Рішення

від 10.03.2011 по справі 14/97пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/97пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

10.03.11 р.                                                                                    Справа № 14/97пн                               

Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів:

Головуючого судді                                                      Підченко Ю.О.

Суддів                                                                         Мєзєнцева Є.І.

                                                                         Риженко Т.М.

За участю секретаря судового засідання  Данилкіной П.М.

Розглянув матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Восход” м. Донецьк

до відповідача Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області м. Донецьк

за участю першої третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору  на стороні відповідача Головного управління містобудування і архітектури Макіївської міської ради м. Макіївка

за участю другої третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору  АН стороні відповідача Макіївської міської ради м. Макіївка

про визнання постанови недійсною

за участю:

представників сторін:

від позивача: Крещенко В.В.- юрисконсульт

від відповідача: не з'явився

від першої третьої особи: не з'явився

від другої третьої особи: не з'явився

         Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 19.04.10р. справу було передано на розгляд  судді Підченко Ю.О.

          У зв'язку з складністю даної справи,  більшою кількістю учасників судового процесу, значного обсягу доказів, які підлягали збиранню та оцінці спір було вирішено колегіально у складі, трьох суддів, що відповідає  вимогами статті 4-6 ГПК України.

          За клопотання однієї сторони, погодженого з іншою, наявністю виняткових обставин,  витребування додаткових доказів у справі, спір було вирішено у більш тривалий час, ніж передбачено частиною першої ст. 69 ГПК України

    СУТЬ СПОРУ:

                Товариство з обмеженою відповідальністю „Восход” звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Державної архітектурно-будівельної інспекції України і особі інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області щодо:

·          визнання постанови Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області №81 від 13.06.08р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування;

·          скасувати постанову Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області №81 від 13.06.08р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування.

            Постановою Вищого господарського суду України від 28.10.09р. у справі №14/97пн рішення господарського суду Донецької області від 11.09.08р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду  від 21.10.08р. скасовані, а справу направлено на новий розгляд до  місцевого господарського суду Донецької області.

            Судом прийнято до уваги, що відповідно статті 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.  Під час винесення  попередніми судовими інстанціями процесуальних документів не були з'ясовані наступні обставини та докази на їх підтвердження, а саме:

Ш          судами попередніх інстанцій невірно витлумачений абзац другий частини другої статті 331 ЦК України та не з'ясовано положення частини третьої статті 18 Закону України „Про основи містобудування”;

Ш          суди не звернули увагу на порядок введення спірної нерухомості до експлуатації,  а відсутність акту про його прийняття не є безумовною ознакою права власності на самочинне будівництво;

Ш          обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не  відповідає вимогам  ЦК України, ГК України та  приписам ГПК України;

                Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом. Неприбуття у судове засідання відповідача, якого було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, а тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 ГПК України.

                Втім, відповідно до наданих  відповідачем у попередніх судових засіданнях письмових поясненнях, значиться про невизнання ним позову у повному обсязі. У якості мотивів незгоди це - порушення  позивачем пункту 19  постанови Кабінету Міністрів України №923 від 08.10.08р., яка передбачає, що експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, що не відповідають проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам та не прийнятих у встановленому порядку - забороняється.

               Перша та друга треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору  на стороні відповідача у судове засіданні не прибули, однак надали письмові пояснення за змістом яких вбачається, що постанова про  накладення штрафу на підприємство позивача  є такою, що відповідає вимогам законодавства. Згідно вимог частини третьої статті 18 Закону України „ Про основи містобудування”, в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваної постанови, встановлено обов'язкове прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а тому постанова відповідає вимогам закону.

               До винесення рішення у справі від позивача надійшло клопотання про уточнення своїх позовних вимог, у зв'язку з чим він намагається, зокрема:

ь           визнати постанову Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області №81 від 13.06.08р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування недійсною.

                Вказане уточнення перевірено судом на відповідність його вимогами  статті 22 ГПК України, ст. 16 ЦК України та  приписам  ст. 20 ГК України щодо обрання  позивачем способу захисту  порушеного права.

                З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін, доводи позивача, суд встановив:

      13.06.2008р. Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області  Державної архітектурно-будівельної інспекції України  винесено постанову №81, згідно з якої на позивача накладено штраф у розмірі 200 000 грн. за порушення вимог статті 18 Закону України „Про основи містобудування”.

      Виходячи зі змісту позовної заяви, під час винесення вказаної постанови відповідачем не було дотримано вимог Закону України „Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування” та п.4 Положення про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995р. №244.

На думку  позивача відповідачем допущено порушення норм права, у тому числі останнім не було вручено відповідного припису про усунення недоліків, тому відповідач взагалі не мав права здійснювати позапланову перевірку дотримання підприємством позивача вимог законодавства у сфері містобудування.

