Ухвала

від 26.04.2011 по справі 2а-2761/09

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2011 р. Справа № 79000/09/9104

Колегія суддів Льві вського апеляційного адміні стративного суду в складі:

головуючого судді - Олендера І.Я.,

суддів - Каралюса В.М., У лицького В.З.,

розглянувши в порядку пись мового провадження в м. Львов і апеляційну скаргу Управлін ня Пенсійного фонду України в м.Хмельницькому Хмельницьк ої області на постанову Хмел ьницького міськрайонного су ду Хмельницької області від 08 вересня 2009 року в справі за ад міністративним позовом ОС ОБА_1 до Управління Пенсійн ого фонду України в м.Хмельни цькому Хмельницької області про стягнення заборгованост і, -

ВСТАНОВИЛА :

В червні 2009 року ОСОБА_1 зв ернувся до суду з позовом до У правління Пенсійного фонду У країни в м.Хмельницькому Хме льницької області про зобов' язання здійснити нарахуванн я як дітям війни щомісячного підвищення до пенсії за пері од з 01 січня 2006 року до 22.06.2009 року, з азначивши, що відповідно до с т. 6 Закону України «Про соціал ьний захист дітей війни» пер едбачено виплату такої у роз мірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Незважаючи на це, відпо відач її не виплачує.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельни цької області від 08 вересня 2009 року позов задоволено частко во. Визнано дії Управління Пе нсійного фонду України в м.Хм ельницькому Хмельницької об ласті щодо невиплати позивач у підвищення до пенсії відпо відно до ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімально ї пенсії за віком за період з 2 2 травня 2008 року по 22 червня 2009 рок у включно неправомірними. Зо бов' язано Управління Пенсі йного фонду України в м.Хмель ницькому Хмельницької облас ті нарахувати та виплатити п озивачу підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону укр аїни «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% міні мальної пенсії за віком за пе ріод з 22 травня 2008 року по 22 черв ня 2009 року з урахуванням випла чених сум. В іншій частині поз овних вимог відмовлено.

Зазначена постанова мотив ована тим, що позивач є дитино ю війни, а рішеннями Конститу ційного Суду України від 09.07.2007 р оку та від 22.05.2008 року визнано та кими, що не відповідають Конс титуції України положення За кону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», «Про Державний бюджет України на 2008 рік» якими обмежується дія ст. 6 Закону України «Про соці альний захист дітей війни», а відтак вимоги позивачів щод о виплати підвищення до пенс ії є підставними та обґрунто ваними за період з 22 травня 2008 р оку по 22 червня 2009 року. Що стосу ється позовних вимог щодо ви плати підвищення до пенсії з а 2007 рік, то суд першої інстанці ї прийшов до висновку, що пози вачем пропущено строк зверне ння до суду, який передбачени й ст.99 КАС України без поважни х причин.

Не погоджуючись з прийнято ю постановою, Управління Пен сійного фонду України в м.Хме льницькому Хмельницької обл асті подало апеляційну скарг у до Львівського апеляційног о адміністративного суду, в я кій просить скасувати оскарж увану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позо вних вимог відмовити.

В апеляційній скарзі апеля нт посилається на те, що поста нова суду першої інстанції є незаконною, та такою, що прийн ята з порушенням норм матері ального та процесуального пр ава. Вказує на те, що норма ч.3 ст .28 Закону України «Про загальн ообов»язкове державне пенсі йне страхування» не застосов ується для перерахунків або підвищень до пенсії, оскільк и питання величини мінімальн ої пенсії за віком, що застосо вується для обчислення підви щення пенсії особам, яким вст ановлено статус «дитина війн и» не вирішено у законодавчо му порядку.

За відсутності клопотань в ід усіх осіб, які беруть участ ь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадж ення за наявними у справі мат еріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наяв них у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС У країни із змінами і доповнен нями, внесеними згідно із Зак оном України від 07.07.2010 року N 2453-VI), щ о є достатнім для розгляду да ної справи.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного ад міністративного суду, дослід ивши матеріали справи та дов оди апеляційної скарги, коле гія суддів вважає, що апеляці йна скарга підлягає частково му задоволенню, а постанова с уду скасуванню з наступних п ідстав.

Вирішуючи позовні вимоги щ одо спірних виплат за 2006 рік, вс тановлено, що Законом Україн и «Про Державний бюджет на 2006 р ік» було зупинено дію ст. 6 Зак ону України «Про соціальний захист дітей війни», однак За коном України від 19.01.2006 року №3367- ІУ дію цієї статті було відно влено, але встановлено, що піл ьги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5, запро ваджуються з 01 січня 2006 року, а с таттею 6 - у 2006 році поетапно, з а результатами виконання бюд жету у першому півріччі, у пор ядку, встановленому Кабінето м Міністрів України за погод женням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджет у. Тобто, такі підвищення до пе нсії повинні були здійснюват ись у випадку вищезазначених умов. Оскільки такі умови не н астали, судом першої інстанц ії правомірно відмовлено у з адоволенні позовних вимог що до виплати підвищення до пен сії за 2006 рік.

