Рішення

від 14.01.2008 по справі 22/9

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

22/9

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  22/9

14.01.08

За позовом     Товариство з обмеженою відповідальністю "Континент Ко"

до                     Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрексім Логістик"

про                    стягнення 9895,54 грн.

Суддя  Шкурат А.М.

Представники  

від позивача           Козій М.М. (довіреність б/н від 01.04.2007р.)

від відповідача    не з'явився

У судовому засіданні 14 січня 2008 року, згідно з вимогами статті

85 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України), за згодою представника позивача, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ  СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Континент Ко»звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрексім Логістик»9 895,54 грн., а саме 8 837,50 грн. суми боргу, штрафні санкції в сумі 749,12 грн., 3% річних в сумі 132,19 грн., індексу інфляції в сумі 176,73 грн.  

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує укладеним з відповідачем договором на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 225 від 01.11.2006р., відповідно до умов якого Експедитор-Замовник (Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрексім Логістик») доручає Експедитору-Перевізнику (Товариство з обмеженою відповідальністю «Континент Ко») за винагороду здійснити пошук і підбір транспортних засобів з метою організації доставки вантажів Замовника, а Експедитор-Перевізник приймає на себе обов'язки надати послуги по пошуку та підбору транспортних засобів, тобто організувати перевезення вантажів автомобільним транспортом, довіреною особою власників яких він є.  

Ухвалою від 03.12.2007 року порушено провадження та призначено розгляд справи на 14.01.2008 року.

В судовому засіданні  14.11.2008 року представник Позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження та усні пояснення по суті заявленого позову.  

Відповідач в судове засідання 14.01.2008 року не з'явився, вимог ухвали суду про порушення провадження від 03.12.2007 року не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -

                                           ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2006 року між Позивачем і Відповідачем був укладений договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 225 від 01.11.2006р., відповідно до умов якого Експедитор-Замовник (Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрексім Логістик») доручає Експедитору-Перевізнику (Товариство з обмеженою відповідальністю «Континент Ко») за винагороду здійснити пошук і підбір транспортних засобів з метою організації доставки вантажів Замовника, а Експедитор-Перевізник приймає на себе обов'язки надати послуги по пошуку та підбору транспортних засобів, тобто організувати перевезення вантажів автомобільним транспортом, довіреною особою власників яких він є.

Згідно Заявки Відповідача № 839 від 22.11.2006р. за маршрутом Польща, м. Седльце –Україна, м. Бориспіль було виконано перевезення вантажу транспортним засобом № WXC 868 Н причіп № WOT 18 PG на загальну суму 8 837,50 грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт № ОУ-139 від 27.11.2006р.   

Відповідно до п. 4.2. Договору Експедитор-Замовник здійснює оплату шляхом безготівкового перерахування грошових коштів в сумі зазначеній в Заявці на поточний рахунок Експедитора-Перевізника протягом трьох банківських днів по копіях СМR, відповідно до виставленого Експедитором-Перевізником рахунка.

Позивач 27.11.2006 року виставив відповідачеві рахунок-фактуру № СФ-139 на суму 8 837,50 грн., але відповідач зазначений рахунок не оплатив.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.      

        Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

         Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача боргу в сумі 8 837,50 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у  відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.      

З урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»пеня обчислюється, виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Відповідно до п. 5.4. Договору за несвоєчасну оплату виконаних послуг Експедитор-Замовник сплачує Експедитору-Перевізнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

За таких обставин вимога Позивача про стягнення з Відповідача пені у сумі 749,12 грн., відповідно до розрахунку Позивача, також підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних  в сумі 132,19 грн. та індексу інфляції в сумі 176,73 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а також те, що відповідач в установленому порядку обставин, повідомлених позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то  за таких обставин, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за розрахунком позивача.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито у сумі 102,00 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 625 (ч.2), ст.ст. 909, 920 ЦК України,  ст. 193 (ч. 1 ГК України, ст.ст. 1, 33, 49, 82-85 ГПК України -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрексім Логістик»(03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 51, код 32208453, р/р 26003012824900 в «Укрексімбанку», МФО 322313) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Континент Ко” (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Вітянська, 7, кв. 24, код 32214573, р/р 26006350006512 в АКБ «Форум», м. Київ, МФО 322948) 8 837 (вісім тисяч вісімсот тридцять сім) грн. 50 коп. основного боргу, 749 (сімсот сорок дев'ять) грн. 12 коп. пені, 132 (сто тридцять дві) грн. 19 коп. 3% річних, 176 (сто сімдесят шість) грн. 73 коп. індексу інфляції, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю “Континент Ко” (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Вітянська, 7, кв. 24, код 32214573, р/р 26006350006512 в АКБ «Форум», м. Київ, МФО 322948) зайво сплачене державне мито в розмірі 1 (одна) грн. 58 коп., перераховане платіжним дорученням № 363 від 5 березня 2007 року, яке знаходиться у справі № 22/9.

Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

           Суддя                                                                            А.М.Шкурат

20 лютого 2008 року