Рішення

від 29.09.2006 по справі 12/254

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/254

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,  м. Чернігів                                                                                                                            телефон канцелярії

проспект Миру, 20                                                                                                                                        7-99-18

Іменем України

РІШЕННЯ

“28” вересня  2006 року                                                                           справа № 12/254

За позовом: Закритого акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк”, в особі Чернігівського РУ ПриватБанку

14006, м. Чернігів, вул. Серьожнікова, 6

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропрод” вул..Старобілоуська,25а, м.Чернігів

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє  самостійних вимог на предмет спору : Товариство з обмеженою відповідальністю „Харвест”  м.Чернігів вул..Старобілоуська,25а

Про стягнення 18814грн. 39коп.

                                                                                                                Суддя Лавриненко Л.М.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН :

від позивача:   Богаєвська І.В. –представник, довіреність № 2112 від 02.08.2006 року.       

від відповідача:  не з'явився   

від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

           Позивачем було подано позов про стягнення з відповідача 11800 грн.    заборгованості по кредиту, 3632грн. 64коп. заборгованості по простроченим процентам, 3381грн. 75коп. пені  згідно кредитного договору № KL-69-04 від 29.06.04р. та договору поруки  від 29.06.04р.

Сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, але відповідач та третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє  самостійних вимог на предмет спору , повноважних представників в судове засідання не направили.

Представник позивача в судовому засіданні надав клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.

Представник позивача в судовому засіданні 28.09.2006 року, згідно з ст. 22 Господарського процесуального кодексу України,  надала заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просила суд стягнути з відповідача 1343,08 грн. заборгованості по кредиту, 2490,39 грн. відсотків за прострочену заборгованість та 179 грн. пені.

          Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного  представник позивача , дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,  господарський суд встановив:

Прийняти заяву позивача про  зменшення позовних вимог,  оскільки це не протирічить діючому законодавству та не зачіпає нічиї права  та охоронювані законом інтереси.

           29.06.2004р. між позивачем та ТОВ „Харвест” було укладено кредитний договір № KL-69-04, згідно якого позивач взяв на себе зобов'язання надати ТОВ „Харвест” кредит у вигляді поновлюваної кредитної лінії з загальним лімітом 45000грн., з терміном повернення кредиту до 28.06.05р.

          Позивач виконав взяті на себе зобов'язання  та надав ТОВ „Харвест” кредит в сумі   грн., що підтверджується  меморіальним ордером №1546 від 01.07.04р..

          Пунктом 1.3 кредитного  договору встановлено строк повернення кредиту до 28.06.2005р.

          У відповідності зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як свідчать матеріали справи,  позичальник взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредиту виконав частково, сплативши частину заборгованості по кредиту в сумі  10 456 грн. 92 коп. Заборгованість  позичальника по кредиту становить  1343 грн. 08 коп.

Відповідно до п. п. 4.1 та 4.2 кредитного договору  позичальник зобов'язаний був сплачувати банку  відсотки за користування кредитом в розмірі 19 % річних, а при порушенні позичальником зобов'язань  щодо строку  погашення кредиту – в розмірі 42 % річних.

У відповідності з п. 4.11 кредитного договору нарахування відсотків за користування кредитом проводиться з дати списання коштів з позичкового  рахунку до наступної дати сплати відсотків, а також за період, який починається з попередньої дати сплати відсотків по поточну дату сплати відсотків. Нарахування відсотків проводиться до повної сплати заборгованості по кредиту на суму залишку заборгованості по кредиту.

Сплату  відсотків за користування кредитом, у відповідності з п. 4.3 договору  позичальник зобов'язаний був здійснювати  25 числа кожного поточного місяця.

За період користування кредитом з 29.06.2005 року по 24.09.2006 року    позичальник зобов'язаний був сплатити відсотки в сумі 10 917 грн. 67 коп.

Як вбачається із матеріалів справи,  позичальник відсотки за користування кредитом за період з 29.06.2005 року по 24.09.2006 року   сплатив частково в сумі 8 427 грн. 28 коп., заборгованість по відсотках становить 2490 грн. 39 коп.

