Рішення

від 10.02.2011 по справі 27/120

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27/120

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        10.02.2011 р.                                                                      Справа №27/120

          за позовом Приватного підприємства "ДАН",адреса:80465, Львівська область, Кам"янко-Бузький р-н, смт. Новий Яричів, вул. 8-го Березня,12; поштова адреса: 79031, м.Львів, вул.Демнянська,4/20

                до Споживчого товариства "ФІТ",адреса: 36039, м.Полтава, вул. Шевченка,27

           про  стягнення  11 212,61 грн.

                                                            Суддя  Солодюк О.В.

Представники:

від позивача: не з'явився  

від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні 10.02.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Повний текст рішення оформлено та підписано відповідно до ст.84 ГПК України

Суть спору: Розглядається позовна заява про стягнення  11 212,61 грн., в т.ч. 9 000,00 грн. - сума дебеторської заборгованості по договору купівлі-продажу від 06.05.2006р., 1 191,69 грн - пеня, 698,40 грн. - інфляційних нарахувань, 322,52 грн.-3% річних.

Позивач повноважного представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням. Заявою від 04.02.1011 року (а.с. 73) зменшив розмір позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 10 316, 37 грн., в т.ч.  суму основної заборгованості в розмірі  8650 грн., 1217, 05 грн. інфляційних нарахувань та 449, 32 грн. -  3% річних.

Заява не суперечить чинному законодавству, не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів та прийнята в порядку ст. 22 ГПК України до розгляду.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав. Ухвала від 13.01.11р., яка направлялася відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 75-76), повернулася до суду з відміткою пошти, що за даною адресою  товариство вибуло.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

06.05.2009 року між сторонами був укладений договір купівлі-продажу товару, відповідно до якого позивач відповідачу по видатковій накладній № 72202 від 22.07.09р.(а.с. 11) та довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей № 132 від 20.07.09р.(а.с. 12) здійснив поставку та передав у власність  обладнання - глазуровальну лінію, яка складалась з глазуровальної машини та охолоджуючого тунелю, загальною вартістю 190 000.00 грн.

13.08.2009 року поставлене обладнання  позивачем  відповідачу було змонтоване та введене в експлуатацію, що підтверджується технічним актом введення в експлуатацію обладнання від 13.08.2009 року.(а.с.13) Проходження виробничого навчання та технічного інструктажу уповноваженим представником відповідача підтверджується актом від 14.08.2009 року(а.с. 14).

Відповідно до п. 5.5., п. 5.6 умов договору відповідач зобов'язувався сплатити позивачу протягом 3-х банківських днів з моменту підписання Договору авансову передоплату в розмірі 40 000,00 грн. та авансову передоплату –150 000,00 грн. щотижнево рівними частинами до моменту відвантаження товару.

Остаточний термін відвантаження (п.6.1.) визначався сторонами протягом 50 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу, передбаченого п.5.5. Договору.

Відповідач свої грошові зобов'язання виконав частково, сплативши позивачу 350,00 грн.

Станом на 07.02.2011 р. розмір заборгованість позивача перед позивачем склала 8 650,00 грн.

Позивач до відповідача звертався з претензією від 14.05.2010 року (а.с. 17), в якій вимагав оплатити  поставлений товар.

У відповідь на претензію позивача відповідач надіслав лист від 20.05.2010 року (а.с. 18), у якому відмовився від оплати решти вартості товару по Договору з посиланням на недоліки у його роботі, а також вихід з ладу його окремих вузлів та агрегатів.

          Відповідно до п.6.5. Договору сторони визначили порядок приймання товару по кількості, якості та комплектності відповідно до вимог діючого законодавства на підставі Інструкцій про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю та якістю № П-6 та № П-7, затверджених відповідними постановами Держарбітражу СРСР відповідно 05.06.1965 р. та 25.04.1966 р. Гарантійний термін експлуатації обладнання відповідно до п.3.1. Договору визначався у 12 календарних місяців з моменту введення його в експлуатацію. Але відповідач протягом року не намагався вирішити питання з приводу недоліків товару із позивачем  в досудовому порядку, що змусило позивача звернутись з даним позовом до суду.   

          Згідно ст. 655 Цивільного кодексу, - за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно  ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання  має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів інших актів  цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання  не допускається.

Доказів погашення боргу в сумі 8 650,00 грн. відповідачем не надано.

Таким чином, втмоги позивача про стягнення з відповідача 8 650,00 грн. основного богу обгрунтовані, відповідачем не оспорені і підлягають задоволенню

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За обгрунтованим розрахунком позивача, перевіреним судом, сума інфляційних нарахувань за період з червня 2009 р. по січень 2011 р. становить  1 217,05 грн., а сума  3% річних  за перод з 20.05.2009 р. по 10.02.2011 р. становить  449,32 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином, вимоги позивача в сумі  10 316, 37 грн. обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи  і підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст.  49,75,82-85  ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов  задовольнити повністю.

2. Стягнути з споживчого товариства «Фіт»(36039, м. Полтава, вул. Шевченка, 27, код ЄДРПОУ 33190784, р/р 260017073 в АБ «Полтава-Банк»; МФО 331489) на користь Приватного підприємства «Дан»(80465, Львівська область, Кам`янко -Бузького р-н, смт. Новий Яричів, вул. 8-го Березня, код ЄДРПОУ 31755487, р/р 26009066024201 в ВАТ «Сведбанк», МФО 300164)  8650 грн. основного богу, суму інфляції в розмірі 1217, 05 грн, 3% річних - 449,32 грн., витрати по сплаті державного мита - 103,16 грн. та 217,14 грн. витрат на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

          Суддя                                                                                                                О.В. Солодюк   

          Повний текст виготовлено та підписано 17 лютого  2011 року.

 Примітка:Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому  ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку, визначеному   ст. 93 ГПК України