Ухвала

від 15.02.2011 по справі 2а-2761/09

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2011 р. Справа № 42667/09/9104

Колегія суддів Льві вського апеляційного адміні стративного суду в складі:

головуючого судді Онишкевича Т. В.,

суддів Сапіги В.П., Попк а Я.С.,

розглянувши в порядку пись мового провадження у м. Львов і апеляційну скаргу управлін ня Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської област і на постанову Рівненського міського суду Рівненської об ласті від 19 травня 2009 року у спр аві за позовом ОСОБА_1 до у правління Пенсійного фонду У країни в м. Рівне Рівненської області про зобов' язання п ровести нарахування та випла ту підвищення до пенсії, як ди тині війни,

ВСТАНОВИЛА :

31 грудня 2008 року ОСОБА_1 зв ернувся до суду з адміністра тивним позовом, у якому після уточнення просив визнати пр отиправною бездіяльність уп равління Пенсійного фонду Ук раїни в м. Рівне Рівненської о бласті (далі - УПФ України в м . Рівне) та зобов' язати нарах увати та виплатити позивачу передбачену ст. 6 Закону Украї ни «Про соціальний захист ді тей війни» щомісячну державн у соціальну допомогу за пері оди з 02 квітня по 31 грудня 2006 рок у, з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року в р озмірі 2748,74 грн.

Постановою Рівненського м іського суду Рівненської обл асті від 19 травня 2009 року вказа ний позов задоволено частков о, визнано протиправною безд іяльність УПФ України в м. Рів не щодо ненарахування та нев иплати позивачу щомісячної с оціальної допомоги, як дитин і війни, у розмірі 30 % мінімальн ої пенсії за віком і зобов' я зано відповідача провести на рахування і виплату такої за період з 09 липня по 31 грудня 2007 р оку та з 22 травня по 31 грудня 2008 р оку в розмірі 1419,10 грн. У задовол енні решти позовних вимог ві дмовлено. Крім того, на корист ь ОСОБА_1 з Державного бюд жету України стягнуто судові витрати в сумі 14,19 грн.

У поданій апеляційній скар зі УПФ України в м. Рівне проси ть зазначену постанову скасу вати і прийняти нову про відм ову у задоволенні вимог пози вача в повному обсязі, поклик аючись на порушення судом пе ршої інстанції норм матеріал ьного і процесуального права та неповноту з' ясування іс тотних обставин справи. Апел яційну скаргу обґрунтовує ти м, що законодавство України н е містить жодного нормативно го акту, прийнятого на викона ння вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» про підвищення розмі ру пенсій дітей війни на 30 % мін імальної пенсії за віком та н е врегульовує питання про те , які саме органи мають провод ити такі виплати, за рахунок я ких коштів і джерел. Просить в рахувати, що встановлений ч.1 с т. 28 Закону України «Про загал ьнообов' язкове державне пе нсійне страхування» мінімал ьний розмір пенсії за віком з астосовується виключно для в изначення розміру пенсій, пр изначених відповідно до зазн аченого Закону, і не може вра ховуватися для перерахунків або підвищень інших пенсій. С тверджує, що при ухваленні ос каржуваного рішення судом не були враховані положення бю джетного законодавства Укра їни, а також видаткові можлив ості основного фінансового д окументу держави і Пенсійног о фонду України.

Особи, які беруть участь у с праві, в судове засідання апе ляційного суду не з' явилися , а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до в исновку про можливість розгл яду справи у порядку письмов ого провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповіда ча, перевіривши матеріали сп рави та доводи апелянта у їх с укупності, колегія суддів пр иходить до переконання, що по дана апеляційна скарга підля гає частковому задоволенню з наступних мотивів.

