Рішення

від 22.02.2011 по справі 15/29-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/29-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.02.11р.

Справа № 15/29-10

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша фінансова лізингова компанія", м. Київ 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіто Бренд Компані", м. Дніпропетровськ  

про стягнення 398 992,77 грн.             

Суддя  Петренко Н.Е.

Представники:

  від позивача:не з'явився  

  від відповідача: не з'явився 

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша фінансова лізингова компанія", м.Київ (далі-позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіто Бренд Компані", м.Дніпропетровськ (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 398 992,77 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 353 215,11 грн. - основний борг, 15541,46грн. - інфляційні витрати,  4 732,11 грн. - 3% річних 25 504,08 грн. - пеня.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за угодою з фінансового лізингу № 32 укладеною між сторонами 22.01.2007 року.

21.02.11р. до господарського суду від позивача надійшло клопотання про уточнення позовних вимог, відповідно якого позовні вимоги збільшені, оскільки відповідач й надалі користується об'єктом Угоди з фінансового лізингу № 32, таким чином позивач збільшує період заборгованості до лютого 2011 включно та просить стягнути з відповідача суму боргу за не отримані лізингові платежі у розмірі 415 769,15 грн., пені у розмірі 44 115,58 грн.,  інфляційні витрати у розмірі 25 072,23 грн., 3% річних у розмірі 8 279,73 грн., всього 493236,69 грн.

Також, 21.02.11р. до суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи на іншу дату.

22.02.11р. у судове засідання повноважний представник відповідача не з'явився, відзив на позов не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки до господарського суду не надходило.

В матеріалах справи знаходиться  повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно якого відповідач про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд вважає за можливе розглянути справу  без участі представників сторін.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд,

ВИРІШИВ:

22.01.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено угоду з фінансового лізингу № 32 (далі - Угода), відповідно до якої позивач передав у фінансовий лізинг відповідачу об'єкти лізингу, зазначені у лізингових протоколах, що є невід'ємною частиною цієї Угоди, а саме Додаток № 1.1 - лізинговий протокол від 22.01.07 р. на використання дволінійної машини для виготовлення пакетів з перфорацією та намоткою в рулон, Додаток № 1.2 - лізинговий протокол  від 22.01.07 р. на використання високошвидкісного екструдера LM-AH65T, Додаток № 1.3 -  лізинговий протокол від 22.01.07 р. на використання високошвидкісного екструдера LM-AH65T, лізинговий протокол № 1.4 від 22.01.07 р. на використання високошвидкісного екструдера LM-AH65T, а відповідач прийняв у лізинг вищезазначені об'єкти лізингу та зобов'язаний щомісяця сплачувати лізингові платежі та будь-які інші платежі за лізинг протягом трьох робочих днів з дати виставлення відповідних рахунків згідно з графіком здійснення платежів.

Згідно з п. 2.4  Угоди, строк чинності цієї угоди розпочинається датою підписання даної Угоди та закінчується, окремо у відношенні до обладнання, датою викупу або повернення обладнання позивачу згідно з Розділом 12 цієї Угоди, за умови повного розрахунку по лізингових та інших платежах; або датою дострокового припинення дії даної Угоди згідно з Розділами 12,13, 14, та 15 цієї Угоди.

Вартість обладнання визначається у Додатку 3 угоди з фінансового лізингу та вказана в українській гривні на день підписання Додатку 3 (акту прийому-передачі). В подальшому відповідач відшкодовує частини вартості обладнання у складі лізингових платежів та здійснює викуп обладнання згідно з виставленими йому рахунками в українській гривні і які змінюються і перераховуються протягом цієї Угоди з фінансового лізингу пропорційно зміні офіційного курсу Національного Банку України до Євро на дату проведення розрахунків (п. 2.6 Угоди ).

Відповідно до п. 2  Додатку № 1.1, № 1.2, № 1.3, № 1,4 - лізингового  протоколу,  які є невід'ємною частиною Угоди з фінансового лізингу № 32 від 22.01.2007 р., термін лізингу становить 36 (тридцять шість) календарних місяців. Датою повернення обладнання є дата, що визначена в Акті прийому-передачі.

Згідно п. 7.2 Угоди,  відповідач сплачує позивачу:

- Перший лізинговий платіж, як це визначено в Додатку № 1 протягом п'яти банківських днів після підписання цієї угоди.

- Щомісячні лізингові та будь-які інші платежі, належні за цією Угоди з фінансового лізингу, мають бути сплаченими протягом трьох робочих днів із дня виставлення відповідних рахунків згідно з графіком здійснення платежів. Рахунки передаються позивачем відповідачу. Факт отримання рахунку підтверджується позивачу уповноваженою особою відповідача по факсу або електронною поштою не пізніше дня, протягом якого отримана фаскова копія такого рахунку.

