Постанова

від 21.02.2011 по справі 51/258

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2011 № 51/258

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Корсак а В.А.

суддів: Авдєєв П.В.

Коршун Н.М.

За участю представникі в:

від позивача: Марініч В .К. - представник за довіреніст ю,

від відповідача: Лазоренко І.В. - представник за довірен істю,

розглянувши у відкрито му судовому засіданні апеляц ійну скаргу Товариства з обм еженою відповідальністю „Ге фест Буд”

на рішення Господарськ ого суду м.Києва від 08.11.2010

у справі № 51/258 (Пригунова А .Б. .....)

за позовом Товариства з обмежен ою відповідальністю „Гефест Буд”

до Товариства з обмежен ою відповідальністю "Євро Лі зинг"

про визнання частково н едійсним договору

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2010 року позивач звернувся з позовом про визн ання недійсним положення п. 5.8 договору фінансового лізинг у № 787 від 26.05.2008 р. та умови оплати, встановлені в Плані лізингу, затвердженого додатком № 3 до зазначеного договору.

Позовні вимоги обґрун товані тим, що оспорюванні по ложення договору суперечать актам цивільного законодавс тва, оскільки передбачають м ожливість односторонньої зм іни відповідачем ціни догово ру (розміру лізингового плат ежу), яка є однією з істотних у мов договору.

Рішенням Господарсько го суду м. Києва від 08.11.2010р. у спр аві №51/258 в задоволенні позовни х вимог відмовлено.

Не погоджуючись з ріше нням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення с касувати та прийняти нове, як им задовольнити позовні вимо ги в повному обсязі, посилаюч ись на неповне з' ясування о бставин господарським судом , що мають значення для виріше ння справи; неправильне заст осування норм матеріального права та порушення норм проц есуального права.

Обґрунтовуючи вимоги а пеляційної скарги апелянт по силається, зокрема, на те, що в Договорі фінансового лізинг у № 787 не існує встановленого і затвердженого сторонами екв іваленту ціни (розміру лізин гових платежів) ні в долларах США, ні в іншій іноземній валю ті, а так як ціна затверджена в гривні і Договір не відносит ься до зовнішньоекономічног о. Прив' язка ціни Договору д о коливань офіційного курсу долара США до гривні протирі чить чинному законодавству.

Відповідачем надано в ідзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційн у скаргу залишити без задово лення, а рішення місцевого го сподарського суду - без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзив у, дослідивши матеріали спра ви та зібрані докази, заслуха вши пояснення представників сторін, судова колегія встан овила наступне:

26.05.2008р. між сторонами був укладений договір фінансово го лізингу № 787, відповідно до у мов якого відповідач зобов' язався передати, а позивач, в с вою чергу, прийняти в платне к ористування на умовах фінанс ового лізингу транспортний з асіб у відповідності із замо вленням на транспортний засі б, та придбаний відповідачем на підставі наданого позива чем замовлення на транспортн ий засіб (далі-Договір).

Як вбачається з матері алів справи, на підставі замо влень № 787/001 та № 787/002 від 26.05.2008р., відп овідачем було надано в корис тування позивача транспортн і засоби автобетонозмішувач АБС-7DА на базі КАМАЗ 53229, реєстра ційний номер НОМЕР_1 та ав тобетонозмішувач АБС-7DА на ба зі КАМАЗ 53229, реєстраційний ном ер НОМЕР_2 що підтверджуєт ься відповідними актами прий мання-передачі № 787/001 від 01.08.2008р. т а № 787/002 від 30.07.2008 р.

Пунктом 5.1 Договору стор онами погоджено, що за переда ний у лізинг транспортний за сіб в період з дати початку до завершення строку лізингу с плачуються лізингові платеж і. Розмір та строки сплати поз ивачем лізингових платежів в ідповідачу встановлюється в “Плані Лізингу”(додаток № 3 до говору) та інших додатках. Нар ахування лізингових платежі в здійснюється згідно актів виконаних робіт які підписую ться сторонами.

Згідно із п. 5.8 Договору, оп лата вартості послуг відпові дача здійснюється в українсь ких гривнях. Також, у вказаном у пункті Договору наведено р озрахункову формулу для визн ачення розміру чергового ліз ингового платежу: для визнач ення розміру лізингового пла тежу (комісії лізингодавця) н еобхідно взяти за основу ком ісію відповідача за відповід ний місяць, визначену Планом лізингу, помножити її на коеф іцієнт зміни курсу валюти, ві д отриманого результату відн яти комісію відповідача за в ідповідний місяць, та на отри ману різницю збільшити коміс ію відповідача за відповідни й місяць.

Невід' ємною частиною договору є плани лізингу від 26.05.2008 р. № 787/001 та № 787/002, а також зміни до планів лізингу від 29.07.2008 р. та від 27.10.2008 р., яким встановлені ст роки сплати лізингових плате жів за користування зазначен им транспортним засобом. Пла н лізингу є додатком до догов ору в якому визначаються стр ок лізингу, розмір лізингови х платежів, періодичність сп лати лізингових платежів, мі сячний пробіг, дата повернен ня, місце передачі тощо (п. 1 Дог овору).

