Постанова

від 19.09.2006 по справі 4/225/05

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/225/05

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"19" вересня 2006 р. Справа № 4/225/05

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді:  Бєляновського В.В.,

                     Суддів:   Мирошниченко М.А.

                                      Шевченко В. В.,

при секретарі   -   Волощук О.О.,

за участю представників:

Від позивача: Кравченко Т.А., Петров А.В.

Від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі  

апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Березанський агропостач”, с. Красне, Березанського району, Миколаївської області

на рішення господарського суду Миколаївської області

від  03 серпня 2006 року                    

у справі №  4/225/05                                                                                                                                                                                                                                                                                    

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг” в особі Миколаївської філії ВАТ „НАК „Украгролізинг”, м. Миколаїв

до Відкритого акціонерного товариства „Березанський агропостач”, с. Красне, Березанського району, Миколаївської області

про стягнення 132296 грн. 93 коп. основного боргу за договором про умови лізингу сільськогосподарської техніки ... № 5 від 21.04.1998 р.

    ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2005 року ВАТ „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг” в особі Миколаївської філії ВАТ „НАК „Украгролізинг” звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до ВАТ „Березанський агропостач” про стягнення 132296 грн. 93 коп. заборгованості по лізинговим платежам.

Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що 21.04.1998 року між ЗАТ „Миколаївоблагротех” та ВАТ „Березанський агропостач” було укладено договір № 5 про умови лізингу сільськогосподарської техніки, її поставки, повернення коштів за надану в лізинг сільськогосподарську техніку та здійснення інших платежів, відповідно до умов якого відповідач отримав за рахунок коштів державного бюджету у тимчасове користуванням сільськогосподарську  техніку  на загальну суму 318052 грн. з розстрочкою погашення платежів протягом п'яти років, зі сплатою щоквартально згідно з графіком платежів, визначеному у додатках № 3 до даного договору.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2001 року № 354 на базі Державного лізингового підприємства „Украгролізинг” було створено ВАТ „НАК „Украгролізинг”, яке є його правонаступником.

02.01.2002 р. між ВАТ „НАК „Украгролізинг” та ЗАТ „Миколаївоблагротех” було укладено договір № 2, відповідно до якого останній передав по акту приймання –передачі від 02.01.2002 року Миколаївській філії  НАК „Украгролізинг” права власності на майно та права вимоги боргових зобов'язань за договором № 5 від 21.04.1998 р.

01.06.2002 року сторонами було укладено додаток № 4 до договору № 5 від 21.04.1998 р., за яким в нього внесені доповнення –зміни та Миколаївська філія  НАК „Украгролізинг” стала лізингодавцем за зазначеним договором.

Посилаючись на невиконання відповідачем зобов'язань щодо сплати лізингових платежів за користування сільськогосподарською технікою та наявність заборгованості в сумі 132296 грн. 93 коп. позивач просив про задоволення позову.

ВАТ „Березанський агропостач” позов не визнав посилаючись на те, що позивачем пропущено встановлений ст. 257 ЦК України строк позовної давності за вимогою про стягнення даної заборгованості.

          Рішенням господарського суду Миколаївської області від 03.08.2006 року у справі (суддя –Дубова Т.М.) позов задоволено повністю з мотивів доведеності позовних вимог.

          ВАТ „Березанський агропостач” у поданій до Одеського апеляційного господарського суду апеляційній скарзі просить зазначене рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Скаржник вважає, що приймаючи оскаржуване рішення господарський суд першої інстанції неповно з'ясував та допустив недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, недоведеність висновків, викладених у рішенні обставинам справи, неправильно застосував норми матеріального та порушив норми процесуального права, що на думку скаржника є підставою для його скасування. При цьому відповідач посилається на те, що обґрунтовуючи рішення суд послався  виключно на документи надані позивачем та проігнорував докази, надані відповідачем.

          У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти її задоволення вказуючи на те, що доводи відповідача є надуманими та такими, що направлені на затягування процесу розгляду справи з метою ухилення від примусового стягнення боргу за користування майном, яке було придбане.

          Про день, час і місце розгляду апеляційної скарги відповідач був повідомлений належним чином, проте не скористався своїм наданим законом процесуальним правом на участь свого представника в засіданні суду.

          Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, дійшла висновку, що апеляційна скарга  задоволенню не підлягає  з наступних підстав.

          Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, спірні правовідносини між сторонами у справі виникли з укладеного між ЗАТ „Миколаївоблагротех” –лізингодавцем та лізингоодержувачем - ВАТ „Березанський агропостач” договору фінансового лізингу № 5 від 21.04.1998 р. з додатками до нього, відповідно до умов якого останній отримав на умовах лізингу сільськогосподарську техніку  загальною сумою 318052 грн. зі сплатою щоквартально лізингових платежів протягом п'яти років за узгодженим графіком.

          02.01.2002 р. між „НАК „Украгролізинг” та ЗАТ „Миколаївоблагротех” було укладено договір № 2, відповідно до якого останній передав по акту приймання –передачі від 02.01.2002 року Миколаївській філії  НАК „Украгролізинг” права власності на майно, придбане в 1998-1999 роках на умовах договорів купівлі –продажу за рахунок коштів державного лізингового фонду, та право вимоги боргових зобов'язань за договором № 5 від 21.04.1998р.

Згідно з укладеним сторонами додатком № 4 від 01.06.2002 р. до договору № 5 від 21.04.1998 р. позивач став лізингодавцем за зазначеним договором.

Невиконання відповідачем умов даного договору щодо строків сплати лізингових платежів змусило позивача звернутися до господарського суду з цим позовом і за розрахунком останнього наявним у справі заборгованість відповідача по лізинговим платежам за користування сільськогосподарською технікою станом на 15.09.2005 року складає 132296 грн.93 коп., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 08.06.2005 року підписаним сторонами та іншими доказами наявними в справі, яким господарський суд дав належну оцінку.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Посилання відповідача на те, що позивачем пропущено строк позовної давності за вимогою про стягнення даної заборгованості місцевим господарським судом обґрунтовано були відхилені як неспроможні.

Частиною 1 ст. 264 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дій, що свідчать про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Наявні в справі акти звірки взаєморозрахунків від 17.11.2004 року, від 08.06.2005 року та лист відповідача № 14 від 09.06.2005 року свідчать про те, що останній визнавав свій борг перед позивачем та просив  про відстрочку його погашення врожаєм 2005 року.

Твердження відповідача щодо проведення розрахунку шляхом поставки сільськогосподарської продукції місцевим господарським судом підставно не були прийняті до уваги як недоведені. Згідно з вимогами ст. 33 ГПК України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на  юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.          

Викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновків господарського суду та з урахуванням всіх обставин даної справи встановлених судом, не впливають на правильність вирішення даного спору по суті.

          З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду в цілому відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству, а мотиви відповідача, з яких подано апеляційну скаргу, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Керуючись  ст.ст.  99, 101-105  ГПК України, колегія суддів -,

ПОСТАНОВИЛА:

          Рішення  господарського  суду  Миколаївської області  від  03.08.2006 року у справі № 4/225/05 залишити без змін, а апеляційну скаргу ВАТ „Березанський агропостач” - без задоволення.

         Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена  у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий  суддя:                                                Бєляновський В.В.                                                                                

 Судді:                                                                      Мирошниченко М.А.

                                                                                  Шевченко В. В.