Частково задовольняючи по зовні вимоги ОСОБА_1, суд в иходив із того, що він належит ь до категорії громадян, на як их поширюються державні соці альні гарантії дітям війни, а тому має право на встановлен е ст. 6 Закону України «Про соц іальний захист дітей війни» підвищення до пенсії у розмі рі 30% мінімальної пенсії за ві ком. Оскільки Конституційний Суд України своїми рішенням и від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 та ві д 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнав неконституційними окремі по ложення Законів України про Державний бюджет України на 2007-2008 рр., якими було зупинено і о бмежено право на отримання с пірної доплати, відмова УПФ У країни в м. Рівне у проведенні нарахування і виплати ОСОБ А_1 щомісячної надбавки за п еріод з 09 липня до 31 грудня 2007 ро ку та з 22 травня до 31 грудня 2008 ро ку є незаконною. Виходячи з по ложень ст. 87 Закону України «П ро пенсійне забезпечення», п ри вирішенні справи строк зв ернення до адміністративног о суду не застосовується.

Такі висновки суду першої і нстанції, на думку колегії су ддів, частково відповідають нормам матеріального і проце суального права та фактичним обставинам справи.

Безспірно встановлено, що п озивач є дитиною війни та від повідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист діте й війни» у редакції, що була чи нною на час виникнення та існ ування спірних правовідноси н у 2007-2008 рр., мав право на підвище ння виплачуваної йому відпов ідачем пенсії у розмірі 30% мін імальної пенсії за віком.

Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та 22. 08.2008 року визнано такими, що не в ідповідають Конституції Укр аїни, положення Законів Укра їни про Державний бюджет на 200 7-2008 рр., якими було зупинено (обм ежено) дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист діте й війни», із вказівкою на те, щ о дані рішення Конституційно го Суду України мають преюди ціальне значення для судів з агальної юрисдикції при розг ляді ними позовів у зв' язку з правовідносинами, які вини кли внаслідок дії положень с татей зазначених законів, що визнані неконституційними.

За чинним законодавством У країни розмір мінімальної пе нсії за віком визначається л ише за правилами, передбачен ими ч. 1 ст. 28 Закону України «Пр о загальнообов' язкове держ авне пенсійне страхування». Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей роз мір або встановлював інший р озмір, немає.

Положення ч. 3 ст. 28 Закону Укр аїни «Про загальнообов' язк ове державне пенсійне страху вання», з якої випливає, що мін імальний розмір пенсії за ві ком, встановлений абзацом пе ршим частини першої цієї ста тті, застосовується виключно для визначення розмірів пен сій, призначених згідно з цим Законом, на думку колегії суд дів, не слід брати до уваги при вирішенні даного спору, оскі льки наявність такої норми з а відсутності іншого мінімал ьного розміру пенсії за віко м не є підставою для відмови в реалізації позивачкою конст итуційних гарантій та права на отримання підвищення до п енсії дітям війни, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено За коном України «Про соціальни й захист дітей війни».

Відповідно до ст. 152 Конститу ції України закони, інші прав ові акти або їх окремі положе ння, що визнані неконституці йними, втрачають чинність з д ня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Разом із тим, згідно із ч. 2 ст . 99 КАС України в редакції, що ді яла на момент виникнення та і снування спірних правовідно син, для звернення до адмініс тративного суду за захистом прав, свобод та інтересів осо би встановлюється річний стр ок, який, якщо не встановлено і нше, обчислюється з дня, коли о соба дізналася або повинна б ула дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтерес ів.

Пропущення строку звернен ня до адміністративного суду є підставою для відмови у зад оволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін (ч.1 с т. 100 КАС України в редакції, що діяла на момент виникнення т а існування спірних правовід носин).

З матеріалів справи вбачає ться, що позивач ОСОБА_1 з д аним адміністративним позов ом звернувся до суду лише 31 гр удня 2008 року, тобто з пропущенн ям встановленого законом річ ного строку звернення до адм іністративного суду.

Поважних причин, які б позба вляли можливості своєчасно з вернутися до суду за захисто м своїх порушених прав з часу прийняття 09 липня 2007 року Конс титуційним Судом України ріш ення за № 6-рп/2007, позивачем не на ведено.

За таких обставин та виходя чи із встановленого законом річного строку звернення до адміністративного суду, на з астосуванні якого наполягає відповідач, колегія суддів п риходить до переконання про підставність позовних вимог ОСОБА_1 лише за 31 грудня 2007 р оку та за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року .