Планами лізингу, копії я ких додано до матеріалів спр ави, в якості іноземної валют и для визначення обміну курс у до гривні визначено долар С ША.

Обґрунтовуючи позивні вимоги позивач стверджує, що оспорюванні положення Догов ору суперечать актам цивільн ого законодавства, оскільки передбачають можливість одн осторонньої зміни відповіда чем ціни Договору (розміру лі зингового платежу), яка є одні єю з істотних умов Договору, в зв' язку з чим відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу Укра їни є підставою для визнання їх недійсними.

Колегія суддів, дослі дивши матеріали справи дійшл а до висновку, що судом першої інстанції правомірно було в ідмовлено в задоволенні позо вних вимог, виходячи з наступ ного.

Пунктом 1 статті 626 Циві льного кодексу України перед бачено, що договором є домовл еність двох або більше сторі н, спрямована на встановленн я, зміну або припинення цивіл ьних прав та обов'язків.

Згідно із ч.1 та ч.5 ст.180 Господ арського кодексу України, зм іст господарського договору становлять умови договору, в изначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення , зміну або припинення господ арських зобов'язань, як погод жені сторонами, так і ті, що пр иймаються ними як обов'язков і умови договору відповідно до законодавства.

Ціна у господарськом у договорі визначається в по рядку, встановленому цим Код ексом, іншими законами, актам и Кабінету Міністрів України . За згодою сторін у господарс ькому договорі може бути пер едбачено доплати до встановл еної ціни за продукцію (робот и, послуги) вищої якості або ви конання робіт у скорочені ст роки порівняно з нормативним и.

Статтею 627 Цивільного кодек су України встановлено, що ві дповідно до статті 6 цього Код ексу сторони є вільними в укл аденні договору, виборі конт рагента та визначенні умов д оговору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів ци вільного законодавства, звич аїв ділового обороту, вимог р озумності та справедливості .

Відповідно до ч. 1 ст. 806 Цивіль ного кодексу України, за дого вором лізингу одна сторона (л ізингодавець) передає або зо бов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачев і) у користування майно, що нал ежить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним б ез попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прям ий лізинг), або майно, спеціаль но придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) від повідно до встановлених лізи нгоодержувачем специфікаці й та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлен у плату (лізингові платежі).

З частин 4, 7 ст. 179 Господарськ ого кодексу України вбачаєть ся, що при укладенні господар ських договорів сторони можу ть визначити зміст договору на основі, зокрема, вільного в олевиявлення, коли сторони м ають право погоджувати на св ій розсуд будь-які умови дого вору, що не суперечать законо давству. Господарські догово ри укладаються за правилами, встановленими Цивільним код ексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормати вно-правовими актами щодо ок ремих видів договорів.

Згідно із ч.2 ст. 1 Закону Укра їни “Про фінансовий лізинг”, за договором фінансового лі зингу лізингодавець зобов'яз ується набути у власність рі ч у продавця (постачальника) в ідповідно до встановлених лі зингоодержувачем специфіка цій та умов і передати її у кор истування лізингоодержувач у на визначений строк не менш е одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

В силу ст.6 Закону України “П ро фінансовий лізинг”, догов ір лізингу має бути укладени й у письмовій формі. Істотним и умовами договору лізингу є : предмет лізингу; строк, на як ий лізингоодержувачу надаєт ься право користування предм етом лізингу (строк лізингу); р озмір лізингових платежів; і нші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бу ти досягнуто згоди. Строк ліз ингу визначається сторонами договору лізингу відповідно до вимог цього Закону.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 189 Госп одарського кодексу України, ціна є істотною умовою госпо дарського договору. Ціна заз начається в договорі у гривн ях. Ціни у зовнішньоекономіч них договорах (контрактах) мо жуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Суб'є кти господарювання можуть ви користовувати у господарськ ій діяльності вільні ціни, де ржавні фіксовані ціни та рег ульовані ціни - граничні рівн і цін або граничні відхиленн я від державних фіксованих ц ін.

Ціна в договорі, відповідно до п. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України, встановлюється за д омовленістю сторін.

Так, сторони уклавши Догові р погодили, що розмір лізинго вих платежів встановлюється у плані лізингу, що є невід' є мною частиною договору та пі длягає коригуванню на обмінн ий курс української гривні д о долара США, встановлений На ціональним банком України.

У відповідності зі ст.524 Циві льного кодексу України, зобо в'язання має бути виражене у г рошовій одиниці України - гри вні. Сторони можуть визначит и грошовий еквівалент зобов' язання в іноземній валюті.

З викладеного випливає, що чинним законодавством не заб оронено визначати грошовий еквівалент зобов'язання в ін оземній валюті.

Згідно із п.п. 1, 2 ст. 533 Цивільно го кодексу України, грошове з обов'язання має бути виконан е у гривнях. Якщо у зобов'язанн і визначено грошовий еквівал ент в іноземній валюті, сума, щ о підлягає сплаті у гривнях, в изначається за офіційним кур сом відповідної валюти на де нь платежу, якщо інший порядо к її визначення не встановле ний договором або законом чи іншим нормативно-правовим а ктом.

