Рішення

від 19.02.2008 по справі 9/284-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/284-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.02.08р.

Справа № 9/284-07

За позовом  Відкритого акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ", м.Дніпродзержинськ                      Дніпропетровської області 

до   Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальнакомпанія

                     "Дніпрообленерго", м.Дніпропетровськ

третя особа: Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго",

                      м.Київ в особі Дніпропетровської електроенергетичної системи, м. Запоріжжя в

                     особі Дніпропетровських магістральних електричних мереж, м.Дніпропетровськ 

про стягнення 8734 грн. 78 коп.

Суддя  Подобєд І.М.

Представники:

  Від позивача –Грищенко Д.С. –начальник юр відділу, довіреність № 7/016-юр від 28.12.07р.

       - Ткач Т.  М. –юрисконсульт, довіреність №14/016-юр від 28.12.07р.

       - Бахтін В.М. –головний енергетик, довіреність №37/016-юр від 11.12.07р.

       - Тітаренко О.М. –начальник цеху, довіреність №38/016-юр від 11.12.07р.

Від відповідача – представник не з'явився

Від третьої особи - Сапунцов В.Д.- юрисконсульт, довіреність ВКВ № 499045 від 17.01.08р. 

СУТЬ СПОРУ:

ВАТ „ДніпроАЗОТ” звернулось у жовтні 2007 року із позовом до ВАТ „ЕК „Дніпрообленерго”, в якому просить господарський суд стягнути з Відповідача на свою користь грошові кошти в сумі 8734,78 грн. двократної вартості електроенергії, що не була поставлена внаслідок аварії 20.04.2007р. на електричних мережах Відповідача. Обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що загальний обсяг електричної енергії, яка недовідпущена Відповідачем Позивачу у зв'язку з перериванням 20.04.2007р. електропостачання, складає 17575,00 кВт*год і у відповідності до умов п. 6.3 договору на постачання електричної енергії №30-ц від 29.12.2001р. та ст. 24 Закону України „Про електроенергетику” у Відповідача виник обов'язок сплатити Позивачеві двократну вартість цього обсягу недовідпущеної електричної енергії, що складає 8734,78 грн. Вважає, що діями Відповідача були порушені пункти 5.1, 6.1.1 та 6.1.3 договору на постачання електричної енергії та приписи ст. ст. 525 та 526 Цивільного кодексу України, тому спірні правовідносини мають регулюватись згідно до положень п. п. 4.1, 7.1, 7.2, 7.17 і 8.2 Правил користування електричною енергією, ст. ст. 24 і 27 Закону України „Про електроенергетику”, ст. ст. 193, 216, 230, 231 і 275 Господарського кодексу України.

Відповідач позов не визнає. Вказує у відзиві на позов, що Позивач не надав доказів вини Відповідача у припиненні постачання електричної енергії; що підстанція „Прометей”, на якій сталась аварія не належить ВАТ „ЕК „Дніпрообленерго”; що згідно Правил користування електричною енергією, Правил улаштування електроустановок та відповідно до умов укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії Відповідач не має нести відповідальності за несвоєчасний пуск резервних джерел живлення ВАТ „ДніпроАЗОТ”; що Позивачем невірно був визначений обсяг недопоставленої у квітні 2007 року електричної енергії, якої у дійсності було спожито на 6578743 кВт*год більше ніж передбачено Додатком 1 до договору №30-Ц від 29.12.2001р.

Ухвалою від 09.01.08р. до участі у справі було залучено у якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору ДП „НЕК „Укренерго” в особі Дніпровської електроенергетичної системи в особі Дніпропетровських магістральних електричних мереж.

