Рішення

від 28.02.2011 по справі 20/313

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/313

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

28.02.11 р.                                                                                    Справа № 20/313                               

Суддя господарського суду Донецької області  Донець О.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м.Горлівка

до відповідача: Маріупольського міського управління УМВС України у Донецькій області, м.Маріуполь

про стягнення 67990,64 грн.

За участю представників:

від позивача: Пожидаєва В.В. – дов.

відповідача: Юрасова О.В. – дов.

СУТЬ СПОРУ:

           До господарського суду Донецької області звернулось Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго”, м.Горлівка, із позовом до Маріупольського міського управління УМВС України у Донецькій області, м.Маріуполь, про стягнення 67990,64 грн., з яких 50087,84 грн. – сума заборгованості за активну електричну енергію, 1425,31 грн. – сума заборгованості за реактивну електричну енергію, 1625,17 грн. – сума 3% річних, 3747,00 грн. – сума інфляції, 11105,32 грн. – сума пені.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на факт порушення відповідачем умов договору про постачання електричної енергії № 11/614 від 01.01.06 р., на приписи Господарського та Цивільного кодексів України, Закону України „Про електроенергетику”, Правил користування електричною енергією та на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, про що надав суду письмовий відзив на позов № 289 від 14.01.11 р. Крім того, у своєму відзиві відповідач повідомив, що станом на 26.11.10р. ним було здійснено оплату суми заборгованості, а саме 50087,84 грн. – суми заборгованості за активну електричну енергію, 1425,31 грн. – суми заборгованості за реактивну електричну енергію. Також у своєму відзиві відповідач просив суд відмовити позивачу в відшкодуванні  11105,32 грн. – суми пені, 1625,17 грн. – суми 3% річних, 3747,00 грн. – суми інфляції. В обґрунтування свого відзиву відповідач посилається на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

31 січня 2011 року позивач надав суду „Заяву про Уточнення позовних вимог”, в якій зазначив, що станом на 26.11.10 р. у відповідача немає заборгованості за спожиту електроенергію. Крім того,  у своїх уточненнях позивач повідомляє, що у доданих до позовної заяви розрахунках пеня, 3% річних та інфляційні нарахування були розраховані до 31.10.10р. включно, у зв'язку з чим просив суд стягнути з відповідача 11674,08 грн. – суму пені, 1735,25 грн. – суму 3% річних, 3901,56 грн. – суму інфляції. Дану заяву судом прийнято до розгляду як заяву про збільшення розміру позовних вимог, подану в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

28 лютого 2011 року відповідач звернувся до суду з „Відзивом на заяву ВАТ „Донецькобленерго” про уточнення позовних вимог”, у якій просить суд відмовити Відкритому акціонерному товариству „Донецькобленерго”  у задоволені позовних вимог в частині стягнення суми 3% річних у розмірі 1735,25 грн. та суми інфляції у розмірі 3901,56 грн. та просив суд зменшити суму пені на 99%.

Також 28.02.10р. позивач надав суду клопотання про зменшення пені на 99%. В обґрунтування свого клопотання відповідач посилається на  приписи Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Закон України „Про міліцію” та надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

У судовому засіданні оголошувалися перерви з 17.01.11 р. до 31.01.11 р. та з 31.01.11р. до 28.02.11р.

           Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

09 жовтня 2010 року між Відкритим акціонерним товариством „Донецькобленерго” (далі-Постачальник) та Маріупольським міським управлінням УМВС України у Донецькій області (далі-Споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 11/614 (далі-Договір).

Відповідно до п.1 Договору, Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 267.3 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору.

Згідно із п.2.3.3 Договору, Споживач зобов'язався оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно із умовами додатка № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію” та №6 „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”, а також оплачувати рахунки за перевищення договірної величини потужності та електроспоживання.

Пунктом 2.3.4 Договору передбачено, що Споживач зобов'язався здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника електричної енергії та електроустановками Споживача згідно з додатком № 10 та (або) № 10а  „Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії”.

Відповідно до п.4.2.1 Договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3 – 2.2.4 Договору, з порушення термінів, визначених відповідним додатком, сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком, або здійснюється на підставі окремого розрахункового документу.

Позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, постачав відповідачеві електричну енергію, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами.

Відповідач свого обов'язку з повної та своєчасної оплати отриманої електричної енергії у встановлені строки не виконав, чим порушив умови Договору.

Посилаючись на вищевикладене, позивач звернувся до суду із позовними вимогами, збільшив їх розмір та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги з постачання електричної енергії в сумі 67990,64 грн., з яких 50087,84 грн. – сума заборгованості за активну електричну енергію, 1425,31 грн. – сума заборгованості за реактивну електричну енергію, 1625,17 грн. – сума 3% річних, 3747,00 грн. – сума інфляції, 11105,32 грн. – сума пені.

Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив та клопотав про зменшення розміру пені.

Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.  

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші  учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних  вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву,  що  зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Під час розгляду справи відповідачем надані наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень №№ 1190, 1191, 1192 від 26.11.10р. про повну сплату заявлених до стягнення суми боргу з активної та реактивної електроенергії.

За даних обставин суд дійшов висновку про те, що до подання позовної заяви відповідачем погашено суму основного боргу, а саме: 1425,31 грн. – суму заборгованості за реактивну електричну енергію, 50087,84 грн. – суму заборгованості за активну електричну енергію.

На підставі вищевикладеного, суд відмовляє у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 1425,31 грн.  – суми заборгованості за реактивну електричну енергію, 50087,84 грн. – суми заборгованості за активну електричну енергію.

Крім того, у своєму позові позивач просив суд стягнути з відповідача 1735,25 грн. – суму 3% річних та 3901,56 грн. – суму інфляції.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від  простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

 Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1735,25 грн. – суми 3% річних та 3901,56 грн. – суми інфляції є обґрунтованими та підлягають стягненню.

 Відповідно до ст.233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право: зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідач є бюджетною установою, яка фінансується за рахунок Державного бюджету, суд зменшує розмір стягуваної пені на 99%, тобто до 116,74 грн., скориставшись правом, наданим п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати покладаються на обидві сторони в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

  На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 46, 49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.193, 233 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м.Горлівка, до Маріупольського міського управління УМВС України у Донецькій області, м.Маріуполь, – задовольнити частково.

Зменшити розмір стягуваної суми пені до 116,74 грн.

Стягнути з Маріупольського міського управління УМВС України у Донецькій області, (87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Георгіївська,63; код ЄДРПОУ 08671449) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, буд.11; на поточний рахунок № 2600630328 у філії „Донецького обласного управління ВАТ „Державний ощадний банк України”, код ЄДРПОУ 00131268) 1735,25 грн. – суму 3% річних, 3901,56 грн. – суму інфляції, 116,74 грн. – суму пені.

Стягнути Маріупольського міського управління УМВС України у Донецькій області, (87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Георгіївська,63; код ЄДРПОУ 08671449) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, буд.11; на поточний рахунок № 2600630328 у філії „Донецького обласного управління ВАТ „Державний ощадний банк України”, код ЄДРПОУ 00131268) 173,11 грн. – суму витрат по сплаті державного мита, 59,36 грн. – суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволені позовних вимог щодо стягнення з відповідача 1425,31 грн. – суми заборгованості за реактивну електричну енергію, 50087,84 грн. – суми заборгованості за активну електричну енергію – відмовити.

Видати накази у встановленому порядку.

                                       Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 28.02.2011 р.

                                                                                        Повне рішення підписано 04.03.2011 р.

Суддя                                                               Донець О.Є.