Рішення

від 25.02.2008 по справі 38/336

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/336

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

25.02.08 р.                                                                               Справа № 38/336                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.

при секретарі судового засіданні Тулаінової І.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні  в  м. Донецьку справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія Спорттехніка”                     м. Чернігів

до відповідача: Приватне підприємство „Югран Лайф ТМ” м. Маріуполь Донецької області    

про стягнення  102 704грн.19коп.

за участю

представників сторін:

від позивача: Бережнов О.А. представник за дов. № б/н від 18.01.2008р.; Бреденко О.І. представник за дов. № б/н від 18.01.2008р.

від відповідача: не зявився

Суть спору:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія Спорттехніка”                 м. Чернігів, звернувся до господарського суду з позовом до Приватного підприємства „Югран Лайф ТМ”  м. Маріуполь Донецької області    про стягнення боргу у розмірі                49 500грн., штрафу у сумі  4 950грн., збитків по штрафним санкціям (додаткових витрат) у сумі 26 735грн., збитків по банківським кредитам (додаткових витрат) у сумі                            4 385грн.09коп., збитків, неодержаного прибутку (втраченої вигоди) у розмірі 12035грн.60коп. та інфляції у сумі 5 098грн.50коп.,  а всього 102 704грн.19коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір б/н від 10.07.2007р., договір  про надання овердрафту № 0301/04 від 01.03.2007р., договори № ЧМ-5 від 01.07.2007р., № ЧК-5 від 21.06.2007р.

18.01.2008р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики у Донецькій  області від 04.01.2008р. № 22-15/22, відповідно до якого відповідач – Приватне підприємство „Югран Лайф ТМ” значиться у ЄДРПОУ як юридична особа (ідентифікаційний код 33950128) за адресою: 87535, Донецька область, Маріуполь , вул. Менжинського, 12

Лист судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

Відповідач у судові засідання не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, витребувані документи не представив, про причину неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, що підтверджено відмітками канцелярії суду та поштовими повідомленнями № 8274963, № 8366094, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.

04.02.2008р. позивач надав суду клопотання, в якому з метою забезпечення позову просить суд накласти арешт на майно відповідача на суму позовних  вимог - 102704грн.

Клопотання судом розглянуто та відхилено, оскільки позивач не  надав відповідних  доказів у підтвердження заявленого  клопотання.

Крім цього, позивач надав суду клопотання,  в якому просить суд  залучити до  матеріалів справи витребувані судом документи. Клопотання судом розглянуто, задоволено та залучено до матеріалів справи.

Позивач у судовому засіданні уточнив період, за який нараховані інфляційні від суми 49500грн., а саме:  з 02.08.2007р. по 12.12.2007р. та надав суду відповідні уточнення до  позовної заяви. Крім цього, позивач надав письмові пояснення по  справі, в яких  зазначив, що в першому абзаці позовної заяви була допущена описка, де замість „10 липня 2007року позивач та відповідач склали договір поставки виробів з  чорного  металу” позивачем помилково вказано „10 червня 2007р. позивач та відповідач склали договір поставки виробів з  чорного  металу”.

Уточнення до позовної  заяви та письмові пояснення судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні 04.02.2008р. представник позивача надав суду письмові пояснення, в яких зазначив, що між сторонами по справі не було укладено інших договорів, крім договору від 10.07.2007р. та просить суд  задовольнити позовні вимоги.

Пояснення судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

25.02.2008р. позивач звернувся до суду із клопотанням, якому просить суд долучити до матеріалів справи документи, яке судом розглянуто, прийнято до уваги та задоволено.

        Перед початком розгляду справи по суті представників позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні представники позивача надали клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши  уповноважених представників позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

10.07.2007р. між Приватним підприємством „Югран Лайф ТМ” м. Маріуполь Донецької області (за договором – постачальник, далі – відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія Спорттехніка” м. Чернігів (за договором – покупець, далі-  позивач) було укладено договір б/н (далі-договір).

