Рішення

від 29.02.2008 по справі 18/308

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/308

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

29.02.08 р.                                                                               Справа № 18/308                               

за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Донецькбудматеріали” м. Донецьк

до відповідача: Фермерського господарства “Лиман” смт. Дробишеве, Краснолиманського району, Донецької області  

про стягнення 40903,80 грн.

Суддя господарського суду Донецької області           О.В.Овсяннікова

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за участю

представників сторін:

від позивача: Голуб І.В. – дов., Жорнік О.М. – дов.  

від відповідача: Марченко К.Ю. – дов.  

          У засіданні суду 25.02.2008 року була оголошена перерва для підготовки повного тексту рішення.

    Відкрите акціонерне товариство “Донецькбудматеріали” м. Донецьк звернулось з позовом про зобов'язання Фермерського господарства “Лиман” смт. Дробишеве, Краснолиманського району, Донецької області виконати розрахунок за отримані послуги згідно актів про виконання робіт в сумі 31080,00 грн., сплатити пеню в сумі 9823,80 грн., а всього 40903,80 грн.   

   Заявою № 10б/10 від 30.01.2008 року позивач збільшив позовні вимоги і просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 11819,62 грн., інфляційні – 9013,20 грн., 3% річних – 1992,90 грн., суму основного боргу – 31080,00 грн., а всього 53905,72 грн.    

  Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач має право до прийняття рішення  по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог, змінити підставу або предмет позову.

 Фактично у заяві позивач доповнив позов додатковими вимогами про стягнення інфляційних та річних, що не відповідає приписам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України тому його заява судом відхилена.

 Заявою від 20.02.2008 року № 10б/22 позивач змінив позовні вимоги і просить суд стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги за договором б/н від 01.02.2005 року в сумі 31080,00 грн. та сплатити пеню в розмірі 5763,79 грн., а всього 36843,79 грн.

 Враховуючи, що позивачем змінений лише предмет позову, що відповідає ст. 22 Господарського процесуального кодексу ця заява приймається судом і справа розглядається з урахуванням змінених цією заявою вимог.

 В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до укладеного договору ним були виконані роботи по збору врожаю на суму 31080,00 грн., а відповідач за ці роботи з ним не розрахувався, тому має сплатити борг і пеню згідно з п. 5.3. договору.

 Відповідач проти позову заперечує з посиланням на те, що позивачем не були виконані зобов'язання по додатковій угоді, а тому він також має заборгованість перед ним.  

 28.01.2008 року відповідач звернувся до суду з зустрічною позовною вимогою, в якій просить стягнути з ВАТ “Донецькбудматеріали” 560,00 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції за отриману пшеницю, 14952,31 грн. – боргу з урахуванням індексу інфляції у вигляді заробітної плати робітникам, які працювали на орендованому комбайні та 494,87 грн. – річних, 27545,03 грн. – боргу з урахуванням індексу інфляції у вигляді витрат понесених на закупівлю запасних частин і ремонт комбайну та 1424,95 грн. річних а всього - 44977,16 грн.     

В обґрунтування зустрічних вимог відповідач посилається на те, що за додатковою угодою до договору від 01.07.2005 року на виконання робіт по збору врожаю позивач зобов'язався за свій рахунок забезпечити заправку сільськогосподарської техніки паливно-мастильними матеріалами, харчування та проживання персоналу Виконавця, здійснювати ремонт сільськогосподарської техніки, але фактично ці зобов'язання не виконав.  

 Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та пояснення представників сторін суд встановив наступне.

 01.07.2005 року сторонами був укладений договір б/н на виконання робіт по прибиранню врожаю.  

 Відповідно до п. 1.1. договору відповідач (Замовник) доручив, а позивач (Виконавець) прийняв на себе зобов'язання по прибиранню врожаю зернових культур на умовах цього договору.

Вартість робіт визначена у п. 4.1.договору і становить 120 грн. за 1 га, оброблених Виконавцем.

