Рішення

від 24.02.2011 по справі 43/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

43/11

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

24.02.11 р.                                                                                    Справа № 43/11                               

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання Перекрестній О.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Державного підприємства „Донецька залізниця”, м. Донецьк в особі Дебальцевського будівельно-монтажного експлуатаційного управління, м. Дебальцеве Донецької області

до відповідача: Державного закладу „Дебальцевська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Донецькій залізниці”, м. Дебальцеве Донецької області

про стягнення боргу в сумі 15368,40грн.

Представники сторін:

від позивача: Афоніна М.Е. за довіреністю №72-01/4059 від 29.12.2010р.

від відповідача: Кошелєв В.В. – керівник

Суд перебував у нарадчій кімнаті 24.02.2011р. з 11:50 год. до 12:00 год.

СУТЬ СПРАВИ:

Державне підприємство „Донецька залізниця”, м. Донецьк в особі Дебальцевського будівельно-монтажного експлуатаційного управління, м. Дебальцеве Донецької області, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного закладу „Дебальцевська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Донецькій залізниці”, м. Дебальцеве Донецької області про стягнення боргу в сумі 15368,40грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір підряду від №1 від 03.03.2010р., акт приймання виконаних будівельних робіт за березень 2010р. (форма КБ-2В) у сумі 15368,40грн. та невиконання відповідачем договірних зобов'язань в частині оплати підрядних робіт.

Ухвалою суду від 02.02.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №43/11.

24 лютого 2011р. позивач надав письмові пояснення №353, в яких зазначив, що датою підписання сторонами акту приймання виконаних робіт слід вважати 30.03.2010р.

Того ж дня відповідач надав письмові пояснення, згідно яких визнав позовні вимоги та зобов'язався сплатити заборгованість у сумі 15368,40грн. при наявності фінансування закладу.

Згідно з ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позовних вимог господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

Під час судового розгляду представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності зі ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, господарський суд, -  

ВСТАНОВИВ:

03 березня 2010р. між ДЗ „Дебальцевська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Донецькій залізниці” (замовник) та Дебальцевським будівельно-монтажним експлуатаційним управлінням (підрядник) був укладений договір, за умовами якого підрядник зобов`язався виконати роботи з поточного ремонту кабінету гігієни праці в будівлі ДЗ „Дебальцевська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Донецькій залізниці” та здати роботи замовнику в строк до 01.06.2010р. або достроково, а замовник зобов'язався прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість протягом 5 банківських днів з моменту підписання акту приймання виконаних робіт (пункти 1.1., 1.3., 2.2.1. договору). Роботи вважаються виконаними після підписання замовником акту приймання виконаних робіт (пункт 1.4. договору). Ціна договору складає 15368,40грн., у тому числі ПДВ 2561,40грн. (пункт 3.2. договору). Оплата замовником виконаних робіт здійснюється на підставі акту приймання робіт шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника, вказаний в договорі (пункт 3.3. договору). Договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 01.06.2010р. (пункт 6.2. договору).

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 Цивільного кодексу України.

Приписами ст.837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплати виконану роботу.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами погоджено всі істотні умови договору, на момент здійснення зобов'язань сторони перебували у договірних відносинах. Договір не визнаний у встановленому порядку недійсним, докази стосовно цього не надавались господарському суду.

Відповідно до ч.4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

Згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт за березень 2010р. (форма КБ-2В), позивачем були виконані роботи з поточного ремонту кабінету гігієни праці будівлі СЕС вартістю 15368,40грн.

Вказаний акт підписаний представниками сторін з прикладанням печаток підприємств без зауважень, що є доказом належного виконання позивачем ремонтних робіт за догором підряду №1 від 03.03.2010р. та прийняття цих робіт відповідачем без претензій щодо їх об'єму, якості та вартості.

Відповідно до вимог ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зі змісту ч.1 ст.854 ЦК України вбачається, що обов'язок замовника здійснити повний розрахунок за виконані підрядні роботи покладений у залежність від належності виконання робіт підрядником та здачі роботи.

Враховуючи строки розрахунку, визначені в пункті 2.2.1. договору та те, що в акті не проставлена дата його підписання відповідачем, тому датою підписання слід вважати останній день місяця, в якому прийнято роботи, суд доходить висновку, що роботи, прийняті у березні 2010р., підлягають оплаті до 07.04.2010р.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525,526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання, всупереч, умовам договору, вимогам вищевикладених статей ЦК та ГК України, належним чином не виконав, виконані роботи не оплатив. Як наслідок, за відповідачем перед позивачем утворився борг у сумі 15368,40грн.

Доказів у розумінні ст.ст.33, 36 ГПК України щодо оплати заборгованості у вказаній сумі наразі відповідачем до матеріалів справи не надано.

У письмових поясненнях, наданих суду 24.02.2011р., відповідач визнав позовні вимоги в сумі 15368,40грн. в повному обсязі.

Відповідно до ст.22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб (ст.78 ГПК України).

Отже, враховуючи, що позов позивачем обґрунтований, відповідає законодавству, фактичним обставинам справи та підтверджений відповідними доказами, а також те, що відповідач погодився з обґрунтованістю позовних вимог, вимоги позивача про стягнення боргу в сумі 15368,40грн. є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.3, 525, 526, 530, 837, 854, 882 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 4, 22, 32-34, 43, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                                 ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства „Донецька залізниця”, м. Донецьк в особі Дебальцевського будівельно-монтажного експлуатаційного управління, м. Дебальцеве Донецької області до Державного закладу Дебальцевська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Донецькій залізниці, м. Дебальцеве Донецької області про стягнення боргу в сумі 15368,40грн. – задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Державного закладу „Дебальцевська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Донецькій залізниці” (84700, Донецька область, м. Дебальцеве, вул. Леніна, 54; ідентифікаційний код 01112356; р/р 35213003000506 в ГУДКУ Донецької області, МФО 834016) на користь Державного підприємства „Донецька залізниця” в особі Дебальцевського будівельно-монтажного експлуатаційного управління (84700, Донецька область, м. Дебальцеве, вул. Мокієвської, 103; ідентифікаційний код 01076040; р/р 26004089686 в Донецькій області АБ „Експрес-Банк” м. Донецьк, МФО 335838) борг в сумі 15368,40грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 153,68грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.

Повернути Державному підприємству „Донецька залізниця” в особі Дебальцевського будівельно-монтажного експлуатаційного управління (84700, Донецька область,                       м. Дебальцеве, вул. Мокієвської, 103; ідентифікаційний код 01076040; р/р 26004089686 в Донецькій області АБ „Експрес-Банк” м. Донецьк, МФО 335838) надмірно сплачене державне мито у сумі 2,66грн.

Видати наказ  та довідку після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 24.02.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя                                                               Зубченко І.В.