Відповідно до  п.1.1 договору постачальник виготовляє за погодженим сторонами кресленнями та продає покупцю вироби із  чорного  металу (далі- вироби). Номенклатура вироблених  виробів визначається додатками та специфікаціями, які є невід'ємною частиною договору.

Ціна договору складає орієнтовно 100 000грн. та кінцево визначається об'ємом виготовлених виробів. Ціни виробів відображаються в специфікаціях та додатках до  договору ( п. 2.1, 2.2 договору).

Пунктом 3.1. договору визначено, що  строки виготовлення та поставки виробів визначаються  специфікаціями та додатками до  договору.

Розділом 4 договору передбачені умови платежу, а саме: оплата здійснюється в гривнях України шляхом 50% передплати на розрахунковий рахунок  постачальника у відповідності до  специфікації, яка додана до договору у відповідності до  п. 1.1 та рахунком фактурою. Залишок суми покупець перераховує на розрахунковий рахунок постачальника на протязі п'яти банківських  днів з  моменту підписання сторонами акту приймання передачі, рахунку –фактури та накладної на отримання виробів.

На виконання умов договору 10.07.2007р. відповідачем було виставлено  рахунок –фактуру № ЮЛ-0000235 на  суму 49500грн.

24.07.2007р. та 02.08.2007р. позивачем на підставі виставленого рахунку- фактури № ЮЛ-0000235 було сплачено відповідачеві передоплату у сумі 49500грн., що підтверджується платіжним дорученням № 413 від 24.07.2007р. та виписками з  банку.

Але відповідач свої зобов'язання по договору не виконав та не поставив позивачеві вироби, тому 03.09.2007р. за № 39/п, 16.11.2007р за № 1100, 22.11.2007р.за № 1122 та 23.01.2008р. за № 52 останнім було направлено відповідачу претензії, в яких позивач пропонував повернути сплачену попередню оплату за договором у сумі 49500грн.

06.12.2007р. відповідач надіслав до позивача листа, в якому зобов'язувався  виплатити заборгованість у сумі 49500грн. до  05.01.2008р.

Оскільки до  теперішнього часу відповідачем не  повернуто позивачу попередню оплату у сумі 49500грн., тому останній просить суд  стягнути її з відповідача.

Згідно п. 3.2 договору  за запізнення у виготовленні та відвантаженні виробів у строки,  передбачені  специфікаціями та додатками до  договору, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 0,5% від  вартості непоставлених у строк виробів за кожний тиждень запізнення на протязі перших чотирьох  тижнів та 1 % за кожний слідуючий тиждень запізнення. Загальна сума штрафу не повинна перевищувати 10% від  вартості непоставлених  у строк виробів.   

На підставі наведеного позивачем нарахований відповідачу штраф у розмірі 4950грн., який просить суд  стягнути з відповідача.

01.03.2007р. між  Товариством з  обмеженою відповідальністю „Комерційний банк „Актив-банк” (далі банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія Спорттехніка” м. Чернігів (за договором – позичальник, далі-позивач) було  укладено  договір про надання овердрафту № 0301/04 (далі- договір № 0301/04), відповідно до  п. 1.1 якого банк відповідно до положень і умов даного договору, надає позичальнику овердрафт у національній валюті з  лімітом кредитування у розмірі 290000гривень для повернення обігових коштів при відсутності або  недостатності на його  поточному рахунку коштів на термін з 01.03.2007р. по 29.02.2008р., зі сплатою процентів і комісій згідно умов даного  договору.   

Позивач пояснив, що оскільки для розрахунку з відповідачем по договору від  10.07.2007р використовувалися кредитні кошти, а саме: 24.07.2007р. була здійснена оплата у сумі 15000грн., то за період з 24.07.2007р.  по  день  подання позову 12.12.2007 позивач використовував займані кошти на протязі 141 дня, крім цього, позивачем була здійснена оплата 02.08.2007р. на суму 34 500грн. строк користування коштами складає 132 дня ( 02.08.2007р. по 12.12.2007р). Процентна ставка відповідно до  п. 5.2 договору  № 0301/04  у разі використання коштів більш 31 дня складає 24% річних.