Третя особа пояснила, що Дніпропетровські магістральні електричні мережі є структурним підрозділом ДП НЕК „Укренерго” і на балансі цього структурного підрозділу   дійсно знаходиться підстанція „Прометей-330”. Вказує, що відповідно до статуту основним завданням підприємства є зокрема забезпечення цілісності об'єднаної енергетичної системи (ОЕС) України, здійснення централізованого оперативно-технологічного управління ОЕС із забезпеченням надійної паралельної роботи теплових, атомних і гідравлічних електростанцій України, об'єднаних магістральними електричними мережами, і не має договірних відносин зі споживачами електричної енергії, зокрема зі споживачами ВАТ „ЕК „Дніпрообленерго”. Щодо причин аварія, яка сталась 20.04.2007р. о 22 год. 36 хв. в мережах м.Дніпродзержинська вказує, що падіння тросу грозового захисту на високовольтній лінії ВЛ-150 кВ Л-89, що належить ВАТ „ЕК „Дніпрообленерго”, спричинило коротке замикання в електричній мережі ВАТ „ЕК „Дніпрообленерго”, що у свою чергу призвело до відключення 1 та 2 секцій 150 кВ електропідстанції „Прометей-330”, у зв'язку із чим було частково погашено в тому числі і  підстанцію „Аміачна-2”, через яку здійснюється живлення виробничих об'єктів ВАТ „ДніпроАЗОТ”. Внаслідок зазначеного замикання в електричній мережі на підстанції „Прометей-330” було виведено з ладу контактне з'єднання ф „В” вв-150 кВ Л 89 в місці підключення струмопроводу до гасильної камери типу ВВШ-150 та пошкоджена апаратура радіорелейного зв'язку „Радіус-15”. Оперативними діями персоналу ВАТ „ЕК „Дніпрообленерго” та Дніпропетровських МЕМ НЕК „Укренерго” живлення підстанції „Аміачна-2” було відновлено  20.04.2007р. о 23 год. 32 хв. Вказує, що для вивчення причин зазначеної аварії були створені спеціальні комісії НЕК „Укренерго” та ВАТ „ЕК „Дніпрообленерго”, які у своїх висновках, що були викладені в акті розслідування  технологічного порушення відмови 2 категорії №3/7 від 28.04.2007р.  та в акті розслідування відмови 2 категорії №3 від 28.04.2007р., визначають, що місцем виникнення аварії в електромережах була високовольтна лінія ВЛ 150 кВ Л-89, що належить ВАТ „ЕК „Дніпрообленерго”. Звертає увагу на те, що жодних  посилань на те, що місцем виникнення аварії була підстанція „Прометей-330” або посилань на неправильність дій оперативного персоналу підстанції „Прометей-330” чи Дніпропетровських МЕМ НЕК „Укренерго”  в актах не наводиться. Вважає непричетними безпосередньо Дніпропетровські МЕМ НЕК „Укренерго” до виникнення аварії в електромережах м. Дніпродзержинська та відсутність підстав розглядати питання про відшкодування ним збитків, що були завдані господарюючим суб'єктам у зв'язку з недовідпуском електричної енергії.

Строк вирішення спору був продовжений сторонами до 01.03.08р., згідно ст. 69 Господарського процесуального України.

У судовому засіданні оголошувалася перерва з 27.11.07р. до 12.12.07р., згідно ст. 77 Господарського процесуального України.

В судовому засіданні 18.02.08р. за згодою Позивача та третьої особи оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

          Між Відкритим акціонерним товариством “ДніпроАЗОТ” (надалі - Позивач) та Відкритим акціонерним товариством “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” (надалі - “Відповідач”) було укладено Договір № 30-ц від 29.12.2001 року про постачання електричної енергії ВАТ “ЕК “Дніпрообленерго” для споживачів Дніпропетровської області (далі за текстом –“Договір”), строк дії якого був продовжений додатковою угодою №3/06 від 29.11.2006р. на строк до 31.12.2007р.

Відповідно до умов вищевказаного Договору Відповідач (Енергопостачальник за Договором) прийняв на себе зобов'язання постачати і передавати електроенергію Позивачу (Споживачу за Договором), а Позивач зі своєї сторони зобов'язався сплачувати за спожиту ним електроенергію.

Згідно п. 2.1 Договору Відповідач зобов'язався постачати електроенергію Позивачеві в обсязі, зазначеному в додатку № 1 до Договору, за тарифами, затвердженими у передбаченому НКРЕ України порядку.

Пунктом 5.1 вказаного Договору сторони встановили, що у разі відсутності  оплати за електричну енергію Енергопостачальник через 5 днів після дати розрахунку , обумовленої пунктами 4.2, 4.3  і 4.5 цього договору , письмово повідомляє споживача про дату і час відключення чи обмеження постачання електроенергії.

У пункті 6.1. умов вказаного Договору сторони встановили обов'язок Відповідача як Енергопостачальника, постачати електроенергію за умовами, що визначені в розділі 2 цього договору.

Відповідач також зобов'язався здійснювати заходи щодо виконання диспетчерського управління, протиаварійних заходів, утримання технологічного обладнання у стані експлуатаційної готовності, дотримання режимів споживання електричної енергії, доводити письмовим повідомленням строки проведення ремонтів в своїх електромережах, під час яких споживач буде відключений або обмежений тощо (п. 6.1.3. вказаного Договору).

