Постанова

від 20.09.2006 по справі 26/253

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

26/253

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                             ПОСТАНОВА

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

20.09.06 р.                                                                             Справа № 26/253

Постановлена у нарадчий кімнаті 20 вересня 2006 р. о 14 год.00 хв.    

По справі    №  26/253                                                                                           

Господарський суд Донецької області  у складі судді  Наумової  К.Г.

При секретарі судового засідання – Капустіні А.Б.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду адміністративну справу

за  позовом     Товариства з обмеженою відповідальністю “Маріупольська                       енергетична компанія”   (м. Маріуполь)

до відповідачів:    Жовтневої міжрайонної  Державної податкової інспекції у                           м. Маріуполі

(м. Маріуполь)

Відділення Державного казначейства   України  у  м. Маріуполі Донецьку        (м. Маріуполь)                  

про    відшкодування бюджетної заборгованості  з ПДВ та відсотків на бюджетну заборгованість   у сумі 92791 грн. 13 коп.  

Товариство з обмеженою відповідальністю “Маріупольська енергетична компанія”   (м. Маріуполь) звернулось   до господарського суду Донецької області  з адміністративним позовом  до Жовтневої міжрайонної  Державної податкової інспекції у м. Маріуполі (м. Маріуполь), далі за текстом “ДПІ”, та    Відділення Державного казначейства   України  у  м. Маріуполі  (м. Маріуполь), далі за текстом “ВДК”, про стягнення з коштів Державного бюджету України бюджетної заборгованості  з ПДВ по декларації за лютий 2004 року у сумі 33595 грн. та по декларації за червень 2004 р. у сумі 42103 грн., а також  процентів за несвоєчасне відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ по декларації лютий 2004 року за період з 21.04.2004 по 01.08.2006 р. у сумі 8260 грн. 50 коп. та по декларації за червень 2004 р. за період з 21.08.2004 р. по   01.08.2006 р. у сумі 8832 грн. 63 коп., у загальній сумі 92791 грн. 13 коп.

Заявою від 19.09.2006 р. № 53 позивач зменшив позовні вимоги та просить стягнути з коштів Державного бюджету України бюджетну заборгованість  з ПДВ по декларації за лютий 2004 року у сумі 33595 грн. та по декларації за червень 2004 р. у сумі 42103 грн., а також  проценті  за несвоєчасне відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ по декларації лютий 2004 року за період з 22.04.2004 по 27.08.2006 р. у сумі 8311 грн. 86 коп. та по декларації за червень 2004 р. за період з 01.10.2006 р. по   27.08.2006 р. у сумі 8768 грн. 27 коп., у загальній сумі 92778 грн. 13 коп.

Позивач посилається на наступне.  

 Відповідно до п.п. 7.7.3 п. 7.3 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” в редакції, що діяла під час виникнення спірних правовідносин, у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки НБУ,  встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету . До теперішнього часу заборгованість не відшкодована, відсотки також не сплачені.

ДПІ проти позову заперечує посилаючись на наступне.

По декларації  за лютий 2004 року за результатами позапланової перевірки встановлено в ланцюгу постачальників ліквідоване підприємство, непідтверджений податковий кредит по ПДВ складає 32, 1 тис. грн., що складає 95,5 відсотків заявленої до відшкодування суми. По декларації за червень 2004 року за результатами позапланової перевірки встановлено в ланцюгу постачальників ТОВ “Аква Сервіс”, яке не має виробничих потужностей, транспортних засобів та згідно з формою 1-ДФ чисельність працюючих складає – 1 особа, таким чином встановити факт надмірної сплати ПДВ до бюджету не надається можливим.

Згідно з п. 1.8 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість”, відшкодуванню підлягають лише надмірно сплачені суми податку. Обов'язковою вимогою для бюджетного відшкодування сум ПДВ та відсотків на бюджетну заборгованість, закон визначає  наявність зайвої сплати податку, а не нарахованої суми відшкодування. Повернення сум податку повинно носити відновлюваний характер, тобто восполнювати реально понесені платником податку витрати у вигляді сплаченого постачальниками (а не нарахованого податку.