Тому позивачем нараховані відповідачу збитки у формі додаткових витрат на суму 4 385грн.09коп., яка складається з 1390грн.68коп.( за період з 24.07.2007р. по 12.12.2007р.) та з 2 994грн.41коп (за період з 02.08.2007р. по 12.12.2007р.) Вказану суму збитків позивач і просить суд  стягнути з відповідача.

Крім того, позивачем 01.07.2007р. та 21.06.2007р. були укладені договори з ТОВ „Міжнародний центр В-Спорт” та ТОВ „СМ Інтер Атлетика”, відповідно до яких  позивач повинен був поставити вироблену із поставленого відповідачем чорного металу продукцію.  

Оскільки відповідач не виконав свої зобов'язання по договору та не поставив позивачу чорний метал, тому позивач не мав змоги виконати вимоги по укладеним 01.07.2007р. та 21.06.2007р договорам з  ТОВ „Міжнародний центр В-Спорт” та ТОВ „СМ Інтер Атлетика”, у зв'язку з чим останні відповідно до  п. 6.1. вказаних договорів  нарахували штрафні санкції у сумі 26735грн., які позивач сплачував вказаним підприємствам, та просить суд стягнути їх з відповідача як збитки по штрафним  санкціям ( додаткові витрати).

На думку позивача, якщо б відповідач виконав свої  зобов'язання перед  позивачем, то останній виробив би свою продукцію та згідно до  договорів поставки між  позивачем та ТОВ „Міжнародний центр В-Спорт”, ТОВ „СМ Інтер Атлетика”  мав би заробіток, який згідно до  договорів складає 12035грн.60коп. Таким чином, як вважає позивач, відповідач повинен сплатити позивачу упущену вигоду у сумі 12035грн.60коп., яку останній міг отримати, але не отримав в результаті не поставки сировини, з  якої була б вироблена продукція та реалізована сторонам за договорами.

Позивач просить суд стягнути з відповідача збитки у формі неодержаного  прибутку (втраченої вигоди) у сумі 12035грн.60коп.

Крім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні у розмірі  5098грн.50коп, які нараховані відповідачу за період з 02.08.2007р. по 12.12.2007р. від  суми 49500грн., а всього просить стягнути з відповідача 102704грн.19коп.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір  від 10.07.2007р., договір  про  надання овердрафту № 0301/04 від 01.03.2007р., договори  від 01.07.2007р. № ЧМ-5, від 21.06.2007р. № ЧК-5 рахунок –фактуру № ЮЛ-0000235 від 18.07.2007р.,  платіжне  доручення від 24.07.2007р. № 413,  виписки з банку,  претензії від 03.09.2007р. № 39/п,  від 16.11.2007р. № 1100,  від 23.01.2008р. № 52,  розпорядження № 0301/04 від 01.03.2007р.,  розрахунок ціни позову,  акти –звірки від 06.11.2007р. № 1041, № 1042, від 06.12.2007р. № 1066, калькуляцію, довідку по розрахунок прибутку, клопотання від 04.02.2008р., листи від 06.12.2007р., від 28.01.2008р., 30.01.2008р.,  довідку від 01.02.2008р., уточнення до  позовної  заяви від 04.0.2008р., пояснення по  справі від 04.02.2008р., клопотання від 25.02.2008р., правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач обґрунтовує свої вимоги нормами Господарського кодексу України, Цивільного кодексу  України, тому судом при розгляді справи застосовані ці  норми, бо суд не має право самостійно змінювати предмет або підстави позову.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то  судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює право відношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема,  з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України)

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору   ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів      абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати

майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до  ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею  693 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Як вбачається з  матеріалів справи, позивачем було  виконано  зобов'язання по  договору щодо перерахування відповідачеві  попередньої  оплати, що  підтверджується відповідними доказами по справі.

Відповідно до  вимог п. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як вбачається з  матеріалів справи, відповідач  до теперішнього часу не  виконав свої  зобов'язання по договору щодо поставки виробів, а тому вимоги  позивача щодо  стягнення з відповідача попередньої оплати у сумі 49500грн. є доказаними, обґрунтованими та такими, що  підлягають задоволенню.

