Рішення

від 09.03.2011 по справі 37/65

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

37/65

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

09.03.11 р.                                                                                    Справа № 37/65                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Рассуждай С.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Прокурора Приморського району м. Маріуполя в інтересах територіальної громади в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь, ідентифікаційний код 23599040

до Відповідача: Приватного підприємства „Азов-Строй”, м. Маріуполь, ідентифікаційний код 2208041

про: стягнення за договором оренди №5230-Ж від 01.07.2008р. заборгованості по оплаті орендної плати в розмірі 1329,95грн., послуг в розмірі 17,70грн. та пені в розмірі 46,78грн.

за участю уповноважених представників:

від Прокурора – Пономарьов А.О. (за посвідченням № 2644)

від Позивача – не з'явився;

від Відповідача – не з'явився

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколі судового засідання.

У судовому засіданні 09.03.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Прокурор Приморського району м. Маріуполя в інтересах територіальної громади в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради м. Маріуполь (далі –Позивач) звернувся з позовом до Приватного підприємства „Азов-Строй” м. Маріуполь (далі –Відповідач) про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 1329,95грн. і пені в сумі 46,78грн. на користь Управління міського майна Маріупольської міської ради як стягувача за реквізитами місцевого бюджету Жовтневого району м. Маріуполя Донецької області на р/р №33213871700052, код ЄДРПОУ 3468694, ГУДКУ у Донецькій області, м. Донецьк, МФО 834016, код платежу 22080401, а також за послуги орендодавця в сумі 17,70грн. на користь Управління міського майна Маріупольської міської ради за реквізитами: р/р №35422004003177, код ЄДРПОУ 23599040, ГУДКУ у Донецькій області, м. Донецьк, МФО 834016.

В обґрунтування позовних вимог Заявник позову посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди №5230-Ж від 01.07.2008р. з жовтня 2010р. по лютий 2011р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування пені.  

На  підтвердження вказаних обставин Заявник позову надає договір оренди №5230-Ж від 01.07.2008р. та рахунок заборгованості №1872/3 від 07.02.2011р..

Нормативно свої вимоги Заявник позову обґрунтовує ст. ст. 5, 10, 18, 19, 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст.ст. 324, 762 Цивільного кодексу України,  ст.ст. 20 Закону України „Про прокуратуру”,  ст.ст. 2, 29 Господарського процесуального кодексу України.

Прокурор у судовому засіданні 09.03.2011р. надав клопотання (а.с.18) про припинення провадження у справі в частині  стягнення заборгованості у розмірі 1329,95грн. з орендної плати та 17,7грн. за послуги орендодавця у зв'язку із відмовою від цих вимог, наполягаючи виключно на стягненні заявленої пені в сумі 46,78грн.

Позивач у судове засідання 09.03.2011р. не з'явився, надавши 28.02.2011р. клопотання  (а.с.11) про припинення провадження у справі у зв'язку із здійсненим Відповідачем погашенням суми заборгованості, на підтвердження чого представив відповідні виписки з рахунків (а.с.а.с. 12, 13).

Відповідач у судове засідання без пояснення причин не з'явився і  відзиву не надав, хоча належним чином повідомлявся про судовий розгляд шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою місцезнаходження, визначеною за матеріалами справи.

Обізнаність Відповідача про судовий розгляд підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання (а.с.10).

Прокурор у судовому засідання 09.03.2011р.  підтримав своє клопотання щодо припинення провадження у справі в частині вимог у зв'язку з відмовою від них, наголошуючи на можливості вирішення спору за наявними у справі матеріалами в цьому судовому засіданні.  

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка без пояснення причин належним чином повідомлених Позивача та  Відповідача і ненадання ними певних документів у світлі ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію та не може вважатися підставою для відкладання розгляду справи.

Дійсно, судом було надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду своє позиції по суті спору з представленням відповідних доказів (у разі наявності), а встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання здійснювати свої процесуальні права та обов'язки.

Вислухавши у судовому засіданні 09.03.2011р. Прокурора, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України , суд

ВСТАНОВИВ:

01.07.2008р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем  (Орендар) укладено договір на оренду нежилого приміщення № 5230-Ж (а.с.а.с. 6, 7), згідно п.п.1.1, 7.1. якого Позивач передає Відповідачу в строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Маріуполь, пр. Нахімова, 190, загальною площею 12,30кв. м., для використання під вхід, строком до 01.06.2009р.

Згідно умов п.п.3.2., 4.1-4.3. зазначеного договору на Відповідача покладені наступні  грошові зобов'язання:

- з оплати послуг Орендодавця з обслуговування у розмірі 2,58грн. щомісячно, не пізніще 19 числа місяця наступного за звітним;

- зі сплати  орендної плати у розмірі 171,74грн., з розрахунку 13,96 гривень за 1 кв. м. (за перший місяць, в подальшому – з урахуванням рішень Маріупольської міської ради та індексу інфляції) –не пізніше останнього дня поточного місяця на реквізити отримувача – місцевий бюджет Жовтневого району.

Умовами п. 6.3. договору за прострочення сплати орендної плати встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі 2-х облікових ставок Національного банку України за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 7.7. договору оренди закінчення строку оренди серед іншого віднесено до підстав припинення його дії, проте в п. 7.5. сторони узгодили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення його строку протягом  місяця, він вважається продовженим на той же строк і на тих же умовах.

