Рішення

від 23.02.2011 по справі 7/121-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД В ІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

23 лютого 2011 р. Справ а 7/121-10

за позовом: Відкритого а кціонерного товариства "Жито мироблпаливо"

до: Фізичної особи-підпр иємця ОСОБА_1

про стягнення 44675 грн. заборг ованості за тверде паливо

Головуючий суддя Банась ко О.О.

Судді Мельник П.А., Лабунськ а Т.І.

Cекретар судового засідан ня Кислиця Л.С.

Представники :

позивача : не з'явився.

відповідача : не з'явився.

ВСТАНОВИВ :

Відкрите акціонерне тов ариство "Житомироблпаливо" з вернулось до господарського суду Вінницької області з по зовом до Фізичної особи-підп риємця ОСОБА_1 про стягнен ня з останньої 44675,00 грн., з яких 393 66,00 грн. основного боргу, 3360,67 грн. пені, 1456,53 грн. інфляційних втра т, 491,80 грн. 3 % річних в зв'язку з не проведенням відповідачем ро зрахунків за отриманий від п озивача товар (тверде паливо ).

Ухвалою від 29.06.2010 року за вказ аним позовом порушено провад ження у справі № 7/121-10.

З різних підстав розгляд сп рави неодноразово відклада вся.

13.08.2010 року провадження у спра ві було зупинено в зв'язку з на правленням матеріалів справ и до слідчих органів для пров едення останніми перевірки н а предмет наявності чи відсу тності в діях сторін складу з лочину передбаченого ст.ст.190, 191, 192 КК України .

Враховуючи усунення обста вин, що зумовили зупинення пр овадження у справі, провадже ння у справі було поновлено з призначенням судового засід ання на 18.10.2010 року.

18.10.2010 року від представника в ідповідача через канцелярію суду надійшло клопотання пр о відкладення розгляду справ и на іншу дату з метою з'ясуван ня обставин пов'язаних з пода нням останнім 14.10.2010 року скарги прокурору Ружинського район у Житомирської області на по станову про відмову в поруше нні кримінальної справи від 01.10.2010 року.

Позивач також не з'явився в судове засідання подавши при цьому телеграму в якій клопо тав про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Одночасно в процесі розгля ду справи встановлено, що ост ання відноситься до категорі ї справ значної складності в раховуючи суперечність, неод нозначність та значний обсяг доказової бази поданої стор онами у зв'язку з чим суддя зве рнувся до керівництва суду з заявою про створення колегі ї у складі трьох суддів для ро згляду справи № 7/121-10.

Ухвалою голови господарсь кого суду Вінницької області від 18.10.2010 року для розгляду спр ави № 7/121-10 створено колегію у ск ладі головуючого судді Банас ько О.О., суддів Кожухар М.С., Ла бунської Т.І., що є підста вою для розгляду справи зано во.

Ухвалою суду від 18.10.2010 року сп рава № 7/121-10 прийнята колегією с уддів до провадження з призн аченням до розгляду на 03.11.2010 рок у.

01.11.2010 року до суду надійшла по станова прокурора Ружинсько го району про скасування пос танови про відмову в порушен ні кримінальної справи від 01.1 0.2010 року та направлення матері алів перевірки на додаткову перевірку до Ружинського РВ УМВС України в Житомирській області.

В судове засідання 03.11.2010 року представник відповідача не з'явився, документів витребу ваних ухвалою від 18.10.2010 року не надав, причин неявки та непод ання документів не повідомив .

Ухвалою від 03.11.2010 року колегі я суддів з огляду на направле ння відмовного матеріалу про куратурою Ружинського район у на додаткову перевірку дій шла висновку про відкладення розгляду справи на іншу дату з метою з'ясування результат ів вказаної вище перевірки.

Ухвалою від 25.11.2010 року розгля д справи відкладено на іншу д ату у зв'язку з неявкою предс тавника відповідача та з мет ою надання представниками ст орін нових документів необхі дних для вирішення даного сп ору.