При цьому колегія суддів вв ажає помилковим висновок суд у першої інстанції про необх ідність застосування при вир ішення справи положень ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійн е забезпечення», якою передб ачено виплату за минулий час без обмежень будь-якими стро ками нарахованої, але не затр ебуваної своєчасно пенсії, д о якої спірна доплата не нале жить.

Оскільки функції з признач ення, нарахування та виплати пенсії позивачу здійснює Пе нсійний фонд України в особі управління в м. Рівне Рівненс ької області, обов' язок щод о нарахування та виплати їй с пірного підвищення до пенсії , як дитині війни, слід покласт и саме на відповідача у справ і.

Достатніх правових підста в чи застережень щодо неможл ивості підвищення пенсії поз ивачу у передбаченому ст. 6 Зак ону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі за 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року ко легія суддів не вбачає.

Питання про розподіл судов их витрат у справі вирішуєть ся колегією суддів виходячи з положень ст. 94 КАС України, п. 3 Прикінцевих та перехідних п оложень КАС України і Декрет у Кабінету Міністрів України «Про державне мито»

Покликання апелянта на від сутність бюджетного фінансу вання встановленого дітям ві йни підвищення до пенсії, як н а причину невиконання поклад ених на державу зобов' язань , до уваги не приймаються, оскі льки реалізація особою права , що пов' язане з отриманням б юджетних коштів, яке базуєть ся на спеціальних та чинних н а час виникнення спірних пра вовідносин нормативно-право вих актах національного зако нодавства, не може бути поста влена у залежність від бюдже тних асигнувань (рішення Євр опейського суду з прав людин и у справі «Кечко проти Украї ни»).

Доводи апелянта в іншій час тині на правомірність оскарж уваної постанови не впливают ь та до уваги колегією суддів не приймаються.

Таким чином, оскільки при ви рішенні даного публічно-прав ового спору у частині задово лення вимог позивачу судом п ершої інстанції допущено пор ушення норм процесуального п рава, а мотиви, з яких виходив суд під час ухвалення свого р ішення, не відповідають факт ичним обставинам справи, оск аржувана постанова у цій час тині підлягає скасуванню з п рийняттям нової про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 202, 205, 207, 25 4 КАС України колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА :

апеляційну скаргу управлі ння Пенсійного фонду України в м. Рівне задовольнити частк ово.

Постанову Рівненського мі ського суду Рівненської обла сті від 19 травня 2009 року у справ і № 2а-2761/09 у частині задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 скасувати та прийня ти у цій частині нову постано ву, якою вимоги позивача задо вольнити частково.

Визнати протиправною відм ову управління Пенсійного фо нду України м. Рівне у нарахув анні та виплаті ОСОБА_1 пе редбаченого ст. 6 Закону Украї ни «Про соціальний захист ді тей війни» підвищення до пен сії, як дитині війни, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віко м за 31 грудня 2007 року та за періо д з 22 травня по 31 грудня 2008 року.

Зобов' язати управління П енсійного фонду України в м. Р івне здійснити нарахування т а виплату позивачу ОСОБА_1 передбаченого ст. 6 Закону Ук раїни «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до п енсії, як дитині війни, у розмі рі 30% мінімальної пенсії за ві ком, обчисленої виходячи з ви мог ч. 1 ст. 28 Закону України «Пр о загальнообов' язкове держ авне пенсійне страхування», за 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року з у рахуванням проведених у цей час виплат.

У задоволенні решти позовн их вимог відмовити.

Присудити з Державного бюд жету України на користь пози вача ОСОБА_1 1 (одну) грн. 70 ко п. судового збору

У іншій частині постанову Р івненського міського суду Рі вненської області залишити б ез змін.

Постанова набирає законно ї сили через п' ять днів післ я направлення її копії особа м, що беруть участь у справі, т а може бути оскаржена до Вищо го адміністративного суду Ук раїни протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної с карги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді В.П.Сапіга

Я.С.Попко