Задовольняючи частково по зовні вимоги, суд першої інст анції вірно виходив з того, що позивач є дитиною війни, що пі дтверджується відповідним п освідченням, а відтак він має право на отримання підвищен ня до пенсії відповідно до ст . 6 Закону України «Про соціаль ний захист дітей війни».

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп /2008 положення Закону України З акону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», яким обмежується дія ст. 6 Закону У країни «Про соціальний захис т дітей війни» визнано некон ституційним та таким, що втра чає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом Україн и цього Рішення.

При цьому згідно п.п. 5,6 резол ютивної частини такого це рі шення має преюдиційне значен ня для судів загальної юрисд икції при розгляді ними позо вів у зв'язку з правовідносин ами, які виникли внаслідок ді ї положень статей зазначених законів, що визнані неконсти туційними та є обов'язковим д о виконання на території Укр аїни, остаточним і не може бут и оскаржене.

Враховуючи вищенаведене, с удом першої інстанції зробле но висновок, що підвищення до пенсії відповідно до ст.6 «Про соціальний захист дітей вій ни» повинно було виплачувати сь за період з 22.05.2008 року по 22.06.2009 р оку, тобто, з дня набрання чинн ості рішення Конституційног о Суду України.

В той же час, колегія суддів вважає, що судом першої інста нції при прийнятті постанови порушено норми матеріальног о та процесуального права, що призвело до неправильного в ирішення справи.

Посилання представника ві дповідача на пропущення пози вачем строку звернення до ад міністративного суду, який п ередбачений ч.2 ст.99 КАС Україн и, колегія суддів вважає обґр унтованими з наступних підст ав.

Так, згідно ч.1 ст.99 КАС Україн и, в редакції, яка була чинна н а момент звернення позивача до суду, розгляду і вирішення справи судом першої інстанц ії, адміністративний позов м оже бути подано в межах строк у звернення до адміністратив ного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законам и. Пропущення строку звернен ня до адміністративного суду є підставою для відмови у зад оволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін (ч.1 с т. 100 КАС України у редакції, чин ній на час виникнення спірни х правовідносин та вирішення справи судом першої інстанц ії).

З урахуванням наведеного т а фактичної дати звернення п озивача за захистом своїх по рушених прав, виходячи із пер едбаченого законом строку зв ернення до адміністративног о суду, на застосуванні якого наполягав відповідач, колег ія суддів приходить до перек онання про відсутність підст ав для задоволення позовних вимог позивача у частині зоб ов' язання відповідача пров ести нарахування та виплату підвищення до пенсії за пері од з 09 липня 2007 року по 31 грудня 200 7 року та з 22 травня 2008 року по 21 че рвня 2008 року включно.

Будь-яких поважних причин, які б позбавляли можливості своєчасно звернутися до суду за захистом своїх порушених прав позивачем не наведено.

Суд першої інстанції зобов ' язаний був врахувати клопо тання представника відповід ача, де ним ставилось питання про відмову в задоволенні по зову з підстав пропуску стро ків, передбачених ст. 99 КАС Укр аїни та застосування наслідк ів, передбачених ст. 100 КАС Укра їни, зокрема в частині позовн их вимог за період з 09 липня 2007 р оку по 31 грудня 2007 року та з 22 тра вня 2008 року по 21 червня 2008 року вк лючно.

При цьому, колегія суддів вв ажає, що у задоволенні позовн их вимог щодо виплати підвищ ення до пенсії за період з 09 ли пня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 21 червня 2008 р оку включно слід відмовити у зв' язку з пропуском строку звернення до суду позивачем .

З огляду на викладене, коле гія суддів приходить до висн овку, що позов підлягає до час ткового задоволення, а саме в частині виплати підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімал ьної пенсії за віком за періо д з 22 червня 2008 року по 31 грудня 200 8 року включно та з 01 січня 2009 рок у по 22 червня 2009 року, оскільки д ія статті 6 Закону України «Пр о соціальний захист дітей ві йни» в редакції, яка передбач ає виплату дітям війни підви щення у розмірі 30 % мінімально ї пенсії за віком була віднов лена з 22.05.2008 року, відтак позива ч має право на таку виплату.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Консти туції України закони, інші пр авові акти або їх положення, щ о визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухв алення Конституційним Судом України рішення про їх некон ституційність.

