Рішення

від 11.09.2008 по справі 14/97пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/97пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

11.09.08 р.                                                                                                    Справа № 14/97пн                               

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Восход”, ЄДРПОУ 31018243,

                     м.Донецьк

до відповідача Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Інспекції

                          Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області,

                          м.Донецьк

про визнання постанови незаконною

Суддя  Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: Крещенко В.В.-по дов.

від відповідача: Козінкін Д.О.-гол. спец., Симунін Д.С.-нач. юр. від.

В засіданні суду брали участь:

                                             Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду оголошувалась

                                             перерва з 11.23 год. 11.09.2008р. до 11.40 год. 11.09.2008р.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Восход”, м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Державна архітектурно-будівельна інспекція України в особі Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, м.Донецьк, про:

- визнання незаконною постанови Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області від 13.06.2008р. №81 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування;

- скасування постанови Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області від 13.06.2008р. №81 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем встановленого порядку накладення штрафів. Крім цього, за твердженням позивача, рішенням господарського суду Донецької області по справі №8/26пн був встановлений факт дотримання позивачем норм та правил під час будівництва торгівельного комплексу.

Відповідач у відзиві на позовну заяву без номера та дати, який надійшов на адресу суду 30.07.2008р., заяві від 10.09.2008р. №05/566, проти позовних вимог заперечує. В обгрунтування своїх заперечень проти позову відповідач посилається на вчинення позивачем правопорушення у сфері містобудування. Крім цього, за твердженням відповідача, ним не було припущено будь-яких порушень норм закону під час винесення оспорюваної постанови.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

13.06.2008р. Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області  Державної архітектурно-будівельної інспекції України було винесено постанову №81, згідно з якою на позивача накладено штраф у сумі 200000,00 грн. за порушення вимог ст.18 Закону України „Про основи містобудування”.

Виходячи зі змісту позовної заяви, під час винесення вказаної постанови відповідачем не було дотримано вимог Закону України „Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування” та п.4 Положення про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995р. №244.

Зокрема, як вказує позивач, в порушення зазначених норм відповідачем не було вручено позивачу відповідного припису про усунення недоліків.

Крім цього, за твердженням позивача, відповідач взагалі не мав права здійснювати позапланову перевірку дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудування.

За таких обставин, позивачем заявлені вимоги про визнання незаконною постанови Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області від 13.06.2008р. №81 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування, а також скасування цієї постанови.

Відповідач проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов без номера та дати, який надійшов на адресу суду 30.07.2008р., заяві від 10.09.2008р. №05/566.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи суд заперечення відповідача до уваги не приймає та вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Правові, економічні, соціальні та організаційні засади містобудівної діяльності в Україні визначаються Законом України „Про основи містобудування”.

Відповідно до ст.22 Закону України „Про основи містобудування” забудова земельних  ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченому законом, та отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

При цьому, право на забудову (будівництво) полягає у можливості власника, користувача земельної ділянки здійснювати на ній у порядку, встановленому законом, будівництво об'єктів містобудування, перебудову або знесення будинків та споруд.

Як було встановлено в рішенні господарського суду Донецької області від 02.04.2008р. по справі №8/26пн ТОВ „Восход” є користувачем земельної ділянки вул.Леніна у Кіровському районі м.Макіївки згідно договору оренди земельної ділянки від 06.05.2006р.

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем  України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно із ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали,  постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

За приписом ч.5 ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.

За змістом ст.17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002р. визначено, що одним із елементів верховенства права є принцип правової впевненості, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законную силу, не може бути поставлено під сумнів.

Таким чином, факт наявності у позивача права користування та володіння земельною ділянкою по вул.Леніна у Кіровському районі м.Макіївки не потребує доведення.

З урахуванням викладеного, згідно норм ст.22 Закону України „Про основи містобудування” позивач набув право здійснювати на земельній ділянці по вул.Леніна у Кіровському районі м.Макіївки у порядку, встановленому законом, будівництво об'єктів містобудування, перебудову або знесення будинків та споруд.