Тобто, чинне законодавство України забороняє застосува ння іноземної валюти лише як засобу платежу в розрахунка х між резидентами, однак, не мі стить приписів щодо заборони на визначення грошового екв іваленту зобов'язання в іноз емній валюті.

Пунктом 1 постанови Кабінет у Міністрів України № 1998 від 18.12. 1998 р. “Про удосконалення поряд ку формування цін”встановле но, що формування, встановлен ня та застосування суб'єктам и підприємництва вільних цін на території України здійсн юється виключно у національн ій грошовій одиниці. Вважати під час формування цін обґру нтованим врахування витрат у доларовому еквіваленті лише в частині імпортної складов ої структури ціни.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 215 Циві льного кодексу України підст авою недійсності правочину є недодержання в момент вчине ння правочину стороною (стор онами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п' ятою, шостою ст. 203 Цивільно го кодексу України. Якщо неді йсність правочину прямо не в становлена законом, але одна із сторін або інша заінтерес ована особа заперечує його д ійсність на підставах, встан овлених законом, такий право чин може бути визнаний судом недійсним.

Частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільно го кодексу України передбаче но, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, ін шим актам цивільного законод авства, а також моральним зас адам суспільства; особа, яка в чиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його в нутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановле ній законом; правочин має бут и спрямований на реальне нас тання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до роз' яснень Вищого арбітражного суду Ук раїни “Про деякі питання пра ктики вирішення спорів, пов'я заних з визнанням угод недій сними” від 12.03.1999 р. 02-5/111 вирішуючи спори про визнання угод неді йсними, господарський суд по винен встановити наявність т их обставин, з якими закон пов 'язує визнання угод недійсни ми і настання відповідних на слідків, а саме: відповідніст ь змісту угод вимогам закону ; додержання встановленої фо рми угоди; правоздатність ст орін за угодою; у чому конкрет но полягає неправомірність д ій сторони та інші обставини , що мають значення для правил ьного вирішення спору.

З пункту 5.8 Договору вбачаєт ься, що грошове зобов'язання з а цим договором зі сплати ліз ингових платежів виражене у грошовій одиниці України - гр ивні, що відповідає вимогам ч инного законодавства, у тому числі і постанові Кабінету М іністрів України від 18.12.1998 р. № 199 8 “Про удосконалення порядку формування цін”.

Крім того, колегія суддів з вертає увагу на те, що п. 5.8 Дого вору та Плани лізингу передб ачають лише коригування на з міну курсу гривні до долару С ША, що не протирічить нормам ч инного законодавства Україн и.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком су ду першої інстанції, що сторо ни не порушили вказані норми , обумовивши у Договорі обов'я зок розрахуватися в націонал ьній валюті з урахуванням зм ін обмінного курсу Національ ного банку України українськ ої гривни до долара США.

Такої ж позиції дотримуєть ся і Вищий господарський суд України, яка викладена ним у п останові 32/148 від 31.01.2010р. (а.с.86-92).

Також, колегія суддів вважа є за необхідне зазначити, що д ійсність оскаржуваного Дого вору була перевірена під час винесення Господарським суд ом м.Києва рішення від 28.09.2009р. за лишеного в силі постановою К иївського апеляційного госп одарського суду від 30.03.2010р. та п остановою Вищого господарсь кого суду України від 15.09.2010р. у с праві №22/248.

Згідно з положеннями ст.43 Г ПК України судочинство у гос подарських судах здійснюєть ся на засадах змагальності. С торони та інші особи, які беру ть участь у справі, обґрунтов ують свої вимоги і заперечен ня поданими суду доказами.

Згідно із ч. 2 ст. 34 ГПК Ук раїни обставини справи, які в ідповідно до законодавства п овинні бути підтверджені пев ними засобами доказування, н е можуть підтверджуватися ін шими засобами доказування.

Доказів, які б спростов ували вище встановлені та за значені судом обставини, сто ронами не надано.

Доводи апеляційної ска рги не спростовують висновку місцевого господарського су ду.

Виходячи з наведеного, к олегія суддів вважає, що ріше ння місцевого господарськог о суду, яким відмовлено в задо воленні позовних вимог, відп овідає чинному законодавств у та матеріалам справи. Колег ія суддів не вбачає підстав д ля задоволення апеляційної с карги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Місцевим судом правиль но дотримані вимоги ст.49 ГПК У країни щодо покладення судов их витрат на позивача.

На підставі викладеного , керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК Укра їни, Київський апеляційний г осподарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скар гу Товариства з обмеженою ві дповідальністю „Гефест Буд” залишити без задоволення.

2. Рішення Господарськ ого суду м.Києва від 21.01.2010р. по сп раві №32/148 залишити без змін.

3. Матеріали справи №32/14 8 повернути Господарському с уду м.Києва.

Касаційна скарга мож е бути подана протягом двадц яти днів з дня набрання поста новою апеляційного господар ського суду законної сили.

Головуючий суддя Корсак В.А.

Судді Авдєєв П.В.

Корш ун Н.М.

09.03.11 (відправлено)