч. комплексу будівель по вул. Мурманській, 31 за товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградський керамзитовий завод".

На підставі вказаного рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради 20.10.2004 року було видано свідоцтво про право власності № 648, підписане заступником Кіровоградського міського голови, яким засвідчено, що 3/25 ч. комплексу будівель по вул. Мурманській, 31 у м. Кіровограді належить  ТОВ "Кіровоградський керамзитовий завод".

Рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 22.12.2004 року № 1924 "Про погашення та зміну правовстановлювального документа на 3/25 ч. комплексу будівель по вул. Мурманській, 31" погашено свідоцтво про право власності від 20.10.2004 року № 648 на 3/25 ч. комплексу будівель по вул. Мурманській, 31 та оформлено право власності на комплекс будівель за товариством з обмеженою відповідальністю  "Кіровоградський керамзитовий завод" з присвоєнням поштової адреси: вул. Мурманська,  31-б.

На підставі вказаного рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради 29.12.2004 року було видано свідоцтво про право власності № 891, підписане заступником Кіровоградського міського голови, яким засвідчено, що цілий комплекс будівель по вул. Мурманській, 31-б у м. Кіровограді належить ТОВ "Кіровоградський керамзитовий завод".

Виконавчий комітет Кіровоградської міської ради як орган місцевого самоврядування має ідентифікаційний код 04055251, є юридичною особою, що підтверджується витягом із ЄДРПОУ від 17.12.2010 року № 14-14580 (а.с. 65).

Згідно рішення господарського суду Кіровоградської області від 29.01.2009 року  у справі № 17/119(5/94), що не оскаржувалося в апеляційному порядку і набрало законної сили, за позивачем - дочірнім підприємством "Керамзит" колективного підприємства "Кіровоградагробудіндустрія", визнано право господарського відання на наступне майно загальною вартістю 4478900,16 грн.: ремонтно-механічну майстерню, глинозапасник, склад шламу, внутрішньоплощадні шляхи, пожежний резервуар, склад солярного мастила, ємність 25 куб. м б/у, резервуари (3 шт.), відкритий склад глини, димову трубу, склад керамзиту, зовнішнє енергопостачання, внутрішньоплощадні теле- та радіомережі, мережі газопостачання, пульт, щит управління, трансформатор ОСВ, верстат 2118, універсальний фрезерний верстат, побутовий кондиціонер, кран козловий, кран мостовий електричний грейдерний, електротельфер, кран-балку - 3,2 тонни, електротельфер г/п 3,2 тонни, таль електричну г/п 5 тонн, кран-балку 3,2 тонни, зварювальний апарат ТДМ-401-1, зварювальний апарат ВД-4-504-43, дробівку, ємність "Цистерна Ж-Д", глиномішалку СМК-126 А,  глинозмішувач, змішувач, сушильно-пічне відділення, сушильний  барабан КС-0299, піч сушильну, редуктор Ц 2М0500-31,5-12, холодильник "Днепр", цистерну, дірчасті вальці, ємність 60 м. куб., бокс для тракторів, бульдозер Д-174-1, бульдозер Т-170, трансформаторний погрузчик АГС-77, друкарську машинку.

Постановою господарського суду Кіровоградської області від 22.06.2010 року у справі №10/200 визнано банкрутом дочірнє підприємство "Керамзит" колективного підприємства "Кіровоградагробудіндустрія" (код 23685420), була відкрита ліквідаційна процедура щодо банкрута - дочірнього підприємства "Керамзит" колективного підприємства "Кіровоградагробудіндустрія".

Ліквідатором банкрута - дочірнього підприємства "Керамзит" колективного підприємства "Кіровоградагробудіндустрія" призначено арбітражного керуючого Заболотного Геннадія Вадимовича.

На день розгляду спору в даній справі № 5/90 ліквідаційна процедура юридичної особи позивача, якого представляє ліквідатор ДП "Керамзит" арбітражний керуючий Заболотний Г.В. не закінчена, позивача не ліквідовано.  