Позивачем також нарахована  відповідно до п. 5.1. кредитного договору пеня в сумі  179 грн. за несвоєчасну сплату  відсотків за користування кредитом за період з 28.12.2005 року по 24.09.2006    року  .

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами  4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Пунктом  п. 5.1 кредитного договору передбачено, що  при порушенні  позичальником якого-небудь із зобов'язань: по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п.2.2.2., 4.1, 4.2, 4.3 цього договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п1.3, 2.2.3, 2.3.2 договору  відповідач повинен сплатити позивачу за кожен випадок порушення пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який виплачується пеня.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочка виконання  позичальником взятих на себе зобов'язань, а тому  суд доходить висновку, що позивачем правомірно нарахована пеня за прсотрочку сплати відсотків.

          29.06.04р. між ТОВ „Агропрод” (поручитель) та позивачем (кредитор)  укладено договір поруки №КL-69-04, предметом якого є надання поруки ТОВ „Агропрод” перед Закритим акціонерним товариством Комерційним банком ПриватБанк за виконання ТОВ „Харвест” своїх обов'язків за кредитним договором № KL-69-04 від 29.06.2004р.                       

Відповідно до п.2 договору поруки  поручитель (ТОВ „Агропрод”) відповідає перед позивачем (ЗАТ КБ „ПриватБанк”за виконання обов'язків за кредитним договором в тому ж розмірі що і боржник (ТОВ „Харвест”), включаючи сплату кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

Відповідно до частини 1 ст. 553 і частин 1  та 2  ст. 554 Цивільного кодексу  України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку, і відповідає перед кредитором за порушення зобов'язань боржником. У  разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають  перед кредитором як солідарні боржники.  Поручитель відповідає перед кредитором у то му ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Пунктом 4 Договору поруки було передбачено, що в випадку невиконання боржником  обов'язків за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

          Позивачем, відповідно до п. 5 Договору поруки,  було направлено поручителю  19.01.2006 року вимогу про сплату боргу за кредитним договором № KL-69-04 від 29.06.04р.

          Пунктом 11 договору поруки сторони встановили, що строк позовної давності  в межах якого  вони можуть звернутись  до суду з вимогою  про захист  свого права  або інтересу , встановлюється  протягом п”яти років.

Статтею 543 Цивільного  кодексу України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників, кредитор в праві вимагати виконання обов'язку частково так і в повному обсязі як  від всіх боржників разом, так і кожного з них окремо.

Як вбачається із матеріалів справи поручитель взяті на себе зобов'язання по договору поруки в добровільному порядку не виконав, заборгованість позичальника за кредитним договором в добровільному порядку не сплатив.

Враховуючи, що відповідач в порушення  умов  договору поруки та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст.. 93 Господарського кодексу України взяті зобов'язання не виконав  , а тому суд, з урахуванням заяви  позивача про зменшення позовних вимог, доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача  1343,08 грн. заборгованості по кредиту, 2490,39 грн. відсотків за користування кредитом  та 179 грн. пені за прострочку плати відсотків.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог  з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати по сплаті держмита в сумі 40 грн. 12 коп.  та витрати в сумі 25 грн. 18 коп. за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

          Керуючись ст. ст. 525, 526,  553, 554, 651, 1046, 1048, 1049, 1050,  Цивільного кодексу України, ст.  193 Господарського кодексу України, ст. 22,  49, 75 , 82-85 Господарського  процесуального кодексу України,  господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропрод” вул. Старобілоуська, 25а, м. Чернігів, 14000 (р/р 26000051487058 у ЧРУ ПриватБанку, МФО 353586, код 30505253) на користь Закритого акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк”, 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50 (рахунок № 35194833805108 в управлінні Національного банку по Чернігівській області , МФО 353586, код 26085169) 1343,08 грн. заборгованості по кредиту, 2490,39 грн. заборгованості по відсотках, 179 грн. пені, 40 грн. 12 державного мита та 25 грн. 18 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

    Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

        Суддя                                                                       Л.М. Лавриненко