ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТА ВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, те л. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
08.02.2011 р. Справа № 25/218
за позовом Військового прокурора Полтавського гарн ізону в інтересах держави в о собі Міністерства оборони Ук раїни, пр-т.Повітрофлотський , 6, м. Київ, 03168
до 1.Виконавчого комітет у Григоро-Бригадирівської сі льської ради Кобеляцького ра йону Полтавської області, ву л. Миру, 8А, с. Григоро-Бригадирі вка, Кобеляцький район, Полта вська область, 39343
2. Закритого акціонерного то вариства "F&C Realty", вул. Кіквідзе, 18-А , м. Київ, 01103
про визнання права влас ності
третя особа, що не заявляє с амостійних вимог на предмет позову на стороні відповідач ів Колективне підприємс тво Кобеляцьке бюро технічно ї інвентаризації (вул. Леніна , 28/15 м. Кобеляки, 39200).
Су ддя Босий В.П.
Представники сторін:
від позивача: Клєкта І. Т., дов. № 220/651/д від 28.12.2010 р.
від відповідача: Гунь ко О. В., дов. від 08.04.2010 р.
від третьої особи: не з'я вився
від прокуратури: Бондар ець О. І., посв. № 815.
В судовому засіданні ого лошено вступну та резолютивн у частини рішення.
Обставини справи: розгля дається позовна заява про ви знання права власності на бу дівлі та споруди - житловий бу динок, будинок мисливця, кухн ю літню з верандою, конюшню, по гріб, колодязь, металеву огор ожу та електролінію загально ю вартістю 40 750,54 грн. цілісного м айнового комплексу - бази Тах таївського мисливсько-рибал ьського господарства, розташ ованого по вул.Лісовій,1, с.Сол ошине, Кобеляцький район, Пол тавська область.
Відповідач 1 у відзиві на по зовну заяву вважає позовні в имоги безпідставними, посила ючись на те, що Григо-Бригадир івська сільська рада не пору шує прав позивача.
Відповідач 2 у відзиві на по зовну заяву проти позову зап еречує, посилаючись на те, що Д оговір купівлі-продажу від 24.0 4.2003р. судом недійсним не визнан ий, тому ЗАТ "F&C Realty" є повноправни м власником майна, що є предме том спору.
Розглянувши матеріали спр ави, суд встановив:
Статтею 121 Конституції Укра їни передбачено повноваженн я прокуратури, щодо захисту і нтересів держави шляхом звер нення до суду з позовними зая вами.
Відповідно до ст. 2 Господар ського процесуального Кодек су України, господарський су д порушує справи за позовним и заявами, зокрема прокурорі в та їх заступників, які зверт аються до господарського суд у в інтересах держави. При цьо му, прокурор, який звертаєтьс я до господарського суду в ін тересах держави, в позовній з аяві самостійно визначає, в ч ому полягає порушення інтере сів держави, та обґрунтовує н еобхідність їх захисту, а так ож вказує орган, уповноважен ий державою здійснювати відп овідні функції у спірних від носинах.
Статтею 3 Закону України “Пр о Збройні Сили України” визн ачено, що Міністерство обор они України є центральним ор ганом виконавчої влади і вій ськового управління, у підпо рядкуванні якого перебувают ь Збройні Сили України.
Керуючись наведеними норм ами чинного законодавства, я кі обґрунтовують звернення п рокурорів до господарських с удів, військовий прокурор По лтавського гарнізону зверну вся до господарського суду П олтавської області позовну з аяву в інтересах держави в ос обі Міністерства оборони Укр аїни, з наступних обставин.
Відповідно до рішення вико навчого комітету Полтавсько ї обласної ради депутатів тр удящих “Про відведення земел ь для державних, громадських та інших потреб” від 28.05.1968 року № 216, Окружній Раді всеармі йського мисливського товари ства Київського військового округу (правонаступником як ої є товариство військових м исливців та рибалок Збройних Сил України) в постійне корис тування відведено земельну д ілянку під будівництво Тахта ївського мисливського госпо дарства площею 1,5 га із землек ористування Салівського ліс ництва Кременчуцького лісго спзагу в Кобеляцькому районі , Полтавської області, на якій збудовано будівлі та споруд и Тахтаївського мисливськог о господарства.