У позовній заяві зазначено, що Кіровоградська міська рада безпідставно видала ТОВ "Кіровоградський керамзитовий завод" свідоцтво про право власності № 648 без попереднього витребування та перевірки належних правовстановлюючих документів на спірні об'єкти нерухомості. Позивач стверджує, що сама по собі наявність у ТОВ "Кіровоградський керамзитовий завод" свідоцтва про право власності на нерухоме майно не може підтверджувати наявність у нього права власності. Право власності визначається правовстановлюючими документами.

Господарський суд виходить з того, що самі лише свідоцтва про право власності на певний об'єкт нерухомого майна не є правовстановлюючими документами.

Однак, зазначені свідоцтва про право власності не можуть бути самостійним предметом спору, оскільки таким може бути лише правовстановлюючий документ, на підставі якого видано свідоцтво, а у відповідних випадках - також акт індивідуальної дії про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна.

Перелік правовстановлюючих документів наведено у додатку № 2 до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 в чинній редакції. При цьому, станом на грудень 2004 року діяв додаток № 1 "Перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна" до пункту 2.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно із змінами від 17.05.2004 року.  

Наведена правова позиція викладена у пункті 9 Інформаційного листа Вищого арбітражного суду України № 01-8/98 від 31.01.2001 "Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом" у чинній редакції.

Стаття 16 Цивільного кодексу України та стаття 20 Господарського кодексу України визначають перелік способів захисту прав та законних інтересів особи, яка має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, до якого відноситься згідно підпункту 10 пункту 2 статті 16 Цивільного кодексу України - визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, а згідно пункту 2 статті 20 ГК України - визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.

Також стаття 21 Цивільного кодексу України визначає, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до підпункту 10 пункту "б" статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, що діяла до 11.02.2010) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема делеговані повноваження: облік та реєстрація відповідного до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Згідно підпункту 10 пункту "б" статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (підпункт 10 пункту "б" статті 30 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1878-VI від 11.02.2010) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, делеговані повноваження щодо обліку відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Відповідно до п. 1.4. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.02 року № 7/5 (в редакції станом на грудень 2004 року, коли були видані спірні свідоцтва про право власності) державна реєстрація прав власності на нерухоме майно (далі - реєстрація прав) - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ. (Пункт 1.4 в редакції Наказу Мін'юсту № 36/5 від 17.05.2004)

Видача свідоцтва про право власності була передбачена пунктом 6 цього Тимчасового положення, що регулює оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, яке здійснюється місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, державними органами приватизації, Державним управлінням справами на житлові та нежитлові об'єкти. При цьому БТІ можуть лише за дорученням вказаних органів проводити підготовку документів для видачі свідоцтв.

З аналізу вказаних норм вбачається, що видачу свідоцтва про право власності не можна ототожнювати з державною реєстрацією такого права; свідоцтво про право власності є лише документом, яким оформлюється відповідне право, але не є правочином, на підставі якого це право виникає, змінюється або припиняється, а також не є правовим актом індивідуальної дії органу місцевого самоврядування.

При зверненні з позовом у даній справі про визнання недійсним свідоцтва про право власності, яке лише видається при оформленні права та не є правочином, позивач не зазначив норму закону, що передбачає захист цивільних прав та інтересів вказаним способом.

Позивач не заявив позовної вимоги про визнання недійсним чи скасування акта індивідуальної дії органу місцевого самоврядування на підставі якого видано свідоцтва.

Таким чином позивач заявив вимоги у непередбачений законом спосіб.

З огляду на викладене вище господарський суд дійшов до висновку про те, що позов задоволенню не підлягає.

Відповідач подав заяву від 17.01.2011 року про застосування позовної давності.

Господарський суд виходить з того, що позов не підлягає задоволенню по суті незалежно від застосування позовної давності.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

                                                       ВИРIШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня його оголошення господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                                         О.А. Змеул

Повне рішення складено 14.02.2011 року