Постанова

від 03.03.2011 по справі 41/209

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

41/209

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

01.03.2011 р.           справа №41/209

Донецький апеляційний господарський суд  у складі колегії суддів:

головуючого:Калантай М.В.    

суддів:

Волкова Р.В.Запорощенка М.Д.

за участю  представників сторін:

від позивача:не з'явився

від відповідача:Капітонов В.І. –дов. від 30.12.10.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державного підприємства "Селидіввугілля" м. Селидове

на рішення господарського суду

Донецької області

від23.11.2010 року

у справі№41/209                                           

за позовом:Державної екологічної інспекції в Донецькій області                 м. Донецьк

до відповідача:Державного підприємства "Селидіввугілля" м. Селидове

простягнення збитків, заподіяних державі в сумі 12005260,10грн.

                                             У судовому засіданні з 08.02.2011 року по 01.03.2011 року

                                             була оголошена перерва.

Рішенням господарського суду Донецької області від 23.11.2010 року у справі                №41/209 (суддя Гончаров С.А.) задоволено позов Державної екологічної інспекції в Донецькій області м. Донецьк до Державного підприємства "Селидіввугілля" м. Селидове про стягнення збитків, заподіяних державі, в сумі 12005260,10 грн.

Стягнуто з Державного підприємства "Селидіввугілля"  м. Селидове на рахунок спеціального фонду місцевого бюджету Селидівської міської ради  збитки, заподіяні державі, в сумі 12005260,10 грн.

Рішення суду мотивоване доведеністю та обґрунтованістю заявлених позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, відповідач, Державне підприємство "Селидіввугілля" м.Селидове, звернувся з апеляційною скаргою про скасування рішення господарського суду, оскільки вважає, що воно прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з недоведеністю обставин, які господарський суд визнав встановленими, з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Заявник апеляційної скарги посилається на те, що позивачем не доведено позовних вимог, помилково визначені показники, на підставі яких здійснено розрахунок наднормативних викидів забруднюючих речовин та сума збитків, заподіяних державі цими викидами.

Скаржник просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову  відмовити.  

Позивач, Державна екологічна інспекція в Донецькій області м. Донецьк, проти апеляційної скарги заперечує, вважає рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у відповідності до приписів чинного законодавства та з всебічним з'ясуванням обставин у даній справі.  Позивач наполягає на безпідставності та необґрунтованості доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі. Просить залишити рішення господарського суду –без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

У відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв‘язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення  місцевого господарського суду у повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, доводи заявника апеляційної скарги, вислухавши представника позивача, що прибув в засідання суду, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила.

Торецьким міжрайонним відділом інструментально-лабораторного контролю було здійснено відбір проб організованих викидів стаціонарних джерел ВП "Шахта "Курахівська" ДП "Селидіввугілля" (труби котельні від Ланкаширського котла № 1 та котла № 3), про що складено акт відбору проб викидів стаціонарних джерел від 20.11.2008 року № 40.

Відповідно до акту відбору проб викидів стаціонарних джерел від 20.11.2008 року № 40 Торецьким міжрайонним відділом інструментально-лабораторного контролю було проведено вимірювання параметрів газопилового потоку стаціонарних джерел викиду та вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел (труби котельні від Ланкаширського котла № 1 та котла № 3), про що складені відповідні протоколи, а саме: протокол вимірювань параметрів газопилового потоку від         20.11.2008 року та протокол вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел від 24.11.2008 року № 40.

При здійсненні наведених вимірювань було встановлено, що середнє значення зафіксованої масової концентрації забруднюючих речовин від джерела викиду в атмосферу - труби котельні від Ланкаширського котла № 1 та котла № 3 становить: по оксиду вуглецю –387.917 мг/куб.м., по оксидам азоту –43.904 мг/куб.м., по ангідриду сірчистого –753.610 мг/куб.м.

Відділом оперативного міжрайонного екологічного контролю по Торецькому регіону Державної екологічної інспекції в Донецькій області в період з 26.02.2010 року по 04.03.2010 року було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ДП "Селидіввугілля", за наслідками якої складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 26.02-04.03.2010 року.

Перевіркою встановлено, що відокремлені підприємства ДП "Селидіввугілля", зокрема, "Шахта "Курахівська", працюють і здійснюють викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами з 01.01.2008 року без дозволу спеціально уповноваженого органу, що є порушенням ст.ст. 11, 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

Згідно довідки ВП "Шахта "Курахівська" ДП "Селидіввугілля" № 11-379 від 16.04.2010 року, за період з 20.11.2008 року по 31.01.209 року Ланкаширськими котлами № 1, № 3 було фактично відпрацьовано 1752 години

Відділом оперативного міжрайонного екологічного контролю по Торецькому регіону Державної екологічної інспекції в Донецькій області було розраховано розмір відшкодування збитків, зумовлених наднормативними викидами ВП "Шахта "Курахівська" ДП "Селидіввугілля" з 20.11.2008 року по 31.12.2009 року, згідно якого загальна сума збитку склала 12084489,34 грн.

