Рішення

від 15.02.2011 по справі 16/31-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/31-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

       15.02.11р.

Справа № 16/31-11

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "ПроАгро", м. Донецьк 

до  Сільського фермерського господарства "Долина", с. Володимирівка Межівського району Дніпропетровської області 

        про стягнення 123 041 грн. 18 коп.

                                                                                          СУДДЯ  ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: Тернова В.О. - представник, дов. від 10.01.2011р.

Базилєва М.П. - представник, дов. від 24.01.2011р. (був присутній у судовому засіданні 25.01.2010р.);

    від відповідача: Іванова Л.А. - представник, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №705293 (був присутній у судовому засіданні 25.01.2010р.). 

         СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з відповідача 123 041 грн. 18 коп., що складає:                                    75 696 грн. 00 коп. - заборгованості за недопоставлену відповідно до умов договору від 05.02.2010р. №050210 продукцію, 43 631 грн. 60 коп. - штрафу та 3 713 грн. 58 коп. - неустойки.

Відповідач у відзиві (вх. № 4318/11 від 25.01.2011р.) на позовну заяву зазначає про те, що: - між сторонами було укладено попередню домовленість про фінансування під закупівлю пшениці озимої по ціні 500 грн. за тону з подальшим переглядом цін в залежності від цін, які складуться на момент розрахунку; - відповідач звернувся з проханням про перегляд цін на поставлену продукцію, оскільки середні закупівельні ціни на пшеницю складали 1 400 грн.; - позивач категорично відмовився переглядати ціни і запропонував вивезти їм іншу продукцію, а саме ячмінь та кукурудзу; - середня ринкова ціна складала 1 500 грн.  за тону ячменю та кукурудзу, але позивач категорично відмовився давати таку ціну і оцінив кукурудзу та ячмінь по 760 грн.; - в цілому відповідач поставив продукції зернових культур по ринковим цінам на суму 1 718 987 грн.; - враховуючи те, що продукція оцінена за зниженими цінами, позивач має прибуток в сумі 803 774 грн.; - різниця до середньої закупівельної ціни соняшнику до прийнятної ціни в розрахунок складає 2 700 грн. або 818 100 грн. прибутку.

Представник позивача усно у судовому засіданні заявив про те, що позовні вимоги ґрунтуються не на положеннях статті 693 Цивільного кодексу України, а на пункті 6.4 Договору від 05.02.2010р. №050210.

Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.    

Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу представниками сторін заявлено не було.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін господарський суд, -     

ВСТАНОВИВ:

- 05.02.2010р. між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "ПроАгро" (покупцем) та відповідачем –Сільським фермерським господарством "Долина" (продавцем) було укладено договір №050210 (надалі - Договір), відповідно до пунктів 1.1, 2.1 та 3.1 якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність, а покупець оплатити та прийняти пшеницю 6-го класу, ячмінь фуражний, кукурудзу українського походження врожаю 2010 року, іменовану надалі –продукція, на умовах самовивозу покупця зі складу продавця; кількість продукції в заліковій вазі складає 143,420 тн, а саме: пшениця 6-го класу –75,910 тн, ячмінь фуражний –21,500 тн, кукурудза –46,010 тн; ціна продукції складає: для пшениці - 760 грн. за одну тону, в т.ч. ПДВ; для ячменю –760 грн. за одну тону, в т.ч. ПДВ; для кукурудзи –760 грн. за одну тону в т.ч. ПДВ;

- загальна вартість продукції, що поставляється по Договору (з ПДВ) –108999,20 грн. (пункт 3.2 Договору);

- відповідно до пунктів 4.1, 4.2 Договору підставою для поставки продукції є рахунок, виписаний продавцем та оплачений покупцем; поставка продукції в повному обсязі здійснюється в строк до 15 серпня 2010р. включно, на умовах самовивозу зі складу продавця; поставка продукції підтверджується наступними документами: - оригіналом податкової накладної та рахунком-фактурою продавця;

- також сторони у пункті 5.1 Договору погодили, що покупець здійснює передплату 100% вартості продукції на розрахунковий рахунок продавця або шляхом внесення готівки в касу продавця протягом 1-го банківського дня з дня надання рахунку;

- як вбачається на виконання умов Договору відповідачем було виставлено позивачу рахунок від 05.02.2010р. №0502 за пшеницю 6 кл. у кількості 39,474 тн на суму                          30 000 грн. 00 коп., рахунок від 05.03.2010р. №0503 за пшеницю  6 кл. у кількості 19,737 тн на суму 15 000 грн. 00 коп., від 06.04.2010р. №0604 за пшеницю 6 кл. у кількості 6,621 тн на суму 5 032 грн. 40 коп. та кукурудзу у кількості 46,010 тн на суму 34 967 грн. 60 коп., а всього на загальну суму 40 000 грн. 00 коп.; рахунок від 09.04.2010р. №0904 за пшеницю 6 кл. у кількості 10,079 тн на суму 7 660 грн. 00 коп. та ячмінь у кількості 21,500 тн на суму                 16 340 грн. 00 коп., а всього на загальну суму 24 000 грн. 00 коп.;

- зазначені рахунки було оплачено позивачем, що підтверджується відповідно платіжними дорученнями від 05.02.2010р. №213 на суму  30 000 грн. 00 коп.; від 05.03.2010р. №242 на суму 15 000 грн. 00 коп.; від 06.04.2010р. №268 на суму 40 000 грн. 00 коп. та від 09.04.2010р. №271 на суму 24 000 грн. 00 коп.;

