Рішення

від 04.10.2007 по справі 18/565

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

18/565

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  18/565

04.10.07

За позовом:          ПП „ДСВ”;

До:                    АКБ „Національний кредит” (відповідач 1);

                    ТОВ „Золотий колос” (відповідач 2);

Третя особа:          ТОВ „Зайчівське”;

Про:                     визнання недійсним договору.

Суддя  Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:          Кононенко Ю.О., представник, довіреність №1 від 16.08.2006 р.;

Від відповідача 1:            Кудрицький Р.П., представник, довіреність б/н від 09.06.2006 р.;

                              Загоруйко А.А., представник, довіреність №6 від 26.01.2007 р.;

                              Шарука О.Г., представник, довіреність №6 від 26.01.2007 р.;

Від відповідача 2:          Іванова Н.В., директор, протокол зборів учасників №1 від 13.05.2003 р.;

                              Баранніков І.В., представник, довіреність б/н від 01.03.2007 р.;

Від третьої особи:          не з”явились.

Справа, на підставі статті 77 ГПК України, була відкладена слуханням з 22.12.2006 р. до 05.02.2007 р., з 05.02.2007 р. до 01.03.2007 р., з 01.03.2007 р. до 28.03.2007 р., з 28.03.2007р. до 16.04.2007 р., з 23.05.2007 р. до 26.06.2007 р., з 26.06.2007 р. до 18.07.2007 р., з 18.07.2007 р. до 18.09.2007 р., про що господарським судом винесені відповідні ухвали від 22.12.2006 р., від 05.02.2007 р., від 01.03.2007 р., від 28.03.2007 р., від 23.05.2007 р., від 26.06.2007 р. та від 18.07.2007 р.

В порядку статті 77 ГПК України у справі були оголошені перерви з 16.04.2007 р. до 23.05.2007 р., з 18.09.2007 р. до 04.10.2007 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2006 р. строк вирішення спору у даній справі продовжений на невизначений термін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2007 р. прийнятий зустрічний позов АКБ „Національний кредит” до ПП „ДСВ” про стягнення 233 750,00 грн. для спільного розгляду з первісним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2007 р. до участі у справі в якості відповідача 2 залучене Товариство з обмеженою відповідальністю „Золотий колос”.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2007 р. до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці позивача залучене Товариство з обмеженою відповідальністю „Зайчівське”.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить визнати недійсним договір застави майбутнього врожаю №03/14-4/04 від 30.12.2004 р., укладений між позивачем та відповідачем 1; стягнути з відповідача 1 витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просить позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач 1 у наданому відзиві на позов та представники останнього у судовому засіданні позовні вимоги позивача заперечують, у задоволенні позову просять відмовити, посилаючись на те, що оспорюваний позивачем договір укладений відповідно до статті 212 Цивільного кодексу України. Відносно п. 12.11 оспорюваного договору відповідач 1 зазначає про те, що позивач його невірно трактує, оскільки штраф за його порушення встановлюється за відмову позивача від передачі в добровільному порядку заставного майна банку, а не за невиконання умов кредитного договору.

Відповідач 1 зазначає про те, що позивач не несе за договором застави майбутнього врожаю подвійної відповідальності за одне і те ж порушення та вважає договір застави таким, що відповідає нормам чинного законодавства, вважаючи відсутніми підстави для визнання його недійсним.

У ході судового вирішення спору АКБ „Національний кредит” до господарського суду була подана зустрічна позовна заява, в якій останній просить стягнути з позивача 233 750,00 грн. збитків.

В процесі розгляду даного спору АКБ „Національний кредит” до господарського суду була подана заява про уточнення зустрічного позову, в якій останній просить стягнути з ПП „ДСВ” та ТОВ „Золотий колос” збитки у розмірі 233 887,50 грн. та судові витрати.

ПП „ДСВ” у наданому відзиві на зустрічну позовну заяву та представник останнього у судовому засіданні зустрічні позовні вимоги АКБ „Національний кредит” заперечує, у їх задоволенні просить відмовити, посилаючись на те, що причиною неможливості збору банком врожаю на вказаній вище площі стало те, що ТОВ „Золотий колос” безпідставно викосило врожай озимої пшениці.

Правоохоронними органами була порушена кримінальна справа відносно посадових осіб товариства за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України. ПП „ДСВ” зазначає про те, що банк зібрав врожай озимої пшениці лише частково і на даний момент безпідставно вимагає відшкодування шкоди, яку фактично не завдав позивачеві.

ТОВ „Золотий колос” у наданому відзиві на зустрічну позовну заяву та представники останнього у судовому засіданні зустрічні позовні вимоги заперечують, у їх задоволенні просять відмовити, посилаючись на те, що відповідач 2 використовував земельні площі, які були предметом застави на підставі договорів суборенди. Про наявність будь-яких обтяжень щодо цих площ відповідач 2 повідомлений не був. Протиправних дій з боку відповідача 2 не було. Відповідач 2 також зазначає про те, що позивач за зустрічним позовом не довів, що він поніс збитки у зазначеному розмірі.