У податкових деклараціях позивачем зазначений напрямок відшкодування – у рахунок майбутніх платежів. Позивач звернувся до ДПІ з листом від 21.07.2006 р. про зміну напрямку відшкодування – перерахування на рахунок позивача, але ДПІ, листом від 01.08.2006 р. № 26244/10/15-213, відповіла про недоцільність зміни напрямку відшкодування.

Діюча у теперішній час редакція Закону України “Про податок на додану вартість” не передбачає нарахування відсотків на бюджетну заборгованість.

ВДК  проти позову заперечує посилаючись на те, згідно з  Порядком відшкодування податку на додану вартість, із змінами та доповненнями внесеними сумісним Наказом ДПА України та Державного казначейства України від 21.05.2001 р. № 489/5680,  відшкодування ПДВ, відсотків здійснюється органами Державного казначейства України на підставі висновків податкових органів або за рішенням суду.  Оскільки відповідні висновки ДПІ  на відшкодування бюджетної заборгованості та відсотків зазначених у позовній заяві до органів Державного казначейства України не надходили, провести зазначене відшкодування ВДК не мало можливості.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення  представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Маріупольська енергетична компанія”   (м. Маріуполь) є суб'єктом підприємницької діяльності, ЕДРПОУ 24654953, зареєстровано  виконкомом Маріупольської  міської ради Донецької області про що зроблено запис про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 07.02.1997 р. за № 1274 120 0000 004369.

Згідно податкової  декларації з ПДВ, далі за текстом “декларація”, за                        лютий 2004 р.  (подана до ДПІ 22.03.04 р. про що свідчить відповідна відмітка ДПІ),  сума ПДВ має від'ємне значення і складає 33595   грн.,  сума що підлягає відшкодуванню після погашення податкових зобов'язань трьох наступних звітних періодів складає 643 грн.,  сума 32952 грн. повинна бути відшкодована протягом 30 календарних днів від дати подання декларації.

ДПІ в Жовтневому районі м. Маріуполя було проведено позапланову документальну перевірку за наслідками якої складено акт перевірки від 19.04.2004 р.           № 90/23-111-1/24654953 “Про результати позапланової документальної перевірки правильності заявленої до відшкодування суми ПДВ   Товариством з обмеженою відповідальністю “Маріупольська енергетична компанія” іпн. 246549505810 за період з 01.10.2003 р. по 30.11.2003 р. та з 01.02.2004 р. по 29.02.2004 р.

У даному акті зазначено, що сума бюджетного відшкодування, яка підлягає відшкодуванню по декларації за лютий 2004 р. складає 33595 грн. При отриманні відповідей на запроси про проведення зустрічних перевірок, сума бюджетного відшкодування буде переглянута. Також зазначено, що буде проведено зустрічну перевірку ТОВ “Аква Сервіс”

У судовому засіданні представник ДПІ пояснив, що позивач придбав продукцію у ТОВ “Аква Сервіс”.

Згідно довідці ДПІ у Київському районі м. Донецька від 09.08.2004 р. № 713/23-2 “Про результати позапланової перевірки ТОВ “Донпромзбут” з питань взаємовідносин з ТОВ “Аква Сервіс” за період – лютий 2004 р., ТОВ “Донпромзбут”  відвантажило продукцію по податковій накладній від 11.02.2004 р. № 353 на суму 179100 грн. в тому числі ПДВ 29850 грн.. Відвантаження продукції підтверджено товарною накладною. Продукція повністю оплачена.

У довідці також зазначено, що постачальником реалізованої продукції є ПП “Альткон” ІНН 325159605641. Дане підприємство на момент проведення перевірки знято з податкового обліку у ДПІ у Київському районі м. Донецька 30.07.2004 р. за власним бажанням.

У даній довідці також зазначено, що у податковій декларації за лютий 2004 р. по стр. 9 цим підприємством визначено податкове зобов'язання у сумі 7998090 грн.