Постановою Верховної Ради України від 02.12.2010 року суддю Ко жухар М.С. обрано суддею Вінни цького апеляційного адмініс тративного суду, в зв'язку з чи м 08.12.2010 року утворено нову коле гію по даній справі у складі т рьох суддів, а саме головуючо го - Банасько О.О., суддів Лабун ської Т.І., Мельник П.А..

Ухвалою суду від 08.12.2010 року сп рава № 7/121-10 прийнята колегією с уддів до провадження.

Ухвалою від 08.12.2010 року розгля д справи відкладено до 26.01.2011 ро ку.

25.01.2011 року від прокуратури П огребищенського району елек тронною поштою надійшов лист в якому повідомлено, що мате ріали відносно факту перевір ки погашення боргу за тверде паливо ФОП ОСОБА_1 для при йняття рішення направлено до Ружинського РВ УМВС в Житоми рській області.

В зв' язку з наведеним ухва лою від 26.01.2011 року розгляд справ и відкладено до 04.02.2011 року.

04.02.2011 року в судовому засідан ні сторонами подано клопотан ня про продовження терміну р озгляду справи за межами стр оку, передбаченого ч.1 ст. 69 ГПК України.

Ухвалою від 04.02.2011 року продов жено строк вирішення спору н а 15 днів - до 23.02.2011 року, розгляд сп рави відкладено до 16.02.2011 року.

В судове засідання признач ене на 16.02.2011 року відповідач не з' явився, причин неявки та н еподання документів не повід омив при тому, що про час та мі сце судового засідання був п овідомлений належним чином - під розпис в судовому засіда нні 04.02.2011 року.

Окрім того, ухвала від 04.02.2011 ро ку надсилалась останньому ре комендованим листом і на мом ент проведення судового засі дання до суду не повернулась .

Варто зазначити, що відпові дно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухва ла про порушення провадження у справі надсилається зазна ченим особам за повідомленою ними господарському суду по штовою адресою. У разі ненада ння сторонами інформації щод о їх поштової адреси, ухвала п ро відкриття провадження у с праві надсилається за адресо ю місцезнаходження (місця пр оживання) сторін, що зазначен а в Єдиному державному реєст рі юридичних осіб та фізични х осіб-підприємців. У разі від сутності сторін за такою адр есою, вважається, що ухвала пр о порушення провадження у сп раві вручена їм належним чин ом.

Враховуючи викладене суд в важає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлен ня відповідача належним чино м про час і місце розгляду суд ової справи і забезпечення я вки останнього в судове засі дання для реалізації ним пра ва на судовий захист своїх пр ав та інтересів.

При цьому суд констатує, що відповідачем не подано клопо тання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення р озгляду справи, її відкладен ня чи неможливості забезпечи ти участь в судовому засідан ні свого представника.

З метою повного, всебічного та об' єктивного розгляду с прави 16.02.2011 року в судовому засі данні оголошувалась перерва до 23.02.2011 року про яку представ ник позивача був повідомлени й під розпис.

З метою забезпечення дотри мання принципів рівності та змагальності судового проце су представника відповідача про судове засідання 23.02.2011 року було повідомлено телефоногр амою.

23.02.2011 року до суду надійшла п останова о/у ДСБЕЗ Ружинсько го РВ УМВС капітана міліції В.В. Ніжніка про відмову в по рушенні кримінальної справи від 23.02.2011 року відносно факту п еревірки погашення боргу за тверде паливо ФОП ОСОБА_1 за відсутності події злочину .

Розглянувши подані докуме нти і матеріали, заслухавши п ояснення представників стор ін, з'ясувавши фактичні обста вини на яких ґрунтується поз ов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справ и і вирішення спору по суті су дом встановлено наступне.

28.10.2009 року між Відкритим акці онерним товариством "Житомир облпаливо" (Постачальник) та Ф ізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір поставки вугілля ка м' яного № 511 та 27.11.2009 року догові р поставки кам' яного вугілл я № 510.