Розглянувши документи і матеріали, додані до первісної позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд вважає позовні вимоги позивача за первісним позовом обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

29.12.2004 р. між позивачем та Спаською філією АКБ „Національний кредит” укладений договір про відкриття кредитної лінії №14/02/2004, за умовами якого Спаська філія АКБ „Національний кредит” зобов'язався надати позивачеві кредит шляхом відкриття кредитної лінії у сумі, що не може перевищувати 850 000,00 грн.

30.12.2004 р. між позивачем та відповідачем 1 був укладений договір застави майбутнього врожаю №03/14-2/04, згідно з яким забезпечуються вимоги відповідача 1, що випливають з кредитного договору №14/02/2004 від 29.12.2004 р. (а також усіх договорів про внесення змін до нього), за умовами якого позивач зобов'язаний повернути відповідачеві 1 кредит у розмірі 850 000,00 грн. за графіком: вересень 2005 р. –100 000,00 грн., жовтень 2005 р. – 100 000,00 грн., листопад 2005 р. –100 000,00 грн., грудень 2005 р. –50 000,00 грн., серпень 2006 р. – 100 000,00 грн., вересень 2006 р. –100 000,00 грн., жовтень 2006 р. –100 000,00 грн., листопад 2006 р. –100 000,00 грн., грудень 2006 р. –100 000,00 грн.; сплатити відсотки за користування ним у розмірі 21% річних (плату за надання та управління фінансовим кредитом у розмірі 100,00 грн. щомісячно), у тому числі відсотки за неправомірне користування кредитом у розмірі 24% річних; сплатити неустойку (пеню, штрафи), а також відшкодувати відповідачеві 1 всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання позивачем умов кредитного договору.

Пунктом 2 договору застави передбачено, що в забезпечення виконання позивачем зобов'язань за кредитним договором останній надав в заставу майбутній врожай зернових культур 2005 року. Предметом застави є сільськогосподарська продукція, яка буде вироблена у майбутньому і буде належать позивачеві на праві власності (повного господарського відання), а саме: майбутній врожай озимої пшениці 2005 року в кількості 1125 тон, із розрахунку 500 га, при врожайності 22,5 з одного гектару по ціні 550,00 грн. за одну тону на загальну суму 618 750,00 грн., що вирощується на 500 га посівних площ, розташованих в районі с. Зайчівське Жовтневого району Миколаївської області.

Згідно з п. 12.11 договору застави у випадку порушення позивачем зобов'язань за кредитним договором, або за цим договором, або при перешкоді позивачем проведенню перевірки майна останній зобов'язується передати майно відповідачеві 1 в заклад за актом прийому-передачі.

Пунктом 13 договору застави передбачено, що у випадку порушення позивачем будь-яких зобов”язань, передбачених п.п. 12.2., 12.3., 12.5., 12.6, 12.7., 12.9., 12.11, 12.13 договору, останній сплачує відповідачеві 1 штраф у розмірі 100% від заставної вартості майна, зазначеної у п. 3 договору.

Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої –третьої, п'ятої та шостої статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Статтею 61 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Аналіз змісту договору застави свідчить про те, що оспорюваний договір фактично передбачає подвійну відповідальність позивача за невиконання зобов'язань, передбачених умовами кредитного договору.

Враховуючи вищезазначені обставини, договір застави майбутнього врожаю №03/14-304 від 30.12.2004 р. не відповідає вимогам закону, а тому підлягає визнанню недійсним.

Розглянувши зустрічну позовну заяву, додані до неї документи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд не вбачає підстав для її задоволення. При цьому господарський суд виходить з наведеного нижче.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

АКБ „Національний кредит” не доведено, що відповідачами завдані останньому збитки у розмірі  233 887,50 грн., а тому у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача збитків у зазначеному розмірі.

Наведені АКБ „Національний кредит” у зустрічній позовній заяві обставини не підтверджуються жодними документами, а тому зустрічні позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 80 п. 1-1, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Первісний позов задовольнити повністю.

2.          Визнати недійсним договір застави майбутнього врожаю №03/14-2/04 від 30.12.2004 р., укладений між Приватним підприємством „ДВС” (інд. 54046, м. Миколаїв, вул. Кіровоградська, 23-Б, код ЄДРПОУ 32390876) та Акціонерним комерційним банком „Національний кредит” (інд. 04053, м. Київ, вул. Тургенєвська, 52/58, код ЄДРПОУ 20057663).

3.          Стягнути з Акціонерного банку „Національний кредит” (інд. 04053, м. Київ, вул. Тургенєвська, 52/58, код ЄДРПОУ 20057663) на користь Приватного підприємства „ДСВ” (інд. 54046, м. Миколаїв, вул. Кіровоградська, 23-Б, код ЄДРПОУ 32390876) 85 (вісімдесят п'ять) грн. витрат по сплаті держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

4.          У задоволенні зустрічної позовної заяви відмовити повністю.

5.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СуддяО.В. Мандриченко