20.04.2007 року о 22 год. 35 хв. в електричних мережах Відповідача сталася аварія –на високовольтній лінії ВЛ 150 кВ Л-89, де в прольоті опор 12–13 обірвався трос грозового захисту і впав на дроти високовольтної лінії, що спричинило коротке замикання високовольтного обладнання.

Вищевказане замикання в електричній мережі Відповідача призвело до відключення електропідстанції “Прометей”, повного знеструмлення ЛЕП-154 кВ №№ 37, 38, 984, посадки напруги по лінії № 15А та спричинило повне погашення підстанції “Аміачна-2”, через яку здійснюється живлення виробничих об'єктів Позивача.

Про аварійне відключення 20.04.2007 року о 22:35 год. ліній електропередач Л-37, Л-38 і погашення підстанції “Аміачна-2” зазначено в добовому рапорті про роботу ВАТ “ЕК  “Дніпрообленерго” за 20, 21, 22 квітня 2007 року, що складений диспетчерською службою Відповідача.

Переривання електропостачання підтверджується також і повідомленнями про виникнення або загрозу виникнення Надзвичайної ситуації (події), не пов'язаної з пожежею та ліквідації її наслідків Дніпродзержинського міського управління ГУ МНС України у Дніпропетровській області (надалі –„Повідомлення”). Як вказано в цих Повідомленнях, аварія в електричних мережах зареєстрована як надзвичайна подія за класифікаційною ознакою №2.36 “припинення енергопостачання з аварійних причин об'єктів підприємств, установ та організацій, повне відключення яких від електричних мереж може призвести до негативних екологічних та техногенних наслідків” (згідно з Наказом МНС України від 22.04.2003р. №119). Згідно з цими Повідомленнями Енергопостачання об'єктів міста Дніпродзержинська повністю відновлено лише о 01 год. 55 хв. 21 квітня 2007 року.

Припинення 20.04.2007 року електропостачання значної кількості споживачів міста Дніпродзержинська, в тому числі і зупинення внаслідок цього роботи ВАТ „ДніпроАЗОТ”, також підтверджується повідомленнями в засобах масової інформації - в місцевих газетах “Событие” від 25 квітня 2007 р. № 17 та “Відомості” від 25 квітня 2007 р. № 17.

Через аварію в електромережах Відповідача 20.04.2007 р. було повністю припинено електропостачання і, як вказує Позивач, порушено безперервний виробничий цикл таких виробництв ВАТ “ДніпроАЗОТ” як:

виробництво синтетичного аміаку (цех синтезу аміаку № 1-Б, електропостачання якого здійснюється через Л-37, Л-38, Л-984, Л-15А);

виробництво карбаміду (цех “Карбамід–1” та цех “Карбамід–2”, електропостачання якого здійснюється через Л-37, Л-38, Л-984, Л-15А).

Диспетчером Відповідача відновлення схеми електроживлення Позивача було дозволено о 00 год. 38 хв. 21.04.2007 року, що підтверджується записами в оперативному журналі начальника зміни електричного господарства ВАТ „ДніпроАЗОТ”.

Як пояснив Позивач, його цехи в режимі з випуском готової продукції запрацювали: - цех синтезу аміаку № 1-Б - о 00 год. 30 хв. 24.04.2007 р.; - цех “Карбамід-1” - о 05 год. 10 хв. 23.04.2007 р.; - цех “Карбамід-2“ - о 00 год. 00 хв. 24.04.2007 р.

Комісійно, за участю представників Позивача та Відповідача, було встановлено, що: 20.04.2007 р. о 22 год. 35 хв. в результаті аварії на ВЛ –150 кВ Л-89 та на п/ст. “Прометей” відбулося повне погашення підстанції “Аміачна –2” через відключення ЛЕП –154 кВ №№ 37, 38, 984, а відновлення напруги з боку живлення по лініям №№ 37, 38 здійснено через 57 хвилин, по лінії № 984 - через 95 хвилин; по лінії № 15-А мала місце посадка напруги з відновленням напруги через 11 секунд, про що 08 жовтня 2007 р. складено відповідний акт про порушення зовнішнього електропостачання ВАТ “ДніпроАЗОТ”.

