Рішення

від 11.02.2011 по справі 20/117-21/261

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/117-21/261

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.02.2011 р.                                                                         Справа № 20/117-21/261

за позовом Дочірнього підприємства “Нафтогазбезпека” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, вул. І.Гонти, 3а, м. Київ, 04112

до Відділу державної служби охорони при УМВС України в Полтавській області, вул. Зигіна, 32А, м. Полтава

про стягнення 2060900,00 грн.

та за позовом Відділу Державної служби охорони при УМВС України в Полтавській області, вул. Зигіна, 32-А, м. Полтава, 36000

до Дочірнього підприємства "Нафтогазбезпека" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", вул. І.Гонти, 3а, м. Київ, 04112

про  визнання недійсною додаткової угоди

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Дочірня компанія "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", вул. Кудрявська, 26/28, м. Київ, 04053

                                                                                                                                                                                                                              Суддя Босий В.П.

Представники:

від позивача: Полутін А. Є., дов. від 31.12.2010 р.

від відповідача:          Катренко І.М., дор. № 9/9-1404/34 від 02.04.09р.

від третьої особи: не з'явився

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Ухвалою від15.05.2008 р. справу № 20/117 і № 21/261 було об'єднано в одне провадження для спільного розгляду.

Суть спору: Розглядається позовна заява Дочірнього підприємства “Нафтогазбезпека” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” до Відділу державної служби охорони при УМВС України в Полтавській області про стягнення 2060900,00 грн. збитків та позовна заява  Відділу державної служби охорони при УМВС України в Полтавській області до Дочірнього підприємства “Нафтогазбезпека” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” про визнання недійсною додаткової угоди від  01.04.04 р. до договору № 4068/В  від 01.04.2004 р.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує, посилаючись на недоведеність факту спричинення збитків.

Крім того, зазначає про пропуск позивачем строку позовної давності.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

Дочірнє Підприємство "Нафтогазбезпека" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (Позивач) створене на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України №614-р від 25 жовтня 2002 року. Єдиним засновником ДП "Нафтогазбезпека  НАК "Нафтогаз "України", що володіє 100% статутного фонду Підприємства, є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", 100 % статутного фонду якої, в свою чергу, належить державі в особі Міністерства палива і енергетики України. Тобто, ДП "Нафтогазбезпека" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" фінансується за рахунок бюджетних коштів.

19 лютого 2004 року між Позивачем і Дочірньою компанією "Укргазвидобування" Національної   акціонерної  компанії      "Нафтогаз      України"     (ДК "Укргазвидобування") було укладено Генеральну Угоду  №  133 про надання послуг з охорони об'єктів (Генеральна угода).

У відповідності до пункту 1.1. Генеральної угоди Позивач зобов'язався надати ДК "Укргазвидобування" послуги з охорони належних останній об'єктів та майна, переданих під охорону.

Згідно пункту 1.2. Генеральної угоди перелік об'єктів, що передаються під охорону, зазначається в додатковій угоді, яка є невід'ємною частиною Генеральної угоди.

В пункті 1.2. Додаткової угоди № 1 від 19.02.2004 до Генеральної угоди вказано, що охороні, зокрема, підлягає свердловина № 111 Куличіхівського УКПГ.

Пункт 3.1.2. Генеральної угоди містить положення, згідно якого Позивач зобов'язаний був забезпечити охорону об'єктів ДК "Укргазвидобування" від пошкодження, розкрадання, знищення, а в разі виявлення несанкціонованого проникнення на об'єкт, крадіжки, пошкодження чи розкрадання майна, переданого під охорону, здійснення інших протиправних дій, Позивач, згідно пункту 3.1.4. Генеральної угоди, мав негайно вжити заходів щодо їх припинення.

Відповідно ж до пункту 3.1.6. Генеральної угоди в разі виявлення пожежі на конкретному об'єкті Позивач повинен був вжити всіх можливих заходів для врятування майна цих об'єктів від пошкоджень.

Згідно пункту 3.2.4. Генеральної угоди Позивач мав право залучати сторонніх фізичних або юридичних осіб до охорони об'єктів ДК "Укргазвидобування" шляхом укладення угод.