Лізингові платежі та інші платежі вказані в українській гривні на день підписання лізингового протоколу. В подальшому відповідач сплачує лізингові та інші платежі згідно з виставленими йому рахунками в українській гривні і які змінюються та розраховуються протягом цієї Угоди з фінансового лізингу пропорційно зміні офіційного курсу НБУ до євро/доларів США на дату виставлення такого рахунку (п. 7.3 Угоди ).

    Проте відповідач  в порушення умов Угоди, належним чином не виконує свої зобов'язання, у зв'язку з чим у останнього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 353 215,11 грн. за наступними рахунками-фактурами:

      - за  використання  дволінійної машини  для   виготовлення  пакетів з перфорацією  та намоткою в рулон, згідно Додатку 1.1. від 22.01.2007 р.:

-Рахунок-фактура ФЛФ-000478 від 15.06.2010 р. на суму 29707,74 грн., за червень 2010 р.;

-Рахунок-фактура ФЛФ-000551 від 15.07.2010 р. на суму 30757,46 грн., за липень 2010 р.;

-Рахунок-фактура ФЛФ-000612 від 16.08.2010 р. на суму 30944,02 грн., за серпень 2010 р.;

-Рахунок-фактура ФЛФ-000684 від 15.09.2010 р. на суму 10451,69 грн., за вересень 2010 р.;

-Рахунок-фактура ФЛФ-000728 від 15.10.2010 р. на суму 11569,33 грн., за жовтень 2010 р.;

-Рахунок-фактура ФЛФ-000796 від 15.10.2010 р. на суму 11292,51 грн., за листопад 2010 р.

      - за використання високошвидкісного екструдера LМ-АН65Т, згідно Додатку № 1.2. від 22.01.2007 р.

- Рахунок-фактура ФЛФ-000479 від 15.06.2010 р. на суму 18064,48 грн., за червень 2010 р.;

- Рахунок-фактура ФЛФ-000552 від 15.07.2010р. на суму 18702,79 грн., за  липень 2010 р.;

- Рахунок-фактура ФЛФ-000613 від 16.08.2010 р. на суму 18823,26 грн., за серпень 2010 р.;

- Рахунок-фактура ФЛФ-000685 від 15.09.2010 р. на суму 6455,70 грн., за вересень 2010 р.;

- Рахунок-фактура ФЛФ-000729 від 15.10.2010 р. на суму 7144,50 грн., за жовтень 2010 р.;

- Рахунок-фактура ФЛФ-000797  від 15.10.2010 р. на суму 6973,39 грн., за листопад 2010 р.

      - за використання високошвидкісного екструдера LМ-АН65Т, згідно Додатку № 1.3. від 22.01.2007 р.

- Рахунок-фактура ФЛФ-000480 від 15.06.2010 р. на суму 18064,48 грн., за червень 2010 р.;

- Рахунок-фактура ФЛФ-000553 від 15.07.2010 р. на суму 18702,79 грн., за липень 2010 р.;

- Рахунок-фактура ФЛФ-000614 від 16.08.2010 р. на суму 18823,26 грн., за серпень 2010 р.;

- Рахунок-фактура ФЛФ-000686 від 15.09.2010 р. на суму 6455,70 грн., за вересень 2010 р.;

- Рахунок-фактура ФЛФ-000730 від 15.10.2010 р. на суму 7144,50 грн., за жовтень 2010 р.;

- Рахунок-фактура ФЛФ-000798 від 15.10.2010 р. на суму 6973,39 грн., за листопад 2010 р.

      - за використання високошвидкісного екструдера LМ-АН65Т, згідно Додатку № 1.4. від 22.01.2007 р.

- Рахунок-фактура ФЛФ-000481від15.06.2010 р. на суму 18064,48 грн., за  червень 2010 р.;

- Рахунок-фактура ФЛФ-000554 від 15.07.2010 р. на суму 18702,79 грн., за липень 2010 р.;

- Рахунок-фактура ФЛФ-000615 від 16.08.2010 р. на суму 18823,26 грн., за серпень 2010 р.;

- Рахунок-фактура ФЛФ-000687 від 15.09.2010 р. на суму 6455,70 грн., за вересень 2010 р.;

- Рахунок-фактура ФЛФ-000731 від 15.10.2010 р. на суму 7144,50 грн., за жовтень 2010 р.;

- Рахунок-фактура ФЛФ-000799 від 15.10.2010 р. на суму 6973,39 грн., за листопад 2010 р.

      З метою досудового врегулювання спору позивачем 26.08. 2010 р. було направлено на адресу відповідача претензію з вих. № 20100826/01 про здійснення термінового перерахування заборгованості, за період з травня 2010 р. по серпень 2010 р., у розмірі  343865,41грн. в строк до 03.09.2010 р., яка утворилась відповідно до Угоди з фінансового лізингу №32 від 22 .01.2007 року.