В пункті 3.2 договору сторонами передбачено, що за запізнення у виготовленні та відвантаженні виробів у строки, передбачені  специфікаціями та додатками до  договору, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 0,5% від  вартості непоставлених у строк виробів за кожний тиждень запізнення на протязі перших чотирьох  тижнів та 1 % за кожний слідуючий тиждень запізнення. Загальна сума штрафу не повинна перевищувати 10% від  вартості непоставлених  у строк виробів.

З пояснень позивача вбачається, що до договору б/н від 10.07.2007р. не було укладено жодних специфікацій,  Враховуючи те, що умовами договору передбачено стягнення штрафу за  запізнення у виготовленні та відвантаженні виробів у строки, передбачені  специфікаціями та додатками до  договору,  встановити, порушені були строки чи ні неможливо у зв”язку з відсутністю специфікацій до договору, суд вважає заявлені вимоги щодо стягнення штрафу у сумі  4950 грн. такими, що задоволенню не підлягають.

Вимоги позивача щодо стягнення інфляційних  у розмірі 5098грн.50коп. не підлягають задоволенню, оскільки застосування норм за ст. 625 ЦК Україні передбачено тільки у випадку наявності прострочення виконання грошового зобов”язання, а в даному випадку відповідач взяв на себе договірні зобов”язання по поставці  продукції.

Відповідно до статті 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

За приписами ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов”язання бо додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Упущена вигода –це не якась абстрактна сума, яку особа планувала отримати, але не отримала внаслідок порушення її прав. У будь-якому випадку, такі збитки слід доводити, а саме необхідно довести не тільки їх наявність, але й реальність їх розміру, а також причинно-наслідковий зв”язок між такими збитками і правопорушенням.

Сума збитків у розмірі 12035грн.60коп., яку просить стягнути позивач в якості неодержаного прибутку (втраченої вигоди), обґрунтовується умовним припущенням про можливість отримання прибутку позивачем у результаті випадкового збігу обставин.

Крім того, довідку, яку наводить позивач по розрахунку прибутку, отриманого від виробництва дисків номіналом 2,5 кг з посиланням на продукцію: круг 180 ГОСТ 2590, суд не приймає до уваги, оскільки до договору б/н від 10.07.2007р. не надано жодної специфікації, з якої би вбачалося, які саме вироби повинні бути поставлені, їх номенклатура.

Позивач просить суд стягнути з відповідача збитки по штрафним санкціям (додаткові витрати) у сумі 26 735грн., які він сплатив ТОВ „Міжнародний центр В-Спорт”, ТОВ „СМ Інтер Атлетика”  за порушення умов договорів від  01.07.2007р. № ЧМ-5 та від 21.06.2007р. № ЧК-5. Суд вважає, що  ця вимога не  підлягає задоволенню з  наступного.

Статтею 44 ГК України зазначено, що підприємництво здійснюється зокрема на основі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Позивач на власний ризик укладав договори з ТОВ „Міжнародний центр В-Спорт”, ТОВ „СМ Інтер Атлетика”, оскільки відповідно до договору позивач забезпечує виготовлення та відвантаження покупцям – вищевказаним підприємствам  товарів за програмою „Фітнес”, „Диски”, але в той же час, позивач не є власником сировини, з  якої будуть виготовлені вироби, передбачені вказаними договорами.

Нараховані ТОВ „Міжнародний центр В-Спорт”, ТОВ „СМ Інтер Атлетика” штрафні санкції позивачу є штрафними санкціями за договорами від  01.07.2007р. № ЧМ-5 та від 21.06.2007р. № ЧК-5 та не мають ніякого  відношення до договору, укладеного  між  сторонами по  справі, оскільки стаття 623 ЦК України передбачає, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Боржником  в даному випадку є позивач, а кредитором - ТОВ „Міжнародний центр В-Спорт” та ТОВ „СМ Інтер Атлетика”.

Крім цього, статтею 218 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Слід зазначити, що позивач надав суду листи від 28.01.2008. та від 30.01.2008р., відповідно до яких позивачу ТОВ „Міжнародний центр В-Спорт” та ТОВ „СМ Інтер Атлетика” нараховані штрафні санкції, але доказів щодо  їх  сплати суду не надав.

Крім того, договори з ТОВ „Міжнародний центр В-Спорт” та ТОВ „СМ Інтер Атлетика” укладені раніше, відповідно  від 01.07.2007р. та від 21.06.2007р., ніж договір між сторонами по справі від 10.07.2007р.

Відповідно до  п. 3.1. договору про  надання овердрафту № 0301/04 від 01.03.2007р.  банк зобов'язується надавати овердрафт позичальнику- позивачеві при відсутності або  недостатності на його  рахунку № 260053010122 в ТОВ „КБ „Актив-банк” коштів в межах ліміту( 290000грн.). За рахунок кредитних  коштів, що  видаються у порядку овердрафту, виконуються виключно платіжні документи позичальника. Платіжні документи, які передбачають безспірне або безакцептне стягнення коштів, за рахунок кредитних коштів за овердрафтом не виконуються.

Договір про надання овердрафту № 0301/04 від 01.03.2007р. не містить посилання на те, що він був укладений у зв”язку з необхідністю проведення розрахунків з відповідачем за укладеним договором від 10.07.2007р.

Позивачем суду не надано жодних  доказів, які б підтверджували, що за період з  24.07.2007р. по 02.08.2007р. на рахунку позивача була відсутня необхідна кількість грошових  коштів для здійснення відповідачу попередньої  оплати у сумі 495000грн.

На підставі викладеного позовні вимоги в частині стягнення збитків по  банківським кредитам у сумі 4 385грн.09коп. є недоведеними та такими, що  не  підлягають задоволенню.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись 44, 174, 193, 218, 224 Господарського кодексу України,  ст.ст.11, 22, 509,  526, 693, 712 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75,  82,  ч.5 ст. 83, 84, 85, 90 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія Спорттехніка” м. Чернігів до Приватного підприємства „Югран Лайф ТМ”  м. Маріуполь Донецької області    про стягнення боргу у розмірі   49 500грн., штрафу у сумі  4 950грн., збитків по штрафним санкціям (додаткових витрат) у сумі 26 735грн., збитків по банківським кредитам (додаткових витрат) у сумі  4 385грн.09коп., збитків, неодержаного прибутку (втраченої вигоди) у розмірі 12035грн.60коп. та інфляції у сумі 5 098грн.50коп.,  а всього 102 704грн.19коп. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства „Югран Лайф ТМ”  (87535, Донецька область,             м. Маріуполь, вул. Менжинського, 12, р/р 2600300016211 в філ. „УкрЕксІмБанк” м. Маріуполя, МФО 335957, ЄДРПОУ 33950128) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія Спорттехніка” (14014, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Ушинського, 24,  р/р 260053010122 в ТОВ КБ „Актив-банк”, МФО 300852, ЄДРПОУ 31597759) заборгованість у сумі 49500 грн., держмито у сумі 495 грн. 03коп.  та витрати на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу в сумі 56 грн.87коп.

В іншій частини позову відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства „Югран Лайф ТМ”  (87535, Донецька область,             м. Маріуполь, вул. Менжинського, 12, р/р 2600300016211 в філ. „УкрЕксІмБанк” м. Маріуполя, МФО 335957, ЄДРПОУ 33950128) у доход Державного бюджету (Отримувач УДК у Київському районі м. Донецька, банк отримувача: ГУ ДГУ у Донецькій області,   р/р 31118106700006, МФО 834016, ОКПО 34687001, код класифікації 21081100, символ звітності 106) штраф у розмірі 500грн. за невиконання вимог господарського суду та непредставлення відзиву на позов.

В адресу  Приватного підприємства „Югран Лайф ТМ”  м. Маріуполь Донецької області винести окрему ухвалу.

Рішення оголошено у судовому засіданні 25.02.2007р.

Видати наказ після набрання рішення законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                         Радіонова О.О.                               

Надруковано 3 примірника:

1 – до справи

2 – сторонам у справі