З вказаною постановою позивач не згоден, і у якості своїх заперечень посилається на наступне:

       Рішенням господарського суду Донецької області від 02.04.2008р. по справі № 8/26пн, яке набрало законної сили та відповідно до ст. 124 Конституції України є обов'язковими на всій території України визнано право власності  товариства з обмеженою відповідальністю „Восход” на торгівельний комплекс площею 4545,15 кв.м, розміщений на земельній ділянці по вул. Леніна у Кіровському районі м. Макіївки.

  Відповідно до вказаного рішення позивач є користувачем земельної ділянки  по вул. Леніна у Кіровському районі м. Макіївки на підставі договору оренди земельної ділянки від 06.05. 06р. Факт наявності у позивача права користування та володіння земельною ділянкою по вул. Леніна у Кіровському районі м. Макіївки. Факти встановлені рішення суду по даній справі є загальновідомими та не потребують доказуванню в розумінні вимог статті 35 ГПК України.

Таким чином, позивач набув право здійснювати на земельній ділянці по вул. Леніна у Кіровському районі м. Макіївки у порядку, встановленому законом, будівництво об'єктів містобудування, перебудову або знесення будинків та споруд, що відповідає вимогам ст. 22 Закону України „Про основи містобудування”.  Відповідно до частини 2 статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Додатково слід зазначити, що  якщо державна приймальна комісія з прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів утворена до 01.01.09р., тобто, до набрання винності постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.08р. №923,  тому прийняття в експлуатацію таких об'єктів будівництва слід здійснювати відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.04р. за №1243.

При цьому, за змістом пункту 1 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.04р. за №1243, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд як житлово-громадського, так і виробничого призначення, інженерних мереж та споруд, транспортних магістралей, окремих черг пускових комплексів, їх інженерно-технічного оснащення відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування.

Стаття 376 ЦК України визначає, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Головним є те, щоб суб'єктом господарювання не змінювалося цільове призначення земельної ділянки. Докази у справі свідчать про те, що цільове призначення земельної ділянки позивачем не було здійснене.

Законом України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” визначаються правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються.

Державним наглядом в свою чергу є діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Статтею 1 Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” передбачено, що заходами державного нагляду є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 22.04.2008р. №22/7-1060 Державною архітектурно-будівельною інспекцією надано згоду на проведення позапланової перевірки будівлі комплексу (1 черга будівництва) по вул. Леніна у Кіровському районі м. Макіївки.

Згідно статті 6 Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема:

·          подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

·          виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання;

·          перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю);

·          звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів.

Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).  Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, якщо інше не передбачається законом або міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа. Матеріали справи свідчать про те, що  позапланову перевірку спірної будівлі   здійснено на підставі  доручення прокуратури та листа від 20.03.2008р. №01/543-13/30 Головного управління містобудівництва та архітектури Макіївської міської ради, в якому останнім заявлено клопотання щодо сприяння у виконанні відповідних дій з питання самовільного будівництва та експлуатації ЗАТ „Восход” об'єкту торгівлі „Обжора”, що розташований по вул. Леніна, Кіровський район, м. Макіївка.

При цьому, як вірно зазначено в рішенні суду першої інстанції , вищеназваний лист за своїм змістом не є безпосереднім зверненням фізичної або юридичної особи щодо порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства та не містить відповідного клопотання про проведення перевірки.

Стаття 7  Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” передбачає, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища,  ім'я  та  по батькові) і засвідчується печаткою. Разом з тим, всупереч вимог суду першої інстанції (ухвала  від 27.08.2008р., а.с. 58), до матеріалів справи відповідачем не долучено документів, які б  підтверджували проведення позапланової перевірки дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудування на підставі припису прокурора.

Відповідних документів, які згідно із статті 7 Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” є обов'язковими для проведення позапланового заходу матеріали справи також не містять.

           29.05.2008р. відповідачем  складено припис, згідно з яким було запропоновано позивачу припинити експлуатацію будівлі торгівельного комплексу (1 черга будівництва) по вул. Леніна у Кіровському районі м. Макіївки до прийняття об'єкту державною приймальною комісією. У той же день, директору товариства з обмеженою відповідальністю „Восход” було особисто вручено повідомлення про необхідність з'явитись 02.06.2008р. до відповідача для розгляду справи про експлуатацію торгівельного комплексу (перша черга будівництва) по вул. Леніна у Кіровському районі м. Макіївки без прийняття його до експлуатації державною приймальною комісією.

2 червня 2008 року відповідачем  вручено безпосередньо директору ТОВ „Восход”  повідомлення про необхідність з'явитись 05.06.2008р. до відповідача для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудування.  13 червня 2008 року відповідачем винесено постанову №81 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування, згідно з якою на позивача накладено штраф у сумі 200000,00 грн. (10% вартості виконаних БМР) за порушення ст. 18 Закону України „Про основи містобудування”.

