7/100-64
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2008 р. № 7/100-64
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С.(головуючого),
Вовка І.В.,
Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ”Магістраль - плюс” на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 1 жовтня 2007 року у справі № 7/100-64 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю ”Магістраль - плюс” до Товариства з обмеженою відповідальністю ”Фортуна” про спонукання до усунення перешкод у здійсненні права власності,-
Встановив:
У травні 2005р. Товариство з обмеженою відповідальністю ”Магістраль - плюс” звернулось до господарського суду Волинської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ”Фортуна”, з урахуванням уточнених позовних вимог, про усунення перешкод у здійсненні ТОВ “Магістраль-плюс” права користування вбудовано-прибудованим приміщенням власного магазину, за адресою в м. Ковель, бул. Л.Українки, 35, зобов'язавши ТОВ “Фортуна” знести за власний рахунок передню стіну (разом з вікном та дверима) приміщення кіоску “Тютюнові вироби”, що розміщений за цією ж адресою, а також демонтувати плиту, що закриває вікно приміщення магазину ТзОВ “Магістраль-плюс”.
Рішенням господарського суду Волинської області від 26 липня 2007р. позов задоволено. Зобов'язано ТОВ “Фортуна” усунути перешкоди у здійсненні ТОВ “Магістраль-плюс” права користування вбудовано –прибудованим приміщенням власного магазину, за адресою м. Ковель, бул. Л.Українки, 35, а саме знести за власний рахунок передню стіну ( разом з вікном та дверима) приміщення кіоску ”Тютюнові вироби”, за тією ж адресою, а також демонтувати плиту, що закриває вікно приміщення вказаного магазину. Стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 1 жовтня 2007р. рішення господарського суду Волинської області від 26 липня 2007р. скасовано та прийнято нове рішення про відмову у позові.
Доповідач: Гончарук П.А.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено попередніми судовими інстанціями, 16 травня 2003 року Регіональним відділенням Фонду державного майна та ТОВ “Магістраль-плюс” укладено договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу за адресою: м. Ковель, бульвар Л. Українки, 35.
Даний цілісний майновий комплекс загальною площею 868 кв.м. перебував у державній власності та знаходився на балансі державного комерційного підприємства по торгівлі ”Магістраль”,
2 березня 2004 року між Відділом по управлінню майном комунальної власності виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області та ТОВ “Фортуна” укладено договір купівлі-продажу №270, згідно якого ТОВ “Фортуна” придбало –частину приміщення 64 першого поверху площею 7,3 кв.м, за адресою бул. Л.Українки, 35, яке не ввійшло до майнового комплексу, який належить позивачу.
Відповідно до п.1.2 зазначеного договору відчужуване майно належить Ковельській міській раді на праві комунальної власності, згідно свідоцтва про право власності на об'єкт нерухомого майна, виданого виконкомом Ковельської міської ради 23 грудня 2003 року на підставі рішень № 411, 559 від 19 вересня 2003 року, 18 грудня 2003 року.
Волинське обласне бюро технічної інвентаризації 25 квітня 2004р. зареєструвало за ТОВ “Фортуна” право власності на приміщення площею 7,3 кв.м за адресою Волинська область, м.Ковель, бульвар Лесі Українки,35.
Предметом спору у даній справі є вимоги позивача про усунення перешкод у здійсненні ТОВ ”Магістраль - плюс” права користування вбудовано –прибудованим приміщенням власного магазину , за адресою м. Ковель, бул. Л.Українки, 35 та зобов'язання ТОВ ”Фортуна” знести за власний рахунок передню стіну ( разом з вікном та дверима) приміщення кіоску ”Тютюнові вироби”, що розміщений за цією ж адресою, а також демонтувати плиту, що закриває вікно приміщення магазину ТОВ ”Магістраль - плюс”.
Суд першої інстанції задовольняючи позов, посилався на те, що ТОВ “Магістраль-плюс” набуло право власності на даний цілісний майновий комплекс на підставі договору купівлі-продажу від 16 травня 2003 року і приміщення площею 7,3 кв.м., придбане ТОВ “Фортуна” згідно договору купівлі-про дажу № 270 від 2 березня 2004 р. розташоване на площі забудови вбудовано-прибудованого приміщення магазину ТОВ “Магістраль-плюс”.
Враховуючи те, що приміщення придбане ТОВ “Фортуна” є самочинним будівництвом, здійсненим без відповідного дозволу на виконання будівельних робіт та без узгодження з ДКПТ ”Магістраль”, яке є власником даного приміщення, суд першої інстанції дійшов висновку про підставність позовних вимог.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення про відмову у позові, суд апеляційної інстанції послався на те, що дані висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки приміщен ня, придбане відповідачем не входило в цілісний майновий комплекс, придбаний позивачем за договором купівлі-продажу від 16 травня 2003 р. Ця обставина вста новлена судовими рішенням господарського суду Волинської області від 9 серпня 2005 року по справі № 5/34-92, яким відмовлено в задоволенні позову ТОВ “Магістраль-плюс” до відповідачів –ТОВ “Фортуна” та Відділу по управлінню майном комунальної власності виконкому Ковельської міської ради про визнання недійсним договору купівлі-продажу №270 від 2 березня 2004 року. Дане рішення господарського суду залишене без змін постановою Вищого господарського Суду України від 17 січня 2006 р.
Зважаючи на те, що ТОВ “Фортуна” набуло права власності у встановленому законом порядку, не виступало забудовником придбаного ним приміщення, посилання суду першої інстанції на недотримання відповідачем Закону України ”Про планування і забудову територій” є безпідставними, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати, а у позові відмовити.
Вказані висновки суду апеляційної інстанції відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, грунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням процесуальних норм, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни або скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, –
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ”Магістраль - плюс” залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 1 жовтня 2007 року у справі № 7/100-64 –без змін.
Головуючий Перепічай В.С.
Судді Вовк І.В.
Гончарук П.А.
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 20.02.2008 |
Оприлюднено | 11.03.2008 |
Номер документу | 1411767 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Гончарук П.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні