Постанова

від 12.02.2008 по справі 26/334

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

26/334

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 12 лютого 2008 р.                                                                                    № 26/334  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Самусенко С.С. –головуючого,

Дунаєвської Н.Г.,

Плюшка І.А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги

ТОВ "Проектно-будівельна компанія "Україна-Австрія"

на постанову

Київського апеляційного господарського суду від 09 жовтня 2007 року

у справі№ 26/334

господарського судуміста Києва

за позовомТОВ "Проектно-будівельна компанія "Україна-Австрія"

доТОВ "ЕССКОМ"

простягнення 28 000 грн.

за участю представників сторін

від позивача –Терновий Р.Б.від відповідача –Нофенко О.В.

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Проектно-будівельна компанія "Україна-Австрія" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до ТОВ "ЕССКОМ" про стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 28 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Проектно-будівельна компанія "Україна-Австрія", посилаючись на ст.ст. 181, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 208, 641, 1212 Цивільного кодексу України, зазначає про безпідставне користування ТОВ "ЕССКОМ" грошовими коштами, помилково перерахованими ТОВ "Проектно-будівельна компанія "Україна-Австрія" з огляду на відсутність письмового договору поставки та недійсність оферти (пропозиції укласти договір), на підставі якої договір може бути укладеним.

          Рішенням господарського суду міста Києва від 12.07.2007 у справі № 26/334 позов задоволено.

Місцевий господарський суд задовольнив позовні вимоги ТОВ "Проектно-будівельна компанія "Україна-Австрія" на підставі ст.1212 ЦК України, мотивуючи рішення тим, що рахунок-фактура № 67, надісланий ТОВ "ЕССКОМ" на адресу ТОВ "Проектно-будівельна компанія "Україна-Австрія" у якості пропозиції укласти договір, не містить істотних умов договору, тому не може вважатися офертою, а отже, кошти у розмірі 28 000 грн. були перераховані ТОВ "Проектно-будівельна компанія "Україна-Австрія" на адресу ТОВ "ЕССКОМ" помилково.

                    Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2007 у справі № 26/334 (колегія суддів: головуючий Моторний О.А., судді Кошіль В.В., Вербицька О.В.) рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2007 скасовано, у позові відмовлено.

          Апеляційний господарський суд, посилаючись на ст.ст. 207, 627, 641, 642, 1212 ЦК України, зазначає про прийняття з боку ТОВ "Проектно-будівельна компанія "Україна-Австрія" оферти (пропозиції укласти договір), що підтверджується сплатою коштів за товар у строк і в обсязі, зазначених у пропозиції ТОВ "ЕССКОМ" укласти договір поставки, у зв'язку з чим доводи ТОВ "Проектно-будівельна компанія "Україна-Австрія" про безпідставність отримання ТОВ "ЕССКОМ" коштів у розмірі 28 000 грн. є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

У касаційній скарзі ТОВ "Проектно-будівельна компанія "Україна-Австрія" просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2007 у справі № 26/334, а рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2007 залишити без змін.

В обґрунтування доводів касаційної скарги ТОВ "Проектно-будівельна компанія "Україна-Австрія", підтримуючи доводи своєї позовної заяви, зазначає про порушення та неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального права.

          Вищим господарським судом України за касаційною скаргою ТОВ "Проектно-будівельна компанія "Україна-Австрія" ухвалою від 24.12.2007 у справі № 26/334 порушено касаційне провадження.

З дотриманням меж перегляду справи в касаційній інстанції заслухавши суддю-доповідача, а також представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права апеляційним господарським судом, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 ст. 641 ЦК України передбачає, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Згідно ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до досліджених матеріалів та встановлених обставин справи господарськими судами 20.03.2007 ТОВ "ЕССКОМ" виписав та надіслав факсограмою на адресу ТОВ "Проектно-будівельна компанія "Україна-Австрія" рахунок-фактуру № 67 з істотними умовами договору поставки, а саме: предметом договору –дизель-генератор 10 GFSZ, кількістю товару –1 шт., ціною товару –28 000 грн. з ПДВ, строком оплати товару –до 23 березня 2007 року,  а також із зазначенням сторін договору –ТОВ "ЕССКОМ" як постачальника та ТОВ "Проектно-будівельна компанія "Україна-Австрія" як покупця.

Як встановлено апеляційним господарським судом, рахунок-фактура №67 від 20.03.2007 не містить строку поставки товару. Однак, враховуючи положення ч.2 ст.712 ЦК України про те, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, щодо такої істотної умови як строк поставки товару підлягає застосуванню стаття 663 ЦК України, яка передбачає, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, –відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Тому апеляційний господарський суд встановив, що рахунок-фактура № 67 від 20.03.2007 є пропозицією ТОВ "ЕССКОМ", направленою до ТОВ "Проектно-будівельна компанія "Україна-Австрія" укласти договір (офертою).

Згідно ч. 2 ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Господарським судом апеляційної інстанції встановлено, що 20.03.2007 ТОВ "Проектно-будівельна компанія "Україна-Австрія" платіжним дорученням № 47 перерахувало на адресу ТОВ "ЕССКОМ" 28 000 грн. з призначенням платежу –передплата за дизель-генератор згідно рахунку-фактури № 67 від 20.03.2007.

Таким чином, сплативши кошти за товар у строк і в обсязі, що зазначені у пропозиції, вбачається, що ТОВ "Проектно-будівельна компанія "Україна-Австрія" прийняло пропозицію ТОВ "ЕССКОМ" укласти договір поставки.

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Враховуючи викладене, господарський суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що між ТОВ "Проектно-будівельна компанія "Україна-Австрія" та ТОВ "ЕССКОМ" укладено у спрощеній письмовій формі договір поставки дизель-генератора 10 GFSZ.

          Згідно ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Умовою застосування цієї норми ЦК України є відсутність правової підстави для набуття майна однією особою за рахунок іншої особи, а саме відсутність угоди сторін, адміністративного акту тощо.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин у даній справі, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що постанова апеляційного господарського суду відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, тому підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до встановлених обставин та досліджених матеріалів справи апеляційним господарським судом доводи ТОВ "Проектно-будівельна компанія "Україна-Австрія" про безпідставність набуття ТОВ "ЕССКОМ" коштів спростовуються, тому колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що господарський суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про необґрунтованість позовних вимог ТОВ "Проектно-будівельна компанія "Україна-Австрія" про стягнення 28 000 грн. на підставі ст. 1212 ЦК України.

Оскільки доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час здійснення касаційного провадження і порушень норм процесуального та матеріального права не встановлено, колегія суддів Вищого господарського суду України залишає касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного господарського суду без змін.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "Проектно-будівельна компанія "Україна-Австрія" залишити без задоволення.

          Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2007 у справі № 26/334 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                            С. Самусенко

Судді:                                                                                Н. Дунаєвська

          І. Плюшко