Відповідно до пункту 3 Положення про порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування, затвердженого постановою від 06.04.1995р. №244 Кабінету Міністрів України вартість виконаних з порушенням робіт для розрахунку розміру штрафу визначається відповідно до порядку визначення вартості будівництва і проектно-вишукувальних робіт, що встановлюються Міністерством регіонального будівництва.

              Стаття 33  ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

            Представник позивача довів суду порушення його прав та охоронювальних законом інтересів, надав акт готовності об'єкта до експлуатації,  його прагнення отримати у державних органів сертифікат відповідності, який засвідчує факт закінчення будівництва  спірного об'єкта нерухомості, відповідність проектній документації державним будівельним нормам, стандартам і правилам, у тому числі бажання учасників будівництва  підписати акт готовності  об'єкта тощо.   

             За такими обставинами позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Восход”  до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області підлягають задоволенню частково, у зв'язку з чим слід:

·           визнати постанову Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області №81 від 13.06.08р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування недійсною.

               У задоволенні решти частини позовних вимог  щодо скасування постанови Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області №81 від 13.06.08р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування, слід відмовити, як необґрунтовано  заявленої.

                У випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судових витрат зі справи, у тому числі і сум державного мита за подання заяви про перегляд рішення в апеляційному або у касаційному порядку, здійснює господарський суд, який приймає рішення, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат за приписами ст.ст. 44, 46, 47, 49 ГПК України.  

              Витрати по державному миту  та забезпеченню судового процесу за наслідками розгляду справи покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до вимог  частини п'ятої статті 49 ГПК України, у зв'язку з чим з відповідача - Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області підлягає стягненню 42 грн. 50 коп.

              Витрати по державному миту в сумі 42 грн. 50 коп. за перегляд рішення суду у апеляційному порядку відносяться на відповідача у справі – Державну архітектурно-будівельну інспекцію України в особі інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області згідно вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

              Витрати по державному миту в сумі 42 грн. 50 коп. за перегляд рішення суду у касаційному  порядку - у Вищому господарському суду України  порядку відносяться  на відповідача у справі – Державну архітектурно - будівельну інспекцію України в особі інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області  згідно вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

                Витрати по державному миту в сумі 42 грн. 50 коп. за перегляд рішення суду у Верховному суді України відносяться  на  позивача у справі – товариство з обмеженою відповідальністю „Восход” згідно вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

              У судовому засіданні, яке відбулося 10.03.11р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

              На підставі викладеного та керуючись   ст. ст. 124, 129 Конституції України,   вимог  ст.ст. 1, 6  Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”,  ст. ст. 18, 22 Закону України „Про основи містобудування”, ст. 30-1 Закону України  Закону України „Про планування і забудову територій”,  ст. ст. 16, 331, 376 ЦК України, ст. 20 ГПК України, ст. ст.  4-4,  4-6, 22, 27, 33, 34,  35, 36,  43, ч. 5 ст. 49,  ч. 3  ст. 69,  82, 82-1, ст. 84, ч.ч. 2, 3  ст. 85, 111-12 ГПК України,   суд, -

В И Р І Ш И В:

               1.  Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Восход”  до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області  задовольнити  частково.

        2.  Визнати постанову Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області №81 від 13.06.08р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування недійсною.

                3.  У задоволенні решти частини позовних вимог  товариства з обмеженою відповідальністю „Восход” щодо скасування постанови Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області №81 від 13.06.08р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування - відмовити.

      4.   Стягнути  з Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області,83055, м. Донецьк, вул. 50 – річчя СРСР, 138 – а, ід. код 35637119, на користь:

              -  товариства з обмеженою відповідальністю „Восход”, 83102, м. Донецьк, проспект Ленінський, 11-б, п/р 26005301767916  у філії ГУ ПІБ у Донецькій області, МФО 334635, ід. код 31018243, витрати по державному миту в сумі 42 грн. 50 коп. та забезпеченню удового процесу у розмірі 118 грн., видавши наказ.             

              5.   Витрати по державному миту в сумі 42 грн. 50 коп. за перегляд рішення суду у апеляційному порядку відносяться на відповідача у справі – Державну архітектурно-будівельну інспекцію України в особі інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області м. Донецьк згідно вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

              6    Витрати по державному миту в сумі 42 грн. 50 коп. за перегляд рішення суду у касаційному  порядку - у Вищому господарському суду України  порядку відносяться  на відповідача у справі – Державну архітектурно - будівельну інспекцію України в особі інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області  згідно вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

              7.    Витрати по державному миту в сумі 42 грн. 50 коп. за перегляд рішення суду у Верховному суді України відносяться  на  позивача у справі – товариство з обмеженою відповідальністю „Восход” згідно вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

               8.  Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.              

Головуючий суддя                                                               Підченко Ю.О.                               

          Судді                                                                                     Мєзєнцев Є.І.

                                                                                                Риженко Т.М.

Повний текст рішення  складено –14.03.11р.