Сума ПДВ по спірній господарській операції складає 29820 грн. 18 коп., тобто сума податкового зобов'язання ліквідованого підприємства у декларації за лютий значно перевищує суму ПДВ по спірній господарській операції.

Таким чином,   висновок ДПІ про те, що ПДВ у сумі  32, 1 тис. грн.. по декларації за лютий 2004 року  не може вважатися підтвердженим, зроблено необґрунтовано без врахування усіх обставин що мають суттєве значення.

Згідно податкової  декларації  за червень 2004 р.   (подана до ДПІ 20.07.04 р. про що свідчить відповідна відмітка ДПІ)  сума ПДВ має від'ємне значення і складає 42103   грн.,  зазначена сума  підлягає відшкодуванню після погашення податкових зобов'язань трьох наступних звітних періодів.

20.09.2004 р. ДПІ в Жовтневому районі м. Маріуполя складено довідку №  431/23-111-2/24654953 “Про результати позапланової документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю “Маріупольська енергетична компанія” (ЄДРПОУ 24654953) з питання правомірності відшкодування податку на додану вартість з бюджету за період з 01.04.2004 р. по 30.04.2004 р., з 01.06.2004 р. по 30.06.2004 р.” У даній довідці зазначено, що для підтвердження факту включення постачальниками ТОВ “Маріупольська енергетична компанія”  ПДВ до податкових зобов'язань, проведена зустрічна перевірка ТОВ “Аква Сервіс”. При отриманні матеріалів, що не підтверджують дані обліку підприємства складається додатковий акт.

21.09.2004 р. ДПІ в Жовтневому районі м. Маріуполя складено довідку № 437/23-111-2/25096521 “Про результати позапланової документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю “Аква Сервіс” (ЄДРПОУ 25096521) з питання взаєморозрахунків з ТОВ “Маріупольська енергетична компанія” за період                                з 01.04.2004 р. по 30.04.2004 р., з 01.06.2004 р. по 30.06.2004 р.”.

ДПІ послалося на те, що згідно даної довідці зазначене підприємство не може вважатися виробником придбаної позивачем продукції оскільки не має виробничих потужностей та транспортних засобів, кількість працівників складає 1 особу.

Разом з тим, у п. 1.6 даної довідки зазначено, що підприємство орендує виробничі потужності у ТОВ “Ацтек” згідно угоди від 01.04.2003 р., у п. 1.7 зазначено, що статутний фонд підприємства складає 817543 грн. 51 коп. та сплачений у повному обсязі.. Відповідно до п. 1.9, фактично у періоду, що перевірявся, згідно з документами наданими до перевірки,  підприємство займалось виробництвом металевих виробів. У довідці також зазначено. ТОВ “Аква Сервіс” укладено угоду з ТОВ  “Маріупольська енергетична компанія”  за № 01/01-2004 р. про постачання комплектуючих зливного пристрою залізничного вагона-цистерни. На виконання умов угоди, ТОВ “Аква Сервіс” відвантажено продукцію у червні 2004 р. за податковою накладною № 5 від 01.06.2004 р. на суму 164844 грн., з них ПДВ у сумі 27474 грн.. Сума ПДВ по даній податковій накладній включена до податкового зобов'язання у червні 2004 року, та відповідає даним відповідної податкової декларації. Товар повністю оплачений. ТОВ “Аква Сервіс”  є виробником відвантаженої продукції. За результатами перевірки порушень не встановлено.

Таким чином, висновок ДПІ про те, що ПДВ по декларації за червень  2004 року  не може вважатися підтвердженим, спростовується наведеною довідкою, відповідно не може вважатися обґрунтованим та зробленим з урахуванням усіх обставин що мають суттєве значення.

Доказів перегляду результатів перевірок за результатами зустрічних перевірок, а також доказів прийняття податковим органом рішень про зменшення сум бюджетного відшкодування, заявлених позивачем у податкових деклараціях за лютий та червень 2004 року, суду не надано.