Задля забезпечення належного виконання Відповідачем грошових зобов'язань, Позивачем виписувалися рахунки (а.с.8) за період з серпня 2010р. по січень 2011р. включно у загальній сумі 1329,95грн. (орендна плата) і 17,70грн. (плата за послуги Орендодавця), через несплату яких на орендні платежі була нарахована пеня (а.с.9) у розмірі 46,78грн., на примусовому стягненні яких  спрямований Прокурором позов.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, проте, як вбачається з наданих Позивачем виписок з рахунків (а.с.а.с.12, 13) 07.02.2011р. ним були сплачені 1329,95грн. заборгованості з орендної плати та 17,7грн. – заборгованості з послуг  станом на 01.02.2011р., згідно рахунків, доданих до позовної заяви (а.с.8).

Позивач, посилаючись на здійснену Відповідачем сплату заявленої до стягнення заборгованості, клопотанням від 28.02.2011р. (а.с.11) просив припинити провадження у справі.

Прокурор клопотанням від 09.03.2011р. (а.с.18) відмовився від позовних вимог в частині погашених Відповідачем сум заявленої до стягнення заборгованості та просив припинити провадження у справі в цій частині.

Суд розглядає справу виключно в контексті вимог про стягнення пені в сумі 46,78грн. згідно клопотання прокурора від 09.03.2011р., оскільки відповідно до ст.ст. 22, 29 Господарського процесуального кодексу України Прокурор як заявник позову управнений до прийняття рішення у справі відмовитися від певних вимог, хоча така відмова не позбавляє позивача права наполягати на вирішені спору по суті. Між тим, відмова від вимог щодо заборгованості з орендної плати та послуги орендодавця  судом приймається згідно ч. 2 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України як така, що не суперечить законодавству і не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, оскільки: по-перше, здійснене уповноваженою  на таку дію особою; по-друге, відмова від вимог зумовлена врахуванням здійснених до порушення провадження у справі платежів Відповідача; перед прийняттям відмови прокурору роз'яснені наслідки цієї процесуальної дії, обізнаність із якими вбачається із змісту самого клопотання. В свою чергу, позиція Позивача, висловлена у клопотанні від 28.02.2011р., вказує на відсутність вимог останнього щодо вирішення спору по суті в цій частині.

Таким чином, провадження у справі в частині вимог про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 1329,95грн. та за послуги орендодавця в сумі 17,7грн. підлягає припиненню в порядку ч. 4 ст. 78 та п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п. 31 Інформаційного листа „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році” від 18.03.2008 р. N 01-8/164, у розглядуваному випадку питання при припинення провадження в частині позовних вимог та щодо можливості задоволення інших вимог може бути вирішено у єдиному процесуальному документі – рішенні.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Прокурора до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу,  враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у застосуванні наслідків невиконання грошових зобов'язань Відповідачем  у вигляді стягнення нарахованої пені.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема – Законом України „Про оренду державного та комунального майна” та Цивільним кодексом України, а також - умовами договору №5230-Ж від 01.07.2008р. на оренду нежитлового приміщення, що знаходиться в комунальній власності м. Маріуполя.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір оренди №5230-Ж від 01.07.2008р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Враховуючи визначену в п. 7.1. договору дату закінчення строку його дії –01.06.2009р., а також –приписи ч. 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст. 764 Цивільного кодексу України і умови п. 7.5. договору, суд, за відсутністю в матеріалах справи належних у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказів заперечень сторін проти автоматичного продовження орендних правовідносин, дійшов висновку, що орендні правовідносини між сторонами автоматично продовжилися і після 01.06.2009р. –на той же строк і на тих же умовах.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).  Як встановлено ч. 1 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином,  Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із щомісячного здійснення платежу з орендної плати не пізніше останнього дня поточного місяця на користь місцевого бюджету Жовтневого району м. Маріуполя відповідно до умов п.4.2., 4.3. договору оренди №5230-Ж від 01.07.2008р.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599  Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Між тим, як вбачається із матеріалів справи, оплата орендних платежів за період користування с серпня 2010р. по січень 2011р. відбулося із простроченням – лише 07.02.2011р., що кваліфікується судом як  порушення Відповідачем грошових зобов'язань  у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі –сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України. Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати орендної плати сформульована безпосередньо у п. 6.3. договору оренди №5230-Ж від 01.07.2008р., вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Приймаючи до уваги висновок суду щодо наявність прострочення оплати, що мала місце відносно визначеного Прокурором періоду,  розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” граничного розміру, а період стягнення визначений із урахуванням меж, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, суд, здійснивши перевірку арифметичного розрахунку пені за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог щодо пені повністю - в сумі  46,78грн.  

Судові витрати, пропорційні відношенню суми задоволених вимог до первісної суми позову,  згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача та підлягають стягненню на користь бюджету, оскільки Заявник позову звільнений від сплати судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-2 - 4-6, 22, 29, 33, 34, 43, 49, 75, 78, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі в частині вимог Прокурора Приморського району м. Маріуполя в інтересах територіальної громади в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь (ідентифікаційний код 23599040) до Приватного підприємства „Азов-Строй”, м. Маріуполь (ідентифікаційний код 2208041) про стягнення за договором оренди №5230-Ж від 01.07.2008р. заборгованості по оплаті орендної плати в розмірі 1329,95грн. та послуг в розмірі 17,70грн.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Азов-Строй”, м. Маріуполь (ідентифікаційний код 2208041) на користь стягувача - Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь (ідентифікаційний код 23599040) за реквізитами отримувача - місцевого бюджету Жовтневого району, код ЄДРПОУ 34686694, п/р 33213871700052, ДУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, код платежу 22080401 пеню в сумі 46,78грн.  

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Приватного підприємства „Азов-Строй”, м. Маріуполь (ідентифікаційний код 2208041) в доход державного бюджету компенсацію державного мита в сумі 3,42грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 7, 92грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 09.03.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст  рішення складено та підписано 14.03.2011р.

Суддя                                                               Попков Д.О.