За змістом рішення господарського суду Донецької області по справі №8/26пн на земельній ділянці по вул.Леніна у Кіровському районі м.Макіївки розташований торгівельний комплекс площею 5163,9 кв.м.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.

При цьому, державним наглядом є діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду згідно із ст.1 Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Як встановлено судом, листом від 22.04.2008р. №22/7-1060 Державною архітектурно-будівельною інспекцією було надано згоду на проведення позапланової перевірки будівлі комплексу (1 черга будівництва) по вул.Леніна у Кіровському районі м.Макіївки.

Статтею 6 Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” встановлений вичерпний перелік підстав для здійснення позапланових заходів.

При цьому, під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

Як вказує відповідач, позапланова перевірка будівлі комплексу (1 черга будівництва) по вул.Леніна у Кіровському районі м.Макіївки здійснювалась ним на підставі доручення прокуратури та листа від 20.03.2008р. №01/543-13/30 Головного управління містобудівництва та архітектури Макіївської міської ради.

Виходячи зі змісту вказаного листа, Головним управлінням містобудівництва та архітектури Макіївської міської ради було заявлене клопотання щодо сприяння у виконанні відповідних дій відповідачем з питання самовільного будівництва та експлуатації ЗАТ „Восход” об'єкту торгівлі „Обжора”, що розташований по вул.Леніна, Кіровський район, м.Макіївка.

Проте, за висновками суду, вказаний лист за своїм змістом не є безпосереднім зверненням фізичної або юридичної особи щодо порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, у ньому не міститься відповідного клопотання про проведення перевірки.

Крім цього, у листі від 20.03.2008р. №01/543-13/30 йдеться мова про проведення перевірки відносно ЗАТ „Восход”, в той час як фактично позапланова перевірка проводилась відповідачем відносно суб'єкта господарювання ТОВ „Восход”.

Одночасно, відповідного доручення прокуратури на проведення позапланової перевірки відповідачем до матеріалів справи не надано

Відповідно до ст.6 Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, якщо інше не передбачається законом або міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Таким чином, за висновками суду, позивачем неправомірно на підставі клопотання Головного управління містобудівництва та архітектури Макіївської міської ради про виконання  дій було проведено позапланову перевірку будівлі комплексу (1 черга будівництва) по вул.Леніна у Кіровському районі м.Макіївки.

Крім цього, згідно з вимогами ст.7  Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища,  ім'я  та  по батькові) і засвідчується печаткою

Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.08.2008р. було зобов'язано відповідача представити суду документи, які підтверджували проведення позапланової перевірки дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудування на підставі припису прокурора.

Відповідних документів, які згідно із ст.7 Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” є обов'язковими для проведення позапланового заходу, відповідачем до матеріалів справи не надано.

29.05.2008р. відповідачем було складено припис, згідно з яким було запропоновано позивачу припинити експлуатацію будівлі торгівельного комплексу (1 черга будівництва) по вул.Леніна у Кіровському районі м.Макіївки до прийняття об'єкту державною приймальною комісією.

Одночасно, 29.05.2008р. директору ТОВ „Восход” особисто було вручено повідомлення про необхідність з'явитись 02.06.2008р. до відповідача для розгляду справи про експлуатацію торгівельного комплексу (1 черга будівництва) по вул.Леніна у Кіровському районі м.Макіївки без прийняття його до експлуатації державною приймальною комісією.

02.06.2008р. відповідачем було вручено безпосередньо директору ТОВ „Восход”  повідомлення про необхідність з'явитись 05.06.2008р. до відповідача для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудування.

13.06.2008р. відповідачем винесено постанову №81 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування, згідно з якою на позивача накладено штраф у сумі 200000,00 грн. (10% вартості виконаних БМР) за порушення ст.18 Закону України „Про основи містобудування”.

За висновками суду, відсутність встановлених ст.6 Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” підстав для проведення позапланової перевірки, за результатами якої було винесено постанову про накладення штрафу від 13.06.2008р. №81, обов'язковість наявності яких визначена положеннями закону, унеможливлює і законність спірної постанови про накладення штрафу.