Як пояснили представники Позивача, на підприємстві працюють багатотоннажні агрегати з виробництва аміаку, хлору та карбаміду зі складною технологічною схемою і тривалим пуском виробництва, в технологічному процесі задіяні значні об'єми вибухонебезпечних (аміак, водень) та отруйних (хлор) речовин. Виключно кваліфікованими діями персоналу Позивача, які забезпечили безаварійну зупинку виробничих цехів, вдалося запобігти негативним екологічним наслідкам припинення Відповідачем електропостачання Позивача.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію об'єкта (об'єктів) підвищеної небезпеки (запис у журналі обліку реєстрації об'єктів підвищеної небезпеки № 12.81 від 24.11.2003 р.), виробничі підрозділи Позивача, що були знеструмлені і зупинені 20.04.2007р., є об'єктами підвищеної небезпеки 1 класу.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про об'єкти підвищеної небезпеки” від 18.01.2001р., об'єкт підвищеної небезпеки - об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

Отже, повне та раптове припинення подачі електричної енергії Позивачу, як об'єкту підвищеної небезпеки, є неприпустимим.

Статтею 275 Господарського кодексу України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (Енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ст. 24 Закону України “Про електроенергетику”, енергопостачальники зобов'язані забезпечувати надійне постачання електричної енергії згідно з умовами ліцензій та договорів.

Відповідно п. 4.1 Правил користування електричною енергією, затверджених наказом Державної комісії регулювання електроенергетики від 31.07.1996 року № 28, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 02.08.1996р. за №417/1442 (далі за текстом –„Правила користування електричною енергією”), постачання електричної енергії всім споживачам здійснюється відповідно до режимів, передбачених договорами. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом забезпечує рівень надійності електропостачання відповідно до узгодженої в договорі категорії з надійності електропостачання. Електрична енергія постачається споживачу безперервно, крім випадків, передбачених договором та нормативно-правовими актами (п. 7.1 Правил користування електричною енергією). Пунктом 7.2. Правил користування електричною енергією передбачено, що у разі, якщо споживач має погоджену технологічну, аварійну та екологічну броню, обмеження постачання електричної енергії має бути виконано не нижче зарезервованого рівня аварійної броні, а за відсутності оплати за обсяг електричної енергії, що необхідний для забезпечення аварійної броні, не нижче рівня екологічної броні. Для споживачів, які мають погоджену екологічну броню електропостачання, обмеження може бути застосовано до рівня екологічної броні електропостачання.

Актом екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача, затвердженим Позивачем, Відповідачем та Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Дніпропетровській області 05.12.2004 р., Позивачу встановлені наступні види броні:

- екологічна броня: потужність 2222 кВт., добове електроспоживання –53,3 тис. кВт. год.;

- аварійна броня: потужність зимою 5408 кВт., літом –5383 кВт.;

- добове електроспоживання зимою - 129,7 тис. кВт. год. та літом –129,1 тис. кВт. год.;

- технологічна броня: потужність зимою 69 296 кВт., літом –70 438 кВт.

Актом екологічної, аварійної, технологічної броні електропостачання передбачено безперервний, трьохзмінний режим роботи Позивача, та зафіксовано, що струмоприймачі екологічної броні електропостачання згруповані на живильних лініях Л-984, Л-37, Л-15А; струмоприймачі аварійної броні електропостачання –на живильних лініях Л-984, Л-37; струмоприймачі технологічної броні електропостачання –на живильних лініях Л-38, Л-15А. Інтервал часу для безаварійного зупинення технологічного процесу Позивача –135 годин.

Пунктом 7.17 Правил користування електричною енергією, передбачено, що заходи з припинення або обмеження постачання (передачі) електричної енергії споживачеві мають здійснюватися відповідно до акта екологічної, аварійної та технологічної броні, шляхом поетапного обмеження для можливості завершення технологічного циклу виробництва та поступового розвантаження струмоприймачів до рівня аварійної та/або екологічної броні. Початок виведення з технологічної до аварійної (екологічної) броні визначається датою одержання попередження про обмеження.

Відповідно до п. 5.1 Договору в редакції Додаткової угоди №3/03 від 19.12.2003р., якщо Споживач має навантаження аварійної (екологічної) броні, обмеження запроваджується з урахуванням забезпечення живлення навантаження до рівня аварійної (екологічної) броні відповідно до двостороннього акту аварійної (екологічної) і технологічної броні, який є додатком 16 до  цього Договору.

Згідно п. 4.1 Договору Позивач зобов'язаний вносити плату за споживання активної електричної енергії у вигляді передоплати виключно коштами. За даними бухгалтерського обліку ВАТ “ДніпроАЗОТ” станом на 01.04.2007 р. за Позивачем рахувалася попередня оплата на користь Відповідача у сумі 42725349,36 грн., станом на 01.05.2007 р. –попередня оплата на користь Відповідача у сумі 30381502,31 грн. Інші зобов'язання за Договором виконувалися Позивачем належним чином, акти про порушення Позивачем умов Договору та/або  Правил користування електричною енергією не складалися.

Незважаючи на встановлену у визначеному законодавством України порядку екологічну, аварійну і технологічну броню електропостачання, 20.04.2007 року з вини Відповідача електропостачання Позивача було припинено повністю, нижче рівня встановленої екологічної, аварійної і технологічної броні електропостачання Позивача, що є порушенням Відповідачем умов Договору (пункти 5.1, 6.1.1 та 6.1.3), положень Правил користування електричною енергією (пункти 4.1, 7.1, 7.2, 7.17, 8.2) та Закону України “Про електроенергетику” (стаття 24).

Відповідно до ст. 27 Закону України “Про електроенергетику”, правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, серед іншого, незабезпечення електроенергією споживачів, які не допускають порушень своїх обов'язків перед енергопостачальниками.

Згідно зі ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Різновидом господарських санкцій є штрафні санкції –грошові суми (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається (ст. 231 Господарського кодексу України).

Пунктом 6.3. укладеного між сторонами спору Договору передбачено, що у разі перерви в електропостачанні з вини Енергопостачальника, останній відшкодовує Споживачеві п'ятикратну вартість недовідпущеної електроенергії.

Відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України “Про електроенергетику”, енергопостачальники несуть відповідальність перед споживачами електричної енергії в розмірі двократної вартості недовідпущеної електричної енергії у разі переривання електропостачання з вини енергопостачальника (згідно з умовами договору на користування електричною енергією).

Оскільки на дату вчинення Відповідачем господарського правопорушення (20.04.2007р.) встановлена законом відповідальність за таке порушення є меншою, ніж передбачена Договором між Позивачем та Відповідачем, застосуванню до Відповідача згідно ст. 231 Господарського кодексу України підлягає відповідальність в розмірі двократної вартості недовідпущеної Позивачу електроенергії.

Згідно п. 1.2 Правил користування електричною енергією недовідпущена електрична енергія - це різниця між обсягом електричної енергії, який мав бути поставлений споживачеві у певний період відповідно до договору, і фактично отриманим споживачем обсягом електричної енергії за цей період, що виникла в результаті перерви в електропостачанні, у тому числі при відключеннях та обмеженнях. Абзацом п'ятим п. 6.46 Правил користування електричною енергією передбачено, що обсяг електричної енергії, яка недовідпущена споживачу, визначається як різниця між обсягом електричної енергії, який мав бути поставлений споживачеві у період обмеження відповідно до договору (визначається виходячи із середньодобового обсягу споживання за попередній розрахунковий період та часу переривання), і фактично отриманим споживачем обсягом електричної енергії за цей період.

У відповідності до абзацу 5 п. 6.46 Правил користування електричною енергією, Позивач розрахував загальний обсяг недовідпущеної йому Відповідачем електричної енергії у зв'язку з перериванням 20.04.2007р. електропостачання, який мав бути поставлений за період обмеження , що становить 17575 кВт*год вартістю 4367,39 грн. Двократна вартість цього обсягу електричної енергії, згідно розрахунку Позивача, складає 8734,78 грн.

У Додатку № 1 до договору про постачання електричної енергії №30-Ц від 29.12.2001р. Позивачу були встановлені обсяги споживання електричної енергії у квітні 2007 року у кількості  45000,00 тис. кВт*год.

Відповідач вказував у своїх запереченнях на позов на те, що згідно Акту про прийняття та відпуск на сторону активної електричної енергії по ВАТ „ДніпроАЗОТ” за квітень 2007 року, наданого Позивачем, обсяг спожитої електричної енергії склав 42578,743 тис. кВт*год.

Отже дійсно Позивачем було спожито у квітні 2007 року електричної енергії в межах  вставлених обсягів споживання. Проте, виконання Відповідачем постачання електричної енергії в загальному обсязі не звільняє його від відповідальності за недовідпущення електричної енергії у разі переривання електропостачання з вини енергопостачальника.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.ч. 1 і 2 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною 1 статті 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

За правилами ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Як вбачається із встановлених обставин, місцем виникнення аварії стали саме електромережі Відповідача, який не надав будь-яких пояснень та доказів про причини падіння тросу грозового захисту на високовольтній лінії ВЛ-150 кВ Л-89, що  спричинило коротке замикання та стало першопричиною переривання електропостачання Позивача.    