З метою організації належної охорони об'єктів 01.04.2004 року між Позивачем і Відповідачем було укладено договір про надання послуг з охорони та профілактики правопорушень на окремих об'єктах та газоконденсатних свердловинах ГПУ "Полтавагазвидобування" № 4068 В.

Пункт 1.1. Договору встановлює обов'язок Відповідача з охорони та виконання профілактичних заходів з метою попередження та недопущення крадіжок на об'єктах ГПУ "Полтавагазвидобування".

Пункт 4.1. Договору передбачає, що Відповідач повинен був забезпечувати виконання встановлених правил пожежної безпеки на об'єктах, а у випадку виявлення пожежі негайно вжити заходів по ліквідації пожежі, відшкодувати шкоду, заподіяну Позивачу і ГПУ "Полтавагазвидобування".

Як стверджує позивач 22.04.2004 року в 00 годин 25 хвилин на свердловині № 111 Куличіхівського УКПГ сталося несанкціоноване втручання в фонтанну арматуру з метою крадіжки конденсату, що призвело до загорання газу з наступною розгерметизацією гирлового обладнання. Газопромисловому управлінню "Полтавагазвидобування" Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", згідно Акту узгодження від 14.05.2004 року, завдано шкоди на загальну суму 2 060 900, 00 (два мільйони шістдесят тисяч дев'ятсот) гривень.

В обґрунтування розміру завданої шкоди позивач посилається на висновок судово-економічної експертизи № 6578/ від 25.11.2009 року, Акт звірки розрахунків між ГПУ "Полтавагазвидобування" ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" і ДП "Нафтогазбезпека" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" за період з 01.01.2004 року по 31.12.2004 року та Акт узгодження між ГПУ "Полтавагазвидобування" ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" і ДП "Нафтогазбезпека" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 14.05.2004 року.

Згідно пункту 3.2.4. Генеральної угоди при залученні Позивачем сторонніх осіб до охорони об'єктів на підставі угод відповідальність за якість наданих залученими особами послуг несе Позивач.

Таким чином, як зазначає Позивач, він поніс відповідальність за Генеральною угодою за незабезпечення надійної охорони об'єктів від пошкодження та розкрадання (пункт 3.1.2. Генеральної угоди), невжиття заходів з припинення правопорушень на об'єкті (пункт 3.1.4. Генеральної угоди), невжиття заходів щодо врятування майна об'єктів від пошкоджень (пункт 3.1.6. Генеральної угоди).

У відповідності до пункту 5.1. Генеральної угоди у випадку невиконання або неналежного виконання своїх договірних зобов'язань Сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України та цієї угоди.          

Пунктом 2.3. Генеральної угоди визначено, що розрахунок за надані послуги з охорони здійснюється шляхом перерахування ДК "Укргазвидобування" коштів на поточний рахунок Позивача протягом 7 (семи) банківських днів після підписання акту виконання робіт з вирахуванням нанесених збитків.

Позивач вважає, оскільки він мав нести відповідальність за заподіяння ДК "Укргазвидобування" збитків, він правомірно нарахував розмір заподіяної шкоди в розмірі 2 060 900,00 гривень з плати за послуги, надані в квітні 2004 року.

Таким чином, позивач стверджує, що відповідач не забезпечив надійну охорону об'єкта від розкрадання та пошкодження, не забезпечив виконання встановлених правил пожежної безпеки, чим порушив пункт 4.1. Договору.

Згідно пункту 6.1. Договору у випадку невиконання або неналежного виконання своїх договірних зобов'язань Сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до частини 1 статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. В частині 2 цієї статті зазначено, що під   збитками   розуміються   витрати,   зроблені   управненою   стороною,   втрата   або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Позивач наголошує на тому, що він вимагає не відшкодування відповідачем втрати чи пошкодження майна, а відшкодування ним витрат, понесених Позивачем у зв'язку з відшкодуванням шкоди, завданої ДК "Укргазвидобування".

Отже, Позивач стверджує, що ним понесено витрати на відшкодування завданої ДК "Укргазвидобування" шкоди при тому, що він правомірно, у відповідності до умов Генеральної угоди залучив до надання послуг з охорони об'єктів відповідача, уклавши з ним Договір.