Згідно ст. 1 Закону України в ід 10.09.1991 року “Про підприємства , установи та організації сою зного підпорядкування, що ро зташовані на території Украї ни” майно та фінансові ресур си підприємств, установ, орга нізацій та інших об'єктів сою зного підпорядкування, розта шованих на території України , є державною власністю.
Статтею 4 вищезазначеного з акону визначено, що рішення д ержавних органів, органів гр омадських, політичних, коопе ративних, інших організацій і підприємств, посадових осі б, а також договори та інші уго ди, прийняті чи здійснені на о снові законодавства СРСР щод о зміни власника і форм власн ості, а також створення акціо нерних та спільних підприємс тв за участю органів влади та управління Союзу РСР після п рийняття Постанови Верховно ї Ради України від 24 серпн я 1991 року “Про проголошення не залежності України” без узго дження з відповідними органа ми управління, визначеними К абінетом Міністрів України, вважаються недійсними.
Відповідно до п.п. 1, 2 постано ви Верховної Ради Україн и від 04.02.1994 року №3943-XII “Про майно з агальносоюзних громадських організацій колишнього Союз у РСР” встановлено, що тимчас ово, до законодавчого визнач ення суб'єктів права власнос ті майна загальносоюзних гро мадських організацій колишн ього Союзу РСР, розташованог о на території України, зазна чене майно є загальнодержавн ою власністю. Кабінету Мініс трів України до 1 березня 1994 рок у доручено у встановленому п орядку визначити органи упра вління зазначеним майном, що тимчасово виконуватимуть ці функції до законодавчого ви значення правонаступників в ищезгаданого майна (п. 2 постан ови)
На виконання зазначеної по станови 13.01.1995 року Кабінетом Мі ністрів України прийнята пос танова №18 “Про визначення орг анів управління майна загаль носоюзних громадських орган ізацій колишнього Союзу РСР” , згідно з якою на Міністерств о Оборони України покладено повноваження органу управлі ння майном підприємств, орга нізації та об'єктів колишньо го військово-мисливського то вариства Збройних Сил СРСР.
Як зазначає позивач, згідно з вищезазначеною постановою до управління Міністерства Оборони України передані під приємства, організації та об 'єкти колишнього військово-м исливського товариства Збро йних Сил СРСР, у тому числі вир обничі мисливсько-риболовец ькі об'єднання, 16 мисливських та 2 риболовецьких господарс тва, 3 будинки мисливця-рибалк и, 3 магазини, 2 стрілецькі стен ди військово-мисливського то вариства Київського військо вого округу.
Вказане, як стверджує позив ач, також підтверджується рі шенням Господарського суду м іста Києва від 05.12.2002 року у спра ві № 18/375 (02-2-18/12485), яким зобов'язано т овариство військових мислив ців та рибалок Збройних Сил У країни та його структурні пі дрозділи повернути Міністер ству оборони України державн е майно, що перебуває у їх неза конному володінні (копія в ма теріалах справи).
Проте, рішенням виконавчог о комітету Григоро-Бригадирі вської сільської ради Кобеля цького району, Полтавської о бласті від 03.06.2002 року, виробничо -комерційному підприємству “ Діана” спортивного товарист ва військових мисливців та р ибалок Східного регіону Збро йних Сил України надано дозв іл на оформлення права власн ості на житловий будинок та н ежитлові приміщення по вулиц і Лісовій, 1, в с. Солошине, Кобел яцького району, Полтавської області. Позивач вказує, що за значені будівлі та споруди ф актично є цілісним майновим комплексом.
Позивач стверджує, що на під ставі вказаного вище рішення ВКП “Діана” протиправно офо рмлено право колективної вла сності на державне майно - буд івлі цілісного майнового ком плексу - база Тахтаївського м исливсько-рибальського госп одарства, розташовані по вул иці Лісовій, 1, у с Солошине. Гри горо-Бригадирівською сільсь кою радою Кобеляцького район у Полтавської області на вка зані приміщення видано свідо цтво на право власності від 22. 07.2002 року № 2897.