Крім цього, відповідно до ч.2 ст.331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).     Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

При цьому, за змістом п.1 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004р. N1243,   прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд як житлово-громадського, так і виробничого призначення, інженерних мереж та споруд, транспортних магістралей, окремих черг пускових комплексів, їх інженерно-технічного оснащення відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування.

Одночасно, згідно із ст.376 Цивільного кодексу України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Таким чином, з урахуванням вказаних норм прийняття об'єкту в експлуатацію, тобто, підтвердження державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, є необхідним для реєстрації права власності у встановленому законом порядку.

Згідно із ст.19 Закону України „Про державну реєстрацію майнових прав на нерухоме майно та їх обмежень” підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, є, зокрема, акти прийому нерухомого майна до експлуатації; рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили.

За змістом п.1.6 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. N7/5, реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти.

Згідно додатку №1 до п.2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. N7/5, рішення судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна є правовстановлювальними документами, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно.

Тобто, чинним законодавством України передбачається можливість набуття права власності на новостворене нерухоме майно на підставі судового рішення.

При цьому, згідно вимог ст.376 Цивільного кодексу України при розгляді позовів про визнання права власності на самочинно збудоване майно судом досліджується наявність або відсутність порушення прав інших осіб, будівельних норм та правил під час проведення самочинного будівництва.

З урахуванням викладеного, внаслідок визнання судовим рішенням за особою права власності на новостворене нерухоме майно, остання набуває право власності на це майно, зокрема, право володіння, користування та розпоряджання своїм майном, незалежно від наявності акту введення в експлуатацію.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого  самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Господарського кодексу України встановлено заборону незаконного втручання   та перешкоджання господарській діяльності суб'єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду.

За висновками суду, дії відповідача з проведення позапланової перевірки будівлі комплексу (1 черга будівництва) по вул.Леніна у Кіровському районі м.Макіївки без наявності передбачених законом підстав та винесення за результатами проведеної перевірки постанови про накладення штрафу перешкоджають позивачу як законному власнику нерухомого майна вільно володіти, користуватись та розпоряджатись цим майном.

Крім цього, як встановлено судом, під час винесення оспорюваної постанови відповідачем також порушено вимоги Положення про порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування, затвердженого постановою від 06.04.1995р. №244 Кабінету Міністрів України.

Зокрема, згідно з п.3 цього положення вартість виконаних з порушенням робіт для розрахунку розміру штрафу визначається відповідно до порядку визначення вартості будівництва і проектно-вишукувальних робіт, що встановлюються Мінрегіонбудом.

Проте, всупереч вимог вказаного положення, згідно з поясненнями відповідача, наданими в судовому засіданні 11.09.2008р., сума штрафу у розмірі 200000,00 грн. була нарахована ним на підставі договору від 01.06.2006р., який був підписаний між позивачем та ТОВ „Донецькстрой-1”. (згідно з умовами п.3.1 договору орієнтовна вартість всіх робіт за вказаним договором складає 2000000,00 грн., 10% від яких дорівнює 200000,00 грн.).

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

За приписом ст.20 Господарського кодексу України права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

За таких обставин, враховуючи припущення відповідачем норм закону під час винесення оспорюваної постанови від 13.06.2008р. №81 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування, остання підлягає визнанню незаконною, а позов в цій частині вимог підлягає задоволенню.

Одночасно, враховуючи, що діючим законодавством України не передбачено такого способу захисту прав як скасування актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, позов в частині вимог про скасування оспорюваної постанови підлягає залишенню без задоволення.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами порівну, враховуючи часткове задоволення судом позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

                                                    ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Восход”, м.Донецьк до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, м.Донецьк задовольнити частково.

Визнати незаконною постанову Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області від 13.06.2008р. №81 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування.

Стягнути з Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, м.Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Восход”, м.Донецьк витрати по сплаті державного мита в сумі 42 грн. 50 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Восход”, м.Донецьк до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, м.Донецьк відмовити.

В судовому засіданні 11.09.2008р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 11.09.2008р.

               Суддя