У відповідності до пункту 6.2. Договору Відповідач узяв на себе "повну матеріальну відповідальність" за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань, що призвели до розкрадання майна об'єкта охорони.

Таким чином, позивач вважає, що його вини в заподіянні шкоди ДК "Укргазвидобування" немає, а оскільки охорону вказаного вище об'єкта здійснював безпосередньо відповідач, саме порушення останнім умов Договору, виражене в неналежному наданні послуг за Договором призвело до вищеперерахованих наслідків.

З огляду на вищевикладене, позивач просить стягнути з Відділу державної служби охорони при УМВС України в Полтавській області 2060900,00 грн. збитків.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази суд дійшов до висновку відмовити в позові, виходячи з наступного:

Як вбачається із матеріалів позовної заяви, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача збитків у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань з охорони після спливу строку позовної давності.

          Відповідно до частини 1 статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно вимог ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 цього Кодексу).

Як свідчать матеріали справи в ніч близько 23 години 21.04.2004р. розпочалася пожежа на свердловині № 111 Куличихівського УКПГ Гадяцького промислу.

Дата виникнення пожежі на свердловині № 111 Куличихівського УКПГ Гадяцького промислу встановлена у вироку Гадяцького районного суду Полтавської області 29.12.2006р.(копія в матеріалах справи).

Як зазначає позивач, порушення господарського зобов'язання відповідачем по договору № 4068В від 01.04.2004р., а саме: п. 4.1. виникло в момент незабезпечення відповідачем надійної охорони об'єктів, переданих під охорону, та в подальшому настання пожежі у результаті несанкціонованого втручання в фонтанну арматуру з метою крадіжки конденсату.

Відповідно до п.3.1. Генеральної угоди № 133 від 19.02.2004р. виконавець зобов'язується забезпечити якісне та в повному обсязі надання послуг з охорони об'єкту (ів) Замовника.

Згідно з п.3.1.8. виконавець (позивач) зобов'язується доповідати щоденно до 8-00 годин Замовнику про випадки порушень на об'єкті під час здійснення послуг з охорони та вжиті ним заходи.

Таким чином, позивач знав про виникнення пожежі на об'єкті ще 21.04.2004р.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи з наведених норм, на підставі ретельної правової оцінки наданих позивачем до матеріалів справи документів, суд визначає початок перебігу строку позовної давності з 22.04.2004 року та відповідно його закінчення 23 год. 22.04.2007 року. Враховучи вимоги п. 5 ст. 254 ЦК Укаїни, оскільки останній день строку припадає на вихідний день  (22.04.2007 - неділя), днем закінчення строку є перший за ним робочий день, тобто 23.04.2007 р.

Отже, з позовом про стягнення збитків позивач звернувся до суду з пропуском трирічного строку позовної давності, оскільки подав позовну заяву до суду 26.04.2007року.

Відповідно до вимог п.п.3,4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою для відмови у позові.

Матеріали справи свідчать, що відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому заявив про сплив строку позовної давності по стягненню збитків в сумі 2060900,00 грн. у зв'язку з чим просив відмовити в позові.

Не зважаючи на те, що розмір збитків в сумі 2060900,00 грн. доведений позивачем належними та допустимими доказами, але враховуючи пропуск позивачем строку позовної давності для звернення до суду за захистом свого порушеного права, суд відмовляє ДП НАК "Нафтогазбезпека" НАК "Нафтогаз України" в задоволенні позову.                                                                                     

16.06.2007р. Відділу Державної служби охорони при УМВС України в Полтавській області звернувся до суду з позовом до ДП "Нафтогазбезпека" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про визнання недійсною додаткової угоди від 01.04.2004р. до договору від 01.04.2004р. за  № 4068/В (справа № 20/117).

Розглянувши матеріали справи № 20/117,  суд встановив:

01.04.2004 між сторонами було укладено додаткову угоду до договору № 4068/В від 01.04.2004р. "Про надання послуг з охорони та профілактики правопорушень ВДВС при УМВС України в Полтавській області на окремих об'єктах та газоконденсатних свердловин ПУ "Полтавагазвидобування".