Колегія суддів також вважа є за необхідне зазначити про те, що відсутність бюджетног о фінансування на виплату, п ередбачених Законом України «Про соціальний захист діте й війни», підвищення до пенсі ї не може бути причиною невик онання відповідним суб' єкт ом владних повноважень покла дених на нього зобов' язань, оскільки реалізація особою права, що пов' язане з отрима нням бюджетних коштів, яке ба зується на спеціальних та чи нних на час виникнення спірн их правовідносин нормативно -правових актах національног о законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішен ня Європейського суду з прав людини у справі “Кечко проти України”).

Оскільки правові положенн я, які передбачають виплату щ омісячного підвищення до пен сії дітям війни є чинними, а по зивач належить до вказаної г рупи осіб і має право на її отр имання, органи державної вла ди не можуть свідомо зменшув ати розмір такої допомоги.

Стосовно посилань апелянт а на те, що законодавством Укр аїни не визначено поняття «м інімальна пенсія за віком» я к розрахункової величини для підвищення пенсії згідно ст . 6 Закону України «Про соціаль ний захист дітей війни», то ко легія вважає за необхідне вк азати про наступне.

За чинним законодавством У країни розмір мінімальної пе нсії за віком визначається л ише за правилами ст. 28 Закону У країни «Про загальнообов' я зкове державне пенсійне стра хування». Однак, згідно ч.3 ст. 28 цього Закону мінімальний ро змір пенсії за віком, встанов лений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виклю чно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, однак, оскільки з аконодавством інший мінімал ьний розмір пенсії за віком н е визначений, то слід застосо вувати цей розмір, зокрема і п ри нарахуванні та виплаті пі двищення до пенсії згідно ст . 6 Закону України «Про соціаль ний захист дітей війни».

Враховуючи вищенаведене, к олегія суддів приходить до в исновку, що судом першої інст анції порушено норми матеріа льного та процесуального пра ва, що призвело до неправильн ого вирішення справи.

Відтак, колегія суддів вваж ає, що вірним способом віднов лення порушеного права позив ача є покладення обов' язку на відповідача провести нале жне нарахування та виплату п ідвищення до пенсії у розмір і 30 % мінімальної пенсії за вік ом, відповідно до ст. 6 Закону У країни «Про соціальний захис т дітей війни» з урахуванням виплачених позивачу сум у ро змірі 30 % мінімальної пенсії з а віком за період з 22 червня 2008 р оку по 31 грудня 2008 року та з 01 січ ня 2009 року по 22 червня 2009 року вкл ючно, що, на думку колегії судд ів, відповідає нормам матері ального права, фактичним обс тавинам справи та наявним у н ій доказам.

Керуючись ст. 195, ст. 196, ч.1 ст. 197, п .3 ст. 198, ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, ст. 254 КАС У країни, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управлі ння Пенсійного фонду України в м.Хмельницькому Хмельниць кої області задовольнити час тково.

Постанову Хмельницьк ого міськрайонного суду Хмел ьницької області від 08 вересн я 2009 року в справі № 2а-2761/09 скасув ати та прийняти нову, якою поз ов ОСОБА_1 задовольнити ча стково.

Визнати бездіяльність Упр авління Пенсійного фонду Укр аїни в м.Хмельницькому Хмель ницької області щодо невипла ти на користь ОСОБА_1 підв ищення до пенсії у розмірі 30 % м інімальної пенсії за віком, п ередбаченої ст. 6 Закону Украї ни "Про соціальний захист діт ей війни" за період з 22 червня 20 08 року по 31 грудня 2008 року та з 01 с ічня 2009 року по 22 червня 2009 року п ротиправною.

Зобов'язати Управління Пен сійного фонду України в м.Хме льницькому Хмельницької обл асті провести нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмі рі 30 % мінімальної пенсії за ві ком, передбаченої ст. 6 Закону України "Про соціальний захи ст дітей війни" за період з 22 че рвня 2008 року по 31 грудня 2008 року в ключно та з 01 січня 2009 року по 22 ч ервня 2009 року включно з врахув анням ст. 28 Закону України «Пр о загальнообов' язкове держ авне пенсійне страхування» т а виплачених сум.

В задоволенні решти позовн их вимог відмовити.

Постанова апеляційного су ду набирає законної сили чер ез п'ять днів після направлен ня їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена у касаційному пор ядку шляхом подачі касаційно ї скарги безпосередньо до ад міністративного суду касаці йної інстанції протягом двад цяти днів з дня набрання пост ановою законної сили.

Головуючий: Олендер І.Я.

Судді: Каралюс В.М.

Улицький В.З.