Рішення

від 24.02.2011 по справі 18/5пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/5пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

24.02.11 р.                                                                                    Справа № 18/5пд                               

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Кирпичный завод

„АЛЬТКОМ” смт. Очеретине Ясинуватського району Донецької області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю

„Шахтобудмеханізація” м. Донецьк

про визнання договора недійсним

Суддя господарського суду Донецької області      О.В.Овсяннікова            

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за

участю  представників сторін:

від позивача: не з'явився.

від відповідача: Куржупова Я.В. – дов.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Кирпичный завод „АЛЬТКОМ” звернулось з позовом про визнання недійсним договора                 № 0912-08 від 01.12.08 „на виконання послуг краном МКГ-25”, укладеного ним з Товариством з обмеженою відповідальністю „Шахтобудмеханізація”.

          В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що договір підписаний з боку позивача невідомою та неуповноваженою на право підпису особою тому він є недійсним в силу ст. 207 Цивільного кодексу України. Крім того в договорі відсутні усі умови, необхідні для договорів такого виду.

Позивачем заявлено клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.

Клопотання судом відхилено, оскільки з приводу підробки документів або шахрайства з боку певних осіб (працівників підприємства) позивачу слід звертатися до правоохоронних органів для порушення кримінальної справи.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, але надав клопотання від 24.02.2011 р. про перенесення розгляду справи у зв'язку з тим, що знаходиться у відрядженні у господарському суді м. Києва і тому прибути у судове засідання фізично не має можливості.

Клопотання судом відхиляється з наступних підстав:

–          по – перше, з клопотанням про відкладення розгляду справи позивач вже звертався до суду 31.01.2011 р. і це клопотання було задоволено;

–          по – друге, позов пред'явлений до юридичної особи, яка може уповноважити на участь у справі іншого представника;

–          по – третє, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Суд розцінює дії позивача як зловживання своїми процесуальними правами з метою затягування строків розгляду справи.

Відповідач надав відзив в якому висловив заперечення проти позову              з посиланням на те, що повноваження особи, яка підписала договір, підтверджується наявністю на договорі печатки позивача. Крім того сторонами вчинені дії направленні на виконання його умов, що підтверджується актами виконаних робіт і у передбаченому законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору. На підставі викладеного відповідач вважає, що позовні вимоги є                                недоведеними.

         Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та пояснення представника відповідача, суд встановив наступне.

         01 грудня 2008 р. сторонами був укладений договір № 0912-08 на виконання послуг краном МКГ-25, відповідно до умов якого позивач (Підрядник) зобов'язався у змінному режимі виділити технічно справний кран для виконання необхідних робіт, а відповідач (Замовник) взяв на себе зобов'язання по оплаті роботи крану.

Договір був підписаний з протоколом розбіжностей, який узгоджений сторонами.

Договір сторонами виконувався, про що свідчать акти виконаних робіт за грудень 2008 р., липень 2008 р. та акт здачі – прийомки робіт від 30.06.2009 р., які підписані представниками сторін і скріплені печатками підприємств.

Підпис особи на договорі та протоколі розбіжностей скріплений печаткою підприємства.

Саме печатка підприємства посвідчує підпис особи, уповноваженої на вчинення певної дії від імені та в інтересах підприємства.

Відповідно до п. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її уставними документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Ст. 239 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Відповідно до п. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

 Ст. 203 Цивільного кодексу України перелічує загальні умови, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме:

–          зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

–          особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

–          волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

–          правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

–          правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

       Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

       Враховуючи, що оспорюваний договір укладений відповідно до вимог чинного законодавства повноважними особами за їх вільним волевиявленням і був спрямований на реальне настання правових наслідків, які підтверджені фактом виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, правових підстав для визнання такого договору недійсним у суду немає.

Частиною 2 ст. 180 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Посилання позивача на те, що договір було підписано неуповноваженою особою і це є істотною умовою договору та підставою для визнання його недійсним, є безпредметним, оскільки підписання договору взагалі жодним чином не пов'язано з підставами, зазначеними у ст. 180 Господарського кодексу України.

       Твердження позивача про те, що договір не містить певних умов які, на його думку є обов'язковими, суд вважає  безпідставними з приводу того, що основні умови договору, як то: предмет, ціна, строк дії, порядок виконання договору, порядок розрахунків між сторонами у договорі обумовлені.

       Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Фактично між сторонами був укладений договір, який за своєю правовою природою є договором підряду та підпадає під правове регулювання норм глави 61 Цивільного кодексу  України.

Приписами ст.837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплати виконану роботу.

Згідно  зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

       Беручи до уваги викладене, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

       Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82, 84–85 Господарського процесуального кодексу України, на підставі п. 1 ст. 202, ст.ст. 203, 239 Цивільного кодексу України, суд, –

   В И Р І Ш И В :

           Товариству з обмеженою відповідальністю „Кирпичный завод „АЛЬТКОМ” смт. Очеретине Ясинуватського району Донецької області у позові про визнання недійсним договора № 0912-08 від 01.12.2008 р., укладеного ним з Товариством з обмеженою відповідальністю „Шахтобудмеханізація” м. Донецьк – відмовити.            

       У засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

       Рішення набирає чинності через 10 днів після його підписання.

Суддя                                                               Овсяннікова О.В.                               

Повний текст рішення підписаний 28.02.2011 р.