Відповідно до умов вказаної угоди Відділ Державної служби охорони при УМВС України в Полтавській області, в особі начальника Міщенка Віктора Миколайовича, який діє на підставі Положення про Державну службу охорони і названого в подальшому "Виконавець", з однієї сторони та ДП  "Нафтогазбезпека" НАК  "Нафтогаз України", в особі генерального директора Бортника Олександра Миколайовича, діючого на підставі Статуту і Ліцензії МВС за № 450459 від 08.01.2002 року і названого в подальшому   " Замовник " домовились про наступне:

Пункт 6.6. договору № 4068/В від 1.04.2004 року між ВДСО при УМВС України в Полтавській області та ДП "Нафтогазбезпека" НАК "Нафтогаз України" викласти в такій редакції: "Виконавець" не несе матеріальної відповідальності за збитки  заподіяні в результаті:

- стихійного лиха;

- залишеного          працівниками    ГПУ    "Полтавагазвидобування" майна у приміщеннях кранових вузлів, що не замикається;

- масових порушень громадського порядку;

-несвоєчасного повідомлення "Виконавця" диспетчерами ГПУ "Полтавагазвидобування" про падіння тиску на охороняємих свердловинах;

Інші умови договору № 4068/В від 01.04.2004 року між ВДСО при УМВС України в Полтавській області та ДП "Нафтогазбезпека" НАК "Нафтогаз України" залишаються без змін.

В обґрунтування поданої заяви Відділ Державної служби охорони при УМВС України в Полтавській області посилається на те, що у позивача відсутнє будь-яке документальне підтвердження, щодо офіційного укладання з його боку   вищезазначеної   додаткової   угоди   з посиланням на внесені  зміни у п.  6.6 розділу до договору № 4068/В від 01.04.2004 року.

05.2007 року під час судового засідання відповідач надав для огляду позивачу вказану додаткову угоду від 01.04.2004 року. Оглянувши дану додаткову угоду позивач не визнав її законність, оскільки ставить під сумнів, що підпис на угоді виконаний саме Міщенком Віктором Миколайовичем.

Також ставить під сумнів, що відбиток печатки, нанесеної на оригіналі додаткової угоди належить дійсній печатці ВДСО при УМВС України в Полтавській області.

З огляду на викладене позивач просить суд визнати недійсною додаткову угоду до договору.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази суд дійшов до висновку відмовити в позові, виходячи з наступного:

          Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог закону щодо умов його дійсності, які встановлені ст. 203 зазначеного кодексу. Правочин є дійсним, якщо він відповідає загальним умовам дійсності правочину. До зазначених умов треба віднести: законність змісту правочину; навність у особи, яка вчиняє правочин, необхідного обсягу цивільної дієздатності; вільне волевиявлення учасника правочину та його відповідність внутрішній волі; відповідність форми вчинення правочину вимогам закону; спрямованість правочину; захист інтересів малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, та він має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Дослідивши вказану угоду суд встановив, вона відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки волевиявлення учасників правочину було вільним і відповідало їх внутрішній волі, своє волевиявлення вони виклали в письмовій формі та підтвердили підписами і печатками.

Крім того, слід зазначити, що ухвалою господарського суду Полтавської області від 10.06.2009 р. було призначено по справі почеркознавчу та технічну експертизи.

Київський науково-дослідний інститут судових експертиз вказані експертизи виконав, але їх вартість не була оплачена ВДСО при УМВС України в Полтавській області, тому висновки експертиз не були направлені до суду.

Таким чином, у суду відсутні підстави вважати, що підпис на угоді виконано не Міщенком В. М, а іншою особою, а відбиток печатки не відповідає дійсній печатці ВДСО.  

  Отже, підстави для визнання додаткової угоди недійсною  відсутні.

 За таких обставин, суд відмовляє в позові ВДСО при УМВС України в Полтавській області.

Керуючись ст.ст. 32-33, 43, 49, 82-85 ГПК України, ст. ст. 256, 257, 261, 267 ЦК України, суд, -

                                                            В И Р І Ш И В :

1. Відмовити в позові ДП "Нафтогазбезпека" НАК "Нафтогаз України".

2. Відмовити в позові Відділу Державної служби охорони при УМВС України в Полтавській області.

Суддя                                                                                                                   Босий В.П.

Повне рішення складено: 16.02.2011р.