Згідно п.1.1 вищезазначених Д оговорів Постачальник зобов ' язується передати у власні сть Покупця Товар в асортиме нті, кількості та за цінами, що встановлюються в специфікац ії, яка додається до Договору та є його невід' ємною части ною, а Покупець зобов' язуєт ься прийняти Товар та оплати ти його обумовлену вартість.

Відповідно до п.2.1 Договорів Товар передається на підста ві замовлення Покупця партія ми, при цьому замовлення на т овар має бути заявлене Покуп цем не раніше ніж за 15 днів до д ня передання Товару.

Сторонами оформлюється сп ецифікація, в якій зазначаєт ься марка вугілля, вартість з а одну тону, кількість тон, заг альна вартість, порядок та ст роки поставки, інші умови, що м ожуть бути істотними (п.2.2 Дого вору).

В п.2.3 Договорів сторони пого дили, що право власності на Товар виникає у Покупця з моменту його передання Покуп цю та вважається переданим (п оставленим) з моменту підпис ання Сторонами товарної (вид аткової) накладної.

В п.2.3 Договорів вказано, що з агальна кількість Товару, що передається, вказується у сп ецифікаціях на кожну марку Т овару.

Згідно п.3.3 Договорів Покупе ць приймає Товар за кількіст ю та якістю відповідно до вим ог Інструкції про порядок пр ийому продукції виробничого призначення № П-6 та № П-7.

В п.4.1 Договорів вказано, що в артість Товару встановлюєть ся у специфікаціях.

Відповідно до п. 4.3 Договору № 511 від 28.10.2009 року загальна вартіс ть цього Договору складає 10160,00 грн..

Відповідно до п. 4.3 Договору № 510 від 27.11.2009 року загальна вартіс ть цього Договору складає 11707,00 грн..

Розрахунки за вказаними До говорами здійснюються безго тівковим шляхом на р/р Постач альника на підставі виставле них рахунків-фактур та товар но-транспортних накладних. П окупець здійснює розрахунки за поставлений товар на умов ах відстрочки платежу до 30 кал ендарних днів з дня отриманн я товару (п.п.5.1, 5.2 Договору).

До Договору № 511 від 28.10.2009 року т а Договору № 510 від 27.11.2009 року сто ронами було підписано відпов ідні специфікації.

За твердженням позивача ни м було передано Товар відпов ідачу на загальну суму 39366,00 грн..

На підтвердження вказаног о факту останнім надано това рно-транспортні накладні:

- № б/н від 28.10.2009 року на суму 10160, 00 грн.;

- № 036455 від 27.11.2009 року на суму 11707,00 грн.;

- № 036455 від 07.12.2009 року на суму 17499,00 г рн.;

- довіреність серія ААБ № 015601 в ід 27.11.2009 року.

30.03.2010 року та 20.05.2010 року позиваче м надіслано претензію відпов ідачеві з вимогою погашення заборгованості.

За твердженням позивача ві дповіді на претензію від 30.03.2010 р оку та на претензію від 20.05.2010 ро ку відповідачем надано не бу ло, заборгованість за постав лений товар не погашено.

В зв' язку з тим, що відпові дач не проводив розрахунок з а отриманий товар позивач зв ернувся з позовом про стягне ння заборгованості в розмірі 39366,00 грн. до господарського суд у.

Із матеріалів справи сліду є, що фактично позивач зверну вся з позовом 18.06.2010 року, що вбачається із відбитку штем пеля відділення поштового зв ' язку на конверті в якому на дійшла до суду позовна заява .

Також судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 відповідно до платі жного доручення № 8 від 17.06.2010 року перерахувала в рахуно к погашення боргу 4000,00 гривень.

Таким чином сума заборгова ності на момент звернення з п озовом до суду (який ототожню ється з датою здачі позову до канцелярії суду чи на відділ ення поштового зв'язку) стано вила 35366,00 гривень (39366,00-4000,00).

Згідно довідок позивача № 1198 від 19.10.2010 року, № б/н від 26.01.2011 року , № б/н від 04.02.2011 року, № 71 в ід 15.02.2011 року борг відповідача с тановить 35366,00 грн..