 Факт виконання і передачі виконаних робіт посвідчується актом здачі-прийомки виконаних робіт, підписаним уповноваженими представниками сторін (п. 3.1. договору).

Після підписання акта прийома-передачі робіт Замовник зобов'язався здійснити їх оплату шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Виконавця (п. 4.2. договору).

04.08.2005 року уповноваженими представниками сторін був підписаний акт прийомки-здачі виконаних робіт на суму 20160,00 грн., а 30.09.2005 року – на 10920,00 грн., а всього на суму 31080,00 грн.

 Доказів перерахування зазначеної суми на рахунок позивача (Виконавця) відповідачем не подано.

 Згідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору, закону.

Відповідачем зобов'язання щодо оплати робіт не виконані, що є порушенням умов договору.

Пунктом 5.3. договору передбачено, що за несвоєчасну оплату виконаних робіт Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі 0,5% (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який стягується пеня) суми боргу за кожний день прострочення.

Пеня нарахована позивачем за весь час прострочення без врахування обмежень, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.  

Таким чином, термін нарахування пені обмежений 6-ю  місяцями.

З урахуванням викладеного пеня за 180 днів прострочки становить 2911,05 грн., яка підлягає стягненню.

Зустрічні позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Посилання відповідача на наявність боргових зобов'язань позивача щодо оплати пшениці, заробітної плати робітникам жодним документом не підтверджено.

В силу ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.    

В договорі від 01.07.2005 року на виконання робіт по прибиранню врожаю, відсутні умови щодо передачі будь-якої продукції і порядку її оплати, відсутні зобов'язання щодо оплати заробітної плати робітникам та їх розмір, тому ці вимоги є безпідставними.

Стосовно стягнення боргу у вигляді витрат понесених відповідачем на закупівлю запчастин і ремонт комбайну суд відзначає наступне.

Додатковою угодою до договору сторони передбачили, що відповідач (Замовник) зобов'язаний забезпечити за свій рахунок заправку сільськогосподарської техніки паливно-мастильними матеріалами, харчування та проживання персоналу Виконавця, здійснювати ремонт сільськогосподарської техніки з подальшим наданням рахунків на затрати по ремонту Виконавцю.  

 Фактично, рахунки на затрати по ремонту відповідачем позивачу не надавались.

Надані відповідачем до зустрічного позову матеріали: платіжні відомості на виплату заробітної плати, баланс з розшифровкою статей, акти списання, накладні не є належними доказами заявлених вимог.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, зустрічні позовні вимоги не підтверджені належними доказами, а тому підстав для їх задоволення не має.     

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, на підставі ст. ст. 509,  526 Цивільного кодексу України, суд, -

                                                       В И Р І Ш И В :

  Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Донецькбудматеріали” м. Донецьк до Фермерського господарства “Лиман” смт. Дробишеве, Краснолиманського району, Донецької області про стягнення 36843,79 грн. – задовольнити частково.

 Стягнути з Фермерського господарства “Лиман” (смт. Дробишеве, Краснолиманського району, Донецької області, 84450, р/р 26008301662003 в ВБ Краснолиманського ПІБ в м. Слов'янську, МФО 334651, ЄДРПОУ 32541492) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькбудматеріали” (пр. Ватутіна, 33а, м. Донецьк, 83015, р/р 26008301745203 в Філії Головного Управління ПІБ в Донецькій області м. Донецьк, МФО 334635, ЄДРПОУ 00290481) 31080,00 грн. боргу, 2911,05 грн. пені, 339,91 державного мита та 98,05 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

 В іншій частині вимог – відмовити.  

 Фермерському господарству “Лиман” смт. Дробишеве, Краснолиманського району, Донецької області у задоволенні зустрічного позову про стягнення з Відкритого акціонерного товариства “Донецькбудматеріали” м. Донецьк 44977,16 грн. – відмовити.

Рішення оголошено 29.02.2008 року.

Рішення підписано 29.02.2008 року та набуває законної сили після закінчення десятиденного строку на його оскарження.

Суддя                                                                         Овсяннікова О.В.