     Відповідач отримав вищезазначену претензію 14.09.2010 року про що, свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення.

        Вказані вимоги були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.  

    Відповідно до п. 7.4 Угоди, у разі прострочення здійснення   лізингового платежу відповідач сплачує: (і) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день затримки платежу; та (її) будь-які судові, адміністративні чи операційні витрати, сплачені позивачем для стягнення платежу.

       Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

        Відповідно  нормам чинного законодавства та п. 7.4 Угоди позивачем  було нараховано:

- згідно Додатку № 1.1 лізингового протоколу від 22.01.2007 р.:

                    сума боргу за не отримані лізингові платежі складає 124722, 75 грн.;

          сума інфляційних витрат у розмірі  5487,80 грн.;

          сума пені за період прострочення 9005,67 грн.;

          сума 3 % річних у розмірі1670,94 грн.

- згідно Додатку № 1.2 лізингового протоколу від 22.01.2007 р.:

          сума боргу за не отримані лізингові платежі складає 76164,12 грн.;

          сума інфляційних  витрат у розмірі 3351,22 грн.;

          сума пені за період прострочення 5499,47 грн.;

          сума 3 % річних у розмірі1020,39 грн.

- згідно Додатку № 1.3 лізингового протоколу від 22.01.2007 р.:

          сума боргу за не отримані лізингові платежі складає 76164,12 грн.;

          сума інфляційних витрат у розмірі 3351,22 грн.;

          сума пені за період прострочення 5499,47 грн.;

          сума 3 % річних у розмірі 1020,39 грн.

- згідно Додатку № 1.4 лізингового протоколу від 22.01.2007 р.:

          сума боргу за не отримані лізингові платежі складає 76164,12 грн.;

          сума інфляційних витрат у розмірі3351,22 грн.;

          сума пені за період прострочення 5499,47 грн.;

                    сума 3 % річних у розмірі 1020,39 грн.

       Таким чином, загальна заборгованість по лізинговим платежам складає 353215,11 грн., загальний розмір пені  - 25 504,08 грн., загальний розмір 3% річних - 4 732,11 грн. та загальні інфляційні витрати -  15 541,46 грн., всього 398 992,76 грн.

21.02.11р. до господарського суду від позивача надійшло клопотання про уточнення позовних вимог, відповідно якого позовні вимоги збільшені, оскільки відповідач й надалі користується об'єктом Угоди з фінансового лізингу № 32, таким чином позивач збільшує період заборгованості до лютого 2011 включно.

Таким чином, позивачем було нарахована:

- згідно Додатку № 1.1 лізингового протоколу від 22.01.2007 р.:

                    сума боргу  за період з 21.06.10 по 31.01.11р. складає 157 867,99 грн.;

          сума інфляційних витрат за період з 21.06.10 по 31.01.11р. складає 8 840,61грн.;

          сума пені за період  з 21.06.10 по 31.01.11р. складає 15 555,40 грн.;

          сума 3 % річних за період  з 21.06.10 по 31.01.11р. складає 2 919,48 грн.

- згідно Додатку № 1.2 лізингового протоколу від 22.01.2007 р.:

          сума боргу за період  з 21.06.10 по 31.01.11р. складає 96  616,78  грн.;

          сума інфляційних  витрат за період  з 21.06.10 по 31.01.11р. складає 5410,54 грн.;

          сума пені за період  з 21.06.10 по 31.01.11р. складає  9 520,06 грн.;

          сума 3 % річних за період  з 21.06.10 по 31.01.11р. складає 1 786,75 грн.

- згідно Додатку № 1.3 лізингового протоколу від 22.01.2007 р.:

          сума боргу за період  з 21.06.10 по 31.01.11р. складає 96 616,78 грн.;

          сума інфляційних витрат за період  з 21.06.10 по 31.01.11р. складає 5410,54 грн.;

          сума пені за період  з 21.06.10 по 31.01.11р. складає 9 520,06  грн.;

          сума 3 % річних за період  з 21.06.10 по 31.01.11р. складає 1 786,75 грн.

- згідно Додатку № 1.4 лізингового протоколу від 22.01.2007 р.:

          сума боргу за період  з 21.06.10 по 31.01.11р. складає 96 616,78 грн.;

          сума інфляційних витрат за період  з 21.06.10 по 31.01.11р. складає 5410,54 грн.;

          сума пені за період  з 21.06.10 по 31.01.11р. складає 9 520,06  грн.;

                    сума 3 % річних за період  з 21.06.10 по 31.01.11р. складає 1 786,75 грн.

         Оскільки, відповідачем було здійснено часткове погашення суми основного боргу, станом на 16.02.11р. позивач просить стягнути з відповідача суму боргу за не отримані лізингові платежі у розмірі 415 769,15 грн., пені у розмірі 44 115,58 грн.,  інфляційні витрати у розмірі 25 072,23 грн., 3% річних у розмірі 8 279,73 грн.