Абзацом першим пункту 8.1 умов Договору передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань, передбачених договором, якщо це є наслідком непереборної сили, що виникла після укладення договору в результаті подій надзвичайного характеру, які жодна зі сторін не могла  ні передбачити, ні попередити, зокрема: пожеж, повені, землетруси, воєнні дії, страйки, аварії з вини третіх осіб, прийняття законів або нормативно-правових актів, що перешкоджають виконанню договірних зобов'язань у цілому або частково, - якщо ці обставини безпосередньо вплинули на виконання договору.

Пунктом 6.5 умов Договору сторони також встановили, що Енергопостачальник не несе відповідальності за відключення Споживача засобами захисту від перевантаження; за часткове відключення трансформаторної потужності на підстанціях, що є центрами живлення, якщо схема внутрішніх електромереж Споживача не передбачає використання резервних джерел живлення від інших підстанцій, через що сталося відключення струмоприймачів особливої групи 1 категорії та аварійної броні, а також за наявності у Споживача блок-станцій.

Як свідчить Акт про порушення зовнішнього електропостачання Позивача, відключені були чотири лінії (дві попарно), які являли собою два незалежні, такі, що резервують одне одного, джерела живлення, тобто, було відключене і основне і резервне джерело. Схема внутрішніх електромереж Позивача передбачає використання резервних джерел живлення для струмоприймачів особливої групи 1-ї категорії. За технічним регламентом резервне джерело –дизельний турбогенератор, являє собою власне джерело живлення Позивача, яке призначене для безаварійного завершення виробничого циклу (без вибуху, витоку хімікатів, отруєння людей і довкілля). При припиненні електропостачання 20.04.2007р. дизельний турбогенератор спрацював і дозволив безаварійно завершити виробничий цикл Позивача. Проте зазначений турбогенератор не призначений і не має потужності достатньої для забезпечення електропостачання Позивача без переривання виробничого процесу, оскільки для цього існують лінії (15-А, 37, 38, 984), через які  виробництва Позивача забезпечуються електроенергією.

Тобто, наявний у Позивача дизельний турбогенератор як джерело живлення був цілком справний і своєчасно був задіяний до роботи, оскільки в протилежному випадку мали б місце катастрофічні наслідки. При цьому за наявності живлення лише по лінії Л 15-А Позивач, не мав можливості поновити та продовжити свій виробничий процес до відновлення роботи усієї схеми енергопостачання.

Отже, Позивачем в ході експлуатації струмоприймачів особливої групи 1 категорії було дотримано вимоги Правил улаштування електроустановок.

Таким чином, відсутні правові підстави для застосування п. 6.5 Договору для звільнення Відповідача від відповідальності за повне відключення Позивача, як споживача від джерел живлення.

Відповідач не може бути звільнений від відповідальності за вищевказане за припинення електропостачання Позивача, що мало місце 20.04.2007р., також з посиланням на форс-мажорні обставини (пункт 8.1 Договору) оскільки, відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, він мав довести наявність форс мажорних обставин, а також, що ним були вжиті всі заходи задля недопущення правопорушення.

До того ж, відповідно до ст. 219 Господарського кодексу України та п. 8.2 Договору, Відповідач мав повідомити Позивача про наявність форс-мажорних обставин, але доказів цього не надав.

На підставі вищевикладеного позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача суми 8734 грн. 78 коп. двократної вартості недовідпущеної електричної енергії у разі переривання електропостачання з вини енергопостачальника слід задовольнити.

Судові витрати у справі покладаються на Відповідача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 9, 11-16, 20, 525, 526, 610, 611 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 20, 193, 216, 230, 231, 275 Господарського кодексу України, ст. ст. 24, 27 Закону України “Про електроенергетику”, п.п. 1.2, 4.1, 6.46, 7.1, 7.2, 7.17, 8.2 Правил користування електричною енергією, затверджених наказом Державної комісії регулювання електроенергетики від 31.07.1996 р. № 28, ст. ст. 4, 32, 33, 43, 44, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія                       "Дніпрообленерго" на користь Відкритого акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" суму 8734 грн. 78 коп. двократної вартості недовідпущеної електричної енергії, 102 грн. витрат на держмито, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

 І.М. Подобєд

Рішення підписано - 03.03.08р.