- таким чином позивачем на підставі виставлених відповідачем протягом лютого-квітня 2010р.  рахунків було здійснено попередню оплату продукції на загальну суму                   109 000 грн. 00 коп., у тому числі: 57 692 грн. 40 коп. за пшеницю 6 кл у кількості 75,911тн;        34 967 грн. 60 коп. за кукурудзу у кількості 46,010 тн та 16 340 грн. 00 коп. за ячмінь у кількості 21,500 тн;

- відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні  встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін);

- отже, строк поставки передбаченої Договором продукції вважається таким, що настав;

- як вбачається, відповідачем на виконання умов Договору було передано позивачу пшеницю 6 кл у кількості 28,600 тн та на суму  21 736 грн. 00 коп., що підтверджується накладною від 12.03.2010р. №6, кукурудзу у кількості 46,01 тн на суму 34 967 грн. 67 коп., що підтверджується прибутковою накладною від 29.10.2010р. №62 та ячмінь у кількості 21,500 тн на суму 16 340 грн. 00 коп., що підтверджується прибутковою накладною від 03.11.2010р. №64;    

- таким чином, відповідачем не було поставлено позивачу пшеницю 6 кл у кількості  47,311 тн на суму 35 956 грн. 40 коп., за яку позивачем здійснені розрахунки, а кукурудзу та ячмінь здійснено з простроченням строку поставки;

- на момент розгляду справи доказів поставки пшеницю 6 кл відповідачем не надано;

- відповідно до пункту 6.4 Договору у випадку передачі продукції в кількості меншій, ніж передбачено умовами даного договору, продавець зобов'язаний протягом трьох днів з дня пред'явлення претензій покупцем передати покупцю частину продукції, що не вистачає; у випадку, якщо продукція не буде передана покупцю в строки, зазначені пунктом 4.1 даного договору, покупець має право вимагати від продавця оплати вартості непоставленої в строк продукції по ринковим цінам, що встановлені на продукцію на день пред'явлення такої вимоги, та штрафу в розмірі п'ятдесят відсотків від вартості продукції, що непоставлена покупцю;

- позивач, посилаючись на пункт 6.4 Договору, вважає, що відповідач заборгував йому      75 696 грн. 00 коп., що становить вартість недопоставленої пшениці 6 класу по ринковим цінам; відповідач проти цього заперечує.

Враховуючи викладене суд доходить висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного:

- згідно статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу;

- частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх та непрацездатних дітей;

- відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який  одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати;

- отже, суд вважає, що право покупця, що здійснив попередню оплату за продукцію і не отримав її у встановлений строк,  обмежено законом, а тому позивач відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України має право вимагати від відповідача поставки пшениці 6 класу у кількості тн на суму грн. коп. або повернення суми здійсненої попередньої оплати у розмірі грн. коп., на яку не було здійснено поставку продукції;

- відповідно до пункту 1 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству;

- таким чином, пункт 6.4 укладеного між сторонами Договору у частині щодо випадку, якщо продукція не буде передана покупцю в строки, зазначені пунктом 4.1 даного договору, покупець має право вимагати від продавця оплати вартості непоставленої в строк продукції по ринковим цінам, що встановлені на продукцію на день пред'явлення такої вимоги, не відповідає вимогам закону, а тому є недійсним;

- тому позивач з огляду на часткову недійсність пункту 6.4 Договору відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України має право на повернення йому суми попередньої оплати у розмірі 35 956 грн. 40 коп., яку слід стягнути з відповідача;

- згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання);

- статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки;

- відповідно статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання;

- отже, оскільки умовами пункту 6.4 встановлено штраф у розмірі п'ятдесят відсотків від вартості продукції, що непоставлена покупцю, а відповідачем не було поставлено позивачу тільки пшеницю 6 класу на суму 35 956 грн. 40 коп., то штраф за непоставку пшениці 6 класу становить 17 978 грн. 20 коп.;

- при цьому суд враховує, що пунктом 6.4 Договору не передбачено штраф за несвоєчасно поставлену продукцію, тому штраф за поставлені поза межами встановленого Договором строку кукурудзу та ячмінь не може бути застосовано;

- відповідно до пункту 6.3 Договору у випадку прострочення поставки продукції (пункт 4.1) продавець сплачує покупцю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми заборгованості за кожен день непоставленої в строк продукції;

- отже, неустойка за прострочку поставки продукції становить 3 713 грн. 58 коп. (з 16.08.2010р. по 27.12.2010р.).

З урахуванням викладеного вимоги позивача  підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі розподіляються пропорційно задоволеним вимогам.

          Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Визнати частково недійсним пункт 6.4 Договору від 05.02.2010р. №050210 в частині права вимоги від продавця оплати вартості непоставленої у строк продукції по ринковим цінам, встановленим на продукцію на день пред'явлення такої вимоги.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Сільського фермерського господарства "Долина" (52924, с. Володимирівка Межівського району Дніпропетровської області; ідентифікаційний код 32058004;                            п/р 26007050213519 в АК Приватбанк, м. Павлоград, МФО 305299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПроАгро" (83050, м. Донецьк, вул. Університетська, буд.58, кв.65; ідентифікаційний код 36560702; п/р 260070736 в ПАБ «Уникомбанк»м. Донецька,                        МФО 335902) 35 956 грн. 40 коп. –заборгованості, 17 978 грн. 20 коп. –штрафу,                   3 713 грн. 58 коп. –пені, 576 грн. 48 коп. - витрати по сплаті державного мита та                      110 грн. 57 коп. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня  його підписання.      

          СУДДЯ                                                                                 Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

          „21„  лютого 2011р.