          Позивачем додано фіскальний чек та опис вкладення від 16.02.11р., відповідно яких клопотання про уточнення (збільшення) позовних вимог направлено на адресу відповідача.

    Також, позивачем було надано квитанцію про відправлення телеграми на адресу відповідача, в якій повідомлялось про день, час та місце розгляду даної справи.

        Доказів виконання зобов'язання по Угоді на момент розгляду спору відповідач не надав.

        При викладених обставинах вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

        Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України,  суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку ( ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 292 Господарського кодексу України, лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Крім того, відповідно до ч. 7 ст. 292 Господарського кодексу України правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до  Господарського кодексу України та інших законів.

       Частини 2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачає, що за  договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

    Пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

     Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг»сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

    Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено ст. 611 ЦК України.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості по лізинговим платежам у розмірі 415 769,15  грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

      Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

       Частиною 6 ст. 231  Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором, а статтями 1 та 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 року №543-96-ВР передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня.

       Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232  Господарського кодексу України).

    Відповідно до п. 7.4 Угоди, у разі прострочення здійснення  лізингового платежу відповідач сплачує: (і) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день затримки платежу; та (її) будь-які судові, адміністративні чи операційні витрати, сплачені позивачем для стягнення платежу.

Відповідно до п. 7.4 Угоди позивачем була нарахована пеня за період з 21.06.2010р. по 31.01.2011р., згідно Додатку  № 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 Угоди, на загальну суму 44 115,58 грн.

За наведених обставин, господарський суд прийшов висновку, що вимога позивача щодо стягнення пені за період з 21.06.2010р. по 31.01.2011р. у розмірі 44 115,58 грн.  визнається не правомірною, оскільки нарахування пені припиняється через шість місяців.

Після перерахунку відповідно до вимогам чинного законодавства, пеня за період з 21.06.10р. по 19.12.10р., тобто за шість місяців або 182 дня,  складає 35 940,12 грн.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення пені підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 35 940,12 грн.

         Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми закону позивачем було нараховано інфляційні витрати за період з 21.06.10р. по 30.01.11р., згідно Додатку  № 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 Угоди,  на загальну суму 25 072,23 грн. та 3% річних за період з 21.06.10р. по 30.01.11р., згідно Додатку  № 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 Угоди, на загальну суму 8 279,73 грн., розрахунки яких перевірено господарським судом.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення інфляційних витрати  на загальну суму 25 072,23 грн. та 3% річних  на загальну суму 8 279,73 грн. слід визнати обґрунтованими  і такими, що підлягають  задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково: стягненню підлягає заборгованість по лізинговим платежам у розмірі 415 769,15 грн., пеня в розмірі 35940,12грн., інфляційні витрати у розмірі 25 072,23 грн. та 3% річних  в розмірі 8279,73грн.,  в решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Стягненню з відповідача   підлягають    витрати    по    сплаті    державного   мита   в  розмірі  4 850,62 грн.

та 232,09 грн. витрат, пов'язаних зі сплатою інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 1, 11, 16 Закону України "Про фінансовий лізинг", ст. ст. 1, 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 611, 612  Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232, 292 Господарського кодексу України,  ст. ст. 4, 32-34, 43-45, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,  -

                                                    ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіто Бренд Компані", (місцезнаходження: 49117, м. Дніпропетровськ, вул. Томська, буд. 288; адреса для листування: 51200, м. Новомосковськ, вул. Зіни Білої, буд. 91; ЄДРПОУ 32816200, р/р 26001001301895 в АТ "ОТП Банк", МФО 300528) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша фінансова лізингова компанія" (місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, буд. 4/6, корпус "А", кім. 307 Б; адреса для листування: 02081, м.Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-Д; ЄДРПОУ 31453238, р/р 26001010002460 в філії УніКредит Банку ТЗоВ у м. Києві, МФО 300744) 415 769,15 грн. (чотириста п'ятнадцять тисяч сімсот шістдесят дев'ять грн. 15 коп.) основного боргу, 35 940,12  грн. (тридцять п'ять тисяч дев'ятсот сорок грн. 12 коп.) пені, 8 279,73 грн. (вісім тисячі двісті сімдесят дев'ять грн. 73 коп.) 3% річних, 25 072,23 грн. (двадцять п'ять тисяч сімдесят дві грн. 23 коп.) інфляційних  витрат, 4 850,62 грн. (чотири тисячі вісімсот п'ятдесят грн. 62 коп.) витрати по сплаті державного мита, 232,09 грн. (двісті тридцять дві грн. 09 коп.) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог – відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

 Н.Е. Петренко

Повне рішення складено 22.02.11р.