Листом від 16.12.2005 р. позивач звернувся до ДПІ з проханням змінити напрямок відшкодування, та перерахувати суми, які підлягають відшкодуванню по  деклараціям за лютий та червень 2004 року у рахунок погашення майбутніх платежів з ПДВ.

Однак 21.07.2006 р. позивач звернувся до ДПІ з листом № 038 у якому просить перерахувати на рахунок позивача суми, які підлягають відшкодуванню по  деклараціям за лютий та червень 2004 року.

У відповідь на даний лист, ДПІ направила позивачу лист (отриманий позивачем 01.08.2006 р.) у якому послалася на наведені у запереченнях підстави, а також повідомила позивача, про те, що вважає зміну напрямку відшкодування на розрахунковий рахунок недоцільною.

З огляду чинного законодавства вбачається, що такі повноваження у податкового органу взагалі відсутні.

Пунктами 7.7.1 та п.п. 7.7.3 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість”, у редакції що діяла під час настання строку відшкодування ПДВ, було передбачено наступне.

У разі коли за результатами  звітного періоду різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду та сумою податкового кредиту  звітного періоду має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації  за звітний період.

Суми, не відшкодовані платнику податків  протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися з позовом до суду про стягнення коштів бюджету.

Відповідно до Порядку відшкодування податку на додану вартість, яке затверджено наказом Державної податкової адміністрації, Державного казначейства України від 2 липня 1997 р. N 209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України від 21 травня 2001 р. N 200/86), зареєстровано в Міністерстві юстиції України  8 червня 2001 р. за N 489/5680 відшкодування  відсотків нарахованих у зв'язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з ПДВ  здійснюється на підставі висновків податкових органів.

Як вбачається з матеріалів справи, у ДПІ були відсутні підстави для ненадання висновку щодо відшкодування заявленої у позові суми бюджетного відшкодування.

Факт невідшкодування позивачу бюджетної заборгованості з ПДВ по наведеним деклараціям підтверджується даними облікової картки позивача,  довідкою ДПІ від 06.04.2006 р. № 12045/10/19 та актом звірення бюджетної заборгованості по податку на додану вартість по ТОВ “Маріупольська енергетична компанія” станом на 01.09.2006 р.

З розрахунку відсотків на бюджетну заборгованість вбачається, що позивачем нараховані відсотки по декларації за  лютий 2004 року за період з 22.04.2004 по 27.08.2006 р. у сумі 8311 грн. 86 коп. та по декларації за червень 2004 р. за період з 01.10.2006 р. по   27.08.2006 р. у сумі 8768 грн. 27 коп.

Законом  України “Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України” 25 березня 2005 року         N 2505-IV  до Закону України “Про податок на додану вартість” внесені зміни. П.п. 7.7.3 замінений текстом іншого змісту, а п. п. 7.7.8 було передбачено, що на суму бюджетної заборгованості нараховується пеня на рівні ставки, розмір якої визначається відповідно до підпункту 16.4.1 пункту 16.4 статті 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Зазначена пеня самостійно розраховується та сплачується органом державного казначейства разом зі сплатою суми бюджетного відшкодування платнику податку. Підпункт 7.7.8 пункту 7.7 статті 7  набирав чинності з 1 січня 2006 року.

Законом України “Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законів України” 7 липня 2005 року N 2771-IV, п.п. 7.7.8 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” викладений у новій редакції, яка не передбачає нарахування відсотків або пені на бюджетну заборгованість. Дані зміни набрали чинності з моменту опублікування (Урядовий кур'єр, 2005, 07, 28.07.2005 N 138) тобто з 28.07.2005 р.

Таким чином, Закон України “Про податок на додану вартість”  в редакції, що діє з 28.07.2005 р. не передбачає нарахування відсотків або пені на бюджетну заборгованість, тобто у момент набрання чинності наведеним законом, нарахування відсотків припиняється.

На вимогу суду, позивачем зроблений розрахунок відсотків станом на 27.07.2005 р., відповідно до якого сума відсотків по декларації за лютий 2004 р.  за період з 22.04.2006 р. по 27.07.2005 р. складає 4251 грн. 19 коп., а сума відсотків по декларації за червень 2004 р.  сума відсотків за період складає 3679 грн. 22 коп., у загальній сумі 7930 грн. 41 коп.

З огляду на зазначене, підлягає стягненню з коштів Державного бюджету України на користь позивача відсотки у сумі   7930 грн. 41 коп.

Висновок про перерахування позивачу  відсотків у зазначеній сумі  також не був направлений податковим органом до ВДК, чим порушені права позивача.

З огляду на зазначене, позовні вимоги про стягнення  з коштів Державного бюджету України бюджетної заборгованості  з ПДВ по декларації за лютий 2004 року у сумі 33595 грн. та по декларації за червень 2004 р. у сумі 42103 грн., а також  процентів  за несвоєчасне відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ по декларації лютий 2004 року за період з 22.04.2004 по 27.08.2006 р. у сумі 8311 грн. 86 коп. та по декларації за червень 2004 р. за період з 01.10.2006 р. по   27.08.2006 р. у сумі 8768 грн. 27 коп., у загальній сумі 92778 грн. 13 коп. підлягає  задоволенню у частині стягнення бюджетної заборгованості  з ПДВ по декларації за лютий 2004 року у сумі 33595 грн. та по декларації за червень 2004 р. у сумі 42103 грн., а також  проценти   за несвоєчасне відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ по декларації за лютий 2004 р. за період  з 22.04.2006 р. по 27.07.2005 р. у сумі  4251 грн. 19 коп. та  по декларації за червень 2004 р. у  сумі 3679 грн. 22 коп., у загальній сумі 7930 грн. 41 коп.

У решті позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З огляду за зазначене, на користь позивачу підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у сумі 836 грн. 28 коп.

Враховуючи викладене та,  керуючись Законом України “Про податок на додану вартість”,  Порядком відшкодування податку на додану вартість,  затвердженим наказом Державної податкової адміністрації, Державного казначейства України від 2 липня 1997 р. N 209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України від 21 травня 2001 р. N 200/86), зареєстровано в Міністерстві юстиції України  8 червня 2001 р. за N 489/5680 ,    ст. ст. 7 –12, 69-72, 94, 122-163, 254  Кодексу адміністративного судочинства, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з коштів Державного бюджету України з рахунку відкритому на ім'я Відділення Державного казначейства  м. Маріуполі (м. Маріуполь)  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Маріупольська енергетична компанія”             (м. Маріуполь)  бюджетну заборгованість з ПДВ по декларації за лютий 2004 року у сумі 33595 грн. та по декларації за червень 2004 р. у сумі 42103 грн., а також  проценти   за несвоєчасне відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ по декларації за лютий 2004 р. за період  з 22.04.2006 р. по 27.07.2005 р. у сумі  4251 грн. 19 коп. та  по декларації за червень 2004 р. у  сумі 3679 грн. 22 коп., у загальній сумі 83628 грн. 41 коп.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Маріупольська енергетична компанія” (м. Маріуполь) до Жовтневої міжрайонної  Державної податкової інспекції у м. Маріуполі (м. Маріуполь), далі за текстом “ДПІ”  та    Відділення Державного казначейства   України  у  м. Маріуполі (м. Маріуполь) у частині стягнення відсотків у сумі 9149 грн. 72 коп. відмовити.

Стягнути з коштів Державного бюджету України  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Маріупольська енергетична компанія”   (м. Маріуполь)    витрати по сплаті судового збору  у сумі  836 грн. 28 коп.

Зазначена постанова  може бути оскаржена до Донецького апеляційного господарського суду.

Дана постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.  

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява та скарга подається на ім'я Донецького апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області.

Постанову підписано  25 вересня 2006 р.

Суддя                                                                                              Наумова  К Г.