Як вбачається з матеріалів справи ВКП “Діана” згідно до говору купівлі-продажу від 24.0 3.2003 року, додаткової угоди від 25.03.2003 року до нього та акту прий ому-передачі від 01.08.2003 року реал ізувало закритому акціонерн ому товариству “F&C Realty” будівлі цілісного майнового комплек су - бази Тахтаївського війсь ково-рибальського господарс тва.
Відповідно до довідки ВКП “ Діана” від 27.05.2002 року № 35 загальн а балансова вартість будівел ь та споруд бази Тахтаївсько го військово-рибальського го сподарства складає 40750,54 грн., зо крема, житлового будинку - 12882,82 г рн., будинку мисливця - 6227,93 грн., к ухні літньої з верандою - 3332,25 гр н., конюшні - 3144 грн., погребу - 144 гр н., колодязя - 720,15 грн., металевої огорожі -12,15 грн. та електролін ії - 14287,24 грн.
Згідно довідок КЕВ м. Полтав и від 12.05.2002 року № 619 та ВКП "Діана" від 27.05.2002 року № 35 будівлі та спор уди, що розміщені на базі Тахт аївського мисливсько-рибаль ського господарства, введені в експлуатацію у період з 1966 по 1985 роки.
На підставі викладеного по зивач вважає, що рішення вико нкому Григоро-Бригадирівськ ої сільської ради, Кобеляцьк ого району, Полтавської обла сті від 03.06.2002 року “Про оформлен ня права власності на житлов ий будинок та нежитлові прим іщення по вулиці Лісовій 1, в с Солошине, Кобеляцького райо ну Полтавської області” прий нято в порушення вимог ст.ст. 1 , 4 Закону України від 10.09.1991 року “ Про підприємства, установи т а організації союзного підпо рядкування, що розташовані н а території України”, п.п. 1, 2 по станови Верховної Ради У країни від 04.02.1994 року №3943-ХП “Про майно загальносоюзних грома дських організацій колишньо го Союзу РСР” та постанови Ка бінету Міністрів України “Пр о визначення органів управлі ння майна загальносоюзних гр омадських організацій колиш нього Союзу РСР” від 13.01.1995 року №18, що підтверджується рішенн ям Господарського суду міста Києва від 05.12.2002 року у справі № 18 /375 (02-2-18/12485).
Як вказує позивач, в порушен ня тих же вимог законодавств а, ВКП "Діана" видано свідоцтво про право власності від 22.07.2002 р оку № 2897, укладено договір купі влі-продажу від 24.03.2003 року та до даткова угода від 25.03.2003 року про реалізацію ЗАТ “F&C Realty” будівел ь цілісного майнового компле ксу бази Тахтаївського мисли всько-рибальського господар ства, розташованого по вулиц і Лісовій, 1, у с. Солошине, Кобел яцького району, Полтавської області.
На думку позивача, вказаним рішенням порушено право вла сності держави на нерухоме м айно та фактично виконкомом Григоро-Бригадирівської сіл ьської ради Кобеляцького рай ону Полтавської області воно не визнається.
Таким чином, позивач просит ь суд визнати право власност і на будівлі та споруди - житло вий будинок, будинок мисливц я, кухню літню з верандою, коню шню, погріб, колодязь, металев у огорожу та електролінію за гальною вартістю 40 750,54 грн. цілі сного майнового комплексу - б ази Тахтаївського мисливськ о-рибальського господарства , розташованого по вул. Лісові й,1 в с. Солошине, Кобеляцького району, Полтавської області .
Дослідивши матеріали спра ви, оцінивши надані докази су д дійшов до висновку відмови ти в позові, виходячи з наступ ного:
Згідно ст.1 ГПК України, підп риємства, установи, організа ції інші юридичні особи (у том у числі іноземні), громадяни, я кі здійснюють підприємниць ку діяльність без створення юридичною особи і в установл еному порядку набули статусу суб'єкта підприємницької ді яльності, мають право зверта тися до господарського суду згідно з встановленою підвід омчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоро нюваних законом інтересів, а також для вжиття цим кодексо м заходів, спрямованих на зап обігання правопорушенням.
