Рішення

від 03.03.2011 по справі 35/3-10-5252

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

35/3-10-5252

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" березня 2011 р.Справа  № 35/3-10-5252

За позовом  Приватного підприємства Науково-виробнича фірма "СТІМ"          

до відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЮГ"          

про стягнення 41980грн.

                                                                                                                          Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь

Від позивача: Тельпіс Ф.А., підставі довіреність № 4 від 08.12.10р.;

Від відповідача: не з'явився;

   СУТЬ СПОРУ: Позивач, Приватне підприємство Науково-виробнича фірма "СТІМ" звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЮГ" про стягнення заборгованості у розмірі 41980грн., а саме: 30000грн. –основного боргу, 4480грн. –пені, 7500грн. –штрафу.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.12.10р. порушено провадження у справі №35/3-10-5252.

За клопотанням відповідача, ухвалою господарського суду Одеської області від 21.02.11р. строк вирішення спору по справі №35/3-10-5252 було продовжено по 08.03.11р., в порядку ст. 69 ГПК України.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, однак в судовому засіданні 21.02.11р. усно просив відкласти розгляд справи для надання можливості вирішити питання щодо укладення мирової угоди, оскільки визнає суму основного боргу у розмірі 30000грн.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

21.04.10р. між Приватним підприємством Науково-виробнича фірма "СТІМ" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЮГ" (Покупець) укладено договір поставки продукції №04-21/1, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався продати(передати у власність), а покупець, в свою чергу, купити та оплатити продукцію промислово-технічного призначення - Фунгіцид контактної дії ”КУПРОСИЛ”(товар).

Розділом 2 цього договору визначені ціна і загальна сума договору.

Згідно п. 2.1. даного договору ціна одного літра товару на момент укладення договору складає 30грн. з ПДВ.

Відповідно до п.2.2. договору загальна сума за даним договором на момент його укладення становить: 30000грн. з ПДВ.

Пунктом 2.4. договору передбачено, що ціна і об'єм партії товару, який буде поставлятися в рахунок виконання даного договору вказується в накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.  

Розділом 3 даного договору визначені строки та умови поставки.

Відповідно до п.3.1. зазначеного розділу товар повинен бути повністю поставлений Покупцю до 10  травня 2010р.

Якість та кількість товару визначені розділом 4 даного договору.

Умови здавання-приймання товару та порядок розрахунків запроваджені у розділі 5 зазначеного договору.

Відповідно до  п.5.1. договору оплата за товар який буде постачатися по даному договору, проводиться Покупцем наступним чином: до 30 квітня 2010р. –10000грн., до 15 липня 2010р. –10000грн., до 30 вересня 2010р. –10000грн.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що кінцевий розрахунок за отриманий товар Покупець має провести до 30 вересня 2010р.

Відповідальність сторін визначена розділом 6 цього договору.

Згідно п.6.1 договору за порушення умов цього договору винна сторона відшкодовує спричинені цим збитки.

Відповідно до п. 6.3. договору за несвоєчасне виконання п.5.2. цього договору, Покупець  сплачує пеню в розмірі 0,2% за кожен день протермінування виконання від суми отриманого товару, згідно цього договору, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України існуючої за час невиконання.

Пунктом 6.4. договору передбачено, що за несвоєчасне виконання п. 5.2.цього договору, Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 25% від суми неоплаченого товару.

Позивач взяті на себе зобов'язання щодо поставки товару виконав у повному обсязі, а саме: по видатковій накладній №48/К від 03.05.10р. на підставі довіреності АЮ№574 від 04.05.10р. позивач поставив, а відповідач прийняв Фунгіцид контактної дії ”Купросил” в кількості 1000л на загальну суму 30000грн.

У зв'язку з невиконанням взятого на себе зобов'язання щодо оплати вартості товару станом на 08.12.2010р. у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість у розмірі 30000грн.

08.10.10р. Приватним підприємством Науково-виробнича фірма "СТІМ" було надіслано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЮГ" лист №22, яким повідомлено, що строк оплати за поставлений Фунгіцид контактної дії ”Купросил” відповідно до накладної №48/К від 03.05.10р. сплинув 30.09.10р., у зв'язку з чим необхідно розрахуватись в строк до 18.10.10р. Однак лист був залишений без відповіді.

В порушення умов зазначеного договору поставки відповідач не розрахувався з позивачем у встановлений договором строк, у зв'язку з чим останнім на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЮГ" направлено претензію вих№22 від 15.10.2010р. з вимогою  в строк до 25.10.10р. оплатити заборгованість у розмірі 30000грн.

Зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обов'язку щодо оплати заборгованості за отриману продукцію, позивач звернувся до суду з позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 41980грн., а саме: 30000грн. –основного боргу, 4480грн. –пені, 7500грн. –штрафу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Так, судом встановлено наявність поставки позивачем відповідачу товару, існування заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЮГ" по оплаті вартості отриманого товару, у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача вартості поставленого товару в сумі 30000грн. є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.           

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЮГ" пені в розмірі 4480грн., розрахованої станом на 08.12.10р. та  штрафу  у сумі 7500грн.

     Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочки.

     Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (п.п. 1, 3 ст. 551 Цивільного кодексу України).

Пунктом 1 ст. 547 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин щодо забезпечення зобов'язання вчиняється у письмовій формі.  

В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

У разі порушення строків оплати за поставлений товар, Покупець зобов'язується сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми фактичної заборгованості за кожен день прострочення.

     Пунктом 6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних  санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання,  якщо  інше  не  встановлено  законом або договором, припиняється через шість місяців від дня,  коли зобов'язання  мало бути виконано.

      Нараз, наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений неналежним чином, оскільки обраховується за період, який є більшим визначеного положеннями Господарського кодексу України. З цих підстав судом було самостійно розраховано пеню та визначено її розмір,  а тому пеня підлягає задоволенню в сумі 1794,78грн.

     Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

     Оскільки судом встановлено наявність порушення відповідачем п.5.2. договору, а        п. 6.4. договору передбачено, що за несвоєчасне виконання п. 5.2. цього договору, Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 25% від суми неоплаченого товару, то суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу у сумі 7500грн.          

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час розгляду справи відповідачем не було належним чином доведено суду та доказано виконання своїх зобов'язань.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Станом на день розгляду справи відповідач борг не сплатив, документів спростовуючих позовні вимоги не представив.

Враховуючи вищезазначені обставини справи та перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку сум заявлених до стягнення, позовні вимоги Приватного підприємства Науково-виробнича фірма "СТІМ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЮГ" підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 30000грн. –основного боргу, 1794,78грн. –пені станом на 08.12.10р., 7500грн. –штрафу.

При вирішенні питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Як вже було зазначено вище, позивачем згідно позовної заяви заявлено до стягнення заборгованість на загальну суму 41980грн. Згідно платіжного доручення №471 від 08.12.10р. позивачем сплачено 421,50грн. державного мита.

Разом з тим, відповідно до п.”а” п.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” №7-93 від 21.01.1993р. (із змінами та доп.) з позовних заяв майнового характеру, ставка державного мита складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25500грн.).

Згідно ч.1 ст.8 зазначеного Декрету у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж  передбачено чинним законодавством, сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю.

Враховуючи вищевикладене та вимоги ст.47 Господарського процесуального кодексу України, з врахуванням надмірної сплати позивачем державного мита, слід видати останньому довідку на повернення надмірно сплаченого державного мита на суму 1,70грн.

Згідно ч.4 ст.49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони.

За таких обставин, слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача витрати по сплаті держмита пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 392,94грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236грн.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.  Позов задовольнити частково.

    2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЮГ" (68534, Одеська область, Тарутинський район, с. Ламбровка; р/р 26007320833801 в АБ „ПІВДЕННИЙ”     м. Одеса, МФО328209, код 20952731) на користь Приватного підприємства Науково-виробнича фірма "СТІМ" (76005, Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 98/6; р/р26004196651 в ОД „Райффайзен банк Аваль” м. Київ, МФО 38805, код 22199462) суму основного боргу у розмірі 30000(тридцять тисяч)грн., пеню у розмірі 1794(одну тисячу сімсот дев'яносто чотири)грн.78коп., штраф у розмірі 7500(сім тисяч п'ятсот)грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 392(триста дев'яносто дві)грн.94коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236(двісті тридцять шість)грн.

    3. В решті позову відмовити.

    4. Видати Приватному підприємству Науково-виробнича фірма "СТІМ" (76005, Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 98/6; р/р26004196651 в ОД „Райффайзен банк Аваль” м. Київ, МФО 38805, код 22199462) довідку про повернення з державного бюджету України надмірно сплаченого державного мита на суму 1(одна)грн.70коп.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Суддя                                                                                       Гут С.Ф.

Повний текст рішення складено 04.03.11р.