Наведений розрахунок виконано за період з 20.11.2008 року по 31.01.2009 року згідно Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферу, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 18.05.95р. № 38 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.05.1995 року за № 157/693; за період з 01.02.2009 року по 31.12.2009 року –згідно Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 639 від 10.12.2008 року, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 21.01.2009 р. за № 48/16064.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду у справі відповідає вимогам матеріального і процесуального права та не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами,  підприємствами, установами та   організаціями   здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню   природних   ресурсів,   негативному  впливу  на  стан навколишнього природного середовища.

Статтею 51 цього ж Закону встановлено, що підприємства, установи й  організації, діяльність яких пов'язана з шкідливим впливом на навколишнє  природне  середовище, незалежно  від  часу  введення  їх  у  дію повинні бути обладнані спорудами,  устаткуванням і  пристроями  для  очищення  викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю  і  складом  забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.

У відповідності до статті 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" підприємства, установи,  організації та громадяни -  суб'єкти підприємницької  діяльності,  що  здійснюють  викиди  забруднюючих речовин в  атмосферне  повітря  та  діяльність  яких  пов'язана  з впливом   фізичних   та   біологічних   факторів   на  його  стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські,   технічні   та  інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та  нормативами  екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.

Стаття 11 даного Закону передбачає, що для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлених Кабінетом Міністрів України.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними  джерелами  можуть  здійснюватися  після отримання дозволу,  який   видається  територіальним  органом  спеціально уповноваженого центрального органу  виконавчої влади  з  питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Як вбачається із наданих до матеріалів справи доказів відповідачем порушені вимоги ст.ст. 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", що підтверджується матеріалами справи, зокрема, протоколом вимірювань параметрів газопилового потоку від 20.11.2008 року, протоколом вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел від 24.11.2008 року № 40, актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 26.02-04.03.2010 року.

У відповідності до вимог ст. 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" особи, винні у  перевищенні    обсягів    викидів    забруднюючих    речовин, встановлених  у  дозволах  на  викиди   забруднюючих   речовин   в атмосферне повітря несуть відповідальність згідно з законом.

Приписами статті 34  даного Закону встановлено, що шкода, завдана  порушенням    законодавства   про   охорону атмосферного  повітря,  підлягає  відшкодуванню   у   порядку   та розмірах, встановлених законом.

Статтею 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачена відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища і в тому числі зобов'язання підприємств відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок таких порушень.

Відповідно до статті 69 цього Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення цього законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.

Як вбачається із матеріалів справи контролюючим органом, зв'язку з порушенням відповідачем норм природоохоронного законодавства, було розраховано розмір відшкодування збитків, зумовлених наднормативними викидами ВП "Шахта "Курахівська" ДП "Селидіввугілля" з 20.11.2008 року по 31.12.2009 року, згідно якого загальна сума збитку склала 12084489,34 грн.

Позивач просив стягнути з відповідача суму збитків за період з 01.02.2009 року по 31.12.2009 року в розмірі 12005260,10грн.

Розрахунок виконано на підставі норм Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферу, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 18.05.95р. № 38 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.05.1995 року за № 157/693 та Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 639 від 10.12.2008 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.01.2009 р. за № 48/16064.

Доказів відшкодування збитків відповідачем до матеріалів справи не надано.

Таким чином матеріалами справи доведений факт здійснення відповідачем викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, що є порушенням ст.ст. 40, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" та чим державі заподіяний збиток на суму 12005260,10 грн.

Беручи до уваги наведене господарський суд позов задовольнив правомірно.

Судовою колегією не приймаються до уваги доводи, викладені в апеляційній скарзі, оскільки вони є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи.

Враховуючи вищезазначене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.    

Керуючись  ст. ст. 49, 93, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський  суд, -   

                                                П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Селидіввугілля" м. Селидове на рішення господарського суду Донецької області від 23.11.2010 року у справі №41/209 -  залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 23.11.2010 року у справі №41/209 -    залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у встановленому законодавством порядку.

Повний текст постанови  підписаний 04.03.11.

Головуючий                                                                                                М.В.Калантай

Суддя                                                                                                           Р.В.Волков

Суддя                                                                                                          М.Д. Запорощенко

                                                          Надруковано 6 прим.:

                                                          1 прим. – у справу;

                                                          2 прим. - сторонам;

                                                          1 прим. –ГСДО;

                                                                                                                                                            2 прим. –ДАГС