Відповідно до ст. 2 Господар ського процесуального кодек су України, господарський су д порушує справи за позовним и заявами підприємств та орг анізацій, які звертаються до господарського суду за захи стом своїх прав та охоронюва них законом інтересів.
Отже, необхідною умовою для звернення до суду із відпові дним позовом є порушення пра в та охоронюваних законом ін тересів особи - позивача у с праві.
Порушення своїх прав та не обхідність їх захисту, особи , що звертаються до суду, повин ні довести належними та допу стимими доказами.
Відповідно до ст.16 ЦК Украї ни, способом захисту цивільн их прав та інтересів може бут и і визнання права.
Відповідно до статті ст. 33 Го сподарського процесуальног о кодексу України, кожна стор она повинна довести ті обста вини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і з аперечень.
Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу Укра їни господарський суд прийма є тільки ті докази, які мають з начення для справи. Обставин и справи, які відповідно до за конодавства повинні бути під тверджені певними засобами д оказування, не можуть підтве рджуватись іншими засобами д оказування.
Відповідно до положень ст.с т. 329, 392, 393 ЦК України юридична осо ба публічного права набуває право власності на майно, пер едане їй у власність, та на май но, набуте нею у власність на п ідставах, не заборонених зак оном. Власник майна може пред 'явити позов про визнання йог о права власності, якщо це пра во оспорюється або не визнає ться іншою особою. Правовий а кт органу місцевого самовряд ування, який не відповідає за конові і порушує права власн ика, за позовом власника майн а визнається судом незаконни м та скасовується.
Як досліджено судом, Рішенн я Григоро-Бригадирівської сі льської ради від 3 червня 2002 рок у "Про оформлення права власн ості на видано на підставі на даних ВКП “Діана” документів відповідно до чинного на той час законодавства в межах по вноважень, визначених Законо м України “Про місцеве самов рядування в Україні”.
На виконання вищевказаног о рішення ВКП “Діана” видано свідоцтво про право власнос ті на спірне майно, яке зареєс тровано в Кременчуцькому бюр о технічної інвентаризації.
В матеріалах справи відсут ні докази визнання Рішення Г ригоро-Бригадирівської сіль ської ради від 3 червня 2002 року та свідоцтва про право власн ості на майно, видане ВКП “Діа на” судом недійсними.
24 квітня 2003 року між Виробнич о-комерційним підприємством “Діана” та Закритим акціоне рним товариством "F&C Realty" укладен о договір купівлі-продажу, ві дповідно до якого та умов д одаткової угоди від 25 квітня 2 003 року ВКП “Діана” продало , а ЗАТ "F&C Realty" купило будівлі ц ілісного майнового комплекс у - база Тахтаївського мислив сько-рибальського господарс тва, загальною площею 328,2 м.кв., я кий розташований по вул. Лісо вій,1 в селі Григорово-Бригади рівка, Кобеляцького району П олтавської області.
Таким чином, ЗАТ "F&C Realty" купи ло цілісний майновий комплек с, який знаходиться по вул. Лісовій,1 селі Григорово-Бр игадирівка, Кобеляцького району Полтавської області , а позивач просить суд визн ати право власності на майно вий комплекс - бази Тахтаїв ського мисливсько-рибальськ ого господарства, розташо ваного по вул. Лісовій,1 в с. Солошине, Кобеляцького району, Полтавської області .
Тобто, відповідач -2 згідно д оговору купівлі продажу 24 кві тня 2003 року та додаткової угод и до нього є власником зовсім іншої бази, а не тієї на яку позивач просить суд визнати право власності за Міністер ством оборони.
На виконання умов укладен ої угоди покупець, платіжним дорученням №142 від 24.04.03р. сплати в визначену договором вартіс ть майна в сумі 15000 грн., а продав ець передав покупцеві об'єкт купівлі-продажу, про що сторо ни склали Акт прийому-переда чі. Відповідно до пункту 1.3. дог овору в редакції додаткової угоди від 24 квітня 2003 року прав о власності на майно переход ить до покупця з моменту підп исання акту прийому-передачі .