Непроведення відповідачем розрахунків спонукало позив ача звернутися з відповідним позовом до суду.

З врахуванням встановлени х обставин суд дійшов наступ них висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні п рава та обов'язки виникають і з дій осіб, що передбачені акт ами цивільного законодавств а, а також із дій осіб, що не пер едбачені цими актами, але за а налогією породжують цивільн і права та обов'язки, й серед п ідстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, п ередбачає договори та інші п равочини.

Як зазначено в ст.174 Господар ського кодексу України, госп одарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господа рського договору та інших уг од, передбачених законом, а та кож з угод, не передбачених за коном, але таких, які йому не с уперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільно го кодексу України зобов'яза нням є правовідносини, в яком у одна сторона (боржник) зобов 'язана вчинити на користь дру гої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплат ити гроші тощо) або утриматис я від певної дії, а кредитор ма є право вимагати від боржник а виконання його обов'язку. Та ке ж положення містить і ст.173 Г осподарського кодексу Украї ни, в якій зазначено, що господ арським визнається зобов'яза ння, що виникає між суб'єктом г осподарювання та іншим учасн иком (учасниками) відносин у с фері господарювання з підста в, передбачених цим Кодексом , в силу якого один суб'єкт (зоб ов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинит и певну дію господарського ч и управлінсько-господарсько го характеру на користь іншо го суб'єкта (виконати роботу, п ередати майно, сплатити грош і, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а і нший суб'єкт (управнена сторо на, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'яза ної сторони виконання її обо в'язку.

З моменту укладення сторон ами договорів від 28.10.2009 року та від 27.11.2009 року між ними виникли зобов'язання які регулюються параграфом 3 глави 54 Цивільно го кодексу України "Поставка ".

Згідно ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України з а договором поставки продаве ць (постачальник), який здійсн ює підприємницьку діяльніст ь, зобов'язується передати у в становлений строк (строки) то вар у власність покупця для в икористання його у підприємн ицькій діяльності або в інши х цілях, не пов'язаних з особис тим, сімейним, домашнім або ін шим подібним використанням, а покупець зобов'язується пр ийняти товар і сплатити за нь ого певну грошову суму. До дог овору поставки застосовують ся загальні положення про ку півлю-продаж, якщо інше не вст ановлено договором, законом або не випливає з характеру в ідносин сторін.

Стосовно поставки товару з а товарно-транспортною накла дною без укладення при цьому договору суд зауважує на нас тупне.

Дії позивача по передачі т овару та дії відповідача по п рийняттю вказаного товару, з а визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відпові дача) виникло зобов' язання по оплаті за отриманий това р.

На підставі зібраних у мат еріалах справи доказів, суд д ійшов висновку про те, що дії с торін в силу загальних засад і змісту цивільного законод авства слід визнати діями, що породжують цивільні права і обов' язки, аналогічні зобо в' язанням за договором купі влі-продажу.

В силу ст.655 ЦК України, за дог овором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає а бо зобов' язується передати майно (товар) у власність друг ій стороні (покупцеві), а покуп ець приймає або зобов' язуєт ься прийняти майно (товар) і сп латити за нього певну грошов у суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покуп ець зобов' язаний оплатити т овар після його прийняття аб о прийняття товаророзпорядч их документів на нього, якщо д оговором або актами цивільно го законодавства не встановл ений інший строк оплати това ру.

Ціна в договорі встановлює ться за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК Укра їни, якщо у зобов'язанні встан овлений строк (термін) його ви конання, то воно підлягає вик онанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного ко дексу України, ст.193 Господарс ького кодексу України зобов' язання має виконуватися нале жним чином відповідно до умо в договору та вимог цих Кодек сів, інших актів цивільного з аконодавства, а за відсутнос ті таких умов та вимог - відпов ідно до звичаїв ділового обо роту або інших вимог, що звича йно ставляться.

Одностороння відмова від з обов'язання або одностороння зміна його умов не допускаєт ься, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Ци вільного кодексу України, ч.7 с т.193 Господарського кодексу Ук раїни)

Відповідно до ст.527 Цивільно го кодексу України боржник з обов'язаний виконати свій об ов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інш е не встановлено договором а бо законом, не випливає із сут і зобов'язання чи звичаїв діл ового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язан ні має право вимагати доказі в того, що обов'язок виконуєть ся належним боржником або ви конання приймається належни м кредитором чи уповноважено ю на це особою, і несе ризик на слідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України бор жник не звільняється від від повідальності за неможливіс ть виконання ним грошового з обов'язання.

Виходячи з встановлених об ставин справи та наведених в ище законодавчих приписів, с уд вважає вимогу позивача пр о стягнення боргу в розмірі 353 66,00 грн. правомірною та обґрунт ованою.

Також судом розглянуто вим оги позивача щодо стягнення з відповідача пені, 3 % річних т а інфляційних втрат за резул ьтатами чого суд дійшов наст упних висновків.

Так, в позовній заяві позива ч просив, окрім боргу, стягнут и з відповідача 3360,67 грн. пені, 1456, 53 грн. інфляційних втрат, 491,80 грн . 3 % річних.

В подальшому, в письмовому п оясненні від 11.08.2010 року № 338 позив ач наполягав на стягненні 35366,00 грн. боргу, 1866,78 грн. пені (з 08.01.2010 ро ку по 08.06.2010 року), 809,07 грн. інфляцій них втрат (за січень 2010 року та лютий 2010 року) та 273,18 грн. 3% річних (з 08.01.2010 року по 08.06.2010 року).

З огляду на зміст вказаного пояснення у порівнянні із пр охальною частиною позовної з аяви, суд розцінює останнє, вл асне за своєю правовою приро дою, як заяву про зменшення ро зміру позовних вимог, яку при ймає до розгляду, як таку, що н е суперечить приписам ст.22 ГПК України.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного ко дексу України, боржник вважа ється таким, що прострочив, якщо він не приступив до вик онання зобов'язання або не ви конав його у строк, встановл ений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, зг ідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання а бо виконання з порушенням ум ов, визначених змістом зобо в'язання (неналежне виконанн я).

Слід зазначити, що у відпові дності до п.3 ст.611 Цивільного ко дексу України, у разі порушен ня зобов'язання настають пра вові наслідки, встановлені д оговором або законом, зокрем а, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК Укра їни та ст. 230 Господарського ко дексу України виконання зоб ов'язання може забезпечувати ся, крім іншого, неустойкою.

Частиною першою ст. 548 Цивіль ного кодексу України встанов лено, що виконання зобов'язан ня (основного зобов'язання) за безпечується, якщо це встано влено договором або законом.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, я кі боржник повинен передати кредиторові у разі порушенн я боржником зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України пра во на неустойку виникає неза лежно від наявності у кредит ора збитків, завданих невико нанням або неналежним викона нням зобов'язання.

Статтею 230 Господарського к одексу України, встановлено, що штрафними санкціями у ць ому Кодексі визнаються госпо дарські санкції у вигляді гр ошової суми (неустойка, штраф , пеня), яку учасник господарсь ких відносин зобов'язаний сп латити у разі порушення ним п равил здійснення господарсь кої діяльності, невиконання або неналежного виконання г осподарського зобов'язання.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК Укр аїни сторони є вільними в укл аденні договору, виборі конт рагента та визначенні умов д оговору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільн ого законодавства, звичаїв д ілового обороту, вимог розум ності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передба чає, що зміст договору станов лять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язко вими відповідно до актів цив ільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України догов ір є обов'язковим для виконан ня сторонами.

Згідно з пунктом 7.5 Договору сторони передбачили, що за н есвоєчасну оплату Товару Пок упець сплачує Постачальнику від несвоєчасно сплаченої с уми пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за коже н день такого прострочення.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК Укра їни боржник, який прострочив виконання грошового зобов'я зання, на вимогу кредитора зо бов'язаний сплатити суму бор гу з урахуванням встановлено го індексу інфляції за весь ч ас прострочення, а також три п роценти річних від простроче ної суми, якщо інший розмір пр оцентів не встановлений дого вором або законом.

Таким чином суд вважає, що в имоги щодо стягнення пені, ін фляційних втрат та 3 % річних є правомірними, оскільки відп овідають умовам укладеного д оговору та чинного законодав ства.

Перевіркою правильності н аданого позивачем розрахунк у 3 % річних та інфляційних втр ат судом отримано більші зна чення ніж вказав позивач у ро зрахунку (809,08 грн. інфляційних втрат та 273,19 грн. 3 % річних) в зв'яз ку з чим позовні вимоги в цій ч астині підлягають задоволен ню в заявлених розмірах.

При перевірці розрахунку п ені судом виявлено ряд помил ок які полягають в наступном у.

Так, із розрахунку вбачаєть ся, що позивач здійснював роз рахунок пені на суму товару п ереданого за товарно-транспо ртними накладними від 28.10.2009 рок у (10160,00 грн.) та 27.11.2009 року (11707,00 грн.) за період з 08.01.2010 року по 08.01.2010 року.

Однак здійснюючи розрахун ок таким чином позивачем не б уло враховано приписи ч.6 ст.232 Г К України відповідно до якої нарахування штрафних сан кцій за прострочення виконан ня зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або д оговором, припиняється че рез шість місяців від дня, кол и зобов'язання мало бути вико нано.

Виходячи із приписів п.5.2 Дог оворів (щодо відстрочення пл атежів) відповідач мав сплат ити товар отриманий за товар но-транспортною накладною ві д 28.10.2009 року до 28.11.2009 року включно, а за товар отриманий згідно т оварно-транспортної накладн ої від 27.11.2009 року до 28.12.2009 року вклю чно.

Таким чином нарахування шт рафних санкцій за прострочен ня виконання зобов'язання по сумі боргу за товарно-трансп ортною накладною від 28.10.2009 року правомірне до 28.05.2010 року, а по су мі боргу за товарно-транспор тною накладною від 27.11.2010 року до 28.06.2010 року.

Провівши перерахунок пені із врахуванням виявлених по милок, але в межах періодів ви значених позивачем судом отр имано наступні значення:

- 10160,00*141 (08.01.2010-28.08.2010)*10,25*2/100/365=804,59 грн.;

- 11707,00*152 (08.01.2010-08.06.2010)*10,25*2/100/365=999,42 грн..

В результаті проведених ар ифметичних дій судом отриман о 1804,01 грн. пені, в зв'язку з чим в с тягненні 62,77 грн. пені слід відм овити, як заявленій безпідст авно.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК Ук раїни особа, яка порушила зоб ов'язання, несе відповідальн ість за наявності її вини (уми слу або необережності), якщо і нше не встановлено договором або законом. Особа є невинува тою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заході в щодо належного виконання з обов'язання. Відсутність сво єї вини доводить особа, яка по рушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарсь кого процесуального кодексу України, доказами у справі є б удь-які фактичні дані, на підс таві яких господарський суд встановлює наявність чи відс утність обставин, на яких ґру нтуються вимоги і запереченн я, а також інші обставини, які мають значення для правильно го вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Госпо дарського процесуального ко дексу України докази подають ся сторонами та іншими учасн иками судового процесу. Обст авини справи, які відповідно до законодавства повинні бу ти підтверджені певними засо бами доказування, не можуть п ідтверджуватися іншими засо бами доказування. Господарсь кий суд оцінює докази за свої м внутрішнім переконанням, щ о ґрунтується на всебічному, повному і об' єктивному роз гляді в судовому процесі всі х обставин справи в їх сукупн ості, керуючись законом. Ніяк і докази не мають для господа рського суду заздалегідь вст ановленої сили. Визнання одн ією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторон а обґрунтовує свої вимоги аб о заперечення для господарсь кого суду не є обов' язковим .

За змістом статті 33 Господа рського процесуального коде ксу України, обов'язок доказу вання та подання доказів роз поділяється між сторонами, в иходячи з того, хто посилаєть ся на юридичні факти, які обґр унтовують його вимоги і запе речення.

Всупереч наведеним вище но рмам та вимогам ухвал відпов ідач не подав до суду жодного доказу в спростування позов них вимог позивача щодо стяг нення боргу, 3 % річних, інфляці йних втрат та пені, в тому раху нку доказів проведення розра хунків (платіжні доручення, в иписки банківських установ щ одо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів ).

Заперечення відповідача н аведені у його відзиві і які п о суті зводяться до невизнан ня факту отримання товару за товарно-транспортною наклад ною від 07.12.2009 року на суму 17499,00 грн . є непереконливими, а тому оці нюються судом критично.

При цьому суд виходив з наст упного:

1. Вказана товарно-трансп ортна накладна містить ор игінал відбитку печатки фізи чної особи-підприємця ОСОБ А_1 та підпис в графі "Вантаж одержав".

Згідно ст.30 ЦК України цивіл ьну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значен ня своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатніст ю фізичної особи є її здатніс ть своїми діями набувати для себе цивільних прав і самост ійно їх здійснювати, а також з датність своїми діями створю вати для себе цивільні обов'я зки, самостійно їх виконуват и та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Відповідно до ст.51 ЦК Україн и до підприємницької діяльно сті фізичних осіб застосовую ться нормативно-правові акти , що регулюють підприємницьк у діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено зак оном або не випливає із суті в ідносин.

Статтею 42 ГК України встано влено, що підприємництво - це самостійна, ініціатив на, систематична, на власний р изик господарська діяльніст ь, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцям и) з метою досягнення економі чних і соціальних результаті в та одержання прибутку.

2. Згідно приписів ст.334 ЦК України право власності у на бувача майна за договором ви никає з моменту передання майна, якщо інше не встано влено договором або законом.

Переданням майна вважаєть ся вручення його набувачеві або перевізникові, органі зації зв'язку тощо для відпра влення, пересилання набуваче ві майна, відчуженого без зоб ов'язання доставки. До пере дання майна прирівнюється вр учення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.

3. Факт поставки товару, о крім товарно-транспортних на кладних, підтверджується дан ими податкового обліку позив ача (податкові накладні, декл арація з ПДВ тощо).

4. Пояснення відібрані в ході дослідчої перевірки від працівників позивача (начал ьник паливного складу Супрун енко та робітник Франчук) під тверджують факт відвантажен ня товару.

Відхиляючи заперечення ві дповідача суд також враховув ав те, що не визнаючи фактично останню поставку від 07.12.2009 року останній не навів достатніх та переконливих аргументів в спростування факту одержан ня товару від позивача.

Слід вказати, що з метою пов ного, всебічного, об'єктивног о вивчення обставин справи с уд зупиняв провадження у дан ій справі з надісланням мате ріалів до слідчих органів за результатами чого останніми було прийнято постанову про відмову в порушенні криміна льної справи в зв'язку з відсу тністю події злочину на чому наголошувалось раніше.

Разом з тим, суд зауважує що у випадку доведення у встано вленому кримінально-процесу альним законом порядку факту вчинення злочину, що стосуєт ься поставки товару 07.12.2009 року і визначення винної у скоєнні такого злочину особи у від повідача є право, за визначен их процесуальним законом обс тавин, клопотати про перегля д рішення у даній справі за но вовиявленими обставинами .

Також суд при прийнятті ріш ення, з огляду на відомості як і подавав позивач стосовно п рипинення підприємницької д іяльності відповідача заува жує на наступне.

Відповідно до п.3.3 листа Вищо го арбітражного суду України від 23.10.2000 року № 01-8/556 "Про д еякі приписи чинного законод авства, що регулює підприємн ицьку діяльність громадян" з моменту скасування державно ї реєстрації громадянина як суб'єкта підприємницької дія льності, зокрема за його особ истою заявою, спори за участю такого громадянина, у тому чи слі пов'язані із здійсненням ним раніше підприємницької діяльності, підвідомчі судам загальної юрисдикції, за винятком випадків, коли пров адження у відповідних справа х було порушено до настання з гаданих обставин.

