Рішення

від 02.03.2011 по справі 2/19/2011/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/19/2011/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

02 березня 2011 р.           Справа 2/19/2011/5003

за позовом: Закритого акціонерного товариства "Трудовий колектив "Уманьхліб"  20301, Черкаська область, м.Умань, вул.Піонтковського, 3   

до: Споживчого товариства "Бершадський хліб"  24408, Вінницька обл., Бершадський р-н., с. Флорине  

про стягнення 5 742,26 грн.

Головуючий суддя     Мельник П.А.     

Cекретар судового засідання Віннік О.В.

Представники

          позивача : Козловський А.І. - за довіреністю;

          відповідача : не з"явився

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов Закритого акціонерного товариства "Трудовий колектив "Уманьхліб" до Споживчого товариства "Бершадський хліб" про стягнення 5 742,26 грн.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 28.01.11р. порушено провадження у справі №2/19/2011/5003 та призначено засідання на 02.03.11 р.

02.03.11 року в судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, підтвердженням чого є повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення від 03.02.2011 р.

За таких обставин, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

З 19.12.2008 року по 29.04.2009 року на підставі усної домовленості позивач поставив відповідачу хлібобулочну продукцію на суму 19520,11 грн. Відповідач свої зобов"язання виконав частково, сплативши 14639,85 грн., в результаті чого за ним утворилась заборгованість в сумі 4880,26 грн.

Борг в сумі 4880,26 грн. відповідач не заперечує, що підтверджується обопільно підписаним та скріпленим печатками сторін актом звірки взаємних розрахунків від 20.07.10 року.

06 жовтня 2010 року позивачем було заявлено відповідачу претензію №637 про погашення виниклої заборгованості, однак зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді.

Крім суми основного боргу позивачем заявлено вимоги про стягнення 654,59 грн. інфляційних збитків за період з серпня 2009 року по жовтень 2010 року та 207,41 грн. - 3% річних з серпня 2009 року по грудень 2010 року.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України визначає підстави виникнення цивільних прав та обов'язків. Зокрема, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що визначаються законами, а також із дій осіб, які за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків є договори, які можуть укладатися як письмово так і усно. Укладенням усної угоди є виконання сторонами певних зобов'язань у момент їх вчинення, зокрема, передача матеріальних цінностей, видача накладних тощо.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по передачі товару відповідачу та дії  відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать  про те, що у боржника (відповідача)  виникло зобов'язання  по оплаті  за отриманий товар.

З врахуванням встановлених обставин між сторонами виникли зобов'язання які регулюються параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України "Поставка".

Згідно ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Борг в сумі 4880,26 грн. відповідач не заперечує, що підтверджується обопільно підписаним та скріпленим печатками сторін актом звірки взаємних розрахунків від 20.07.10 року.

Крім того, 06.10.10 року позивачем на адресу відповідача була направлена претензія з вимогою про сплату боргу, факт надіслання якої підтверджується неявною в матеріалах справи квитанцією №4552 від 08.10.10 р.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Таким чином вимоги позивача про стягнення з відповідача 4880,26 грн. є правомірними та підлягають задоволенню в повному обсязі

Також судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 654,59 грн.  інфляційних втрат та 207,41 грн. 3 % річних в результаті чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вказане, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення 3 % річних та інфляційних втрат є правомірними, оскільки відповідають чинному законодавству.

Вимоги позивача про стягнення 207,41 грн. 3% річних нараховані згідно вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Провівши перерахунок інфляційних збитків отримано 572,47, тобто менше значення інфляційних ніж заявив позивач.

З огляду на те, що позивачем заявлено до стягнення більший розмір інфляційних втрат ніж отримано судом вказані вимоги задовольняються в межах тих значень, які отримані судом, а в стягненні 82,12 грн. інфляційних втрат суд відмовляє як заявлених безпідставно.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам суду відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 6, 11, 509, 525, 526, 527, ч.1 ст.530, ст.610, п.3 ч.1 ст.611, ч.1 ст.612, ч.ч.1, 2 ст.614, ст.ст.625, 627, 629,ч.ч.1, 2 ст. 712 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193, ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, ч.ч.1, 2, 5 ст. 49, ст.ст. 75 82, 84, 85, 115, 116  Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовільнити частково.

2. Стягнути з Споживчого товариства "Бершадський хліб" (24408, Вінницька обл., Бершадський р-н, с. Флорине, вул. Хлібна, 3 код ЄДРПОУ 35463700) на користь Закритого акціонерного товариства "Трудовий колектив Уманьхліб" (20301, Черкаська обл., м. Умань, вул. Піонтковського, 3, код ЄДРПОУ 09354099) 4880,26 грн. боргу, 207,41 грн. - 3 % річних, 572,47 грн. інфляційних збитків. 100,54 грн. державного мита та 232,62 грн. витрат по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення надіслати сторонам по справі рекомендованим листом.  

Суддя                                             Мельник П.А.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  04 березня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу  20301, Черкаська область, м.Умань, вул.Піонтковського, 3

3 - відповідачу  24408, Вінницька обл., Бершадський р-н., с. Флорине