За чинним на момент укладен ня та виконання договору куп івлі-продажу Цивільним кодек сом Української РСР, зокрема статті 44 та глави 20 Кодексу, до говори купівлі-продажу нерух омого майна між двома юридич ними особами укладались в пр остій письмовій формі. Нотар іальна форма договору купівл і-продажу не вимагалась.
Відповідно до статті 128 чинн ого на час укладення договор у купівлі-продажу Цивільного кодексу, право власності у на бувача майна за договором ви никає з моменту передачі реч і, якщо інше не передбачено за коном або договором.
Оскільки, чинність договор у купівлі-продажу жодним орг аном не була оспорена, догові р купівлі-продажу судом неді йсним не визнавався, тому з пі дписанням сторонами акту при йому передачі, ЗАТ "F&C Realty" стало з аконним власником переданог о майна.
Доказів визнання недійсни ми рішення виконкому Григоро -Бригадирівської сільської р ади позивачем не надано.
Посилання позивача на ріше ння Господарського суду міст а Києва від 05.12.2002 року по справі №18/375 (02-2-18/12485) є безпідставним, оскі льки в ньому не має детальног о переліку майна, яке має пове рнути товариство військових мисливців та рибалок на кори сть Міністерства оборони, та не вказано, чи входить до цьог о переліку спірний об'єкт.
Тобто, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем- 2 було придбано майно - будівл і Тахтаївського мисливсько-р ибальського господарства, як е знаходиться в с. Григоров о-Бригадирівка, Кобеляцького району, а не в с. Солошине Ко беляцького району.
Крім того, відповідно до лис та КП Кобеляцьке бюро техніч ної інвентаризації, наданого на запит суду будівля цілісн ого майнового комплексу - баз а Тахтаївського мисливсько-р ибальського господарства за гальною площею 328,2 кв.м., яка зна ходиться за адресою с. Солоши не, вул. Лісова, 1, Кобеляцького району, Полтавської області належить виробничому комерц ійному підприємству "Діана" с портивного товариства війсь кових мисливців та рибалок с хідного регіону збройних сил України.
Також, слід зазначити, що Ух валою господарського суду Ха рківської області від 19.03.2008 р. В иробничо-комерційне підприє мство “Діана” спортивного то вариства військових мисливц ів та рибалок Східного регіо ну Збройних Сил України лікв ідоване, в зв'язку з визнанням його банкрутом.
Таким чином, позивач не дові в належними та допустимими д оказами, що відповідач-2 поруш ив право власності Міністерс тва оборони на нерухоме майн о, яке знаходиться в с. Солошин е, Кобеляцького району, Полта вської області, оскільки ЗАТ "F&C Realty", є власником іншого об'єкт у нерухомості, який розташов аний в с. Григоро-Бригадирівк а.
Крім того, рішення Григоро-Б ригадирівської сільської ра ди від 03.06.2002 р. про оформлення пр ава власності на нежитлові п риміщення по вул. Лісова, 1 в с. С олошине Кобеляцького району Полтавської області в судов ому порядку недійсним не виз навалося.
З огляду на вищевикладене п озов задоволенню не підлягає .
Клопотання відповідача-2 пр о застосування строку позовн ої давності судом не приймає ться до уваги, оскільки об'єкт и, які є у власності відповіда ча та на яке просить визнати п раво власності Міністерство оборони є різними.
Таким чином, позивач зверну вся з вимогою про захист свог о цивільного права, яке відпо відачами не порушено, в зв'язк у з чим позов задоволенню не п ідлягає.
Керуючись ст. ст. 32-33, 43, 49, 82-85 Г ПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Відмовити в позові до В иконавчого комітету Григоро -Бригадирівської сільської р ади Кобеляцького району Полт авської області, вул. Миру, 8А, с . Григоро-Бригадирівка, Кобел яцький район, Полтавська обл асть, і Закритого акціонерно го товариства "F&C Realty", вул. Кіквід зе, 18-А, м. Київ.
Суддя Босий В.П.
Повне рішення складено: 14.0 2.2011р.
Суд | Господарський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 08.02.2011 |
Оприлюднено | 15.03.2011 |
Номер документу | 14102261 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Полтавської області
Босий В.П.
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Євстигнеєв Олександр Сергійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні