Рішення

від 07.02.2008 по справі 21/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21/12

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

07.02.08 р.                                                                               Справа № 21/12                               

Позивач: Закрите акціонерне товариство “Азовзовніштранс” м. Маріуполь

до відповідача: Державного підприємства “Донецька залізниця” м. Донецьк

про стягнення 439,08грн.

Суддя Матюхін В.І.

Представники:

позивача:  Строкова Т.Ю. - за довіреністю № 674/3   від 17.12.07р.

відповідача:  Цвітун М.М. юр. за довіреністю № Н-01/2219   від 06.07.07р.

Закритим акціонерним товариством “Азовзовніштранс” до Державного підприємства “Донецька залізниця” пред'явлено позов про стягнення вартості нестачі вантажу (кутик сталевий), відправленого позивачу 17.11.07р. за залізничною накладною № 47664736 у напіввагоні № 65231110, у сумі 439,08грн.

В обґрунтування  позову  позивач  посилається  на те, що після прибуття вагону на станцію призначення була встановлена нестача, яка підтверджена  комерційним актом. Нестача, на його думку, виникла у зв'язку з незбереженням вантажу під час перевезення.

Відповідач факт нестачі за спірним перевезенням визнав, але позов відхилив з посиланням на те, що позивач ніяких збитків не зазнав. Згідно даних накладної позивач є експедитором, а не власником вантажу.

Розгляд справи закінчено 07.02.2008р.

Для підготовки та оголошення повного тексту рішення у засіданні оголошувалась перерва до 15-00 год. 07.02.2008р.

Дослідивши матеріали справи,  заслухавши пояснення представників сторін у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:

17.11.07р. ВАТ „Дніпровський меткомбінат ім. Дзержинського” зі станції Правда Придніпровської залізниці за залізничною накладною № 47664736 у напіввагоні № 65231110 відвантажило позивачу кутики сталеві у 23 пачках (сталь сортова кутик 40х40х4)  із зазначенням у накладній ваги вантажу 66 077кг та ваги пристосування 345кг.

На станцію призначення вагон прибув 20.11.07р.

На підставі абз.2 ч.1 ст.52 Статуту залізниць України (прибуття вантажу з ознаками недостачі під час перевезення у відкритому рухомому складі) вантаж видавався з перевіркою його кількості і маси представниками станції Маріуполь-порт Донецької залізниці.

За результатами перевірки залізницею був складений комерційний акт АО 660180/336 від 20.11.07р., згідно з яким:

·          навантаження у вагоні: у два яруси, у першому ярусі 2 ряди по 8 пачок, у другому ярусі – у одному ряду 4 пачки, у другому – 3 пачки;

·          на одній пачці №3 перерізані 2 дротяні обв'язки, маркування на пачці відсутнє;

·          під час перерахунку кутів у пошкодженій пачці виявилось 163 кутика, що менше проти даних трафарету на 31 штуку, недостача  ваги яких 462кг;

·          на трафареті зазначено 194 кутика вагою нетто 2 891кг.

Комерційний акт підписано: з боку залізниці – начальником станції, старшим  прийомоздавальником, прийомоздавальником; з боку одержувача – особою, яка брала участь у вивантаженні вантажу.

Позивач просить стягнути із залізниці, яка не забезпечила збереження прийнятого до перевезення вантажу, збитки - вартість 132кг металопрокату, яка  з ПДВ складає 439,08грн.

Зважаючи на те, що:

Відповідно до ст.909 Цивільного Кодексу України (ЦК) за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його управомоченій на отримання вантажу особі.

Згідно п.2 ст.924 ЦК перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК обумовлено: у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно ст. 12 Закону України “Про залізничний транспорт” залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Ст.23 Закону “Про залізничний транспорт” передбачено, що перевізники несуть  відповідальність  за  зберігання  вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі  одержувачу,  а також  за  дотримання  терміну  їх  доставки  в межах,  визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за  незбереження  (втрату,  нестачу,  псування,  пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ст.113  Статуту залізниць  України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника  причин.

Згідно ст.26 Закону України “Про залізничний транспорт” обставини, які можуть служити підставою для матеріальної  відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Статтею129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної  відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Згідно ст. 26 Закону України “Про залізничний транспорт” вимоги вантажовідправників,  вантажоодержувачів, пасажирів до перевізників    щодо   порушених   прав   і   законних   інтересів розглядаються в претензійно-позовному порядку. Порядок і терміни пред'явлення і розгляду претензій  та  позовів  визначаються  Статутом  залізниць  України відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до ст.130  Статуту залізниць  України право на  пред'явлення  до  залізниці  претензій  та  позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за  умови  пред'явлення  накладної,  комерційного акта і документа,  що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.  

Факт нестачі за спірним перевезенням матеріалами справи підтверджено.

Залізниця не довела, що втрата вантажу виникла з незалежних від перевізника причин.

Відповідно до ч.2 ст.114  Статуту залізниць  України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення  маси  вантажу  і  природної  втрати  вантажу  під  час перевезення.

Сума недостачi з урахуванням норми недостачi (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) складає 439,08грн. із розрахунку: 132,0 кг (нестача з урахуванням норми недостачi 0,5%) х 3 326,40 грн. (вартість 1т металопрокату з ПДВ).

Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Заперечення залізниці судом до уваги не взяті, оскільки:

-          ст.130 Статуту залізниць України визначене коло осіб, яким надане право на пред'явлення до залізниці позовів уразі недостачі - одержувачі вантажу;

-          ЗАТ “Азовзовніштранс” за залізничною накладною № 47587228 є вантажоодержувачем;

-          Статут залізниць України не містить умови, що вантажоодержувач має право на пред'явлення до залізниці позову у разі понесення збитків від нестачі.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст.909, 920, 924 п.2 Цивільного Кодексу України, ст.307, 314  Господарського кодексу України, ст.ст.23, 26 Закону України “Про залізничний транспорт”, ст.113, ч.2 ст.114, ст.129 Статуту залізниць України, п.27 Правил видачі вантажів і керуючись ст.ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу  України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства „Донецька залізниця” (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68, п/р 2600901517249 у Донецькій філії “Укрексімбанку”, МФО 334817, код ЄДПОУ 01074957)  на користь Закритого акціонерного товариства “Азовзовніштранс” (87510, м. Маріуполь Донецької області, вул. Корабельна, 2, п/р 26002301715176 у Жовтневому відділенні АК ПІБ м. Маріуполя,  МФО 334475, код ЄДРПОУ 01860667) 439,08грн. основного боргу (вартість нестачі), 102,00 грн. - відшкодування витрат  по  оплаті державного мита, 118,00 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття,  а у разі подання  апеляційної скарги або внесення апеляційного подання - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Суддя                                                                         Матюхін В.І.                               

Надруковано примірників:

1 – до справи;

1 – позивачу;

1 – відповідачу.

Виконала:

Тел.381-91-18