Рішення

від 24.01.2008 по справі 47/303

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

47/303

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  47/303

24.01.08

За позовом    Товариста з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вектор-постач»                      

До                   Приватного підприємства «УкрСнабПрогрес»

про                 стягнення 95300,00 грн.

Суддя  Станік С.Р.

Представники:

Від позивача             Уманець Н.О. –довіреність від 06.11.2007

Від відповідача         не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 88102,96 грн. основного боргу за договором  купівлі-продажу № 39 від 11.04.2007, 3541,17 грн. –індексу інфляції, 3654,87 грн. –пені, а також відшкодування витрат по сплаті держмита –953,00 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2007 було порушено провадження у справі № 47/303 та призначено її до розгляду на 27.11.2007 року.

Ухвалою від 01.11.2007 Господарським судом міста Києва було виправлено описку в ухвалі від 12.10.2007, а саме: п.2 резолютивної частини зазначеної ухвали Господарського суду міста Києва викладено в наступній редакції: «Розгляд справи призначити на 28.11.2007р. о 10:00 год.».

28.11.2007 розгляд справи було відкладено на 20.12.2007, 20.12.2007 на 26.12.2007, а 26.12.2007 на 24.01.2008 в зв'язку з неявкою у судові засідання представника відповідача та невиконанням позивачем та відповідачем вимог ухвал суду від 12.10.2007, 28.11.2007, 20.12.2007 та 26.12.2007,

Представник позивача у судове засідання 24.01.2008 з'явився, надав заяву вих. № 16 від 09.01.2007 про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 88102,96 грн. основного боргу, 8562,09 грн. –пені, 10502,31 грн. –інфляційних втрат та судові витрати. Просив суд позов задовольнити, посилаючись на підстави, викладені у позовній заяві.

Відповідач в судові засідання 28.11.2007, 20.12.2007, 26.12.2007 та 24.01.2008 свого представника не направив, вимог суду, викладених в ухвалах від 12.10.2007, 28.11.2007, 20.12.2007 та 26.12.2007 не виконав, відзив на позовну заяву і витребувані судом документи не надав. Через канцелярію Господарського суду міста Києва ніяких заяв та клопотань не подавав. Про проведення судового засідання 24.01.2008 був повідомлений належним чином.

Відповідно до Довідки Головного управління статистики у м.Києві відповідач знаходиться за адресою: 02068, м.Київ, вул.Срібнокільська, 8, кв. 356. Ухвали суду направлені відповідачу за вказаною адресою.

У відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Судом, у відповідності з вимогами ст.81-1 ГПК України складено протоколи, які долучені до матеріалів справи.

Таким чином, розглянувши у судовому засіданні матеріали справи, необхідні для вирішення спору,  заслухавши в судовому засіданні представника позивача,  Господарський суд міста Києва,-

          ВСТАНОВИВ:           

11.04.2007 між ТОВ «Торговий дім «Вектор-постач»(далі - Позивач), в якості продавця, з однієї сторони, та ПП. «УкрСнабПрогрес»(далі –Відповідач), в якості покупця - з другої сторони, було укладено Договір купівлі-продажу щебеневої продукції № 39 (далі –Договір), відповідно до умов якого позивач зобовязався передати у власність, а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити на умовах Договору щебенево-пісчану продукцію (далі-Товар) у видах, кількості та по ціні, що вказується і оформляється на кожну окрему поставку Додатком до даного Договору або Заявками покупця, що є невід'ємною частиною даного Договору.

Відповідно до п.п. 4.4.1. та 4.4.2. Договору відповідач зобов'язаний вчасно оплачувати і приймати від позивача товар, підписувати надані позивачем акти прийому-передачі переданого товару у разі здійснення поставки належним чином, акти звірення взаєморозрахунків.

Згідно п. 4.5. Договору обсяг фактично поставленого товару визначається на підставі кількості, зазначеної в залізничних накладних або видаткових накладних позивача.

          Згідно видаткових накладних № 1 від 20.04.207 на суму 29325,00грн., № 2 від 26.04.2007 на суму 29237,00 грн., № 3 від 29.04.2007 на суму 25681,20 грн., № 4 від 29.04.2007 на суму 25638,60 грн., № 5 від 03.05.2007 на суму 16539,96 грн., № 6 від 14.05.2007 на суму 25681,20 грн., позивачем-продавцем було передано відповідачу-покупцю товару загалом на суму 152102,96 грн., а відповідачем –покупцем зазначений товар було прийнято, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на накладній в графі «Отримав».

Відповідно до умови п. 5.7. Договору оплата вартості поставленого товару за даним Договором проводиться в українській національній валюті шляхом безготівкового перерахування коштів відповідачем на поточний банківський рахунок позивача на протязі 15 (п'ятнадцяти) банківських днів з дати отримання товару відповідачем.

          Як зазначає позивач у позові, відповідачем було здійснено часткову оплату переданого товару за Договором, а саме в сумі 64000,00 грн., про що свідчать банківські виписки від 04.05.2007, 15.05.2007 та 06.07.2007, а  заборгованість в сумі 88102,96 грн.  –відповідачем погашена не була.

Відповідно до Акту звірки розрахунків між позивачем та відповідачем, підписаного повноважними представниками сторін та скріпленого їхніми печатками, станом на 15.08.2007 року заборгованість відповідача на користь позивача за переданий згідно видаткових накладних, але не оплачений у повному обсязі товар, становить 88102,96 грн.  

Згідно претензії позивача, яка була передана 16.08.2007 відповідачу під розпис, позивач, з  метою отримання грошових коштів за переданий, але не оплачений у повному обсязі товар загалом на суму 88102,96 грн. за укладеним Договором, звернувся до відповідача з вимогою погасити заборгованість в сумі 88102,96 грн. та сплатити пеню за прострочення платежу згідно п. 6.3. Договору за період з 22.05.2007 по 15.08.2007 в сумі 3425,27 грн.

Але відповідач, згідно позовної заяви та пояснень представника позивача, відповіді на претензію не надав, і основну заборгованість в сумі  88102,96 грн. за переданий позивачем товар за Договором - станом на момент звернення з позовом до суду –не погасив.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу  України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу  України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 610 Цивільного кодексу України встановлює, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Згідно ст. 655, п.1 ст. 656 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно до п.1 статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

П.п.1,2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач умови Договору виконав належним чином: ним було передано товар за видатковими накладними загалом на суму 152102,96 грн., а  відповідач у встановлений договором строк свої зобовязання по повній оплаті отриманого згідно видаткових накладних товару загалом на суму  152102,96 грн. - не виконав у повному обсязі, оскільки оплата отриманого товару була здійснена відповідачем частково –в сумі 64000,00 грн., а тому на даний час у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість  в сумі  88102,96 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у судовому порядку.

На підставі викладеного, суд визнав вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за переданий, але не оплачений у повному обсязі товар за Договором  в розмірі 88102,96 грн. - законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Вимогами статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції  за весь час прострочення.

Враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання грошового зобовязання по повній оплаті переданого товару за Договором в розмірі 88102,96 грн., суд дійшов висновку, що позовна вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат - є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно розрахунку суми інфляційних втрат за період з 21.05.2007 (дата сплати згідно п. 5.7. Договору) по 26.12.2007 (станом на час розгляду справи) –219 днів, який викладено позивачем у заяві про збільшення позовних вимог, який судом перевірено і з яким суд погоджується, сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за прострочення виконання зобовязання в сумі 88102,96 грн. по повній оплаті переданого товару за Договором саме в цей період, складає 10502,31 грн.

Ст. 549 Цивільного кодексу України 2004 року встановлює, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 343 ч.2 Господарського кодексу України встановлює, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6.3. Договору, у випадку порушення покупцем грошових зобов'язань покупець виплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який виплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.  

Відповідно до п. 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання грошового зобовязання по повній оплаті переданого товару за Договором в розмірі 88102,96 грн., суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача пені за прострочення виконання зобовязання - є законною, обґрунтованою, але такою, що підлягає задоволенню частково.

Згідно розрахунку суду суми пені за шість місяців у період з 21.05.2007 (дата сплати згідно п. 5.7. Договору) по 19.11.2007, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за прострочення виконання зобовязання в сумі 88102,96 грн. по повній оплаті переданого товару за Договором саме в цей період, складає  7147,20 грн. , а саме:  

В період з 21.05.2007 по 01.06.2007 року (11 днів) облікова ставка НБУ складала 8,5%, подвійна –17%:

(88102,96 грн. (сума заборгованості за Договором) х 19% х 11 днів)/365 = 504,48 грн.

В період з 01.06.2006 по 19.11.2007 року (172 дні) облікова ставка НБУ складала 8,0%, подвійна –16%:

(88102,96 грн. (сума заборгованості за Договором) х 16% х  172 дні)/365 = 6642,72 грн.

Таким чином, загальна сума пені, яка підлягає стягненню, складає: 504,48 грн. + 6642,72 грн. = 7147,20 грн.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги обґрунтовані, документально доведені та підлягають задоволенню частково: в частині стягнення з відповідача заборгованості у сумі 88102,96 грн., 10502,31 грн. –інфляційних втрат та 7147,20 грн. –пені.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на  позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема з відповідача підлягає стягненню 1057,52 грн. - витрат по сплаті державного мита та 116,44 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу  України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:      

1.          Позов  задовольнити частково.

2.          Стягнути з  Приватного підприємства «УкрСнабПрогрес»(юридична адреса: 02068, м.Київ, вул. Срібнокільська, 8, кв. 356; місцезнаходження: 03115, м.Київ, вул. Котельникова, 11, кв. 58; 04111, м.Київ, вул. Вільгельма Піка, 2/50, оф. 35, р/р 26002051818000 в АКБ «Укрсиббанк», МФО 351005, ЄДРПОУ 34296511), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вектор-постач»(юридична адреса: 03134, м.Київ, вул. Булгакова, 16, адреса для листування: 01015, м.Київ, вул. Московська, 41/5, оф. 66, р/р 26006114558300 в АКБ «Укрсиббанк», МФО 351005, ЄДРПОУ 34999447) суму заборгованості в розмірі  88102,96 (вісімдесят вісім тисяч сто дві) грн. 96 коп., 10502,31 (десять тисяч п'ятсот дві) грн.. 31 коп. –інфляційних втрат та 7147,20 (сім тисяч сто сорок сім) грн.. 20 коп. –пені, а також судові витрати по сплаті державного мита –1057,52 (одна тисяча п'ятдесят сім) грн. 52 коп. та витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу - 116,44 (сто шістнадцять) грн. 44 коп.

3.          В решті позовних вимог відмовити.

4.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                           С.Р. Станік