Враховуючи наведене в суку пності суд дійшов висновку п ро часткове задоволення позо ву з врахуванням мотивів щод о часткової відмови в стягне нні пені.

Витрати на держмито та витр ати на інформаційно-технічне забезпечення судового проце су підлягають віднесенню на відповідача відповідно до с т. 49 ГПК України.

Витрати на держмито та вит рати на інформаційно-технічн е забезпечення судового проц есу підлягають віднесенню н а відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

При розподілі державного мита суд враховує припис, яки й міститься в абз.2 п.4.2 та абз.7 п. 8 Роз'яснення Вищого арбітраж ного суду України від 04.03.1998 року № 02-5/78 "Про деякі питання практ ики застосування розділу VI Го сподарського процесуальног о кодексу України" згідно яко го якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляд у спору зменшив позовні вимоги, або господарський су д відмовив у стягненні п евних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Також судом взято до уваги н а п.17 інформаційного листа ВГС У від 20.10.2006 року № 01-8/2351 "Про деякі п итання практики застосуванн я норм Господарського процес уального кодексу України, по рушені у доповідних записках про роботу господарських су дів у 2005 році та в I півріччі 2006 ро ку" та п.6 інформаційного лист а ВГСУ від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про дея кі питання застосування норм Господарського процесуальн ого кодексу України, порушен і у доповідних записках про р оботу господарських судів у першому півріччі 2008 року " в яки х наголошено зокрема на тому , що під зменшенням розміру по зовних вимог слід розуміти з міну (у бік зменшення) кількіс них показників, у яких виража ється позовна вимога, в тому ч ислі ціни позову. В разі зменш ення позовних вимог, якщо йог о прийнято господарським суд ом, має місце нова ціна позову , виходячи з якої й вирішуєтьс я спір. Факт зменшення ціни по зову обов'язково відображаєт ься господарським судом в оп исовій частині рішення зі сп рави. При цьому будь-які підст ави для припинення проваджен ня у справі в частині зменшен ня позовних вимог у господар ського суду відсутні.

Таким чином розподіл судов их витрат здійснюється виход ячи з того, що нова ціна позову складає

23.02.2011 року в судовому засідан ні оголошено вступну та резо лютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, ч.ч.1, 2, 5 ст. 49, ст.ст.82, 84, 85, 87, 115, 116 Г осподарського процесуально го кодексу України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної ос оби-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 22200 (ідентифікаційни й код - НОМЕР_1) на користь В ідкритого акціонерного това риства "Житомироблпаливо", ву л.Ватутіна, буд.63А,м.Житомир, 10001 (ідентифікаційний код - 01881706) - 35366 грн. 00 коп. - боргу, 1804 грн. 01 коп. - пені, 273 грн. 19 коп. - 3% річних, 809 грн. 07 коп. - інфл яційних втрат, 382 грн. 52 коп. - відшкодування витрат пов' язаних зі сплатою державного мита та 235 грн. 61 коп. відшко дування витрат на інформаці йно-технічне забезпечення су дового процесу.

3. Відмовити в стягненні 62 грн. 77 коп. пені.

4. Видати наказ після наб рання рішенням законної сили .

5. Копію рішення надіслат и сторонам рекомендованим ли стом з повідомленням про вру чення поштового відправленн я.

Головуючий суддя Банасько О.О.

Судді Мельник П.А .

Лабунсь ка Т.І.

Повний текст р ішення суду оформлено і підп исано відповідно до вимог ст .84 ГПК України 28 лютого 2011 р.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи.

2 - позивачу - ВАТ "Житомиробл паливо", вул.Ватутіна, 63-А, м.Жит омир, 10001.

3 - відповідачу - ФОП ОСОБА_ 1, АДРЕСА_1, 22200.